Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 2(138): 74-79. doi: 10.15574/SP.2024.138.74
Банадига Н. В.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна

Для цитування: Банадига НВ. (2024). Стан вивчення поліморфізму окремих генів у виникненні бронхіальної астми. Сучасна педіатрія. Україна. 2(138): 74-79. doi: 10.15574/SP.2024.138.74.
Стаття надійшла до редакції 08.01.2024 р., прийнята до друку 12.03.2024 р.

Дослідження поліморфізму окремих генів лежить в основі як профілактичної медицини, так і визначення адекватної терапії. Поліморфізм окремих генів-претендентів при бронхіальній астмі (БА) вивчається з урахуванням багатьох особистісних характеристик і впливу факторів зовнішнього середовища.
Мета – проаналізувати стан вивчення ролі поліморфізму β₂-адренорецепторів (ADRβ₂) у патогенезі бронхіальної астми в дітей; зіставити отримані дані з власними напрацюваннями.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати досліджень поліморфізму окремих генів при БА в дітей, що містить база даних «PubMed». Поглиблено вивчено дані анамнезу (хвороби, життя, спадкового), проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження дітей (n=101) шкільного віку з БА (середній вік у хлопчиків – 11,15±0,48 року; у дівчаток – 10,63±0,7 року). Діагноз БА в пацієнтів встановлено відповідно до рекомендацій GINA поточного перегляду. Arg16Gly полімофізму гена ADRβ₂ (rs 1042713) визначено методом полімеразно-ланцюгової реакції з подальшим аналізом рестрикційних ферментів. Отримані дані опрацьовано в програмному пакеті «Statsoft STATISTICA». Середні значення наведено у вигляді (M±m), для порівняння використано критерій Стьюдента.
Результати. Під час оцінювання частоти поліморфізму гена Arg16Gly при БА встановлено, що в хлопчиків переважали два варіанти: Arg16Gly і Gly16Gly; тоді як серед дівчаток вагомо переважав генотип Gly16Gly, який, за даними окремих досліджень, асоціюється з доброю ефективністю застосованої терапії (розпилення сальбутамолу). Щодо мутації в гені АDRβ₂ у хворих із БА, удвічі частіше траплявся генотип Arg16Gly та утричі частіше – Gln27Glu, на відміну від здорових дітей. Такий поліморфізм впливає на функціональну активність АDRβ₂, на виникнення й перебіг БА.
Висновки. Поліморфізм Arg16Gly гена ADRβ₂ у дітей із БА значною мірою визначає чутливість АDRβ₂ до застосованої терапії загострення та ефективності базисного лікування. У хворих із генотипом Gly16Gly більшість дослідників відзначають добру клінічну ефективність як препаратів швидкої бронхолітичної дії (β₂-агоністи короткої дії), так і базисної протизапальної дії. Діагностований гомозиготний генотип Arg16Arg гена ADRβ₂ здебільшого супроводжує неконтрольований (або частково контрольований) перебіг БА в дітей. Виявлені особливості поліморфізму Arg16Gly гена ADRβ₂ допоможуть лікареві скласти адекватний план лікування, який ґрунтується на генетично обумовленій чутливості ADRβ₂ до медичних препаратів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, бронхіальна астма, поліморфізм, ген, β₂-адренорецептори.

ЛІТЕРАТУРА

1. Банадига НВ. (2018). Генотипові особливості перебігу різних фенотипів бронхіальної астми у дітей. Современная педиатрия. 6(94): 9-13. https://doi.org/10.15574/SP.2018.94.9.

2. Банадига НВ, Волошин СВ. (2016). Невідкладна терапія бронхіальної астми у дітей з урахуванням клінічних аспектів перебігу та поліморфізму гена β₂-адренорецепторів. Современная педиатрия. 8(80): 65-69. https://doi.org/10.15574/SP.2016.80.65.

3. Банадига НВ. (2020). Роль поліморфізму окремих генів у формуванні бронхіальної астми у дітей. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1: 5-9. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11476.

4. Carroll CL, Stoltz P, Schramm CM et al. (2009). Beta2adrenergic receptor polymorphisms affect response to treatment in children with severe asthma exacerbations. Chest. 135: 1186-1192. https://doi.org/10.1378/chest.08-2041; PMid:19029431

5. Del Giudice MM, Allegorico A, Grandone A et al. (2015, Apr-Jun). Vitamin D and bronchial inflammation in asthmatic children. J Biol Regul Homeost Agents. 29; 2 Suppl 1: 125-129.

6. Despotovic M, Jevtovic Stoimenov T, Stankovic I et al. (2017). Vitamin D Receptor Gene Polymorphisms in Serbian Patients With Bronchial Asthma: A Case-Control Study. J Cell Biochem. 118: 3986-3992. https://doi.org/10.1002/jcb.26054; PMid:28407346

7. Everman JL, Sajuthi S, Saef B et al. (2019). Functional genomics of CDHR3 confirms its role in HRV-C infection and childhood asthma exacerbations. J Allergy Clin Immunol. 144: 962-971. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2019.01.052; PMid:30930175 PMCid:PMC6766426

8. Han JC, Du J, Zhang YJ, Qi GB, Li HB et al. (2016, Oct). Vitamin D receptor polymorphisms may contribute to asthma risk. J Asthma. 53(8): 790-800. https://doi.org/10.3109/02770903.2016.1158267; PMid:27088875

9. Holster A, Teräsjärvi J, Lauhkonen E et al. (2018). IL-17A gene polymorphism rs2275913 is associated with the development of asthma after bronchiolitis in infancy. Allergol Int. 67: 109-113. https://doi.org/10.1016/j.alit.2017.05.010; PMid:28647382

10. Kanazawa J, Masuko H, Yatagai Y et al. (2017). Genetic association of the functional CDHR3 genotype with early-onset adult asthma in Japanese populations. Allergol Int. 66: 563-567. https://doi.org/10.1016/j.alit.2017.02.012; PMid:28318885

11. Karimi LL, Vijverberg SJ, Engelkes M et al. (2021). ADRB2 haplotypes and asthma exacerbations in children and young adults: An individual participant data meta-analysis. Clinical & Experimental Allergy. 51(3). https://doi.org/10.1111/cea.13965; PMid:34128573 PMCid:PMC8503671

12. Liang SQ, Chen XL, Deng JM et al. (2014). Beta-2 adrenergic receptor (ADRB2) gene polymorphisms and the risk of asthma: a meta-analysis of case-control studies. PLoS One. 9: e104488. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0104488; PMid:25111792 PMCid:PMC4128804

13. Lim Ch, Priefer R. (2022). Pharmacogenomics and Pediatric Asthmatic Medications. J. Respir. 2(1): 25-43. https://doi.org/10.3390/jor2010003

14. Mohammed AS, Abood HAN, Abood HAN. (2021). The Effect of 16 Arg/Gly β2-Adrenergic Receptors Gene Polymorphism on Pulmonary Function in Asthmatic Children Treated with Nebulized Salbutamol. June .Biomedical and Biotechnology Research Journal (BBRJ). 5(2): 161-165. https://doi.org/10.4103/bbrj.bbrj_36_21

15. Moore PE, Laporte JD, Abraham JH et al. (2000). Polymorphism of the beta(2)-adrenergic receptor gene and desensitization in human airway smooth muscle. Am J Respir Crit Care Med. 162: 2117-2124. https://doi.org/10.1164/ajrccm.162.6.9909046; PMid:11112125

16. Muchão FP, Souza AV, Souza JME et al. (2022, Mar 25). Association between beta-2 adrenergic receptor variants and clinical outcomes in children and adolescents with acute asthma. Einstein (Sao Paulo). 20: eao6412. https://doi.org/10.31744/einstein_journal/2022AO6412; PMid:35352766 PMCid:PMC8932728

17. Nieto-Fontarigo JJ, Salgado FJ, San-José ME et al. (2018). The CD14 (-159 C/T) SNP is associated with scd14 levels and allergic asthma, but not with CD14 expression on monocytes. Sci Rep. 8: 4147. https://doi.org/10.1038/s41598-018-20483-1; PMid:29515128 PMCid:PMC5841440

18. Perez-Garcia OJ, Espuela-Ortiz A, Lorenzo-Diaz F, Pino-Yanes M. (2020). Pharmacogenetics of Pediatric Asthma: Current Perspectives.Pharmgenom. Pers. Med. 13: 89-103. https://doi.org/10.2147/PGPM.S201276; PMid:32256100 PMCid:PMC7090194

19. Shi F, Zhang Y, Qiu C. (2022). Gene polymorphisms in asthma: a narrative review. Ann Transl Med. 10(12): 711. https://doi.org/10.21037/atm-22-2170; PMid:35845533 PMCid:PMC9279821

20. Slob EMA, Richards LB, Vijverberg SJH et al. (2021). Genome‐wide association studies of exacerbations in children using long‐acting beta2‐agonists. Pediatric Allergy and Immunology. 32(11). https://doi.org/10.1111/pai.13494; PMid:33706416 PMCid:PMC8328929

21. Vince N, Limou S, Daya M et al. (2020). Association of HLA-DRB1*09:01 with tige levels among African-ancestry individuals with asthma. J Allergy Clin Immunol. 146: 147-155. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2020.01.011; PMid:31981624

22. Wang D, Yang Y, Xu J et al. (2016). Association of CD14 -159 (-260C/T) polymorphism and asthma risk: an updated genetic meta-analysis study. Medicine (Baltimore). 95: e4959. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000004959; PMid:27684840 PMCid:PMC5265933

23. Wechsler ME, Kunselman SJ, Chinchilli VM et al. (2009). Effect of beta2-adrenergic receptor polymorphism on response to longacting beta2 agonist in asthma (LARGE trial): a genotype-stratified, randomised, placebo-controlled, crossover trial. Lancet. 374: 1754-1764.

24. Yao Y, Zhu L, Li J et al. (2016). Association of HLA-DRB1 Gene Polymorphism with Risk of Asthma: A Meta-Analysis. Med Sci Monit Basic Res. 22: 80-86. https://doi.org/10.12659/MSMBR.900193; PMid:27503745 PMCid:PMC4989996

25. Zhao S, Zhang W, Nie X. (2019). Association of β2-adrenergic receptor gene polymorphisms (rs1042713, rs1042714, rs1042711) with asthma risk: a systematic review and updated meta-analysis. BMC Pulm Med. 19: 202. https://doi.org/10.1186/s12890-019-0962-z; PMid:31699066 PMCid:PMC6836544

26. Zhu M, Wang T, Chen R et al. (2016). Association between interleukin-17a gene polymorphisms and asthma risk: a meta-analysis. Asian Pac J Allergy Immunol. 34: 115-123. https://doi.org/10.12932/AP0680.34.2.2016