Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 1(97): 117-121. doi: 10.15574/PP.2024.97.117
Лебедюк В. В.
Дніпровський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Лебедюк ВВ. (2024). Визначення об’єму крововтрати при допологових і післяпологових акушерських кровотечах (клінічні випадки). Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(97): 117-121. doi: 10.15574/PP.2024.97.117.
Стаття надійшла до редакції 26.12.2023 р.; прийнята до друку 12.03.2024 р.

Мета – оцінити об’єм крововтрати при допологових і післяпологових акушерських кровотечах на підставі клінічних випадків.
За період 2020-2022 рр. на базі комунального підприємства «Регіональний медичний центр родинного здоров’я» м. Дніпро впроваджено алгоритм кількісного визначення величини крововтрати.
Клінічний випадок 1. Вагітна госпіталізована зі скаргами на незначні кровомазання зі статевих шляхів без болю. Діагноз – «II вагітність, 34 тижні. Головне передлежання. Передлежання плаценти (ознаки відшарування плаценти)». Первинно визначені кровомазання до 50,0 мл. За 2 години крововтрата повторилася та становила 250,0 мл (загальна крововтрата – 300,0 мл). Консиліум вирішив закінчити пологи шляхом кесаревого розтину (КР). Народилася дівчинка масою 3450 г, за шкалою Апгар – 7/8 балів. Загальна крововтрата після КР становила 850,0 мл.
Клінічний випадок 2. Вагітна госпіталізована до стаціонару для розродження з діагнозом «III вагітність, 36 тижнів. Placenta increta для оперативного розродження». Таке розродження частіше супроводжується масивною кровотечею. Під час КР діагностовано пророщення плаценти через м’язовий шар матки та в сечовий міхур. Загальна крововтрата після операції становила 5870,0 мл. Для контролю об’єму крововтрати застосовано протокол кількісного визначення величини крововтрати з розрахуванням швидкості кровотечі за хвилину, що допомогло як акушерам контролювати етапи хірургічного лікування, так і анестезіологам враховувати інфузійно-трансфузійну терапію стосовно ступеня крововтрати.
Висновки. У тому разі, коли лікарі контролюють кровотечу до 250,0 мл, застосовують візуальну методику оцінювання крововтрати, це частіше при допологових кровотечах. В інших випадках використовують кількісне оцінювання післяпологової крововтрати, що значною мірою визначає своєчасність акушерської допомоги, проведення збалансованої інтенсивної інфузійно-трансфузійної терапії, зниження об’ємів крововтрати, це приводить до мінімізації застосування препаратів донорської крові; а також частіше використовують органозберігаючі технології в наданні невідкладної допомоги при акушерських кровотечах.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор не заявляє про конфлікт інтересів.
Ключові слова: акушерська кровотеча, допологова кровотеча, післяпологова кровотеча, візуальне оцінювання кровотечі, кількісне оцінювання кровотечі, кесарів розтин, материнська смертність.

ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2019). Quantitative assessment of blood loss in obstetric bleeding. Recommendations of the ACOG Obstetric Committee. URL: https://www.acog.org/media/project/acog/acogorg/clinical/files/committeeopinion/articles/2019/12/quantitative-blood-loss-in-obstetric-hemorrhage.pdf.

2. Butwick AJ. (2015). Transfusion and coagulation management in ma- jor obstetric hemorrhage. Curr. Opin. Anesthesiol. 28; 3: 275-284. https://doi.org/10.1097/ACO.0000000000000180; PMid:25812005 PMCid:PMC4567035

3. Collis R. (2017). Managing major obstetric haemorrhage: Pharmaco- therapy and transfusion. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. 31; 1: 107-124. https://doi.org/10.1016/j.bpa.2017.02.001; PMid:28625299

4. Cunningham FG, Leveno KL, Bloom SL et al. (2005). Williams Obstetrics. 22th ed. New York: McGraw-Hill.

5. Дубоссарська Ю, Лебедюк В. (2017). Акушерські кровотечі. Алгоритм невідкладної допомоги. Профілактичні заходи. Методичні рекомендації. Дніпро.

6. Голяновський ОВ, Мехедько ВВ, Савоник АО, Гончаренко ДО, Кучер ВМ та інш. (2018). Інновація пологів вагітних з аномально інвазивною плацентою: плацента перкрета (випадок практики). Здоров’я жінки. 6 (132): 19-24. https://doi.org/10.15574/HW.2018.132.19

7. Каминский ВВ, Чернов АВ, Голяновский ОВ. (2014). Послеродовая кровопотеря: особенности оценки, истинные показатели и проблема унифицированной дефиниции. Здоровье женщины. 10: 29-32.

8. Knight M, Kenyon S, Brocklehurst P et al. (2014). Saving lives, improving mothers' care. Lessons learned to inform future maternity care from the UK and Ireland Confidential Enquiries into Maternal Deaths and Morbidity Oxford: National Perinatal Epidemiology Unit, University of Oxford. 2009: e2012.

9. Lebediuk VV. (2023). Determination of blood loss volume in obstetrics hemorrhages. XII International Scientific and Practical Conference «Challenges in science of nowadays». December 6-8, 2023 in Washington, USA: 306-310. URL: https://archive.interconf. center/index.php/conference- proceeding/issue/archive.

10. Tanimura K, Morizane M, Deguchi M, Ebina Y, Tanaka U, Ueno Y et al. (2018, Apr). A new scale for predicting placenta accreta in women with placenta previa. Association of Obstetricians and Gynecologists, Association of Radiologists, Japan. Dzherelo. A novel scoring system for predicting adherent placenta in women with placenta previa. Placenta. 64: 27-33. Epub 2018 Mar 2. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2018.02.005; PMid:29626978