Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 2(138): 98-107. doi: 10.15574/SP.2024.138.98

Матейко Г. Б., Горбаль Н. Б., Матвісів М. В., Нестерова Т. В., Пилюк І. І., Антонюк Л. В., Глушко У. А.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Матейко ГБ, Горбаль НБ, Матвісів МВ, Нестерова ТВ, Пилюк ІІ та інш. (2024). Діагностика та лікування скарлатини: обізнаність українських лікарів. Сучасна педіатрія. Україна. 2(138): 98-107. doi: 10.15574/SP.2024.138.98.
Стаття надійшла до редакції 02.01.2024 р., прийнята до друку 12.03.2024 р.

Протягом останніх років рівень захворюваності на скарлатину зростає в Україні та світі. Своєчасна діагностика необхідна для зменшення передавання збудника, а вчасне і раціональне лікування зменшує частоту ускладнень.
Мета – оцінити знання лікарів щодо діагностики, лікування скарлатини; виявити проблеми у веденні пацієнтів зі скарлатиною, зокрема, у наданні медичної допомоги на первинному рівні.
Матеріали та методи. Проведено соціологічне дослідження шляхом анонімного опитування лікарів за допомогою Google Form упродовж квітня-вересня 2023 року. Досліджено обізнаність українських лікарів щодо діагностики та лікування скарлатини в дітей. В опитуванні взяли участь 100 лікарів із різним стажем і спеціалізацією.
Результати. 83% опитаних лікарів працюють на первинному рівні надання допомоги. Встановлено, що 48% лікарів рідко консультують пацієнтів зі скарлатиною, і лише 4% – 2-3 рази на тиждень. Тому в діагностиці скарлатини почувається впевнено лише третина. У своїй практиці швидкий тест для якісного виявлення антигенів стрептокока групи А використовують 42%, а 50% лікарів не мають змоги виконати такий тест. У призначенні лікування впевнено почуваються 56% лікарів. Більшість (60%) опитаних лікарів призначають антибіотики першого вибору (амоксицилін або пеніцилін). Щодо термінів ізоляції пацієнтів зі скарлатиною відповіді були різними, тільки 24% лікарів відповіли правильно. Випадки ускладнень спостерігали 22% лікарів. Встановлено, що 34% опитаних користуються не чинним наказом № 354 від 2009 року, лише 7% застосовують клінічні протоколи Duodecim, 11% – UpToDate.
Висновки. Виявлено ряд проблем, які потребують вирішення, зокрема: недостатня обізнаність лікарів щодо скарлатини, її діагностики внаслідок нечастих звернень пацієнтів; недоступність швидких тестів на стрептокок через їхню відсутність. Значний відсоток (62%) лікарів не користується сучасними чинними настановами щодо лікування, про що свідчить не завжди адекватне призначення антибіотикотерапії та проведення протиепідемічних заходів. Це свідчить про необхідність постійного оновлення знань у щоденній практичній діяльності.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: скарлатина, діагностика, лікування, стандарти надання медичної допомоги, обізнаність лікарів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Банадига НВ, Боярчук ОР. (2013). Діагностика і лікування стрептококових інфекцій носоглотки у дітей в аспекті профілактики гострої ревматичної лихоманки. Перинатология и педиатрия. 3(55): 78-81.

2. Bartlett A, Bola S, Williams R. (2015). Acute tonsillitis and its complications: an overview. J R Nav Med Serv. 101(1): 69-73. https://doi.org/10.1136/jrnms-101-69; PMid:26292396

3. Boyarchuk O, Mochulska O, Komorovsky R. (2021). Diagnosis and management of pharyngitis in children: a survey study in Ukraine. Germs. 11(3): 363-371. https://doi.org/10.18683/germs.2021.1273; PMid:34722358 PMCid:PMC8548041

4. Боярчук ОР, Мочульська ОМ, Ярема НІ, Горішний ІМ. (2023). Оцінка обізнаності щодо діагностики та менеджменту фарингіту в дітей серед лікарів загальної практики. Сучасна педіатрія. Україна. 7(135): 79-86. https://doi.org/10.15574/SP.2023.135.79

5. Brockmann SO, Eichner L, Eichner M. (2018). Constantly high incidence of scarlet fever in Germany. Lancet Infect Dis. 18(5): 499-500. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(18)30210-X; PMid:29695362

6. Coutinho G, Duerden M, Sessa A, Caretta-Barradas S, Altiner A. (2021). Worldwide comparison of treatment guidelines for sore throat. Int J Clin Pract. 75: e13879. https://doi.org/10.1111/ijcp.13879; PMCid:PMC7883223

7. Державний експертний центр МОЗ України. (2021). Тонзиліт. Клінічна настанова, заснована на доказах. Державний експертний центр МОЗ України. URL: https://www.dec.gov.ua/mtd/tonzylit/.

8. Державний експертний центр МОЗ України. (2021). Тонзиліт. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. URL: https://www.dec.gov.ua/mtd/tonzylit/.

9. Fernández Romero V, Sánchez IR, Gómez Fernández G. (2016). Unusual clinical findings in an outbreak of scarlet fever. Rev Pediatr Aten Primaria. Rev Pediatr Aten Primaria. 18: 231-241.

10. Herdman MT et al. (2021). Clinical management and impact of scarlet fever in the modern era: findings from a cross-sectional study of cases in London, 2018-2019. BMJ Open. 11(12): e057772. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2021-057772; PMid:34952887 PMCid:PMC9066343

11. La Bella S et al. (2023). Pediatric Autoimmune Neuropsychiatric Disorders Associated with Streptococcal Infections (PANDAS): Myth or Reality? The State of the Art on a Controversial Disease. Microorganisms. 11(10). https://doi.org/10.3390/microorganisms11102549

12. Марушко ТВ. (2020). Гостра ревматична лихоманка та хронічна ревматична хвороба серця. Здоров'я України. 56(5): 32-35.

13. Meehan M et al. (2018). Epidemiology of an upsurge of invasive group A streptococcal infections in Ireland, 2012-2015. J Infect. 77(3): 183-190. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2018.05.010; PMid:29935196

14. Milani GP et al. (2023). Nationwide survey on the management of pediatric pharyngitis in Italian emergency units. Italian journal of pediatrics. 49(1): 114.

15. МОЗ України. (2017). Фарингіти і тонзиліти у дітей. Настанова 00610. DUODECIM Medical Publications, L. 2017 2016-12-01. URL: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3425.

16. NICE guideline. (2018). Sore throat (acute): antimicrobial prescribing. URL: https://www.nice.org.uk/guidance/ng84/chapter/terms-used-in-the-guideline?fbclid=IwAR15SFTdSLnUAnR7Qt_aZtE4u0i3ayM9d4A4l8Bxp5fOMH-0v6nqqZfG-pA#feverpain-criteria.

17. Norton L, Myers A. (2021). The treatment of streptococcal tonsillitis/pharyngitis in young children. World J Otorhinolaryngol Head Neck Surg. 7(3): 161-165. https://doi.org/10.1016/j.wjorl.2021.05.005; PMid:34430823 PMCid:PMC8356196

18. Pecina JL et al. (2021). Use of the McIsaac Score to Predict Group A Streptococcal Pharyngitis in Outpatient Nurse Phone Triage and Electronic Visits Compared With In-Person Visits: Retrospective Observational Study. J Med Internet Res. 23(12): e25899. https://doi.org/10.2196/25899; PMid:34932016 PMCid:PMC8726036

19. Pichichero ME. (2023, Sep 29). Treatment and prevention of streptococcal pharyngitis in adults and children. URL: https://www.uptodate.com/contents/treatment-and-prevention-of-streptococcal-pharyngitis-in-adults-and-children?search=scarlet%20fever%20children&topicRef=8046&source=see_link.

20. Schmutzler L et al. (2022). From Streptococcal Pharyngitis/Tonsillitis to Myocarditis: A Systematic Review. J Cardiovasc Dev Dis. 9(6). https://doi.org/10.3390/jcdd9060170

21. Sherwood E et al. (2022). Invasive group A streptococcal disease in pregnant women and young children: a systematic review and meta-analysis. Lancet Infect Dis. 22(7): 1076-1088. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(21)00672-1; PMid:35390294

22. Shulman ST et al. (2012). Clinical practice guideline for the diagnosis and management of group A streptococcal pharyngitis: 2012 update by the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 55(10): 1279-1282. https://doi.org/10.1093/cid/cis847; PMid:23091044

23. Sykes EA et al. (2020). Pharyngitis: Approach to diagnosis and treatment. Can Fam Physician. 66(4): 251-257.

24. Центр громадського здоров'я України. (2020). Що варто знати про скарлатину. URL: https://phc.org.ua/news/scho-varto-znati-pro-skarlatinu.

25. UK Health Security Agency. (2023). Guidelines for the public health management of scarlet fever outbreaks in schools, nurseries and other childcare settings. URL: https://assets.publishing.service.gov.uk/media/6426e4f1fbe620000c17da7e/guidelines-for-public-health-management-scarlet-fever-outbreaks-january-2023_.pdf.

26. Верховна Рада України. (2023). Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей. Наказ МОЗ України від 09.07.2004 № 354. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0354282-04#Text.

27. Wessels MR. (2022). Streptococcus pyogenes Pharyngitis and Scarlet Fever, in Streptococcus pyogenes: Basic Biology to Clinical Manifestations. J.J. Ferretti, D.L. Stevens, and V.A. Fischetti, Editors. Oklahoma City (OK).

28. WHO. (2019). ICD-10 Version 2019. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems. 10th Revision. URL: https://icd.who.int/browse10/2019/en#/A38.

29. WHO. (2023). ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics (Version : 01/2023). URL: https://icd.who.int/browse/2024-01/mms/en#107294155.

30.Windfuhr JP et al. (2016). Clinical practice guideline: tonsillitis I. Diagnostics and nonsurgical management. Eur Arch Otorhinolaryngol. 273(4): 973-987. https://doi.org/10.1007/s00405-015-3872-6; PMid:26755048 PMCid:PMC7087627