Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 1(137): 23-29. doi: 10.15574/SP.2024.137.23

Воробйова Н. В.¹, Усачова О. В.¹, Сіліна Є. А.¹, Колісник О. В.^2
1Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, Україна
²КНП «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, Україна

Для цитування: Воробйова НВ, Усачова ОВ, Сіліна ЄА, Колісник ОВ. (2024). Вікові особливості перебігу ротавірусної інфекції в дітей та внесок осмотичного компонента в патогенез діарейного синдрому залежно від віку. Сучасна педіатрія. Україна. 1(137): 23-29. doi: 10.15574/SP.2024.137.23.
Стаття надійшла до редакції 14.12.2023 р., прийнята до друку 12.02.2024 р.

Мета – виявити вікові особливості перебігу ротавірусної інфекції (РВІ) у дітей; з’ясувати роль осмотичного компонента в патогенезі діарейного синдрому в дітей раннього віку.
Матеріали та методи. Обстежено 100 дітей раннього віку з РВІ, яких поділено на три вікові підгрупи: 1-6 міс, 7-12 міс і 13-24 міс. У підгрупах проведено порівняльний аналіз маніфестації та особливостей клінічного перебігу хвороби. Здійснено порівняльну оцінку рівня неперетравлених цукрів у фекаліях і концентрації коротколанцюгових жирних кислот (КЖК) у динаміці хвороби. Загальний рівень вуглеводів у фекаліях визначено на II-III, V, VII та X доби РВІ за допомогою проби Бенедикта. Концентрацію КЖК (ацетату, пропіонату, бутирату) визначено на II-III, V і X доби методом рідинної хроматографії. За фізіологічні показники загальної кількості вуглеводів у фекаліях і фекальних концентрацій КЖК прийнято показники 30 відносно здорових дітей. Для статистичної обробки отриманих даних використовували програму «STATISTICA for Windows 13». Оскільки кількісні величини, які аналізувалися, мали розподіл, що відрізнявся від нормального, застосовано непараметричні статистичні методи.
Результати. Діти віком 1-6 міс із РВІ рідше мали лихоманку та блювання (р˂0,05), тривалішу діарею (р˂0,05), яка частіше супроводжувалася метеоризмом, кишковими кольками (р˂0,05), ніж діти віком 13-24 міс. Діти віком 1-6 міс мали найвищі рівні вуглеводів у фекаліях у гострий період РВІ (р˂0,05 на II-III, V доби відносно дітей віком 6-12 міс та 13-24 міс) та в період реконвалесценції (р˂0,05 на X добу відносно дітей 13-24 міс). В усіх підгрупах були знижені концентрації КЖК у гострий період РВІ (p>0,05 відносно референтних значень на III-V доби). Найвиразніше зниження сумарної концентрації КЖК (p<0,01 відносно референтних значень) протягом усього періоду РВІ було в дітей віком 1-6 міс.
Висновки. У дітей віком 1-6 міс РВІ характеризується тривалішою діареєю, що частіше супроводжується метеоризмом і кишковими кольками, тоді як у дітей віком 13-24 міс
частіше спостерігаються лихоманка і синдром блювання. Найбільш виразні порушення метаболізму вуглеводів у кишечнику та зміни функціональної активності кишкової мікрофлори при РВІ виявляються в дітей віком 1-6 міс.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вірусна інфекція, ротавірусний гастроентерит, діти, вікові особливості, клініка, мікрофлора кишечника, коротколанцюгові жирні кислоти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bridgman SL, Azad MB, Field CJ, Haqq AM, Becker AB, Mandhane PJ et al. (2017). Fecal Short-Chain Fatty Acid Variations by Breastfeeding Status in Infants at 4 Months: Differences in Relative versus Absolute Concentrations. Frontiers in nutrition. 4: 11. https://doi.org/10.3389/fnut.2017.00011; PMid:28443284 PMCid:PMC5385454

2. Чернишова ЛІ, Тесленко МЮ, Радіонова НМ та інш. (2016). Лонгітудинальне спостереження за ротавірусною інфекцією у дітей віком до 5 років, яких госпіталізували в два центри України в 2006-2015 роках. Здоровье ребенка. 7: 117-123. https://doi.org/10.22141/2224-0551.7.75.2016.86736.

3. Чернишова ЛІ, Тесленко МЮ, Радіонова НМ, Касьян ОІ. (2017). Перебіг ротавірусного гастроентериту у дітей до п’яти років на сучасному етапі. Современная педиатрия. 4 (84): 96-100. https://doi.org/10.15574/SP.2017.84.96

4. Crawford SE, Ramani S, Tate JE, Parashar UD, Svensson L, Hagbom M et al. (2017). Rotavirus infection. Nature reviews. Disease primers. 3: 17083. https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.83; PMid:29119972 PMCid:PMC5858916

5. Fischer TK, Rasmussen LD, Fonager J. (2019). Taking gastro-surveillance into the 21st century. Journal of clinical virology. 117: 43-48. https://doi.org/10.1016/j.jcv.2019.05.013; PMid:31176211

6. Goel AK, Chawla S, Dhingra A, Thiyagarajan V, Nair NP. (2021). Rotavirus Diarrhea and its Determinants Among Under-Five Children Admitted in a Tertiary Care Hospital of Southern Haryana, India. Indian journal of paediatrics. 88 (1): 16-21. https://doi.org/10.1007/s12098-020-03616-1; PMid:33501607

7. He T, Venema K, Priebe MG, Welling GW, Brummer RJ, Vonk RJ. (2008). The role of colonic metabolism in lactose intolerance. European journal of clinical investigation. 38 (8): 541-547. https://doi.org/10.1111/j.1365-2362.2008.01966.x; PMid:18573099

8. Hu Y, Gui L, Chang J, Liu J, Xu S, Deng C et al. (2016). The incidence of infants with rotavirus enteritis combined with lactose intolerance. Pakistan journal of pharmaceutical sciences. 29 (1): 321-323.

9. Іванова ЛА, Гарас МН. (2021). Оптимізація патогенетичного лікування ротавірусних гастроентеритів у дітей раннього віку. Ліки України. 5 (211): 37-40. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2017.5(211).222062.

10. Крамарев СА, Закордонец ЛВ. Ротавирусная инфекция: эпидемиология и профилактика. Здоровье ребенка. http://www.mif-ua.com/archive/article/47813

11. Misselwitz B, Butter M, Verbeke K, Fox MR. (2019). Update on lactose malabsorption and intolerance: pathogenesis, diagnosis and clinical management. Gut. 68 (11): 2080-2091. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2019-318404; PMid:31427404 PMCid:PMC6839734

12. Nedelcuţă R, Călin G, Şerban RC, Iana О. (2020). Acute diarrhea with rotavirus in children. Research and Science Today. 1: 147-153. https://doi.org/10.38173/RST.2020.19.1.14:147-153

13. Nogal A, Valdes AM, Menni C. (2021). The role of short-chain fatty acids in the interplay between gut microbiota and diet in cardio-metabolic health. Gut microbes. 13(1): 1-24. https://doi.org/10.1080/19490976.2021.1897212; PMid:33764858 PMCid:PMC8007165

14. Satter SM, Gastanaduy PA, Islam K, Rahman M, Rahman M, Luby SP et al. (2017). Hospital-based Surveillance for Rotavirus Gastroenteritis Among Young Children in Bangladesh: Defining the Potential Impact of a Rotavirus Vaccine Program. The Pediatric infectious disease journal. 36 (2): 168-172. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000001381; PMid:27798545 PMCid:PMC5242217

15. Тесленко МЮ. (2021). Етіологічна структура гострих кишкових інфекцій у дітей та аналіз тяжкості клінічних проявів захворювання залежно від збудника. Сучасна педіатрія, Україна. 1 (113): 22-27. https://doi.org/10.15574/SP.2021.113.22.

16. Трихліб ВІ. (2018). Спалахи гострих кишкових інфекцій вірусної етіології в країнах світу (частина І). Актуальная инфектология. 6 (5): 217-226. https://doi.org/10.22141/2312-413x.6.5.2018.146769.

17. Vorobiova NV, Usachova OV. (2021). Features of the intestinal microbiota functional status in early-aged children with rotavirus infection. Journal of Education, Health and Sport. 11 (10): 157-172. https://doi.org/10.12775/JEHS.2021.11.10.014

18. Воробйова НВ, Усачова ОВ. (2021). Лабораторні ознаки мальабсорбції вуглеводів у дітей раннього віку з ротавірусною інфекцією. Патологія. 18 (1): 72-79. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2021.1.228925.

19. Wang X, Li J, Li N, Guan K, Yin D, Zhang H et al. (2021). Evolution of Intestinal Gases and Fecal Short-Chain Fatty Acids Produced in vitro by Preterm Infant Gut Microbiota During the First 4 Weeks of Life. Frontiers in paediatrics. 9: 726193. https://doi.org/10.3389/fped.2021.726193; PMid:34646797 PMCid:PMC8504453

20. Ющенко ЛО, Оніськова ОВ, Тихолаз ВО, Однорогова ГГ, Гордійчук ОО, Булавенко ВІ. (2018). Клініко-епідеміологічні особливості перебігу ротавірусної інфекції та обґрунтування її профілактики у дітей. Актуальна інфектологія. 6 (6): 327-332. https://doi.org/10.22141/2312-413x.6.6.2018.151481.