Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 2(138): 69-73. doi: 10.15574/SP.2024.138.69
Косминіна Н. С., Авраменко І. Ю.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Косминіна НС, Авраменко ІЮ. (2024). Оцінка якості життя дітей після оперативних втручань на серці: дослідження та висновки. Сучасна педіатрія. Україна. 2(138): 69-73. doi: 10.15574/SP.2024.138.69.
Стаття надійшла до редакції 02.02.2023 р., прийнята до друку 12.03.2024 р.

Дослідження якості життя хворих, зокрема дітей, є одним із важливих напрямків сучасної медицини.
Мета. Провести оцінку якості життя дітей, які були прооперовані з приводу вродженої вади серця.
Матеріали та методи. Опитано 100 дітей із західних регіонів України віком від 6 до 18 років, які були прооперовані з приводу вродженої вади серця та 100 їхніх батьків. Кількісну оцінку якості життя дітей проводили за допомогою міжнародного стандартизованого опитувальника Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQLTM 4.0 Generic Core Scalles, Франція) для дітей із вадами серцево-судинної системи та їхніх батьків. Усього в дослідженні взяло участь 57% (57 осіб) хлопчиків і 43% (43 особи) дівчаток. Частка опитаних мам становить 84% (84 особи), а тат – 16% (16 осіб).
Статистичну обробку матеріалів виконано із використанням пакета програм Statistica 6.0. Достовірність різниці показників оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Розраховували середнє значення (Х) і похибку середнього (s). Статистично значущою вважали різницю при P<0,05.
Результати. Згідно з даними дитячого опитувальника, під час дослідження якості життя дітей показники шкали фізичного функціонування мали середнє значення 67,31±19,52 бала, а батьківського опитувальника – середнє значення даної шкали становило 62,81±20,58 бала. Відповідно до інформації із дитячого опитувальника, шкала психосоціального функціонування мала середнє значення на рівні 71,06±15,17 бала та батьківського опитувальника – 64,89±17,89 бала. Виявлено, що 62% дітей оцінили загальну якість свого здоров’я краще, ніж батьки; 26% дітей оцінили якість свого здоров’я майже так само, як його оцінили їхні батьки; і лише 12% дітей оцінили якість свого здоров’я гірше ніж батьки.
Висновки. Згідно з даними дитячого опитувальника, загальна оцінка якості життя становила 69,18±17,34 балів, водночас відповідно до інформації із батьківського опитувальника – 63,85±19,23 бала. У деяких аспектах батьки оцінили фізичну та психосоціальну якість життя своїх дітей після операцій на серці більш негативно, ніж самі діти, проте достовірної різниці не було (P˃0,05).
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: якість життя, діти, вроджені вади серця.

ЛІТЕРАТУРИ

1. Buchanan M, Spence C, Keir M, Khoury M. (2023). Physical Activity Promotion Among Individuals With Tetralogy of Fallot. Pediatric and Congenital Heart Disease. 6: 322-334. https://doi.org/10.1016/j.cjcpc.2023.08.002; PMid:38161681 PMCid:PMC10755793

2. Desai A, Zhou C, Stanford S, Haaland W. (2014). Validity and responsiveness of the pediatric quality of life inventory (PedsQL) 4.0 generic core scales in the pediatric inpatient setting. JAMA Pediatr. 8(12): 1114-1121. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2014.1600; PMid:25347549

3. Gobbi E, Elliot C, Varnier M, Carraro A. (2016). Psychometric Properties of the Physical Activity Questionnaire for Older Children in Italy: Testing the Validity among a General and Clinical Pediatric Population. PLoS ONE. 11(5): e0156354. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0156354; PMid:27228050 PMCid:PMC4881960

4. Hoedjes M, Makkes S, Halberstadt J, Noordman H, Renders C et al. (2018). Health-related quality of life in children and adolescents with severe obesity after intensive lifestyle treatment and at 1-year follow-up. Obes Facts. 11(2): 116-128. https://doi.org/10.1159/000487328; PMid:29631271 PMCid:PMC5981677

5. Holst M, Kronborg B, Idorn L, Bjerre V, Vejlstrup N, Juul K et al. (2019). Impact of congenital heart surgery on quality of life in children and adolescents with surgically corrected Ventricular Septal Defect, Tetralogy of Fallot, and Transposition of the Great Arteries. Cardiology in the Young. 29(8): 1082-1087. https://doi.org/10.1017/S1047951119001604; PMid:31284891

6. Holst M, Kronborg B, Jepsen M, Christensen J, Vejlstrup G et al. (2020). Attention-deficit/hyperactivity disorder symptoms in children with surgically corrected Ventricular Septal Defect, Transposition of the Great Arteries, and Tetralogy of Fallot. Cardiol Young. 30(2): 180-187. https://doi.org/10.1017/S1047951119003184; PMid:31928549

7. Kaplan RM, Bush JW. (1982). Health-related quality of life measurement for evaluation research and policy analysis. Health Psychology. 1(1): 61-80. https://doi.org/10.1037/0278-6133.1.1.61

8. Karimi M. (2016). Health, health-related quality of life, and quality of life: What is the difference? Pharmacoeconomics. 34 (7): 645-649. https://doi.org/10.1007/s40273-016-0389-9; PMid:26892973

9. Kruse S, Schneeberg A, Brussoni M. (2014). Construct validity and impact of mode of administration of the PedsQL™ among a pediatric injury population. Health Qual Life. 30(12): 168-171. https://doi.org/10.1186/s12955-014-0168-2; PMid:25433795 PMCid:PMC4255920

10. Marelli A. (2014). Lifetime prevalence of congenital heart disease in the general population from 2000 to 2010. Circulation. 130(9): 749-756. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.113.008396; PMid:24944314

11. Smyth M, Jacobson K. (2021). Pediatric Quality of Life InventoryTM version 4.0 short form generic core scale across pediatric populations review data. Data in Brief. 39: 178-181. https://doi.org/10.1016/j.dib.2021.107599; PMid:34901340 PMCid:PMC8639391

12. Tahirović E, Begić H, Tahirović H, Varni J. (2011). Quality of life in children after cardiac surgery for congenital heart disease. Coll Antropol. 35(4): 1285-1290. PMID: 22397273.

13. Varni W, Bendo C, Nurko S et al. (2015). Health-related quality of life in pediatric patients with functional and organic gastrointestinal diseases. J. Pediatr. 166(1): 85-90. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2014.08.022; PMid:25241177

14. Voss C, Dean P, Gardner R, Duncombe S. (2017). Validity and reliability of the Physical Activity Questionnaire for Children (PAQ-C) and Adolescents (PAQ-A) in individuals with congenital heart disease. PLoS ONE. 12(4): 26. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0175806; PMid:28445485 PMCid:PMC5406026

15. Wyrwich K, Krishnan S, Poon L, Auguste P et al. (2015). Interpreting important health-related quality of life change using the Haem-A-QoL. Heamophilia. 21(5): 578-584. https://doi.org/10.1111/hae.12642; PMid:25828456