Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 3(139): 46-53. doi: 10.15574/SP.2024.139.46
Таршина К. І.¹, Шарікадзе О. В.¹, Зубченко С. О.^2
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Таршина КІ, Шарікадзе ОВ, Зубченко СО. (2024). Особливості введення прикорму серед українських немовлят після 6-місячного віку. Сучасна педіатрія. Україна. 3(139): 46-53. doi: 10.15574/SP.2024.139.46.
Стаття надійшла до редакції 10.02.2024 р., прийнята до друку 09.04.2024 р.

Період введення прикорму дуже важливий для росту і розвитку дитини. Сьогодні поряд із традиційним введенням прикорму справжнім трендом є відлучення від грудей під керівництвом дитини – Baby-Led Weaning (BLW). Цей метод передбачає, що дитина долучається до сімейного столу і самостійно вирішує, що і скільки їй їсти. Метод BLW активно обговорюється в науковій літературі через низку переваг і недоліків.
Мета – дослідити та охарактеризувати особливості введення прикорму серед українських немовлят після 6-місячного віку.
Матеріали та методи. Розроблено анкету-опитувальник, яка містила три блоки запитань. Перехресне онлайн-опитування проведено серед 545 жінок, які мали дітей віком від 6-7 місяців до 2-3 років. Результати дослідження оцінено за t-критерієм Стьюдента, x-квадратом Пірсона або точним критерієм Фішера, які проводили зa дoпoмoгoю кoмп’ютeрнoї прoгрaми «XLSTAT». Достовірними прийнято відмінності при р<0,05.
Результати. Виявлено, що прикорм методом BLW використовували 40,6% матерів, змішаний вид прикорму – 22,3%, традиційне вигодовування з ложечки – 37,0% опитаних. Діти, які отримували BLW, народилися доношеними (95,9%) і більшою мірою шляхом самостійних пологів (70,9%). Серед груп із різними методами прикорму суттєвої різниці через прояви атопії не виявлено. Визначено, що самостійне рішення дитини щодо того, скільки їсти (64,7%) і що їсти (52,9%), було частіше в групі опитаних матерів, які використовували метод BLW порівняно з групами змішаного і традиційного вигодовування. Консистенція їжі на початку введення прикорму відповідала методу вигодовування. Серед небажаних явищ у групі на BLW частіше спостерігалося удавлення від потрапляння їжі в дихальні шляхи (11,8%, р=0,043) і меншою мірою зригування (28,4%, р=0,012) порівняно з дітьми на традиційному прикормі.
Висновки. Отримані дані вказують на зростаючу популярність BLW серед українських матерів і хорошу обізнаність матерів у правильному використанні цього методу, а негативні явища спостерігалися не більше, ніж при подібних опитуваннях, описаних у науковій літературі.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: немовлята, грудне вигодовування, прикорм, Baby-Led Weaning.

ЛІТЕРАТУРА

1. Białek-Dratwa A, Kowalski O, Szczepańska E. (2022). Traditional complementary feeding or BLW (Baby Led Weaning) method? – A cross-sectional study of Polish infants during complementary feeding. Sec. Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition. 10. https://doi.org/10.3389/fped.2022.992244; PMid:36340726 PMCid:PMC9634407

2. Bocqueta A, Brancatoc S, Turckd D, Chalumeaue M, Darmaung D, De Lucah A et al. (2022). 'Baby-led weaning' – progress in infant feeding or risky trend? Archives de Pédiatrie. 7(29): 516-525. https://doi.org/10.1016/j.arcped.2022.08.012; PMid:36109286

3. Brown A. (2016). Differences in eating behaviour, well-being and personality between mothers following baby-led vs. traditional weaning styles. Matern Child Nutr. 12: 826-837. https://doi.org/10.1111/mcn.12172; PMid:25623385 PMCid:PMC6860066

4. Brown A. (2018). No difference in self-reported frequency of choking between infants introduced to solid foods using a baby-led weaning or traditional spoon-feeding approach. J Hum Nutr Diet. 31(4): 496-504. https://doi.org/10.1111/jhn.12528; PMid:29205569

5. Brown A, Lee MD. (2015). Early influences on child satiety-responsiveness: the role of weaning style. Pediatr Obes. 10(1): 57-66. https://doi.org/10.1111/j.2047-6310.2013.00207.x; PMid:24347496

6. Cameron SL, Heath A-LM, Taylor RW. (2012). How feasible is baby-led weaning as an approach to infant feeding? a review of the evidence. Nutrients. 4(11): 1575-1609. https://doi.org/10.3390/nu4111575; PMid:23201835 PMCid:PMC3509508

7. Cameron SL, Taylor RW, Heath ALM. (2015). Development and pilot testing of Baby-Led Introduction to SolidS – a version of Baby-Led Weaning modified to address concerns about iron deficiency, growth faltering and choking. BMC Pediatr. 15(1): 1-11. https://doi.org/10.1186/s12887-015-0422-8; PMid:26306667 PMCid:PMC4549838

8. Daelmans B, Martins J, Saaderh R. (2003). Conclusions of the global consultation on complementary feeding. Food and Nutrition Bulletin. 24: 126-129. https://doi.org/10.1177/156482650302400107; PMid:12664530

9. D'Andrea E, Jenkins K, Mathews M, Roebothan B. (2016, Jun). Baby-led Weaning: A Preliminary Investigation Can J Diet Pract Res. 77(2): 72-77. https://doi.org/10.3148/cjdpr-2015-045; PMid:26771760

10. Fangupo LJ, Heath AM, Williams SM et al. (2016). A Baby-Led Approach to Eating Solids and Risk of Choking. Pediatrics. 138(4). https://doi.org/10.1542/peds.2016-0772; PMid:27647715

11. Fewtrell M, Bronsky J, Campoy C. Domellöf M, Embleton N, Fidler Mis N et al. (2017). Complementary feeding: a position paper by the European society for paediatric gastroenterology, hepatology, and nutrition (ESPGHAN) committee on nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 64: 119-132. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001454; PMid:28027215

12. Gardner GH, Dowd MD, Baum C, Durbin D. (2010). Policy Statement-Prevention of Choking Among Children Рediatrics. 125(3): 601-607. https://doi.org/10.1542/peds.2009-2862; PMid:20176668

13. Gomez MS, Toneto Novaes AP, Paulino da Silva J, Guerra LM, Rosana de Fátima Possobon. (2020). Baby-led weaning, an overview of the new approach to food introduction: integrative literature review. Rev Paul Pediatr. 13: 38:e2018084. https://doi.org/10.1590/1984-0462/2020/38/2018084; PMid:31939505 PMCid:PMC6958549

14. Kramer MS, Kakuma R. (2004). The optimal duration of exclusive breastfeeding: a systematic review Adv Exp Med Biol. 554: 63-77. https://doi.org/10.1007/978-1-4757-4242-8_7; PMid:15384567

15. Mclean E, Cogswell M, Egli I, Wojdyla D, de Benoist B. (2008). Worldwide prevalence of anaemia, WHO Vitamin and Mineral Nutrition Information System. Public Health Nutr. 12(4): 444-454. https://doi.org/10.1017/S1368980008002401; PMid:18498676

16. Rapley G. (2015). Baby-led weaning: The theory and evidence behind the approach. J Health Visit. 3(3): 144-151. https://doi.org/10.12968/johv.2015.3.3.144

17. Rowan H, Harris C. (2012). Baby-led weaning and the family diet. A pilot study. Appetite. 58(3): 1046-1049. https://doi.org/10.1016/j.appet.2012.01.033; PMid:22406580

18. Szajewska H, Socha P, Horvath A. (2021). Zasady żywienia zdrowych niemowląt. Stanowisko Polskiego Towarzystwa Gastroenterologii, Hepatologii i Żywienia Dzieci. Standardy Medyczne. 18: 805-822. doi: 10.17444/SMP2021.18.02.

19. Townsend E, Pitchford NJ. (2012). Baby knows best? The impact of weaning style on food preferences and body mass index in early childhood in a case-controlled sample. BMJ. 2(1): e000298. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2011-000298; PMid:22315302 PMCid:PMC4400680

20. World Health Organization. (2003). Global strategy for infant and young child feeding. World Health Organization: UNICEF. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9241562218.