Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 7(135): 65-72. doi: 10.15574/SP.2023.135.65
Диннік В. О.¹, Диннік О. О.², Гавенко Г. О.¹, Верхошанова О. Г.¹, Волкова Ю. В.^1
1ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків
²Харківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Диннік ВО, Диннік ОО, Гавенко ГО, Верхошанова ОГ, Волкова ЮВ. (2023). Характер психічних відхилень та їх гормональний супровід у дівчат-підлітків з розладами менструальної функції. Сучасна педіатрія. Україна. 7(135): 65-72. doi: 10.15574/SP.2023.135.65.
Стаття надійшла до редакції 15.08.2023 р., прийнята до друку 18.11.2023 р.

Пубертатний період супроводжується напруженням системи адаптації під час гормональної перебудови.
Мета – визначити гормональні детермінанти стресозалежних порушень менструальної функції в дівчат-підлітків при коморбідних психічних розладах і виявити особливості адаптаційних реакцій.
Матеріали та методи. Обстежено 150 дівчат-підлітків із порушеннями менструального циклу. Визначено рівні лютеотропного гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), пролактину (ПРЛ), естрадіолу (Е₂), тестостерону (Т), кортизолу (К), дегідроепіандростерон-сульфату (ДГЕА-С). Залежно від огляду психіатром діти були розподілені на три групи: без порушень психічного статусу, з тривожно-фобічними розладами і депресивними станами. До контрольної групи залучено 35 дівчат аналогічного віку з нормальним менструальним циклом, які були обстежені в ранню фолікулінову фазу.
Результати. Вміст гонадотропних гормонів у дівчаток із порушеннями менструальної функції з урахуванням стану психічного здоров’я не мав суттєвих розбіжностей. Проте в дівчат з олігоменореєю (ОМ) порівняно з пацієнтами з аномальними матковими кровотечами (АМК) достовірно частіше реєструвалися підвищені значення ЛГ (p<0,03). Рівні периферичного Т, а також його попередника ДГЕА-С та метаболіту (Е₂) були пов’язані зі станом психічного здоров’я. Зниження вмісту Е₂ достовірно збільшувалося в підлітків за наявності коморбідної психопатології. Кількість дівчаток із високими значеннями Т збільшувалася за наявності психопатології при АМК і залишалася без змін при ОМ. Кортизол при психопатології незалежно від типу розладів менструальної функції був знижений порівняно з таким у контрольній групі, проте в дівчат з ОМ його вміст був значно вищим особливо при депресивних станах (p˂0,05). Питома вага дівчат зі зменшеним рівнем ДГЕА-С у хворих на АМК зростала при коморбідній психопатології. При ОМ з однаковою частотою реєструвалися знижений і підвищений вміст ДГЕА-С. Зростання співвідношення К/ДГЕА-С, індикатора функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, у хворих на ОМ відмічалося значно рідше, ніж при АМК (p˂0,006).
Висновки. Гормональний зв’язок між К і ДГЕА-С свідчить про реакцію організму на вплив стресорів і може бути використаний як один із біомаркерів невротичних і депресивних станів. Підвищення співвідношення К/ДГЕА-С припускає можливу дисоціацію їхньої секреції. У підлітків з АМК, на відміну від дівчат з ОМ, відмічається зниження «захисного» гормону ДГЕА-С, що може погіршувати стан психічного здоров’я.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: порушення менструальної функції, дівчата-підлітки, кортизол, дегідроепіандростерон-сульфат, невротичні розлади, депресія.
ЛІТЕРАТУРА

1. Asgari S, Alimoardi Z, Soleimani MA. (2020). The effect of psychoeducational intervention, based on a self-regulation model on menstrual distress in adolescents: a protocol of a randomized controlled trial. Trials. 21: 747. https://doi.org/10.1186/s13063-020-04629-z; PMid:32854752 PMCid:PMC7450926

2. Babbar K, Martin J, Ruiz J et al. (2022). Menstrual health is a public health and human rights issue. Lancet Public Health. 7(1): 10-11. https://doi.org/10.1016/S2468-2667(21)00212-7; PMid:34717798

3. Bajalan Z, Moafi F, MoradiBaglooei M, Alimoradi Z. (2019). Mental health and primary dysmenorrhea: a systematic review. J Psychosom Obstet Gynaecol. 40(3): 185-194. https://doi.org/10.1080/0167482X.2018.1470619; PMid:29745745

4. Barba-Müller E, Craddock S, Carmona S, Hoekzema E. (2019). Brain plasticity in pregnancy and the postpartum period: links to maternal caregiving and mental health. Arch Womens Ment Health. 22(2): 289-299. https://doi.org/10.1007/s00737-018-0889-z; PMid:30008085 PMCid:PMC6440938

5. Borjigen A, Huang C, Liu M et al. (2019). Status and factors of menstrual knowledge, attitudes, behaviors and their correlation with psychological stress in adolescent girls. J Pediatr Adolesc Gynecol. 32(6): 584-589. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2019.08.007; PMid:31445139

6. Chafkin JE, O'Brien JM, Medrano FN et al. (2022). A dual-system, machine-learning approach reveals how daily pubertal hormones relate to psychological well-being in everyday life. Dev CognNeurosci. 58: 101158. https://doi.org/10.1016/j.dcn.2022.101158; PMid:36368088 PMCid:PMC9650000

7. Çoban ÖG, Tulacı, ÖD, Adanır AS, Önder AJ. (2019). Psychiatric Disorders, Self-Esteem, and Quality of Life in Adolescents with Polycystic Ovary Syndrome. Pediatr Adolesc Gynecol. 32(6): 600-604. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2019.07.008; PMid:31362114

8. Doretto L, Mari FC, Chaves AC. (2020). Polycystic ovary syndrome and psychotic disorder. Front Psychiatry. 11: 543. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00543; PMid:32587538 PMCid:PMC7297942

9. Hennegan J, Winkler IT, Bobel C et al. (2021). Menstrual health: a definition for policy, practice, and research. Sexual and Reproductive Health Matters. 29(1): 31-38. https://doi.org/10.1080/26410397.2021.1911618; PMid:33910492 PMCid:PMC8098749

10. Kabukçu C, KabukçuBaşay B, Başay Ö. (2021). Primary dysmenorrhea in adolescents: Association with attention deficit hyperactivity disorder and psychological symptoms. Taiwan J Obstet Gynecol. 60(2): 311-317. https://doi.org/10.1016/j.tjog.2021.01.033; PMid:33678333

11. Kamin HS, Kertes DA. (2017). Cortisol and DHEA in development and psychopathology. Hormones and Behavior. 89: 69-85. https://doi.org/10.1016/j.yhbeh.2016.11.018; PMid:27979632

12. Khan QU, Zaffar S, Rehan A et al. (2020). Relationship of major depression with body mass index and salivary cortisol. Cureus. 12(1): 6577. https://doi.org/10.7759/cureus.6577

13. King LS, Graber MG, Colich NL, Gotlib IH. (2020). Associations of waking cortisol with DHEA and testosterone across the pubertal transition: Effects of threat-related early life stress. Psychoneuroendocrinology. 115: 104651. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2020.104651; PMid:32199287 PMCid:PMC7183417

14. Marceau K, Shirtcliff EA, Hastings PD et al. (2014). Within-adolescent coupled changes in cortisol with DHEA and testosterone in response to three stressors during adolescence. Psychoneuroendocrinology. 41: 33-45. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2013.12.002; PMid:24495606 PMCid:PMC3938090

15. Maurya P, Meher T, Muhammad T. (2022). Relationship between depressive symptoms and self-reported menstrual irregularities during adolescence: evidence from UDAYA, 2016. BMC Public Health. 22(1): 758. https://doi.org/10.1186/s12889-022-13196-8; PMid:35422014 PMCid:PMC9011997

16. Ozimek N, Velez K, Anvari H et al. (2022). Impact of stress on menstrual cyclicity during the coronavirus disease 2019 pandemic: a survey study. Journal of Women's Health. 31 (1): 84-90. https://doi.org/10.1089/jwh.2021.0158; PMid:34582731

17. Pakpour AH, Kazemi F, Alimoradi Z, Griffiths MD. (2020). Depression, anxiety, stress, and dysmenorrhea: a protocol for a systematic review. Syst Rev. 9(1): 65. https://doi.org/10.1186/s13643-020-01319-4; PMid:32216827 PMCid:PMC7098110

18. Phan JM, Van Hulle CA, Shirtcliff EA et al. (2021). Longitudinal effects of family psychopathology and stress on pubertal maturation and hormone coupling in adolescent twins. Dev Psychobiol. 63(3): 512-528. https://doi.org/10.1002/dev.22028; PMid:32862448 PMCid:PMC7914297

19. Van Dammen L, de Rooij SR, Behnsen PM, Huizink AC. (2020). Sex-specific associations between person and environment-related childhood adverse events and levels of cortisol. PLoSOne. 15(6): e0233718. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0233718; PMid:32497103 PMCid:PMC7272021

20. Vurgun E, Memet B, Kocaturk E, Guntas G. (2021). Evaluation of serum 25-hydroxyvitamin D levels and cortisol/dehydroepiandrosterone sulfate ratio in chronic spontaneous urticarial. Turkish Journal of Biochemistry. 46(2): 191-196. https://doi.org/10.1515/tjb-2020-0304

21. Yu M, Han K, Nam GE. (2017). The association between mental health problems and menstrual cycle irregularity among adolescent Korean girls. Journal of Affective Disorders. 210: 43-48. https://doi.org/10.1016/j.jad.2016.11.036; PMid:28012351