Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 8(136): 79-85. doi: 10.15574/SP.2023.136.79
Боброва В. І.¹, Прощенко Ю. І.¹, Павлюченко К. С.^2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²Ужгородський національний університет, Україна

Для цитування: Боброва ВІ, Прощенко ЮІ, Павлюченко КС. (2023). Жовчнокам'яна хвороба в дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 8(136): 79-85. doi: 10.15574/SP.2023.136.79.
Стаття надійшла до редакції 26.09.2023 р., прийнята до друку 12.12.2023 р.

Поширеність жовчнокам'яної хвороби серед дітей становить 0,13-1,9%. Холелітіаз у дітей є мультифакторіальним захворюванням. Проаналізовані дані наукової літератури свідчать про багатогранність патогенетичних механізмів утворення каменів.
Мета огляду – узагальнити дані літературних джерел щодо факторів ризику, клінічних проявів, діагностики та лікування жовчнокам’яної хвороби в дітей.
З огляду на дані літератури, основними факторами виникнення захворювання є: генетичні, метаболічні, низькокалорійне харчування, нутритивні порушення, захворювання печінки та тонкої кишки. Провідними патогенетичними механізмами утворення каменів є печінкова дисхолія, порушення ентерогепатичної циркуляції жовчних кислот, підвищений гемоліз еритроцитів при недостатності ферментної системи еритроцитів, зменшення активності ферментів печінки та моторики жовчного міхура внаслідок зниження його чутливості до дії холецистокініну. У більшості дітей спостерігається безсимптомний перебіг жовчнокам'яної хвороби: клінічна симптоматика відсутня, а конкременти в жовчному міхурі (протоках) є випадковою діагностичною знахідкою під час проведення ультразвукового дослідження. На першому етапі діагностики жовчокам'яної хвороби всім пацієнтам показано ультразвукове обстеження органів черевної порожнини. У разі відсутності конкрементів під час ультразвукового обстеження і при типовій клінічній картині холелітіазу рекомендовано провести ендоскопічну ендосонографію або магнітно-резонансну холангіопанкреатографію. Для зменшення біліарного болю необхідно застосовувати нестероїдні протизапальні препарати, анальгетики. Єдиним методом лікування симптомної форми жовчнокам'яної хвороби є холецистектомія. Безсимптомна форма підлягає спостереженню без лікування. Для лікування та профілактики жовчнокам'яної хвороби не рекомендовано приймати препарати жовчних кислот через низьку ефективність та частоту рецидивів утворення конкрементів після їхнього повного розчинення.
Висновки. Захворюваність на жовчнокам'яну хворобу серед дітей та підлітків зростає і у більш ніж у половини пацієнтів має безсимптомний перебіг. Під час лікування хворих на холелітіаз використовують холецистектомію або тактику спостереження залежно від клінічної форми захворювання. Профілактика жовчнокам'яної хвороби спрямована на підтримку здорового стилю життя, зниження ваги тіла серед дітей з ожирінням, фізичну активність, харчування з високим вмістом клітковини та кальцію.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, жовчнокам'яна хвороба, холелітіаз, холецистектомія, жовчні кислоти, білірубін, холестерин.
Література:

1. Agincorresponding M, Kayar Y. (2021) Gallstone Frequency in Children With Celiac Disease. Cureus. 13(1): e12767. https://doi.org/10.7759/cureus.12767; PMid:33614356 PMCid:PMC7888360

2. Bălănescu RN, Bălănescu L, Drăgan G et al. (2015). Biliary Lithiasis with Choledocolithiasis in Children Chirurgia (Bucur). 110(6): 559-561.

3. Chamorro CC, Arteaga P, Paredes C et al. (2020). Cholelithiasis and associated complications in pediatric patients. Cir. Pediatr. 33: 172-176.

4. Chou T-S, Lin C-L, Chen L-W et al. (2023). Waist-to-height ratio for the prediction of gallstone disease among different obesity indicators. Obes Sci Pract. 9(1): 30-41. https://doi.org/10.1002/osp4.650; PMid:36789027 PMCid:PMC9913192

5. Cortés VA, Barrera F, Nervi F. (2020). Pathophysiological connections between gallstone disease, insulin resistance, and obesity. Obes. Rev. 21: e12983. https://doi.org/10.1111/obr.12983; PMid:31814283

6. Demehri FR, Alam HB. (2016). Evidence-based management of common gallstone-related emergencies. J Intensive Care Med. 31(1): 3-13. https://doi.org/10.1177/0885066614554192; PMid:25320159

7. Di Ciaula A, Portincasa P. (2018) Recent advances in understanding and managing cholesterol gallstones. F1000Res. 7: F1000 Faculty Rev-1529. https://doi.org/10.12688/f1000research.15505.1; PMid:30345010 PMCid:PMC6173119

8. Di Ciaula A, Wang DQ, Portincasa P. (2018). An update on the pathogenesis of cholesterol gallstone disease. Curr Opin Gastroenterol. 34(2): 71-80. https://doi.org/10.1097/MOG.0000000000000423; PMid:29283909 PMCid:PMC8118137

9. Diez S, Müller H, Weiss C et al. (2021). Cholelithiasis and cholecystitis in children and adolescents: Does this increasing diagnosis require a common guideline for pediatricians and pediatric surgeons? BMC Gastroenterol. 21(1): 186. https://doi.org/10.1186/s12876-021-01772-y; PMid:33882844 PMCid:PMC8061037

10. EASL. (2016). Clinical Practice Guidelines on the prevention, diagnosis and treatment of gallstones. J Hepatol. 65: 146-181. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2016.03.005; PMid:27085810

11. Goldman DA. (2020). Gallbladder, Gallstones, and Diseases of the Gallbladder in Children. Pediatr. Rev. 41 (12): 623-629. https://doi.org/10.1542/pir.2019-0077; PMid:33262152

12. Gutt C, Schläfer S, Lammert F. (2020). The Treatment of Gallstone Disease. Dtsch Arztebl. 117 (9): 148-158. https://doi.org/10.3238/arztebl.2020.0148; PMCid:PMC7132079

13. Ha BJ, Park S. (2018). Classification of gallstones using fourier-transform infrared spectroscopy and photography. Biomaterials Research. 22: Article 18. https://doi.org/10.1186/s40824-018-0128-8; PMid:30038795 PMCid:PMC6052647

14. Liang KW, Huang HH, Wang L et al. (2021). Risk of gallstones based on ABCG8 rs11887534 single nucleotide polymorphism among Taiwanese men and women. Gastroenterol. 21(1): 468. https://doi.org/10.1186/s12876-021-02060-5; PMid:34906072 PMCid:PMC8672562

15. Lichtman М, Kaushansky K, Prchal J et al. (2022). Williams Manual of Hematology. 10th Edition. McGraw Hill. Medical: 688.

16. Littlefield А, Lenahan C. (2019) Cholelithiasis: presentation and management. J Midwifery Womens Health. 64(3): 289-297. https://doi.org/10.1111/jmwh.12959; PMid:30908805

17. Luo J, Yang H, Song BL. (2020). Mechanisms and regulation of cholesterol homeostasis. Nat. Rev. Mol. Cell Biol. 21: 225-245. https://doi.org/10.1038/s41580-019-0190-7; PMid:31848472

18. Murphy PB, Vogt KN, Winick-Ng J et al. (2016). The increasing incidence of gallbladder disease in children: A 20 year perspective. J. Pediatr. Surg. 51: 748-752. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2016.02.017; PMid:26951963

19. Nissinen MJ, Pitkänen N, Simonen P et al. (2018). Genetic polymorphism of sterol transporters in children with future gallstones. Dig. Liver Dis. 50: 954-960. https://doi.org/10.1016/j.dld.2018.04.007; PMid:29764733

20. Papadopoulos V, Filippou D, Mimidis K. (2020). Smoking habits and gallbladder disease: a systematic review and meta-analysis study. Hippokratia. 24(4): 147-156.

21. Pogorelić Z, Lovrić M, Jukić M, Perko Z. (2022). The Laparoscopic Cholecystectomy and Common Bile Duct Exploration: A Single-Step Treatment of Pediatric Cholelithiasis and Choledocholithiasis. Children (Basel). 9(10): 1583. https://doi.org/10.3390/children9101583; PMid:36291520 PMCid:PMC9601212

22. Portincasa P, Di Ciaula A, Bonfrate L et al. (2023). Metabolic dysfunction-associated gallstone disease: expecting more from critical care manifestations. Intern Emerg Med. 18(7): 1897-1918. https://doi.org/10.1007/s11739-023-03355-z; PMid:37455265 PMCid:PMC10543156

23. Rebholz C, Krawczyk M, Lammert F. (2018) Genetics of gallstone disease. Eur J Clin Invest. 48(7): e12935. https://doi.org/10.1111/eci.12935; PMid:29635711

24. Reichert MC, Lammert F. (2018). ABCB4 Gene Aberrations in Human Liver Disease: An Evolving Spectrum. Semin Liver Dis. 38(4): 299-307. https://doi.org/10.1055/s-0038-1667299; PMid:30357767

25. Rothstein DH, Harmon CM. (2016). Gallbladder disease in children. Semin. Pediatr. Surg. 25: 225-231. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2016.05.005; PMid:27521713

26. Schatz SB, Jüngst C, Keitel-Anselmo V et al. (2018). Phenotypic spectrum and diagnostic pitfalls of ABCB4 deficiency depending on age of onset. Hepatol. Commun. 2: 504-514. https://doi.org/10.1002/hep4.1149; PMid:29761167 PMCid:PMC5944585

27. Shabanzadeh DM. (2018). New determinants for gallstone disease? Dan Med J. 65(2): B5438.

28. Shabanzadeh DM, Skaaby T, Sørensen LT et al. (2017). Metabolic biomarkers and gallstone disease – a population-based study Scand J Gastroenterol. 52(11): 1270-1277. https://doi.org/10.1080/00365521.2017.1365166; PMid:28799434

29. Shaikh NM. (2021). Gall Stones in Pediatric Population. dоі: 10.5772/intechopen.99020.

30. Sun H, Warren J, Yip J, Ji Y et al. (2022). Factors Influencing Gallstone Formation: A Review of the Literature. Biomolecules. 12(4): 550. https://doi.org/10.3390/biom12040550; PMid:35454138 PMCid:PMC9026518

31. Tazuma S, Unno M, Igarashi Y et al. (2017). Evidence-based clinical practice guidelines for cholelithiasis. J Gastroenterol. 52(3): 276-300. https://doi.org/10.1007/s00535-016-1289-7; PMid:27942871

32. Wang HH, Portincasa P, Liu M, Wang DQ. (2022). Genetic Analysis of ABCB4 Mutations and Variants Related to the Pathogenesis and Pathophysiology of Low Phospholipid-Associated Cholelithiasis. Genes (Basel).13(6): 1047. https://doi.org/10.3390/genes13061047; PMid:35741809 PMCid:PMC9222727

33. Wyllie R, Hyams JS, Kay M. (2016). Pediatric Gastrointestinal and Liver Disease. 5th ed. Philadelphia, PA: Elsevier.

34. Vitale G, Gitto S, Raimondi F et al. (2018). Cryptogenic cholestasis in young and adults: ATP8B1, ABCB11, ABCB4, and TJP2 gene variants analysis by high-throughput sequencing. J Gastroenterol. 53(8): 945-958. https://doi.org/10.1007/s00535-017-1423-1; PMid:29238877

35. Zdanowicz K, Daniluk J, Lebensztejn DM, Daniluk U. (2022). The Etiology of Cholelithiasis in Children and Adolescents. Int J Mol Sci. 23(21): 13376. https://doi.org/10.3390/ijms232113376; PMid:36362164 PMCid:PMC9657413