- Комплексна оцінка постнатальних факторів ризику рекурентних респіраторних інфекцій у дітей дошкільного віку
Комплексна оцінка постнатальних факторів ризику рекурентних респіраторних інфекцій у дітей дошкільного віку
Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 4(96): 81-90; doi: 10.15574/PP.2023.96.81
Волошин О. М.1,2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2Луганський державний медичний університет, м. Рівне, Україна
Для цитування: Волошин ОМ. (2023). Комплексна оцінка постнатальних факторів ризику рекурентних респіраторних інфекцій у дітей дошкільного віку. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(96): 81-90; doi: 10.15574/PP.2023.96.81.
Стаття надійшла до редакції 27.07.2023 р.; прийнята до друку 15.12.2023 р.
Мета – визначити ступінь впливу окремих постнатальних факторів ризику на ймовірність рекурентного перебігу гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) у дітей дошкільного віку.
Матеріали та методи. Обстежено 314 дітей (176 хлопчиків і 138 дівчаток) віком 1-6 років, які перебували на госпітальному лікуванні з приводу ГРІ. У них враховано кількість епізодів ГРІ за їхній попередній рік життя, а також наявність або відсутність 19 потенційних постнатальних факторів ризику рекурентних респіраторних інфекцій (РРІ). Додатково розраховано два інтегральні показники рекурентності ГРІ, а саме інфекційний індекс (ІнІ) та індекс резистентності (ІнР). Статистичну обробку отриманих цифрових даних виконано за допомогою ліцензійної програми «IBM SPSS Statistics 28». Для розрахунку відношення шансів (ВШ) і його 95% довірчого інтервалу (ДІ) використано метод кростабуляції.
Результати. Наведено різницю між віковими підгрупами обстежених дітей дошкільного віку за кількістю епізодів ГРІ протягом їхнього попереднього року життя (Н=11,243; p=0,047). Насамперед зафіксовано частіші епізоди ГРІ серед пацієнтів віком 36-71 міс порівняно з тими, вік яких становив 12-35 міс. Між шістьма стратифікованими віковими підгрупами дітей і встановленими в них клінічними діагнозами також виявлено слабку, але вірогідну кореляцію (φс=0,183; p=0,006). Досліджені інтегральні показники рекурентного перебігу ГРІ – ІнІ і ІнР – зворотно корелюють із більшістю врахованих постнатальних факторів ризику, причому ступінь тісноти зв’язку для ІнР виявився вищим, аніж для ІнІ.
Висновки. Більшість врахованих потенційних факторів ризику РРІ, а саме 10 із 19, окремо підвищують імовірність приналежності дітей до групи з частішими епізодами ГРІ. Найбільш значущими факторами ризику РРІ є: 1) грудне вигодовування тривалістю 0-4 міс після народження (ВШ=2,868; р<0,001; 95% ДІ: 1,681-4,895), 2) старша дитина в сім'ї, яка відвідує організований дитячий колектив (ВШ=2,814; р<0,001; 95% ДІ: 1,662-4,763); 3) пасивний вплив тютюнового диму (ВШ=2,537; р<0,001; 95% ДІ: 1,509-4,267). Поширеність вивчених факторів ризику РРІ серед дітей дошкільного віку не корелює з їхньою значущістю щодо сприяння частішим епізодам ГРІ.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено Локальними етичними комітетами зазначених у роботі установ. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти дошкільного віку, рекурентні респіраторні інфекції, постнатальні фактори ризику, відношення шансів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Akeredolu FD, Akuse RM, Mado SM, Yusuf R. (2021). Relationship Between Serum Vitamin D Levels and Acute Pneumonia in Children Aged 1-59 Months in Nigeria. Journal of Tropical Pediatrics. 67(1): fmaa101. https://doi.org/10.1093/tropej/fmaa101; PMid:33739410
2. Akimbekov NS, Digel I, Sherelkhan DK, Lutfor AB, Razzaque MS. (2020). Vitamin D and the Host-Gut Microbiome: A Brief Overview. Acta histochemica et cytochemica. 53(3): 33-42. https://doi.org/10.1267/ahc.20011; PMid:32624628 PMCid:PMC7322162
3. Asyiroh H, Setyoningrum RA, Fatmaningrum W, Utomo B. (2021). Risk Factors of Recurrent Upper Respiratory Tract Infection in Children Aged 3-60 Months at Primary Healthcare Centers (Puskemas) in Gresik. Jurnal Respirasi. 7(1): 8-13. https://doi.org/10.20473/jr.v7-I.1.2021.8-13
4. Ballarini S, Rossi GA, Principi N, Esposito S. (2021). Dysbiosis in Pediatrics Is Associated with Respiratory Infections: Is There a Place for Bacterial-Derived Products? Microorganisms. 9(2): 448. https://doi.org/10.3390/microorganisms9020448; PMid:33671586 PMCid:PMC7926342
5. Чернишова ЛІ. (2018). Рекурентні респіраторні захворювання у дітей: алгоритм дій лікаря (лекція). Современная педиатрия. 3(91): 92-97. https://doi.org/10.15574/SP.2018.91.92.
6. Chiappini E, Santamaria F, Marseglia GL et al. (2021). Prevention of recurrent respiratory infections. Italian Journal of Pediatrics. 47: 211. https://doi.org/10.1186/s13052-021-01150-0; PMid:34696778 PMCid:PMC8543868
7. Chicoulaa B, Haas H, Viala J, Salvetat M, Olives JP. (2017). How French general practitioners manage and prevent recurrent respiratory tract infections in children: the SOURIRRE survey. International Journal of General Medicine. 10: 61-68. https://doi.org/10.2147/IJGM.S125806; PMid:28293116 PMCid:PMC5345982
8. Cuppari C, Colavita L, Miraglia Del Giudice M, Chimenz R, Salpietro C. (2020). Recurrent respiratory infections between immunity and atopy. Pediatric allergy and immunology: official publication of the European Society of Pediatric Allergy and Immunology. 31; Suppl 24: 19-21. https://doi.org/10.1111/pai.13160; PMid:32017215
9. Esposito S, Ballarini S, Argentiero A, Ruggiero L, Rossi GA, Principi N. (2022). Microbiota profiles in pre-school children with respiratory infections: Modifications induced by the oral bacterial lysate OM-85. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. 12: 789436. https://doi.org/10.3389/fcimb.2022.789436; PMid:36051241 PMCid:PMC9425436
10. Esposito S, Jones MH, Feleszko W et al. (2020). Prevention of New Respiratory Episodes in Children with Recurrent Respiratory Infections: An Expert Consensus Statement from the World Association of Infectious Diseases and Immunological Disorders (WAidid). Microorganisms. 8(11): 1810. https://doi.org/10.3390/microorganisms8111810; PMid:33213053 PMCid:PMC7698530
11. Feketea G, Bocsan CI, Stanciu LA, Buzoianu AD, Zdrenghea MT. (2020). The Role of Vitamin D Deficiency in Children with Recurrent Wheezing – Clinical Significance. Frontiers in Pediatrics. 8: 344. https://doi.org/10.3389/fped.2020.00344; PMid:32695735 PMCid:PMC7338661
12. Фесенко МЄ, Зюзіна ЛС, Фастовець ММ, Калюжка ОО, Мелащенко ОІ. (2019). Гострі респіраторні рекурентні інфекції у дітей. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 19(4): 34-38. https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.4.34.
13. Kansen HM, Lebbink MA, Mul J et al. (2020). Risk factors for atopic diseases and recurrent respiratory tract infections in children. Pediatric Pulmonology. 55: 3168-3179. https://doi.org/10.1002/ppul.25042; PMid:32841506 PMCid:PMC7589449
14. Km R, Gupta V, Ahmad S, Ranhotra S, Issrani R, Prabhu N. (2015). Assessment of Anemia as a Risk Factor for Acute Lower Respiratory Tract Infections in Children: A Case-Control Study. International Journal of Clinical Pediatrics. International Journal of Clinical Pediatrics. 4(2-3): 149-153. https://doi.org/10.14740/ijcp220w
15. Nagaraju K, Shah R, Ganapathy S et al. (2021). Practical Approach for the Diagnosis, Prevention, and Management of Recurrent Upper Respiratory Tract Infection in Children: Report from an Expert Closed-group Discussion. Pediatric Infectious Disease. 3: 105-112. https://doi.org/10.5005/jp-journals-10081-1321
16. Nicolai A, Frassanito A, Nenna R et al. (2017). Risk Factors for Virus-induced Acute Respiratory Tract Infections in Children Younger Than 3 Years and Recurrent Wheezing at 36 Months Follow-Up After Discharge. The Pediatric infectious disease journal. 36(2): 179-183. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000001385; PMid:27798551
17. Pasternak G, Lewandowicz-Uszyńska A, Królak-Olejnik B. (2020). Nawracające zakażenia dróg oddechowych u dzieci. [Recurrent respiratory tract infections in children]. Polski merkuriusz lekarski: organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiego. 49(286): 260-266. PMID: 32827422.
18. Schaad UB, Esposito S, Razi CH. (2016). Diagnosis and Management of Recurrent Respiratory Tract Infections in Children: A Practical Guide. Archives of Pediatric Infectious Diseases. 4(1): e31039. https://doi.org/10.5812/pedinfect.31039
19. Trandafir LM, Boiculese LV, Dimitriu G, Moscalu M. (2017). Recurrent respiratory tract infections in children. E-Health and Bioengineering Conference (EHB). Sinaia, Romania. 741-744. https://doi.org/10.1109/EHB.2017.7995530
20. Волошин ОМ, Марушко ЮВ, Савченко ІІ. (2023). Бутстреп-аналіз імунного статусу в дітей дошкільного віку з рекурентними респіраторними інфекціями. Сучасна педіатрія. Україна. 3(131): 13-21. https://doi.org/10.15574/SP.2023.131.13.
21. Волошин ОМ, Марушко ЮВ. (2022). Комплексна оцінка статусу вітаміну D у дітей дошкільного віку з рекурентними респіраторними інфекціями. Медична наука України. 18(1): 14-22. https://doi.org/10.32345/2664-4738.1.2022.03.
22. Zhou B, Niu W, Liu F et al. (2021). Risk factors for recurrent respiratory tract infection in preschool-aged children. Pediatrsc Research. 90: 223-231. https://doi.org/10.1038/s41390-020-01233-4; PMid:33173178
