- Клінічне спостереження тератоми головного мозку новонародженого
Клінічне спостереження тератоми головного мозку новонародженого
Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 4(96): 136-139; doi: 10.15574/PP.2023.96.136
Біла В. В.1,2, Говсєєв Д. О.3, Тишкевич В. М.1, Вапельник С. М.4, Глєбова-Ободовська С. В.1, Загородня О. С.3
1КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
2Інситут післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
3Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
4КНП «Київський міський пологовий будинок № 5», Україна
Для цитування: Біла ВВ, Говсєєв ДО, Тишкевич ВМ, Вапельник СМ, Глєбова-Ободовська СВ, Загородня ОС. (2023). Клінічне спостереження тератоми головного мозку новонародженого. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(96): 136-139; doi: 10.15574/PP.2023.96.136.
Стаття надійшла до редакції 07.08.2023 р.; прийнята до друку 15.12.2023 р.
Вродженою пухлиною головного мозку називають пухлину, виявлену до народження або протягом перших двох місяців життя. Частота вроджених пухлин головного мозку є надзвичайно низькою – 0,34 на 1 млн новонароджених і становить не більше 1,5% усіх новоутворень центральної нервової системи в дітей, проте швидкий ріст пухлини та деструкція нормальної тканини головного мозку надають їм фатального прогнозу.
- – на підставі клінічного спостереження тератоми головного мозку плода розширити знання щодо можливостей антенатальної діагностики та особливостей ведення раннього неонатального періоду цієї вродженої вади розвитку.
Наведено огляд літературних джерел про поширеність патології, гістологічну структуру (тератоми, нейроепітеліальні та мезенхімальні пухлини), особливості клінічного перебігу, що відрізняють їх від пухлин дитячого віку – переважно супратентріальна локалізація, відсутність обмеження росту через рухливість кісток черепа, а також про прогноз і тактику ведення вагітності та пологів. Ультразвукове дослідження є основним методом діагностики пухлин мозку, які візуалізуються у формі солідного чи кістозного кальцинованого або ні утворення, так само можливі або ні прояви гіперваскуляризації. Описано також особливості структури та розвитку тератоми, яка містить у собі клітини всіх трьох зародкових шарів і має властивості швидкого деструктивного росту. Гідроцефалія, що супроводжує вроджені пухлини головного мозку, може бути спричиненою як перетисканням вентрикулярної системи, так і внутрішньочерепними крововиливами. Завдяки сучасним діагностичним можливостям більшість випадків виявляють у терміни можливого переривання вагітності, у разі пологів із такою патологією в 60% випадків вдаються до кесаревого розтину.
Наведений клінічний випадок показує можливості антенатальної діагностики пухлини головного мозку та навіть чіткого встановлення глибини ураження при відсутності варіантів лікування.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків пацієнта.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: тератома головного мозку, новонароджений, вроджені пухлини, центральна нервова система.
Література:
1. Arisoy R, Erdogdu E, Kumru P et al. (2016). Prenatal diagnosis and outcomes of fetal teratomas: fetal Teratoma. J Clin Ultrasound. 44(2): 118-125. https://doi.org/10.1002/jcu.22310; PMid:26426797
2. Cavalheiro S, Moron AF, Hisaba W, Dastoli P, Silva NS. (2003). Fetal brain tumors. Childs Nerv Syst. 19: 529-536. https://doi.org/10.1007/s00381-003-0770-9; PMid:12908112
3. Cornejo P, Feygin T, Vaughn J. (2020). Imaging of fetal brain tumors. Pediatr Radiol. 50: 1959-1973. https://doi.org/10.1007/s00247-020-04777-z; PMid:33252762
4. Court WM, Doll R, Hill RB. (1960). Incidence of leukaemia after exposure to diagnostic radiation in utero. Br Med J. 2: 1539-1545. https://doi.org/10.1136/bmj.2.5212.1539; PMid:13695977 PMCid:PMC2098397
5. Hoff NR, Mackay IM. (1980). Prenatal ultrasound diagnosis of intracranial teratoma. J Clin Ultrasound. 8: 247-249. https://doi.org/10.1002/jcu.1870080313; PMid:6769967
6. Isaacs HII. (2002). Perinatal brain tumors: a review of 250 cases. Pediatr Neurol. 27: 333-342. https://doi.org/10.1016/S0887-8994(02)00459-9; PMid:12504200
7. Meizner I. (2012). Tumors of the Brain. In: Ultrasonography of the prenatal brain., editor. 3rd ed. McGrawHill. New York: 393-406.
8. Milani HJ, Araujo JE, Cavalheiro S, Oliveira PS, Hisaba WJ, Barreto EQ et al. (2015). Fetal brain tumors: Prenatal diagnosis by ultrasound and magnetic resonance imaging. World J Radiol. 28; 7(1): 17-21. https://doi.org/10.4329/wjr.v7.i1.17; PMid:25628801 PMCid:PMC4295174
9. Peiro JL, Crombleholme TM. (2019). Error traps in fetal surgery. Semin Pediatr Surg. 28(3): 143-150. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2019.04.012; PMid:31171149
10. Simonini C, Strizek B, Berg C, Gembruch U, Mueller A, Heydweiller A, Geipel A. (2020). Fetal teratomas – A retrospective observational single-center study. Prenatal diagnosis. 4(3): 301-307. https://doi.org/10.1002/pd.5872; PMid:33242216
