Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 4(96): 64-70; doi: 10.15574/PP.2023.96.64
Мірошников О. О.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Мірошников ОО. (2023). Пренатальні, перинатальні та неонатальні фактори ризику народження дітей з епілептичними енцефалопатіями. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(96): 64-70; doi: 10.15574/PP.2023.96.64.
Стаття надійшла до редакції 16.09.2023 р.; прийнята до друку 15.12.2023 р.

Негативний вплив перинатальних факторів на мозок може відігравати значну роль в етіопатогенезі епілептичних нападів у дітей раннього віку та в розвитку епілептичних енцефалопатій (ЕЕ).
Мета – вивчити особливості перебігу пренатального та неонатального періодів у дітей раннього віку з ЕЕ для подальшого формування груп ризику дітей, які потребують активного спостереження.
Матеріали та методи. Проаналізовано пренатальні та неонатальні особливості анамнезу 157 дітей з ЕЕ та їхніх матерів. Дітей поділено на три групи: I група – діти з ЕЕ, які мали дебют епілептичних нападів у віці до 1 року (n=75); II група – діти з ЕЕ, які мали дебют епілептичних нападів у віці від 1 року (n=44); III група – діти з епілептиформними та розвитковими енцефалопатіями (ЕРЕ) (n=38).
Результати. Перебіг вагітності в матерів дітей з ЕРЕ характеризувався високою частотою ранніх гестозів, загрози переривання в другій половині вагітності та багатоводдя (28,9%, 31,6%, 23,7%, відповідно). Частина (31,6%) дітей з ЕРЕ народилися передчасно, 21,1% – шляхом екстреного кесаревого розтину. Пологи в матерів дітей з ЕРЕ характеризувалися патологічним перебігом (44,7% випадків), слабкістю пологової діяльності та тривалим безводним періодом (36,8% і 28,9%, відповідно), народженням дитини з дистресом (21,1%). Перебіг неонатального періоду в дітей з ЕРЕ характеризувався вищою частотою розвитку гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (23,7%) порівняно з дітьми з іншими формами ЕЕ. У дітей I групи частіше спостерігалися синдроми рухових порушень (20,0%) та м’язової гіпотонії (17,3%).
Висновки. Встановлено обтяжливі фактори акушерсько-гінекологічного та соматичного анамнезу в жінок, перебігу пренатального та неонатального періодів життя. Ці фактори можуть бути підґрунтям для формування ЕЕ та ЕРЕ в дітей. Серед них – гестози, патологія плаценти, зміна кількості навколоплодових вод під час вагітності, патологічні пологи, синдром пригнічення центральної нервової системи та судомний синдром у немовлят. Отримані дані сприятимуть формуванню груп дітей високого ризику, які потребують активного спостереження.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, епілептичні енцефалопатії, пренатальний період, перинатальний період, гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, дистрес плода.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bartolini E. (2021). Inherited Developmental and Epileptic Encephalopathies. Neurology international. 13(4): 555-568. https://doi.org/10.3390/neurolint13040055; PMid:34842787 PMCid:PMC8628919

2. Berg AT, Berkovic SF, Brodie MJ, Buchhalter J, Cross JH, van Emde Boas W et al. (2010). Revised terminology and concepts for organization of seizures and epilepsies: report of the ILAE Commission on Classification and Terminology, 2005-2009. Epilepsia. 51(4): 676-685. https://doi.org/10.1111/j.1528-1167.2010.02522.x; PMid:20196795

3. Chang YT, Hong SY, Lin WD, Lin CH, Lin SS, Tsai FJ, Chou IC. (2023). Genetic Testing in Children with Developmental and Epileptic Encephalopathies: A Review of Advances in Epilepsy Genomics. Children (Basel, Switzerland). 10(3): 556. https://doi.org/10.3390/children10030556; PMid:36980114 PMCid:PMC10047509

4. Davis AS, Hintz SR, Van Meurs KP, Li L, Das A, Stoll BJ et al. (2010). Seizures in extremely low birth weight infants are associated with adverse outcome. The Journal of pediatrics. 157(5): 720-725.e52. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2010.04.065; PMid:20542294 PMCid:PMC2939969

5. Dubov T, Toledano-Alhadef H, Bokstein F, Constantini S, Ben-Shachar S. (2016). The effect of parental age on the presence of de novo mutations – Lessons from neurofibromatosis type I. Molecular genetics & genomic medicine. 4(4): 480-486. https://doi.org/10.1002/mgg3.222; PMid:27468422 PMCid:PMC4947867

6. Fukao T, Sano F, Nemoto A, Naito A, Yanagisawa T, Imai K et al. (2023). Factors associated with the development of epilepsy in very low birth weight infants. Pediatrics and neonatology. 64(6): 637-643. https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2022.12.019; PMid:37117074

7. Glass HC, Hong KJ, Rogers EE, Jeremy RJ, Bonifacio SL, Sullivan JE et al. (2011). Risk factors for epilepsy in children with neonatal encephalopathy. Pediatric research. 70(5): 535-540. https://doi.org/10.1203/PDR.0b013e31822f24c7; PMid:21796017 PMCid:PMC3189270

8. Григорова ІА, Соколова ЛІ. (2020). Неврологія. Нац. підруч. для студентів мед. закл. вищ. освіти. За ред. І.А. Григорової, Л.І. Соколової. 3-є вид. переробл. та допов. Київ: Медицина: 639.

9. Мартинюк ВЮ, Моісеєнко РО, Панасюк ЛО та ін. (2013). Перинатальні ураження нервової системи у дітей: клініка, діагностика, рання медико-соціальна реабілітація. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. 22(3): 217-223.

10. Мартинюк В.Ю. та ін. (2001). Класифікація уражень нервової системи у дітей та підлітків. За ред. Мартинюка В.Ю. К.: Фенікс: 192.

11. Mohiuddin M, Kooy RF, Pearson CE. (2022). De novo mutations, genetic mosaicism and human disease. Frontiers in genetics. 13: 983668. https://doi.org/10.3389/fgene.2022.983668; PMid:36226191 PMCid:PMC9550265

12. Myers CT, Mefford HC. (2016). Genetic investigations of the epileptic encephalopathies: Recent advances. Progress in brain research. 226: 35-60. https://doi.org/10.1016/bs.pbr.2016.04.006; PMid:27323938

13. Перфілов ОВ, Василенко МА, Кирилова ЛГ та ін. (2001). Гіпоксично-ішемічні ураження головного мозку у новонароджених і дітей першого року життя та методи їх лікування. Соціальна педіатрія. Розділ «Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи». Київ: 161-163.

14. Pisani F, Facini C, Bianchi E, Giussani G, Piccolo B, Beghi E. (2018). Incidence of neonatal seizures, perinatal risk factors for epilepsy and mortality after neonatal seizures in the province of Parma, Italy. Epilepsia. 59(9): 1764-1773. https://doi.org/10.1111/epi.14537; PMid:30132843

15. Singhal NS, Sullivan JE. (2014). Continuous Spike-Wave during Slow Wave Sleep and Related Conditions. ISRN neurology: 619079. https://doi.org/10.1155/2014/619079; PMid:24634784 PMCid:PMC3929187

16. Stafstrom CE, Kossoff EM. (2016). Epileptic Encephalopathy in Infants and Children. Epilepsy currents. 16(4): 273-279. https://doi.org/10.5698/1535-7511-16.4.273; PMid:27582673 PMCid:PMC4988066

17. Stenshorne I, Syvertsen M, Ramm-Pettersen A, Henning S, Weatherup E, Bjørnstad A et al. (2022). Monogenic developmental and epileptic encephalopathies of infancy and childhood, a population cohort from Norway. Frontiers in pediatrics. 10: 965282. https://doi.org/10.3389/fped.2022.965282; PMid:35979408 PMCid:PMC9376386

18. Thakran S, Guin D, Singh P, Singh P, Kukal S, Rawat C et al. (2020). Genetic Landscape of Common Epilepsies: Advancing towards Precision in Treatment. International journal of molecular sciences. 21(20): 7784. https://doi.org/10.3390/ijms21207784; PMid:33096746 PMCid:PMC7589654