Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 2(138): 115-124. doi: 10.15574/SP.2024.138.115
Мальська А. А.¹, Куриляк О. Б.², Климишин Ю. І.³, Руденко Н. М.^3
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
²КНП ЛОР Львівська обласна дитяча клінічна лікарня “ОХМАТДИТ”, Україна
³ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», м. Київ

Для цитування: Мальська АА, Куриляк ОБ, Климишин ЮІ, Руденко НМ. (2024). Сучасні підходи до діагностики та лікування Хвороби Кавасакі (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна. 2(138): 115-124. doi: 10.15574/SP.2024.138.115.
Стаття надійшла до редакції 25.12.2023 р., прийнята до друку 12.03.2024 р.

Хвороба Кавасакі (ХК) – це васкуліт невідомого походження, що супроводжується лихоманкою та слизово-шкірним синдромом і переважно зустрічається в немовлят. ХК є найпоширенішою причиною набутих вад серця в дітей у розвинених країнах, що ускладнюється виникненням аневризм коронарних артерій у 25% нелікованих пацієнтів внаслідок васкуліту коронарних артерій.
Мета – проаналізувати рекомендації Американської асоціації серця, Єдиного центру та доступу до педіатричної ревматології в Європі (SHARE), а також інструкції японських спеціалістів щодо сучасних підходів до діагностики та лікування хвороби Кавасакі.
Клінічні дослідження демонструють, що цей показник знижується до ∼4% під час лікування внутрішньовенним імуноглобуліном. Хоча деякі нові дослідження свідчать про гірші результати, навіть попри лікування імуноглобуліном (особливо в немовлят у віці до 12 місяців). Складність і гетерогенність перебігу ХК, широка диференціальна діагностика та відсутність специфічного діагностичного дослідження нерідко є серйозними перешкодами на шляху до встановлення діагнозу.
З урахуванням деяких розбіжностей американських, європейських та японських інструкцій у лікуванні ХК вважаємо за доцільне дотримуватися європейських рекомендацій, які найбільш схожі до американських та найкраще підходять для європейців.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: хвороба Кавасакі, повна форма Кавасакі, неповна форма Кавасакі, тривала лихоманка, висип, аневризми коронарних артерій, імуноглобулін, варфарин, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alves NR, Magalhães CM, Almeida RdFR, Santos RC, Gandolfi L, Pratesi R. (2011). Prospective study of Kawasaki disease complications: review of 115 cases. Rev Assoc Med Bras (1992). 57: 295-300. https://doi.org/10.1016/S0104-4230(11)70062-8; PMid:21691693

2. Baker AL, Lu M, Minich LL, Atz AM, Klein GL, Korsin R et al. (2009). Associated symptoms in the ten days before diagnosis of Kawasaki disease. J Pediatr. 154: 592-595.e2. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2008.10.006; PMid:19038400 PMCid:PMC2745188

3. Baumer JH, Love SJ, Gupta A, Haines LC, Maconochie I, Dua JS. (2006). Salicylate for the treatment of Kawasaki disease in children. Cochrane Database Syst Rev. (4): CD004175. https://doi.org/10.1002/14651858.CD004175.pub2; PMid:17054199 PMCid:PMC8765111

4. Burns JC, Franco A. (2015). The immunomodulatory effects of intravenous immunoglobulin therapy in Kawasaki disease. Expert Rev Clin Immunol. 11: 819-825. https://doi.org/10.1586/1744666X.2015.1044980; PMid:26099344 PMCid:PMC4985263

5. Cai Z, Zuo R, Liu Y. (2011). Characteristics of Kawasaki disease in older children. Clin Pediatr (Phila). 50: 952-956. https://doi.org/10.1177/0009922811409027; PMid:21628347

6. Catella-Lawson F, Reilly MP, Kapoor SC, Cucchiara AJ, DeMarco S, Tournier B et al. (2001). Cyclooxygenase inhibitors and the antiplatelet effects of aspirin. N Engl J Med. 345: 1809-1817. https://doi.org/10.1056/NEJMoa003199; PMid:11752357

7. Chen S, Dong Y, Kiuchi MG et al. (2016). Coronary artery complication in Kawasaki disease and the importance of early intervention: a systematic review and meta-analysis. JAMA Pediatr. 170: 1156-1163. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2016.2055; PMid:27749951

8. Coon ER, Wilkes J, Bratton SL, Srivastava R. (2018, Oct). Paediatric overdiagnosis modelled by coronary abnormality trends in Kawasaki disease. Arch Dis Child. 103(10): 937-941. Epub 2018 Feb 22. https://doi.org/10.1136/archdischild-2017-313694; PMid:29472194

9. Cotrufo M, de Feo M, de Sanctis L et al. (2002). Risk of warfarin during pregnancy with mechanical valve prostheses. Obstet Gynecol. 99: 35-40. https://doi.org/10.1016/S0029-7844(01)01658-1; PMid:11777507

10. De Graeff N, Groot N, Ozen S, Eleftheriou D, Avcin T, Bader-Meunier B et al. (2019,Apr). European consensus-based recommendations for the diagnosis and treatment of Kawasaki disease – the SHARE initiative. Rheumatology. 58; 4: 672-682. https://doi.org/10.1093/rheumatology/key344; PMid:30535127

11. Dengler LD, Capparelli EV, Bastian JF, Bradley DJ, Glode MP, Santa S et al. (1998). Cerebrospinal fluid profile in patients with acute Kawasaki disease. Pediatr Infect Dis J. 17: 478-481. https://doi.org/10.1097/00006454-199806000-00008; PMid:9655538

12. Durongpisitkul K et al. (1995).The prevention of coronary artery aneurysm in Kawasaki disease: a meta-analysis on the efficacy of aspirin and immunoglobulin treatment. Pediatrics. 96; 6: 1057-1061. https://doi.org/10.1542/peds.96.6.1057; PMid:7491221

13. Eleftheriou D, Levin M, Shingadia D et al. (2014). Management of Kawasaki disease. Arch Dis Child. 99: 74-83. https://doi.org/10.1136/archdischild-2012-302841; PMid:24162006 PMCid:PMC3888612

14. Esposito S, Bianchini S, Dellepiane RM, Principi N. (2016). Vaccines and Kawasaki disease. Expert Rev Vaccines. 15: 417-424. https://doi.org/10.1586/14760584.2016.1128329; PMid:26634312

15. Japanese Circulation Society Joint Working Group: JCS/JSCS (2020). Guideline on diagnosis and management of cardiovascular sequelae in Kawasaki disease. URL: https://www.jstage.jst.go.jp/article/circj/84/8/84_CJ-19-1094/_pdf/-char/en.

16. Jennette JC, Falk RJ, Bacon PA et al. (2013). 2012 Revised International Chapel Hill Consensus Conference Nomenclature of Vasculitides. Arthritis Rheum. 65: 1-11. https://doi.org/10.1007/s10157-013-0869-6; PMid:24072416 PMCid:PMC4029362

17. Juurlink DN. (2007, Aug 14). Drug interactions with warfarin: what clinicians need to know. CMAJ. 177(4): 369-371. https://doi.org/10.1503/cmaj.070946; PMid:17698826 PMCid:PMC1942100

18. Kanegaye JT, Van Cott E, Tremoulet AH, Salgado A, Shimizu C, Kruk P et al. (2013). Lymph-node-first presentation of Kawasaki disease compared with bacterial cervical adenitis and typical Kawasaki disease. J Pediatr. 162: 1259-1263.e2. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2012.11.064; PMid:23305955 PMCid:PMC3637400

19. Klymyshyn Yu. Datsko O. Stepanovskyy Yu. Nagao Y. Nagayama Y et al. (2023). A Ukrainian infant with giant coronary aneurysms: A case report and literature review. Clinical Case Reports. 11; 5. https://doi.org/10.1002/ccr3.7301; PMid:37151939 PMCid:PMC10160427

20. Kobayashi T, Ayusawa M, Suzuki H, Abe J, Ito S, Kato T et al. (2020, Oct). Revision of diagnostic guidelines for Kawasaki disease (6th revised edition). Pediatr Int. 62(10): 1135-1138. Epub 2020 Oct 1. https://doi.org/10.1111/ped.14326; PMid:33001522

21. Lin KH, Chang SS, Yu CW, Lin SC, Liu SC, Chao HY et al. (2015). Usefulness of natriuretic peptide for the diagnosis of Kawasaki disease: a systematic review and meta-analysis. BMJ Open. 5: e006703. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2014-006703; PMid:25872939 PMCid:PMC4401842

22. Maddox RA, Holman RC, Uehara R, Callinan LS, Guest JL, Schonberger LB et al. (2015). Recurrent Kawasaki disease: USA and Japan. Pediatr Int. 57: 1116-1120. https://doi.org/10.1111/ped.12733; PMid:26096590 PMCid:PMC4676732

23. Malska A, Kurilyak O, Nakonechna L, Klymyshyn Y, Stogova O et al. (2024). Features of diagnosis of incomplete Kawasaki disease in young children. A clinical case of Kawasaki disease with the formation of giant coronary artery aneurysms. Child's health. 19(2): 99-106. https://doi.org/10.22141/2224-0551.19.2.2024.1682

24. Manlhiot C, Brandao LR, Somji Z et al. (2010). Long-term anticoagulation in Kawasaki disease: Initial use of low molecular weight heparin is a viable option for patients 2021 Japanese Society of Pediatric Cardiology and Cardiac Surgery with severe coronary artery abnormalities. Pediatr Cardiol. 31: 834-842. https://doi.org/10.1007/s00246-010-9715-8; PMid:20431996

25. Manlhiot C, Millar K, Golding F, McCrindle BW. (2010). Improved classification of coronary artery abnormalities based only on coronary artery z-scores after Kawasaki disease. Pediatr Cardiol. 31: 242-249. https://doi.org/10.1007/s00246-009-9599-7; PMid:20024653

26. McCrindle BW, RowleyAH, NewburgerJW et al. (2017). Diagnosis, treatment, and long-term management of Kawasaki disease: a scientific statement for health professionals from the American Heart Association. Circulation. 135: e927-999. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000484; PMCid:PMC5664211

27. Miura M, Ayusawa M, Fukazawa R et al. (2020). The Guidelines on Acute Stage Kawasaki Disease Treatment. Pediatric Cardiology and Cardiac Surgery. 36(S1): S1.1-S1.29. doi: 10.9794/jspccs.36.S1.1

28. Miura M, Kobayashi T, Kaneko T et al. (2018). Association of severity of coronary artery aneurysms in patients with Kawasaki disease and risk of later coronary events. JAMA Pediatr. 172: e180030. Epub 2018 May 7. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2018.0030; PMid:29507955 PMCid:PMC5875323

29. Oates-Whitehead RM, Baumer JH, Haines L et al. (2003). Intravenous immunoglobulin for the treatment of Kawasaki disease in children. Cochrane Database Syst Rev. 4: CD004000. https://doi.org/10.1002/14651858.CD004000; PMid:14584002 PMCid:PMC6544780

30. Printz BF, Sleeper LA, Newburger JW, Minich LL, Bradley T, Cohen MS et al. (2011). Noncoronary cardiac abnormalities are associated with coronary artery dilation and with laboratory inflammatory markers in acute Kawasaki disease. J Am Coll Cardiol. 57: 86-92. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2010.08.619; PMid:21185506 PMCid:PMC3577068

31. Poon LK, Lun KS, Ng YM. (2000). Facial nerve palsy and Kawasaki disease. Hong Kong Med J. 6: 224-226.

32. Sleeper LA et al. (2011). Evaluation of Kawasaki disease risk-scoring systems for intravenous immunoglobulin resistance. The Journal of pediatrics. 158; 5: 831-835.e3. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2010.10.031; PMid:21168857 PMCid:PMC3075321

33. Son MBF, Gauvreau K, Tremoulet AH et al. (2019). Risk model development and validation for prediction of coronary artery aneurysms in Kawasaki disease in a North American population. J Am Heart Assoc. 8: e011319. https://doi.org/10.1161/JAHA.118.011319; PMid:31130036 PMCid:PMC6585355

34. Sugahara Y, Ishii M, Muta H et al. (2008). Warfarin therapy for giant aneurysm prevents myocardial infarction in Kawasaki disease. Pediatr Cardiol. 29: 398-401. https://doi.org/10.1007/s00246-007-9132-9; PMid:18027010

35. Sumitomo N, Karasawa K, Taniguchi K, Ichikawa R, Fukuhara J, Abe O et al. (2008). Association of sinus node dysfunction, atrioventricular node conduction abnormality and ventricular arrhythmia in patients with Kawasaki disease and coronary involvement. Circ J. 72: 274-280. https://doi.org/10.1253/circj.72.274; PMid:18219166

36. Takahashi K, Oharaseki T, Yokouchi Y, Yamada H, Shibuya K, Naoe S. (2012). A half-century of autopsy results-incidence of pediatric vasculitis syndromes, especially Kawasaki disease. Circ J. 76: 964-970. https://doi.org/10.1253/circj.CJ-11-0928; PMid:22313802

37. Takahashi T, Sakakibara H, Morikawa Y et al. (2015). Development of coronary artery lesions in indolent Kawasaki disease following initial spontaneous defervescence: a retrospective cohort study. Pediatr Rheumatol. 13: 44. https://doi.org/10.1186/s12969-015-0042-8; PMid:26530040 PMCid:PMC4632407

38. Tsuda E, Hamaoka K, Suzuki H et al. (2014). A survey of the 3-decade outcome for patients with giant aneurysms caused by Kawasaki disease. Am Heart J. 167: 249-258. https://doi.org/10.1016/j.ahj.2013.10.025; PMid:24439987

39. Uehara R, Igarashi H, Yashiro M, Nakamura Y, Yanagawa H. (2010). Kawasaki disease patients with redness or crust formation at the Bacille Calmette-Guérin inoculation site. Pediatr Infect Dis J. 29: 430-433. https://doi.org/10.1097/INF.0b013e3181cacede; PMid:20032807