Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 4(96): 44-49; doi: 10.15574/PP.2023.96.44
Прилуцька А. Б.¹, Мартинова Л. І.¹, Авраменко С. О.¹, Ярощук О. Б.¹, Павлюченко К. С.², Говсєєв Д. О.^1
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²Ужгородський національний університет, Україна

Для цитування: Прилуцька АБ, Мартинова ЛІ, Авраменко СО, Ярощук ОБ, Павлюченко КС, Говсєєв ДО. (2023). Стан загального імунітету в породілей із гнійними ранами під час воєнних дій. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(96): 44-49; doi: 10.15574/PP.2023.96.44.
Стаття надійшла до редакції 17.09.2023 р.; прийнята до друку 15.12.2023 р.

Мета – вивчити імунний статус породілей з інфекцією акушерської хірургічної рани в умовах війни для розроблення і впровадження патогенетично обґрунтованого методу терапії ранової інфекції в післяпологовому періоді.
Матеріали та методи. Вивчено імунний статус 66 породілей з інфекцією акушерської хірургічної рани в умовах воєнного стану з 24 лютого 2022 року; проведено порівняння з показниками загального імунітету 76 породілей з інфекцією акушерської хірургічної рани в мирний час. Матеріалом для вивчення загального імунітету була периферична кров, яку брали з моменту виникнення інфекції акушерської хірургічної рани. Для оцінювання стану загального імунітету підраховано загальну кількість Т-лімфоцитів (CD3+), їхніх імунорегуляторних субпопуляцій – Т-хелперів/індукторів (CD4+) і Т-супресорів/кілерів (CD8+), кількість В-лімфоцитів (CD22+), NK-клітин (CD16+), вирахувано імунорегуляторний індекс (CD4+/CD8+), визначено концентрацію циркулюючих імунних комплексів та імуноглобулінів класів А, М, G, фагоцитарний індекс та фагоцитарне число. Статистичну обробку даних виконано з використанням пакету прикладних програм «Microsoft Exсel 5.0» і за допомогою стандартної версії «Statistica 8.0». Статистично вірогідною прийнято різницю показників при Р<0,05.
Результати. У породілей із гнійними ранами в умовах воєнного стану на тлі стресового впливу спостерігалося більше пригнічення системного імунітету, ніж у породілей із цією патологією в мирний час, яке проявлялося Т-лімфопенією (зниження СD3+ – в 1,4 раза, зниження рівня Т-клітин із хелперною активністю (CD4+) – в 1,2 раза, імунорегуляторного індексу (Тх/Тс) – в 1,3 раза), зменшенням кількості В-лімфоцитів (CD22+) та NK-клітин (CD16+) – у середньому в 1,2 раза, зниженням показників імуноглобулінів класів А, М, G – у середньому в 1,3 раза, фагоцитарного індексу та фагоцитарного числа – в 1,3 та 1,6 раза, відповідно, що обумовило підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів в 1,1 раза. Не виявлено істотної різниці між показниками загального імунітету в породілей із гнійними ранами промежини та передньої черевної стінки, що підтверджує встановлену доктрину, згідно з якою, рани різних локалізацій загоюються за загальними законами, і організм, зокрема імунна система, реагує однаково на рановий процес будь-якої локалізації.
Висновки. Призначаючи лікування інфекції акушерської хірургічної рани, рекомендовано не враховувати локалізації рани, оскільки рани різних локалізацій загоюються за загальними законами, а імунна система реагує однаково. У породілей із гнійними ранами в умовах воєнного стану на тлі стресового впливу спостерігається більше пригнічення системного імунітету, ніж у породілей з інфекцією акушерської хірургічної рани в мирний час, яке посилює розвиток і поширення гнійно-запального процесу, підвищення ризику виникнення тяжких септичних ускладнень. Це зумовлює розроблення і впровадження патогенетично обґрунтованого методу терапії інфекції акушерської хірургічної рани в умовах війни.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: імунітет, гнійна рана, акушерство, гнійно-септичні ускладнення, післяпологовий період, інфекція акушерської хірургічної рани.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авраменко НВ. (2014). Воспалительные заболевания органов малого таза у женщин как ведущий фактор формирования трубно-перитонеального бесплодия. Запорожский медицинский журнал. 4: 63-68.

2. Belaya V, Zagorodnyaya A, TsapenkoT, Tymoshchuk K. (2021). Amniotic fluid glucose concentration as a marker of inflammation of the amniotic membranes during their premature rupture in preterm and full-term pregnancies. Reprod Health. Eastern Eur. 11(6): 708-716. https://doi.org/10.34883/PI.2021.11.6.003

3. Бондаренко НП, Тонковид ОБ, Осадчук СВ. (2021). Факторний анализ риска инфицирования и реализации осложнений парвовирусной инфекции В19 во время беремености. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 6: 773-781.

4. Дзісь НП. (2014). До питання порушення репродуктивної функції у жінок із гінекологічною патологією запального та незапального генезу. Biomedical and biosocial anthropology. 23: 239-243.

5. Fettke F, Schumacher A, Canellada A, Toledo N, Bekeredjian-Ding I, Bondt A et al. (2016, Dec 8). Maternal and Fetal Mechanisms of B Cell Regulation during Pregnancy: Human Chorionic Gonadotropin Stimulates B Cells to Produce IL-10 While Alpha-Fetoprotein Drives Them into Apoptosis. Front Immunol. 7: 495. https://doi.org/10.3389/fimmu.2016.00495; PMid:28008329 PMCid:PMC5144100

6. Филипюк ДО. (2016). Хронічні вірусні захворювання як причина запальних процесів жіночих статевих органів та безпліддя. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2: 106-110.

7. Химич ТЮ. (2014). Применение бета-глюканов в качестве иммуномодулирующей терапии у часто и длительно болеющих пациентов. Современная педиатрия. 5: 106-110. doi: 10.15574/SP.2014.61.106.

8. Гусєв АЄ. (2023). Вагітність і психоемоційні стресорні реакції. Фактор віку. Репродуктивне здоров’я жінки. 4: 35-43.

9. Макаренко МВ, Говсеев ДА, Поповский АС. (2015). Роль урогенитальной инфекции в прегравидарной подготовке женщин фертильного возраста. Здоровье женщины. 1 (97): 118-121. doi: 10.15574/HW.2015.97.118.

10. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

11. Ozel A, Alici Davutoglu E, Yurtkal A, Madazli R. (2020). How do platelet-to-lymphocyte ratio and neutrophil-to-lymphocyte ratio change in women with preterm premature rupture of membranes, and threaten preterm labour? J Obstet Gynaecol. 40(2): 195-199. https://doi.org/10.1080/01443615.2019.1621807; PMid:31475592

12. Pei C, Kim Y, Baek K. (2019). Pathogenetic factors involved in recurrent pregnancy loss from multiple aspects.Obstet Gynecol Sci. 62(4): 212-223. https://doi.org/10.5468/ogs.2019.62.4.212; PMid:31338338 PMCid:PMC6629979

13. Передерий ВГ, Земсков АМ, Бычкова НГ, Земсков ВМ. (1995). Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений. К.: Здоров’я: 212.

14. Pogribna A, Haran B, Starosyla D, Rybalko S, Deryabin O, Syvak V, Govsieiev D. (2023). Both Maternal and Newborn IgMs Inhibit Transmissible Gastroenteritis Virus Internalization in LLC-PK1 Cells. Mikrobiolohichnyi Zhurnal. 85(2): 60-74. https://doi.org/10.15407/microbiolj85.02.060

15. Прилуцька АБ. (2003). Порівняльна оцінка методів лікування гнійних ран в акушерській практиці. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Київ: 170.

16. Прилуцкая АБ, Товстановская ВА. (2021). Перспективы использования β-глюканов в акушерско-гинекологической практике на современном этапе. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 6: 746-754.

17. Романенко ТГ, Кротик ОМ, Мітіна ОЛ. (2019). Репродуктивне здоров’я подружньої пари з урогенітальними інфекціями в анамнезі. Здоровье женщины. 4 (140): 82-91. https://doi.org/10.15574/HW.2019.140.82.

18. Ромащенко ОВ, Яковенко ЛФ, Мироненко НО. (2015). Запальні захворювання органів малого таза у сексуально активних дівчат-підлітків як причина порушення репродуктивної функції у жінок фертильного віку. Здоровье женщины. 6 (102): 167-171. doi: 10.15574/HW.2015.102.167.

19. Schumacher A, Costa SD, Zenclussen AC. (2014, May 8). Endocrine factors modulating immune responses in pregnancy. Front Immunol. 5: 196. PMID: 24847324; PMCID: PMC4021116. https://doi.org/10.3389/fimmu.2014.00196

20. Sel G. (2020). Perinatal Infections. In: Pract. Guid. to Oral Exams Obstet. Gynecol. Springer International Publishing. Cham: 45-50. https://doi.org/10.1007/978-3-030-29669-8_7

21. Shahshahan Z, Hashemi L. (2014). Maternal serum cytokines in predicting preterm labour and response to tocolytic therapy in preterm labour women. Adv Biomed Res. 3: 126. https://doi.org/10.4103/2277-9175.133243; PMid:24949297 PMCid:PMC4063106

22. Thinkhamrpop J, Hofmeyr J, Adetoro O, Lumbiganon P, Ota E. (2015). Antibiotic prophylaxis during the second and third trimester to reduce adverse pregnancy outcomes and morbidity. Cochrane Database Syst Rev. 26; 1: CD002250. https://doi.org/10.1002/14651858.CD002250.pub2

23. Толстанова ГО. (2018). Патологія ендометрія у жінок з нереалізованою репродуктивною функцією: діагностика та тактика лікування безпліддя. Дис. канд. мед. наук. К.

24. Вернер ІЄ. (2018). Державна служба статистики України. За редакцією І.Є. Вернера. К: 241.

25. Загородня О, Моцюк Ю, Амерханова Т. (2023). Пологова діяльність як прояв системної запальної реакції. Репродуктивне здоров’я жінки. 4: 79-84. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2023.285769

26. Жилка НЯ, Щербівська ОС, Нецкар ІП. (2023). Ситуаційний аналіз проблем материнської смертності в Україні та шляхи її вирішення. Репродуктивне здоров’я жінки. 4: 7-13. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2023.285759