Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 4(96): 24-31; doi: 10.15574/PP.2023.96.24
Гордієнко І. Ю., Нікітчина Т. В., Ващенко О. О., Тарапурова О. М., Величко А. В., Раченко К. В., Гребініченко Г. О.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Гордієнко ІЮ, Нікітчина ТВ, Ващенко ОО, Тарапурова ОМ, Величко АВ, Раченко КВ, Гребініченко ГО. (2023). Результати комплексних пренатальних обстежень за наявності дисбалансу хромосоми 21 у плода. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(96): 24-31; doi: 10.15574/PP.2023.96.24.
Стаття надійшла до редакції 24.08.2023 р.; прийнята до друку 15.12.2023 р.

Мета – охарактеризувати випадки дисбалансу хромосоми 21 у плодів вагітних жінок групи високого ризику, зокрема, особливості пренатальної цитогенетичної діагностики, а також асоційовані вади розвитку та маркерні ознаки, виявлені за результатами ультразвукових досліджень (УЗД).
Матеріали та методи. Проаналізовано результати комплексних пренатальних обстежень вагітних жінок групи високого ризику, проведених у відділенні медицини плода ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» за 5 років: результати УЗД та цитогенетичних досліджень 200 випадків дисбалансу хромосоми 21 у плода.
Результати. Серед проведених 4748 пренатальних цитогенетичних досліджень плодів жінок групи високого ризику аномальні каріотипи з дисбалансом хромосоми 21 плода виявлено у 200 (4,21%) спостереженнях. Із них у переважній більшості (n=199; 99,5%) діагностовано синдром Дауна (СД) у плода, в 1 (0,2%) випадку – делецію хромосоми 21. При СД регулярну трисомію хромосоми 21 визначено в 191 (95,97%) випадку, транслокантні форми – у 5 (2,51%) спостереженнях, каріотип із додатковою статевою хромосомою – в 1 (0,5%) випадку, варіант з двома клітинними лініями – в 1 (0,5%) спостереженні. В 1 (0,5%) випадку відмічено обмежений плацентарний мозаїцизм – хибно негативний результат, який потребував верифікації за допомогою аналізу лімфоцитів пуповинної крові. Вагітні старшого віку (≥35 років) становили менше половини спостережень у групі з діагностованим СД у плода (n=92/199; 46,2%). Охарактеризовано основні показання для проведення інвазивної діагностики та її різновиди. Показано, що УЗ-знахідки у вигляді вроджених вад розвитку та/або маркерів хромосомної патології виявлено в 78% випадках у плодів із дисбалансом 21 хромосоми; у 22% випадках подібні УЗ-знахідки були відсутніми, і показанням для інвазивної пренатальної діагностики були старший вік вагітної або ізольовані зміни біохімічних маркерів.
Висновки. Дисбаланс хромосоми 21 у плодів переважно представлений трисомією, випадки делеції хромосоми 21 трапляються вкрай рідко. Таргетне УЗД є важливим для скринінгу та діагностики хромосомних аномалій у плода. Слід уникати консультування вагітних групи високого ризику на підставі «нормальних» результатів УЗД. За певних обставин доцільно проводити біопсію плаценти в другому триместрі вагітності в умовах спеціалізованих центрів і відділень третього рівня.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пренатальна діагностика, хромосомні аномалії, каріотип, хромосома 21, трисомія 21, синдром Дауна, делеція 21, обмежений плацентарний мозаїцизм, вроджені вади розвитку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Antonarakis SE, Skotko BG, Rafii MS, Strydom A, Pape SE, Bianchi DW et al. (2020). Down syndrome. Nature reviews. Disease primers. 6(1): 9. https://doi.org/10.1038/s41572-019-0143-7; PMid:32029743 PMCid:PMC8428796

2. Баранов ВС, Кузнецова Т.В. (2007). Цитогенетика эмбрионального развития человека. СПб: Издательство Н-Л: 640.

3. Biaduń-Popławska A, Jamsheer A, Henkelman M et al. (2014). Down Syndrome Phenotype in a Child with Partial Trisomy of Chromosome 21 and Paternally Derived Translocation t (20p; 21q) Gen Med (Los Angel). 2: 149-161. doi: 10.4172/2327-5146.1000149149.

4. Caloone J, Sanlaville D, Fichez A, Abel C, Huissoud C, Rudigoz RC. (2011). Trisomy 21 by isochromosome: a case report of true false negative of chorionic villi sampling. Gynecologie, obstetrique & fertilite. 39(12): e77-e80. https://doi.org/10.1016/j.gyobfe.2011.07.054; PMid:22079744

5. European Platform on Rare Disease Registration. (2023). URL: https://eu-rd-platform.jrc.ec.europa.eu/eurocat/eurocat-data/prevalence_en.

6. Гончаренко ГБ, Дубєріна ЮВ, Синиця ЮП, Галаган ВО, Кульбалаєва ША. (2012). Синдром Дауна: частота, діагностика, медико-генетичне консультування. Український науково-медичний молодіжний журнал. 1: 45-48.

7. Гордієнко ІЮ, Величко АВ, Тарапурова ОМ, Носко АО, Гребініченко ГО, Нікітчина ТВ. (2012). Новий пренатальний ультразвуковий маркер в діагностиці синдрому Дауна у плода. Здоров’я жінки. 3 (69): 182-187.

8. Гордієнко ІЮ, Нікітчина ТВ, Мельник ЮМ, Тавокіна ЛВ, Ващенко ОО, Луценко СВ та інш. (2018). Рідкісний випадок пренатально визначеної делеції хромосоми 21 у плода з множинними аномаліями. Клінічна генетика і перинатальна діагностика. 1 (4): 54-58.

9. Kagan KO, Sonek J, Kozlowski P. (2022). Antenatal screening for chromosomal abnormalities. Archives of gynecology and obstetrics. 305(4): 825-835. https://doi.org/10.1007/s00404-022-06477-5; PMid:35279726 PMCid:PMC8967741

10. Kataguiri MR, Araujo Júnior E, Silva Bussamra LC, Nardozza LM, Fernandes Moron A. (2014). Influence of second-trimester ultrasound markers for Down syndrome in pregnant women of advanced maternal age. Journal of pregnancy: 785730. https://doi.org/10.1155/2014/785730; PMid:24795825 PMCid:PMC3984820

11. Kennerknecht I, Barbi G, Djalali M, Mehnert K, Schneider M, Terinde R, Vogel W. (1998). False-negative findings in chorionic villus sampling. An experimental approach and review of the literature. Prenatal diagnosis. 18(12): 1276-1282. https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0223(199812)18:12<1276::AID-PD445>3.0.CO;2-U

12. Kozlowski P, Burkhardt T, Gembruch U, Gonser M, Kähler C, Kagan KO et al. (2019). DEGUM, ÖGUM, SGUM and FMF Germany Recommendations for the Implementation of First-Trimester Screening, Detailed Ultrasound, Cell-Free DNA Screening and Diagnostic Procedures. Empfehlungen der DEGUM, der ÖGUM, der SGUM und der FMF Deutschland zum Einsatz von Ersttrimester-Screening, früher Fehlbildungsdiagnostik, Screening an zellfreier DNA (NIPT) und diagnostischen Punktionen. Ultraschall in der Medizin. 40(2): 176-193. https://doi.org/10.1055/a-0631-8898; PMid:30001568

13. Lyle R, Béna F, Gagos S, Gehrig C, Lopez G, Schinzel A et al. (2009). Genotype-phenotype correlations in Down syndrome identified by array CGH in 30 cases of partial trisomy and partial monosomy chromosome 21. European journal of human genetics : EJHG. 17(4): 454-466. https://doi.org/10.1038/ejhg.2008.214; PMid:19002211 PMCid:PMC2986205

14. Mao S, Sun L, Tu M, Zou C, Wang X. (2015). Cytogenetic and Clinical Features in Children Suspected With Congenital Abnormalities in 1 Medical Center of Zhejiang Province From 2011 to 2014. Medicine. 94(42): e1857. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000001857; PMid:26496335 PMCid:PMC4620764

15. Marttala J, Kaijomaa M, Ranta J, Dahlbacka A, Nieminen P, Tekay A et al. (2012). False-negative results in routine combined first-trimester screening for down syndrome in Finland. American journal of perinatology. 29(3): 211-216. https://doi.org/10.1055/s-0031-1285095; PMid:21833895

16. Morris JK, Waters JJ, de Souza E. (2012). The population impact of screening for Down syndrome: audit of 19 326 invasive diagnostic tests in England and Wales in 2008. Prenatal diagnosis. 32(6): 596-601. https://doi.org/10.1002/pd.3866; PMid:22573430

17. Papavassiliou P, Charalsawadi C, Rafferty K, Jackson-Cook C. (2015). Mosaicism for trisomy 21: a review. American journal of medical genetics. Part A. 167A(1): 26-39. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.36861; PMid:25412855

18. Park SY, Kim JW, Kim YM, Kim JM, Lee MH, Lee BY et al. (2001). Frequencies of fetal chromosomal abnormalities at prenatal diagnosis: 10 years experiences in a single institution. Journal of Korean medical science. 16(3): 290-293. https://doi.org/10.3346/jkms.2001.16.3.290; PMid:11410688 PMCid:PMC3054745

19. Pylyp LY, Spynenko LO, Verhoglyad NV, Mishenko AO, Mykytenko DO, Zukin VD. (2018). Chromosomal abnormalities in products of conception of first-trimester miscarriages detected by conventional cytogenetic analysis: a review of 1000 cases. Journal of assisted reproduction and genetics. 35(2): 265-271. https://doi.org/10.1007/s10815-017-1069-1; PMid:29086320 PMCid:PMC5845039

20. Queremel Milani DA, Tadi P. (2023, Jan). Genetics, Chromosome Abnormalities. [Updated 2023 Apr 24]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK557691/.

21. Ratanasiri T, Ratanasiri T, Komwilaisak R, Saksiriwuttho P. (2014). Second trimester genetic ultrasound for Down syndrome screening at Srinagarind Hospital. Journal of the Medical Association of Thailand = Chotmaihet thangphaet. 97 (10): S89-S96.

22. Roberson ED, Wohler ES, Hoover-Fong JE, Lisi E, Stevens EL, Thomas GH et al. (2011). Genomic analysis of partial 21q monosomies with variable phenotypes. European journal of human genetics: EJHG. 19(2): 235-238. https://doi.org/10.1038/ejhg.2010.150; PMid:20823914 PMCid:PMC3025784

23. Society for Maternal-Fetal Medicine; Prabhu M, Kuller JA, Biggio JR. (2021). Evaluation and management of isolated soft ultrasound markers for aneuploidy in the second trimester. Society for Maternal-Fetal Medicine Consult Series #57. American journal of obstetrics and gynecology. 225(4): B2-B15. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.06.079; PMid:34171388

24. Tsai S, Johal J, Malmsten J, Spandorfer S. (2023). Embryo ploidy in vitrified versus fresh oocytes: Is there a difference? Journal of assisted reproduction and genetics. 40(10): 2419-2425. Epub 2023 Aug 11. PMCID: PMC10504137. https://doi.org/10.1007/s10815-023-02901-0; PMid:37566316

25. Veropotvelyan MP, Shapovalenko LG, Savarovska OS. (2017). Incidence and spectrum of chromosomal abnormalities detected in married couples with early losses of pregnancy. REPRODUCTIVE ENDOCRINOLOGY. (35): 54-60. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2017.35.54-60

26. Vlachadis N, Papadopoulou T, Vrachnis D, Manolakos E, Loukas N, Christopoulos P et al. (2023). Incidence and Types of Chromosomal Abnormalities in First Trimester Spontaneous Miscarriages: a Greek Single-Center Prospective Study. Maedica. 18(1): 35-41. https://doi.org/10.26574/maedica.2023.18.1.35; PMCid:PMC10231156

27. Wang Y, Zhu J, Chen Y, Lu S, Chen B, Zhao X et al. (2013). Two cases of placental T21 mosaicism: challenging the detection limits of non-invasive prenatal testing. Prenatal diagnosis. 33(12): 1207-1210. https://doi.org/10.1002/pd.4212; PMid:23929588

28. Yildirim ME, Karakus S, Kurtulgan HK, Ozer L, Celik SB. (2023). Polyploidy Phenomenon as a Cause of Early Miscarriages in Abortion Materials. Balkan journal of medical genetics : BJMG. 26(1): 5-10. https://doi.org/10.2478/bjmg-2023-0002; PMid:37576791 PMCid:PMC10413878