Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 7(135): 145-150. doi: 10.15574/SP.2023.135.145
Никитюк С. О., Гаріян Т. В., Левенець С. С., Сверстюк А. С.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна

Для цитування: Никитюк СО, Гаріян ТВ, Левенець СС, Сверстюк АС. (2023). Рідкісні форми ураження очей при хворобі Лайма в дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 7(135): 145-150. doi: 10.15574/SP.2023.135.145.
Стаття надійшла до редакції 11.03.2023 р., прийнята до друку 18.11.2023 р.

Хвороба Лайма (ХЛ) – це мультисистемне захворювання, спричинене Borrelia burgdorferi та іншими подібними кліщовими бореліями.
Мета – проаналізувати та навести клінічні випадки ураження очей у дітей з підозрою на ХЛ для проведення диференційної діагностики та уточнення лікування.
Описано 2 клінічні випадки, що перебігали з ураженням очей інфекційного генезу в дітей, з підозрою на ХЛ. Виконано базові дослідження, офтальмоскопію, оптичну когерентну комп’ютерну томографію з функцією ангіографії, клінічні та імунологічні дослідження, у тому числі імуноферментний аналіз (ІФА) та immunoblot. Проведено порівняння серологічних результатів у дітей з різними формами ураження очей інфекційного генезу.
Висновки. Діагноз ХЛ має бути лабораторно підтвердженим (серологічні дослідження ІФА та вестерн-блот), що вказує на наявність специфічних anti-Borrelia burgdorferi антитіл IgM/IgG і підтверджує клінічні прояви захворювання. У педіатрів має бути настороженість до ХЛ, особливо в жителів ендемічних областей. Доведено необхідність призначення профілактичного лікування ХЛ у дітей, які зазнали укусу кліщів. Діагноз ХЛ у дітей повинен бути лабораторно підтвердженим двоетапним методом (серологічні тести ІФА і вестерн-блот), що підтверджує клінічні прояви захворювання.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: хвороба Лайма, діти, бореліоз, імуноферментний аналіз, immunoblot, укус кліща, увеїт.

ЛІТЕРАТУРА

1. Berglund J, Eitrem R, Ornstein K et al. (1995). An epidemiologic study of Lyme disease in southern Sweden. English Medical Journal. 333; 20: 1319-1327. https://doi.org/10.1056/NEJM199511163332004; PMid:7566023

2. Bray L, Jeffries M. (2022, Sep 28). P45 Lyme-associated uveitis: Panuveitis and positive Lyme results – is it a masquerade or the real deal? Rheumatol Adv Pract. 6 (1): rkac067.045. https://doi.org/10.1093/rap/rkac067.045; PMCid:PMC9515823

3. Caulfield AJ. Pritt BS. (2015). Lyme disease coinfections in the United States. Clin. Lab. Med. 35; 4: 827-846. https://doi.org/10.1016/j.cll.2015.07.006; PMid:26593260

4. Centers for Disease Control and Prevention. (1995). Recommendations for test performance and interpretation from the Second National Conference on Serologic Diagnosis of Lyme Disease. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 44: 590-591.

5. Engstrom SM, Shoop E, Johnson RC. (1995). Immunoblot interpretation criteria for serodiagnosis of early Lyme disease. J Clin Microbiol. 33(2): 19-22. https://doi.org/10.1128/jcm.33.2.419-427.1995; PMid:7714202 PMCid:PMC227960

6. Esposito S, Bosis S, Sabatini C et al. (2013). Borrelia burgdorferi infection and Lyme disease in childrenю International Journal of Infectious Diseases. 17; 3: 153-158. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2012.09.014; PMid:23141587

7. Huppertz HI, Bartmann P, Heininger U et al. (2012). Nentwich Rational diagnostic strategies for Lyme borreliosis in children and adolescents: recommendations by the Committee for Infectious Diseases and Vaccinations of the German Academy for Pediatrics and Adolescent Health. Eur. J. Pediatr. 171: 1619-1624. https://doi.org/10.1007/s00431-012-1779-4; PMid:22782450 PMCid:PMC3491193

8. Копча ВС та ін. (2016). Діагностичні можливості імунного блотингу при бореліозі. URL: https://health-ua.com/article/6780-dagnostichn-mozhlivost-munnogo-blotingu-pri-boreloz.

9. McCarthy CA, Helis JA, Daikh BE. (2022). Lyme Disease in Children, Infectious Disease Clinics of North America. 36 (3): 593-603. ISSN 0891-5520, ISBN 9780323972925, https://doi.org/10.1016/j.idc.2022.03.002; PMid:36116837

10. Moore A, Nelson C, Molins C et al. (2016). Current guidelines, common clinical pitfalls, and future directions for laboratory diagnosis if Lyme disease, United States. Emerging Infectious Diseases. 22; 7: 1169-1177. https://doi.org/10.3201/eid2207.151694

11. МОЗ України. (2007). Протокол надання медичної допомоги хворим з іридоциклітом (іритом, іридоциклітом, увеїтом). Додаток до наказу МОЗ України від 15.03.2007 №117.

12. Nykytyuk S, Klymnyuk SI, Levenets S. (2019). Laboratory diagnostics of lyme borreliosis in children with ticks bites in Ternopil region. Georgian medical news. 11(296): 32-36.

13. Osikowicz LM, Rizzo MR, Hojgaard A, Maes SE, Eisen RJ. (2023). Detection of Borrelia burgdorferi sensu lato species in host-seeking Ixodes species ticks in the United States, Ticks and Tick-borne Diseases. 15: 102270. ISSN 1877-959X. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2023.102270; PMid:37813001

14. Park BH, Kwon HJ, Park SW, Lee JE, Byon I. (2023). A Case of Lyme Disease Presenting as Bilateral Panuveitis. Ocular Immunology and Inflammation. https://doi.org/10.1080/09273948.2023.2231534

15. Shapiro ED. (2014). Lyme Disease. The new england journal of medicine. 370: 1724-1731. https://doi.org/10.1056/NEJMcp1314325; PMid:24785207 PMCid:PMC4487875

16. Stanek G, Wormser GP, Gray J, Strle F. (2012). Lyme borreliosis. Lancet. 379: 461-473. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60103-7; PMid:21903253

17. Steere AC. (2001). Lyme disease. N. Engl. J. Med. 345; 2: 115-125. https://doi.org/10.1056/NEJM200107123450207; PMid:11450660

18. Voulgari N, Blanc CM, Guido V, Rossi DC, Guex-Crosier Y, Hoogewoud F. (2021, Aug 28). Tick-borne encephalitis related uveitis: a case report. BMC Ophthalmol. 21(1): 315. https://doi.org/10.1186/s12886-021-02068-1; PMid:34454464 PMCid:PMC8403360

19. Wormser GP et al. (2006). The clinical assessment, treatment, and prevention of Lyme disease, human granulocytic anaplasmosis, and babesiosis: clinical practice guidelines by the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 43; 9: 1089-1134. https://doi.org/10.1086/508667; PMid:17029130