Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 8(136): 124-129. doi: 10.15574/SP.2023.136.124
Мальська А. А.¹, Куриляк О. Б.², Куркевич А. К.³, Бурак Т. В.^4
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
²КНП ЛОР «Центр дитячої медицини», м. Львів, Україна
³ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології і кардіохірургії МОЗ України», м. Київ
⁴КНП ЛОР «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр», м. Львів

Для цитування: Мальська АА, Куриляк ОБ, Куркевич АК, Бурак ТВ. (2023). Передчасно закрита артеріальна протока: можливі ризики для новонародженого. Сучасна педіатрія. Україна. 8(136): 124-129. doi: 10.15574/SP.2023.136.124.
Стаття надійшла до редакції 11.09.2023 р., прийнята до друку 12.12.2023 р.

Передчасне закриття артеріальної протоки плода є рідкісним явищем, унаслідок якого підвищується тиск у правому шлуночку, що призводить до розвитку ізольованої гіпертрофії правого шлуночка, високої легеневої гіпертензії і навіть до летального наслідку.
Мета – навести рідкісний клінічний випадок пренатально закритої артеріальної протоки в новонародженого хлопчика, що клінічно проявлялася тяжкою дихальною недостатністю відразу після народження.
Клінічний випадок. Хлопчик госпіталізований до відділення інтенсивної терапії новонароджених за 5 годин після пологів з ознаками тяжкої дихальної недостатності, киснево-залежний.
З анамнезу відомо, що дитина народилася шляхом ургентного кесаревого розтину на підставі пренатально діагностованої передчасно закритої артеріальної протоки. За тиждень до пологів мати перехворіла на гостру респіраторну вірусну інфекцію, що супроводжувалася високою температурою, яку лікувала високими дозами ібупрофену.
На 2Д-ехокардіографії візуалізовано виражену гіпертрофію стінки правого шлуночка та трикуспідальну недостатність, зумовлену передчасним закриттям артеріальної протоки. Потік через артеріальну протоку не виявлено. Коарктацію аорти, як причину гіпертрофії правого шлуночка в періоді новонародженості, виключено.
Немовля переведено на режим штучної вентиляції легень під постійним позитивним тиском (СРАР) для зменшення легеневого судинного опору та післянавантаження правого шлуночка.
Протягом 3-4 наступних тижнів кисневої терапії загальний стан дитини значно поліпшився. Гіпертрофія стінки правого шлуночка регресувала до нормальних розмірів, дитина росте та розвивається відповідно до віку.
Висновки. Передчасне пренатальне закриття артеріальної може бути ідіопатичним або спричинятися застосуванням препаратів, що пригнічують вироблення простагландинів на останніх термінах вагітності. Вагітних жінок слід консультувати щодо потенційних побічних ефектів на плід унаслідок застосування нестероїдних протизапальних препаратів, особливо в ІІІ триместрі вагітності.
Термінове родорозрішення та киснева терапія сприяють регресу внутрішньосерцевих змін та поліпшенню загального стану дитини.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: відкрита артеріальна протока, гіпертрофія правого шлуночка, легенева гіпертензія, новонароджений.

ЛІТЕРАТУРА

1. Battistoni G, Montironi R, Di Giuseppe J, Giannella L, Carpini GD, Baldinelli A et al. (2021). Foetal ductus arteriosus constriction unrelated to non-steroidal anti-Inflammatory drugs: a case report and literature review. Annals of Medicine. 53 (1): 860-873. https://doi.org/10.1080/07853890.2021.1921253; PMid:34096417 PMCid:PMC8189142

2. Choi EY, Li M, Choi CW, Park KH, Choi JY. (2013). A case of progressive ductal constriction in a fetus. Korean Circ J. 43(11): 774-781. https://doi.org/10.4070/kcj.2013.43.11.774; PMid:24363755 PMCid:PMC3866319

3. Chugh BD, Makam A. (2020). Diagnosis and management of fetal ductus arteriosus constriction. J Fetal Med. 7(3): 235-242. https://doi.org/10.1007/s40556-020-00266-3

4. Ishida H, Inamura N, Kawazu Y et al. (2011). Clinical features of the complete closure of the ductus arteriosus prenatally. Congenit Heart Dis. 6: 51-56. https://doi.org/10.1111/j.1747-0803.2010.00411.x; PMid:21269413

5. Ishida H, Kawazu Y, Kayatani F, Inamura N. (2016). Prognostic factors of premature closure of the ductus arteriosus in utero: a systematic literature review. Cardiol Young. 27(4): 634-638. https://doi.org/10.1017/S1047951116000871; PMid:27322829

6. Lopes LM, Carrilho MC, Francisco RP et al. (2016). Fetal ductus arteriosus constriction and closure: analysis of the causes and perinatal outcome related to 45 consecutive cases. J Matern Fetal Neonatal Med. 29: 638-645. https://doi.org/10.3109/14767058.2015.1015413; PMid:25708490

7. Nagasawa H, Hamada C, Wakabayashi M, Nakagawa Y, Nomura S, Kohno Y. (2016). Time to spontaneous ductus arteriosus closure in full-term neonates. Open Heart. 3(1): e000413. https://doi.org/10.1136/openhrt-2016-000413; PMid:27239325 PMCid:PMC4874051

8. Pedra SRFF, Zielinsky P, Binotto CN et al. (2019, Jun 6). Brazilian Fetal Cardiology Guidelines – 2019. Arq Bras Cardiol. 112(5): 600-648. https://doi.org/10.5935/abc.20190075; PMid:31188968 PMCid:PMC6555576

9. Rakha S. (2017). Excessive maternal orange intake – a reversible etiology of fetal premature ductus arteriosus constriction: a case report. Fetal Diagn Ther. 42(2): 158-160. https://doi.org/10.1159/000453063; PMid:28746929

10. Shima Y, Ishikawa H, Matsumura Y, Yashiro K, Nakajima M, Migita M. (2010). Idiopathic severe constriction of the fetal ductus arteriosus: a possible underestimated pathophysiology. Eur J Pediatr. 170(2): 237-240. https://doi.org/10.1007/s00431-010-1295-3; PMid:20845046

11. Sridharan S, Archer N, Manning N. (2009). Premature constriction of the fetal ductus arteriosus following the maternal consumption of chamomile herbal tea. Ultrasound Obstet Gynecol. 34: 358-359. https://doi.org/10.1002/uog.6453; PMid:19705407