Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 1(137): 94-100. doi: 10.15574/SP.2024.137.94
Овдій М. О.¹, Кривопустов С. П.¹, Салтикова Г. В.¹, Письменний В. Д.¹, Бойко Н. С.¹, Ломака В. В.², Копил Л. Г.^2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна

Для цитування: Овдій МО, Кривопустов СП, Салтикова ГВ, Письменний ВД, Бойко НС, Ломака ВВ, Копил ЛГ. (2024). Клінічні результати використання протоколу прискореного відновлення дітей після корекції лійкоподібної деформації грудної клітки. Сучасна педіатрія. Україна. 1(137): 94-100. doi: 10.15574/SP.2024.137.94.
Стаття надійшла до редакції 27.12.2023 р., прийнята до друку 12.02.2024 р.

Лійкоподібна деформація грудної клітки (ЛДГК) є найпоширенішою вадою грудної клітки, яка може викликати не тільки косметичні проблеми, але й зменшувати толерантність до фізичних навантажень, спричиняти втому, задишку, біль у грудях.
Застосування протоколу прискореного відновлення та обсяг реабілітаційних інтервенцій після операції Nuss недостатньо висвітлені в літературі.
Мета – оцінити клінічні результати використання модифікованого протоколу прискореного відновлення після хірургічного корекції ЛДГК у дітей.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 79 пацієнтів із ЛДГК віком 14,2±1,6 року, яким проведено хірургічну корекцію деформації за Nuss. Проаналізовано 2 групи пацієнтів відповідно до протоколу післяопераційного менеджменту: І група (n=20) – пацієнти традиційного післяопераційного ведення; ІІ група (n=59) – пацієнти, яких вели за протоколом прискореного відновлення. У ІІ групі до плану передопераційної підготовки додатково внесено психологічну та фізичну підготовку. Дані оброблено статистично за допомогою пакету «SPSS 26.0».
Результати. За віком, індексом деформації Галера та тривалістю проведення операції групи були однаковими (р>0,05). За терміном перебування в стаціонарі спостерігалася значуще (р<0,001) коротша тривалість у пацієнтів ІІ групи. Використання методу епідуральної аналгезії в пацієнтів ІІ групи дало змогу значно зменшити як дозування, так і тривалість застосування опіоїдних анальгетиків до 1 доби, на відміну від І групи (до 3 діб). Відсутність плеврального дренажу дала можливість пацієнтові вже за добу активізуватися – вставати, ходити, приймати деякі процедури.
Висновки. Протокол прискореного післяопераційного відновлення, що передбачає програму реабілітаційного лікування, раннє видалення сечового катетера та ранню вертикалізацію пацієнта, поліпшує якість відновлення пацієнта після реконструкції ЛДГК та скорочує тривалість перебування пацієнта на стаціонарному лікуванні після операції.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, прискорене відновлення, деформація грудної клітки, операція Nuss, педіатрія.
ЛІТЕРАТУРА

1. Acosta J, Bradley A, Raja V, Aliverti A, Badiyani S, Motta A et al. (2014). Exercise improvement after pectus excavatum repair is not related to chest wall function. Eur J Cardiothorac Surg. 45(3): 544-548. https://doi.org/10.1093/ejcts/ezt473; PMid:24067751

2. Aronson DC, Bosgraaf RP, Merz EM, van Steenwijk RP, van Aalderen WM, van Baren R. (2007). Lung function after the minimal invasive pectus excavatum repair (Nuss procedure). World J Surg. 31(7): 1518-1522. https://doi.org/10.1007/s00268-007-9081-8; PMid:17534548 PMCid:PMC1913173

3. Nuss D, Kelly RE Jr, Croitoru DP, Katz ME. (1998). A 10-year review of a minimally invasive technique for the correction of pectus excavatum. J Pediatr Surg. 33(4): 545-552. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(98)90314-1; PMid:9574749

4. Pilegaard HK, Licht PB. (2008). Early results following the Nuss operation for pectus excavatum – a single-institution experience of 383 patients. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 7(1): 54-57. https://doi.org/10.1510/icvts.2007.160937; PMid:17951271

5. Redding GJ, Kuo W, Swanson JO, Phillips GS, Emerson J, Yung D et al. (2013, Aug). Upper thoracic shape in children with pectus excavatum: impact on lung function. Pediatr Pulmonol. 48(8): 817-823. https://doi.org/10.1002/ppul.22660; PMid:22912067

6. Reismann M, von Kampen M, Laupichler B, Suempelmann R, Schmidt AI, Ure BM. (2007). Fast-track surgery in infants and children. J Pediatr Surg. 42(1): 234-238. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2006.09.022; PMid:17208572

7. Uemura S, Nakagawa Y, Yoshida A, Choda Y. (2003, May). Experience in 100 cases with the Nuss procedure using a technique for stabilization of the pectus bar. Pediatr Surg Int. 19(3): 186-189. https://doi.org/10.1007/s00383-002-0915-z; PMid:12768312

8. West MA, Horwood JF, Staves S, Jones C, Goulden MR, Minford J et al. (2013, Sep). Potential benefits of fast-track concepts in paediatric colorectal surgery. J Pediatr Surg. 48(9): 1924-1930. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2013.02.063; PMid:24074669

9. Wharton K, Chun Y, Hunsberger J, Jelin E, Garcia A, Stewart D. (2020). Successful use of an enhanced recovery after surgery (ERAS) pathway to improve outcomes following the Nuss procedure for pectus excavatum. J Pediatr Surg. 55(6): 1065-1071. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2020.02.049; PMid:32197827

10. Yu P, Wang G, Zhang C, Liu H, Wang Y, Yu Z, Liu H. (2020, Jun). Clinical application of enhanced recovery after surgery (ERAS) in pectus excavatum patients following Nuss procedure. J Thorac Dis. 12(6): 3035-3042. https://doi.org/10.21037/jtd-20-1516; PMid:32642226 PMCid:PMC7330763