Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 4(96): 100-105; doi: 10.15574/PP.2023.96.100
Іщенко Г. І.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Іщенко ГІ. (2023). Психоемоційні розлади у вагітних та породіль. Аналітичний огляд та практичні сторони проблеми в Україні. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(96): 100-105; doi: 10.15574/PP.2023.96.100.
Стаття надійшла до редакції 05.09.2023 р.; прийнята до друку 15.12.2023 р.

Психоемоційні порушення під час вагітності суттєво впливають на здоров’я матері та плоду.
Мета дослідження – навести аналітичний огляд наявних джерел щодо впливу психоемоційних стресових порушень у вагітних жінок на здоров’я матері та плода для вдосконалення надання медичної допомоги даній категорії населення.
Серед негативних наслідків слід розділяти наслідки в психічній сфері та медичній. У медичній сфері відмічаються гестаційні ускладнення, наприклад, передчасне народження, акушерські, з яких найчастіше, це прееклампсія, еклампсія, анемія, гестаційний діабет, передлежання плаценти, вагінальна кровотеча та наслідки для плода, найчастіше це низька вага та затримка в розвитку в серцево-судинної, нервової системи, органів зору.
Серед психоемоційних наслідків на психічну сферу, розділено групи: загострення вже існуючого захворювання, поява нових розладів, найчастіше посттравматичного стресового розладу та негативні наслідки внаслідок змін поведінки, наприклад, догляду за дитиною та вживання психоактивних речовин. Доведено, що негативні перинатальні наслідки виникають саме за наявності стресових розладів та менш виражені, наприклад, при депресії.
Під час війни в Україні українці піддалися дії надмірного стресу. Особливо це помітно серед вразливих верств населення, таких як вагітні. Така категорія осіб перебуває в полі дії медичних працівників акушерського профілю, яким часто бракує часу на належну оцінку психічних розладів та скерування пацієнток до спеціалістів психіатричного профілю. Іншою проблемою є стигма – упереджене ставлення до спеціалістів у сфері охорони здоров’я.
Наразі досить обмежені дані психоемоційних розладів у вагітних та породіль. У цьому огляді літератури наведено дані світової літератури та описано особливості організації допомоги у сфері охорони здоров’я в Україні під час війни.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: психоемоційні порушення, вагітні, породіллі, перинатальні ускладнення, акушерські ускладнення, гестаційні ускладнення, несприятливі поведінкові зміни, загострення психічного розладу, стресовий розлад.
ЛІТЕРАТУРА

1. Безшейко В. (2016). Адаптація Шкали для клінічної діагностики ПТСР та опитувальника "Перелік симптомів ПТСР" для української популяції. Психосоматична медицина та загальна практика. 1(1): e010108.

2. Gibson-Helm M et al. (2015). Maternal health and pregnancy outcomes comparing migranі women born in humanitarian and nonhumanitarian source countries: a retrospective, observational study. Birth. 42: 116-124. https://doi.org/10.1111/birt.12159; PMid:25864573

3. Theodora M, Antsaklis P, Michala L, Lolos M, Kalambalikis A, Koutroumanis P et al. (2019). Perinatal outcomes among immigrants and refugees in comparison with Greek population in a tertiary university hospital in Greece. J Perinat Med. 47: eA126-326.

4. Liu C, Ahlberg M, Hjern A, Stephansson O. (2019). Perinatal health of refugee and asylum-seeking women in Sweden 2014-17: a register-based cohort study. Eur J Public Health. 19: 1048-1055. https://doi.org/10.1093/eurpub/ckz120; PMid:31274154 PMCid:PMC6896976

5. Agbemenu K, Auerbach S, Murshid NS, Shelton J, AmutahOnukagha N. (2019). Reproductive health outcomes in African refugee women: a comparative study. J Womens Health. 28: 785-793. https://doi.org/10.1089/jwh.2018.7314; PMid:30767694 PMCid:PMC6909669

6. Khan S, Yao Z, Shah B. (2017). Gestational diabetes care and outcomes for refugee women: a population-based cohort study. Diabet Med. 34: 1608-1614. https://doi.org/10.1111/dme.13440; PMid:28779484

7. Coussons-Read ME, Lobel M, Carey JC, Kreither MO, D'Anna K, Argys L et al. (2012). The occurrence of preterm delivery is linked to pregnancy-specific distress and elevated inflammatory markers across gestation. Brain Behav Immun. 26(4): 650-659. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2012.02.009; PMid:22426431 PMCid:PMC4462138

8. Pare-Miron V, Czuzoj-Shulman N, Oddy L et al. (2016). Effect of borderline personality disorder on obstetrical and neonatal outcomes. Womens Health. 26: 190-195. https://doi.org/10.1016/j.whi.2015.11.001; PMid:26718528

9. Witt WP, Wisk LE, Cheng ER et al. (2012). Preconception mental health predicts pregnancy complications and adverse birth outcomes: a national population-based study. Matern Child Health J. 16: 1525-1541. https://doi.org/10.1007/s10995-011-0916-4; PMid:22124801 PMCid:PMC3605892

10. Thornton D, Guendelman S, Hosang N. (2010). Obstetric complications in women with diagnosed mental illness: the relative success of California's county mental health system. Health Serv Res. 45: 246-264. https://doi.org/10.1111/j.1475-6773.2009.01058.x; PMid:19878345 PMCid:PMC2813447

11. Hizkiyahu R, Levy A, Sheiner E. (2010). Pregnancy outcome of patients with schizophrenia. Am J Perinat. 27: 19-23. https://doi.org/10.1055/s-0029-1225529; PMid:19565434

12. Wangel AM, Molin J, Moghaddassi M et al. (2011). Prior psychiatric inpatient care and risk of cesarean sections: a registry study. J Psychosom Obstet Gynecol. 32: 189-197. https://doi.org/10.3109/0167482X.2011.626940; PMid:22040006

13. Sydsjö G, Möller L, Lilliecreutz C et al. (2015). Psychiatric illness in women requesting caesarean section. BJOG. 122: 351-358. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12714; PMid:24628766 PMCid:PMC4322480

14. Lassi ZS, Imam AM, Dean SV et al. (2014). Preconception care: screening and management of chronic disease and promoting psychological health. Reprod Health. 11: S5. https://doi.org/10.1186/1742-4755-11-S3-S5; PMid:25415675 PMCid:PMC4196564

15. Szegda K, Markenson G, Bertone-Johnson ER et al. (2014). Depression during pregnancy: a risk factor for adverse neonatal outcomes? A critical review of the literature. J Matern Fetal Neonatal Med. 27: 960-967. https://doi.org/10.3109/14767058.2013.845157; PMid:24044422 PMCid:PMC4812822

16. Weobong B, ten Asbroek AH, Soremekun S et al. (2014). Association of antenatal depression with adverse consequences for the mother and newborn in Rural Ghana: fndings from the DON population-based cohort study. PLoS ONE. 9: e116333. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0116333; PMid:25549334 PMCid:PMC4280205

17. Grote NK, Bridge JA, Gavin AR et al. (2010). A meta-analysis of depression during pregnancy and the risk of preterm birth, low birth weight, and intrauterine growth restriction. Arch Gen Psychiatry. 67: 1012-1024. https://doi.org/10.1001/archgenpsychiatry.2010.111; PMid:20921117 PMCid:PMC3025772

18. Gelenberg AJ, Dunner DL, Rothschild AJ et al. (2013). Sexual functioning in patients with recurrent major depressive disorder enrolled in the PREVENT study. J Nerv Ment Dis. 201: 266-273. https://doi.org/10.1097/NMD.0b013e318288d298; PMid:23538970

19. Sujan AC, Rickert ME, Öberg AS et al. (2017). Associations of maternal antidepressant use during the frst trimester of pregnancy with preterm birth, small for gestational age, autism spectrum disorder, and attention-defcit/hyperactivity disorder in ofspring. JAMA. 317: 1553-1562. https://doi.org/10.1001/jama.2017.3413; PMid:28418479 PMCid:PMC5875187

20. Prady SL, Hanlon I, Fraser LK et al. (2018). A systematic review of maternal antidepressant use in pregnancy and short-and long-term ofspring's outcomes. Arch Womens Ment Health. 21: 127-140. https://doi.org/10.1007/s00737-017-0780-3; PMid:29027013 PMCid:PMC5856864

21. МОЗ України. (2022). Стандарти медичної допомоги «Нормальна вагітність». Клінічний протокол. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 9 серпня 2022 року №1437.

22. Saigal S, Doyle LW. (2008). An overview of mortality and sequelae of preterm birth from infancy to adulthood. Lancet. 371(9608): 261-269. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)60136-1; PMid:18207020

23. Van Iersel PAM, Algra AM, Bakker SCM, Jonker AJH, Hadders-Algra M. (2016). Limitations in the Activity of Mobility at Age 6 Years After Difficult Birth at Term: Prospective Cohort Study. Phys Ther. 96(8): 1225-1233. https://doi.org/10.2522/ptj.20150201; PMid:26847013

24. Miller SL, Huppi PS, Mallard C. (2016). The consequences of fetal growth restriction on brain structure and neurodevelopmental outcome. J Physiol. 594(4): 807-823. https://doi.org/10.1113/JP271402; PMid:26607046 PMCid:PMC4753264

25. Gimbel LA, Blue NR, Allshouse AA, Silver RM, Gimbel B, Grobman WA et al. (2022). Pregnancy outcomes and anxiety in nulliparous women. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 35: 25. https://doi.org/10.1080/14767058.2021.1998441; PMid:34747312 PMCid:PMC9097789

26. Cook N, Ayers S, Horsch A. (2018). Maternal posttraumatic stress disorder during the perinatal period and child outcomes: A systematic review. Journal of affective disorders. 225: 18-31. https://doi.org/10.1016/j.jad.2017.07.045; PMid:28777972

27.Haagen JF, Moerbeek M, Olde E, van der Hart O, Kleber RJ. (2015). PTSD after childbirth: A predictive ethological model for symptom development. Journal of affective disorders. 185: 135-143. https://doi.org/10.1016/j.jad.2015.06.049; PMid:26172985

28. Stramrood CA, Paarlberg KM, Huis In't Veld EM, Berger LW, Vingerhoets AJ, Schultz WC, van Pampus MG. (2011). Posttraumatic stress following childbirth in homelike and hospital settings. Journal of psychosomatic obstetrics and gynaecology. 32(2): 88-97. https://doi.org/10.3109/0167482X.2011.569801; PMid:21557681

29. Ayers S, Bond R, Bertullies S, Wijma K. (2016). The aetiology of post-traumatic stress following childbirth: a meta-analysis and theoretical framework. Psychological medicine. 46(6): 1121-1134. https://doi.org/10.1017/S0033291715002706; PMid:26878223

30. Grekin R, O'Hara MW. (2014). Prevalence and risk factors of postpartum posttraumatic stress disorder: a meta-analysis. Clinical psychology review. 34(5): 389-401. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2014.05.003; PMid:24952134

31. Yildiz PD, Ayers S, Phillips L. (2017). The prevalence of posttraumatic stress disorder in pregnancy and after birth: A systematic review and meta-analysis. Journal of affective disorders. 208: 634-645. https://doi.org/10.1016/j.jad.2016.10.009; PMid:27865585

32. Fuglenes D, Aas E, Botten G, Qian P, Kristiansen IS. (2011). Why do some pregnant women prefer cesarean? The influence of parity, delivery experiences, and fear. American journal of obstetrics and gynecology. 205(1): 45.e1-45.e459. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2011.03.043; PMid:21620366

33. Graham AM, Rasmussen JM, Entringer S, Ben Ward E, Rudolph MD, Gilmore JH et al. (2019). Maternal Cortisol Concentrations During Pregnancy and Sex-Specific Associations With Neonatal Amygdala Connectivity and Emerging Internalizing Behaviors. Biological psychiatry. 85(2): 172-181. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2018.06.023; PMid:30122286 PMCid:PMC6632079

34. Forgash C, Leeds A, Stramrood C, Robbins A. (2013). Case Consultation: Traumatized Pregnant Woman. Journal of EMDR Practice and Research. 7: 45-49. https://doi.org/10.1891/1933-3196.7.1.45

35. Baas MAM, van Pampus MG, Braam L, Stramrood CAI, de Jongh A. (2020). The effects of PTSD treatment during pregnancy: Systematic review and case study. European Journal of Psychotraumatology. 11(1): Article 1762310. https://doi.org/10.1080/20008198.2020.1762310; PMid:33029304 PMCid:PMC7473051

36. Megnin-Viggars O, Mavranezouli I, Greenberg N, Hajioff S, Leach J. (2019). Post-traumatic stress disorder: what does NICE guidance mean for primary care? Br J Gen Pract. 69(684): 328-329. https://doi.org/10.3399/bjgp19X704189; PMid:31249072 PMCid:PMC6592320