HEALTH OF WOMAN.2015.1(97):160–164; doi 10.15574/HW.2015.97.160 
 

Особливості перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту при аномальних маткових кровотечах пубертатного періоду 
 

Динник Ст. А., Кашкалда Д. А.

ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України», р. Харків 
 

У результаті проведеного дослідження встановлено, що у дівчат-підлітків із аномальними матковими кровотечами (АМК) спостерігаються порушення у функціонуванні системи перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ). У абсолютної більшості обстежених знижувався рівень вітаміну Е і більш ніж у третини – вітаміну А. У хворих із уперше виниклими кровотечами та їхнім рецидивом частіше реєструвалося збільшення рівня малонового діальдегіду, а при ремітивних кровотечах – його зниження. У кожної четвертої пацієнтки з АМК незалежно від характеру кровотечі активність глутатіонпероксидази збільшувалася. Побудована факторна модель свідчить про вплив стероїдних гормонів і простагландинів на інтенсивність процесів ПОЛ і АОЗ у дівчат-підлітків з АМК. 
 

Ключові слова: аномальні маткові кровотечі, перекисне окиснення ліпідів, антиоксидантна система, гормони, простагландини, пубертатний вік. 

Література:

1. Чеснокова Н.П., Понукалина Е.В., Бизенкова М.Н. 2006. Молекулярно-клеточные механизмы индукции свободнорадикального окисления в условиях патологи. Современные проблемы науки и образования 6:21–26.

2. Vujovic A., Kotur-Stevuljevic J., Kornic D. et al. 2010. Oxidative stress and anti-oxidative defense in schoolchildren residing in a petrochemical industry environment. Indian Pediatr. 47; 3:233–239.

3. Балаболкин М.И., Клебанов Е.М. 2000. Роль окислительного стресса в патогенезе сосудистых осложнений диабета. Проблемы эндокринологии 6:29–34.

4. Подплетняя Е.А., Мамчур В.И. 2004. Антиоксидантный механизм реализации фармакологических эффектов нестороидных противовоспалительных средств. Журн. Академії медичних наук України 10;2:301–312.

5. Литвин Б.С. 2007. Вплив комплексної медикаментозної терапії на окисний гомеостаз у дітей з вегетативними дисфункціями. Педіатрія, акушерство та гінекологія 2:16–18.

6. Васильева Е.М., Баканов М.И., Поддубная А.Е., Шор Т.А. 2005. Перекисное окисление липидов при неврологической патологии у детей. Клиническая лабораторная диагностика 2:8–12.

7. Терещенко А.И., Кашкалда Д.А. 2004. Состояние процессов перекисного окисления липидов и системы антиоксидантной защиты у девочек пубертатного возраста, рожденных от облученных отцов. Вісн. Харк. нац. ун-ту 617:60–62.

8. Медведенко Г.Ф., Знаменська Т.К., Жданович О.І., Шевченко Л.І. та ін. 2000. Гіпоксія і стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту у дітей, народжених від матерів із екстрагенітальними захворюваннями. Лікарська справа 6:54–57.

9. Юдина Т.В., Ракитский В.Н., Егорова М.В. и др. 2002. Показатели антиоксидантного статуса в проблеме донозологической диагностики. Современные проблемы токсикологии 3:61–62.

10. Костенко А.В., Несвітайлова К.В., Квашніна Л.В., Матвійчук В.В. 2007. Особливості оксидантно-прооксидантного балансу та енергетичного метаболізму у здорових дітей молодшого шкільного віку. Современная педиатрия 4(17):148–152.

11. Comhair S.A., Erzurum S.C. 2005. The regulation and role of extracellular glutathione peroxidase. Antioxid. Redox Signal 7:72–79.

12. Бессонова Л.О., Верлан Н.В., Колесниченко Л.С. 2008. Роль системы глутатиона в антиоксидантной защите при сочетанной патологии гипоксического ґенеза. Сибирский медицинский журнал 6:19–21.

13. Овсянникова Л.М., Носач Е.В. 2003. Антиоксидантные препараты: проблема выбора. Doctor 1:74–76.

14. Суханова Г.А., Серебров В.Ю. 2000. Биохимия клетки. Томск, Чародей: 91–142.

15. Коробейников Э.Н. 1989. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой. Лаб. дело 7:8–10.

16. Mills G.C. 1959. The purification and properties of glutathion peroxidase of erythrocytes. J. Biol. Chem. 234;3:502–506. PMid:13641249

17. Методика выполнения измерений массовой концентрации витаминов А и Е в сыворотке крови. Под ред. А.И. Карпищенко. Медицинские лабораторные технологии. СПб. 1999:29–31.

18. Cracowski J.L., Durand T., Bessard G. 2002. Isoprostanes as a biomarkers of lipid peroxidation in humans physiology, pharmacology and clinical implications. Trends in Pharmacol. Sci. 23;8:360–366. http://dx.doi.org/10.1016/S0165-6147(02)02053-9

19. Maltsev A.N., Leve O.I., Sadovnichii V.V., Buco V.U. 2001. Antioxidant effect of prostaglandin E2 in the liver alcoholic steatosis. Exp. Clin. Pharmacol. 64; 3:61–63.

20. Диннік В.О., Кашкалда Д.А., Голобородько А.В., Фоміна О.В. 2006. Cтан системи простагландинів у дівчат із пубертатними матковими кровотечами. Проблеми ендокринної патології 1:13–17.

21. Sugino N., Nakata M., Kashida S. et al. 2000. Decreased superoxide dismutase expression and increased concentrations of lipid peroxide and prostaglandin F (2 alpha) in the decidua of failed pregnancy. Mol. Hum. Reprod. 6:642–647.

22. Yonamine T., Aniya Y., Yokomakura T. et al. 2003. Prostaglandin E2 rescues cortical neurons from amyloid beta protein-induced apoptosis. Brain. Res. 959;2:328–335. http://dx.doi.org/10.1016/S0006-8993(02)03773-3

23. E.J. Kim, K.J. Kwon, J.Y. Park [et al.] 2002. Neuroprotective effect of prostaglandin E2 or cAMP against microglial and neuronal free radical mediated toxicity associated with inflammation. J. Neurosci. Res. 70;1:97–107. http://dx.doi.org/10.1002/jnr.10373; PMid:12237868

24. Світайло О.А., Дорофєєва Г.Д., Єльский В.М., Зяблінцев С.В. 2000. Гормональний статус і система перекисного окислення ліпідів при різних формах алергічного діатезу. Журн. Академіі медичних наук України 6;1:154–158.

25. Кашкалда Д.А. 2001. Состояние системы прооксиданты-антиоксиданты при нарушении менструальной функции в подростковом воздасте. Нейрогормональна регуляція функції жіночої репродуктивної системи у періоді її становлення в нормі та при патології: матеріали симпозіуму. Х:87–94.