Journal Health of Woman. 2023. 4(167): 5-14; doi: 10.15574/HW.2023.167.5
Захаренко Н. Ф.¹, Маноляк І. П.², Сольський В. С.^2
1ДУ «Центр інноваційних медичних технологій НАМН України», м. Киї
²ДУ «Інституту педіатрії акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Захаренко НФ, Маноляк ІП, Сольський ВС. (2023). Рецидивуючий бактеріальний вагіноз: варіативний підхід з урахуванням можливих патогенетичних аспектів. Український журнал Здоров’я жінки. 4(167): 5-14; doi: 10.15574/HW.2023.167.5.
Стаття надійшла до редакції 01.07.2023 р.; прийнята до друку 10.09.2023 р.

Мета – оцінити ефективність, тривалість клінічного результату, безпечність і переносимість комплексного лікування рецидивуючого бактеріального вагінозу (БВ) з послідовним застосуванням антибактеріального засобу та пробіотичних супозиторіїв.
Матеріали та методи. До дослідження залучено 91 жінку репродуктивного віку із симптомним перебігом і діагнозом рецидивуючого БВ. Усім досліджуваним виконано первинну деконтамінацію вагінального тракту, яка полягала в десятиденному інтравагінальному введенні препарату «Тержинан». У подальшому учасниць рандомізовано на три зіставні групи. Після первинної санації пацієнткам групи 1 (n=30) не проведено додаткового медикаментозного призначення. Досліджуваним груп 2 (n=30) і 3 (n=31) рекомендовано щоденне введення вагінальних пробіотичних супозиторіїв «Біфолак» десятиденним курсом із наступним пролонгуванням їхнього застосування двічі на тиждень тривалістю 2 місяці в групі 3. Ефективність терапії БВ оцінено одразу після антибактеріального лікування та після шести місяців періоду спостереження за результатами клінічного обстеження, мікроскопічного аналізу мазків та визначення вагінального pH лакмусовими смужками.
Результати. Після завершення десятидобового курсу вагінальної санації серед усіх учасниць дослідження суб’єктивні та об’єктивні ознаки бактеріальної інфекції не визначалися, pH вагінального секрету перебувало у фізіологічних межах і статистично не різнилося між групами. На етапі шостого місяця спостереження за даними гінекологічного огляду, мікроскопії мазків та pH-метрії підтверджено чотири рецидиви захворювання в групі 1. У групі 2, жінки якої додатково отримували десятидобовий курс пробіотичної терапії, кількість епізодів повторного розвитку захворювання була суттєво меншою та становила 1 випадок за весь період спостереження. Пацієнтки групи 3 упродовж дослідження не відмічали проявів реінфекції та не мали об’єктивних ознак БВ. Застосування пробіотика безперервним курсом у 10 діб у групі 2, а також за його пролонгації в підтримувальному режимі (двічі на тиждень упродовж 2 місяців) у групі 3 поєднувалося зі стійкою нормалізацією кислотності вагінального секрету, про що свідчило збереження оптимальної pH до кінця періоду спостереження (4,07±0,14 і 3,94±0,17 – відповідно у групах 2 і 3 проти 4,43±0,14 – у групі 1; р<0,05). Повна відсутність повторних випадків БВ і нижчі, хоча й недостовірно, значення pH у групі 3 дали змогу судити про більшу протирецидивну ефективність тривалого застосування пробіотика на рівні тенденції.
Висновки. Традиційні схеми застосування антибактеріальних засобів у лікуванні БВ дають змогу досягнути клінічного та лабораторного ефекту на момент завершення курсу, проте не забезпечують його повного збереження на тривалий проміжок часу. Недоліком етіотропного підходу до лікування БВ є відсутність уваги до конкурентних властивостей індигенної флори як чинника протидії дисбіозу. Враховуючи патогенетичну сутність БВ, що полягає в порушенні балансу росту між умовно-патогенними мікроорганізмами та власною флорою, класичні антибактеріальні схеми можуть бути успішно доповнені шляхом зовнішнього введення еубіотичних штамів. У проведеному нами дослідженні показано переваги комплексної терапії антибактеріальним засобом і пробіотиком, які полягають у стабілізації кислотності вагінального простору та зниженні частки рецидивів захворювання з тенденцією до посилення ефекту паралельно тривалості лікування.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: жінки, бактеріальний вагіноз, комплексна терапія, пробіотик, еубіотичні штами.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alves P, Castro J, Sousa C, Cereija TB, Cerca N. (2014). Gardnerella vaginalis outcompetes 29 other bacterial species isolated from patients with bacterial vaginosis, using in an in vitro biofilm formation model. J Infect Dis. 210 (4): 593-596. https://doi.org/10.1093/infdis/jiu131; PMid:24596283

2. Amsel R, Totten PA, Spiegel CA, Chen KC, Eschenbach D, Holmes KK. (1983). Nonspecific vaginitis. Diagnostic criteria and microbial and epidemiologic associations. Am J Med. 74: 14-22. https://doi.org/10.1016/0002-9343(83)91112-9; PMid:6600371

3. Anderson MR, Klink K, Cohrssen A. (2004). Evaluation of vaginal complaints. JAMA. 291: 1368-1379. https://doi.org/10.1001/jama.291.11.1368; PMid:15026404

4. Анкирская АС. (2000). Неспецифические вагиниты. Клиническая микробиология и антимикробная терапия. 2 (17): 29-31.

5. Aroutcheva AA, Simoes JA, Faro S. (2001). Antimicrobial protein produced by vaginal Lactobacillus acidophilus that inhibits Gardnerella vaginalis. Infect Dis Obstet Gynecol. 9 (1): 33-39. https://doi.org/10.1155/S1064744901000060; PMid:11368257 PMCid:PMC1784632

6. Austin M, Beigi R, Meyn L, Hillier S. (2005). Microbiologic response to treatment of bacterial vaginosis with topical clindamycin or metronidazole. J. Clin. Microbiol. 43: 4492-4497. https://doi.org/10.1128/JCM.43.9.4492-4497.2005; PMid:16145097 PMCid:PMC1234077

7. Beigi RH, Austin MN, Meyn LA, Krohn MA, Hillier SL. (2004). Antimicrobial resistance associated with the treatment of bacterial vaginosis. Am J Obstet Gynecol. 191: 1124-1129. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.05.033; PMid:15507930

8. Borgdorff H, Gautam R, Armstrong SD et al. (2016). Cervicovaginal microbiome dysbiosis is associated with proteome changes related to alterations of the cervicovaginal mucosal barrier. Mucosal Immunol. 9: 621-633. https://doi.org/10.1038/mi.2015.86; PMid:26349657

9. Boris J, Påhlson C, Larsson PG. (1997). Six years observation after successful treatment of bacterial vaginosis. Infect. Dis Obstet Gynecol. 5 (297): 302. https://doi.org/10.1002/(SICI)1098-0997(1997)5:4<297::AID-IDOG7>3.0.CO;2-U

10. Boris S, Suarez JE. Vazquez F, Barbes C. (1998). Adherence of human vaginal lactobacilli to vaginal epithelial cells and interaction with uropathogens. Infect Immun. 66 (5): 1985-1989. https://doi.org/10.1128/IAI.66.5.1985-1989.1998; PMid:9573080 PMCid:PMC108154

11. Briselden AM, Moncla BJ, Stevens CE, Hillier SL. (1992). Sialidases (neuraminidases) in bacterial vaginosis and bacterial vaginosis-associated microflora. J Clin Microbiol. 30: 663-666. https://doi.org/10.1128/jcm.30.3.663-666.1992; PMid:1551983 PMCid:PMC265128

12. Castro J, Machado D, Cerca N. (2019). Unveiling the role of Gardnerella vaginalis in polymicrobial Bacterial Vaginosis biofilms: the impact of other vaginal pathogens living as neighbors. ISME J. 13 (5): 1306-1317. https://doi.org/10.1038/s41396-018-0337-0; PMid:30670827 PMCid:PMC6474217

13. Cauci S. (2004). Vaginal Immunity in Bacterial Vaginosis. Curr Infect Dis Rep. 6: 450-456. https://doi.org/10.1007/s11908-004-0064-8; PMid:15538982

14. Chee WJY, Chew SY, Than LTL. (2020). Vaginal microbiota and the potential of Lactobacillus derivatives in maintaining vaginal health. Microb Cell Fact. 19: 203. https://doi.org/10.1186/s12934-020-01464-4; PMid:33160356 PMCid:PMC7648308

15. Chen KC, Forsyth PS, Buchanan TM, Holmes KK. (1979). Amine content of vaginal fluid from untreated and treated patients with nonspecific vaginitis. J Clin Invest. 63: 828-835. https://doi.org/10.1172/JCI109382; PMid:447831 PMCid:PMC372023

16. Chen W, Luo Y, Yuan L, Xia Y, Nelson KE, Huang S et al. (2013). The restoration of the vaginal microbiota after treatment for bacterial vaginosis with metronidazole or probiotics. Microb Ecol. 65 (3): 773-780. https://doi.org/10.1007/s00248-012-0154-3; PMid:23250116

17. Chu DM, Seferovic M, Pace RM, Aagaard KM. (2018). The microbiome in preterm birth. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 52: 103-113. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2018.03.006; PMid:29753695

18. Eriksson K, Carlsson B, Forsum U, Larsson P‐G. (2005). A double‐blind treatment study of bacterial vaginosis with normal vaginal lactobacilli after an open treatment with vaginal clindamycin ovules. Acta Derm Venereol. 85: 42-46. https://doi.org/10.1080/00015550410022249; PMid:15848990

19. Gao H, Li X, Chen X, Hai D, Wei C, Zhang L, Li P. (2022). The Functional Roles of Lactobacillus acidophilus in Different Physiological and Pathological Processes. J. Microbiol. Biotechnol. 32: 1226-1233. https://doi.org/10.4014/jmb.2205.05041; PMid:36196014 PMCid:PMC9668099

20. Gaspar C, Donders GG, Palmeira-de-Oliveira R, Queiroz JA, Tomaz C, Martinez-de-Oliveira J, Palmeira-de-Oliveira A. (2018). Bacteriocin production of the probiotic Lactobacillus acidophilus KS400. AMB Express. 8 (1): 153. https://doi.org/10.1186/s13568-018-0679-z; PMid:30264211 PMCid:PMC6160374

21. Gillet E, Meys JFA, Verstraelen H et al. (2012). Association between bacterial vaginosis and cervical intraepithelial neoplasia: Systematic review and meta-analysis. Plos One. 7 (10): e45201. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0045201; PMid:23056195 PMCid:PMC3462776

22. Giordani B, Melgoza LM, Parolin P, Foschi C, Marangoni A, Abruzzo A et al. (2018). Vaginal Bifidobacterium breve for preventing urogenital infections: Development of delayed release mucoadhesive oral tablets. Int J Pharm. 550 (1-2): 455-462. https://doi.org/10.1016/j.ijpharm.2018.09.003; PMid:30195082

23. Hallen A, Jarstrand C, Pahlson C. (1992). Treatment of bacterial vaginosis with lactobacilli. Sex Transm Dis. 19: 146-148. https://doi.org/10.1097/00007435-199205000-00007; PMid:1523530

24. Hall-Stoodley L, Stoodley P. (2009). Evolving concepts in biofilm infections. Cell Microbiol. 11 (7):1034-1043. https://doi.org/10.1111/j.1462-5822.2009.01323.x; PMid:19374653

25. Hearps AC, Tyssen D, Srbinovski D, Bayigga L, Diaz DJD, Aldunate M et al. (2017). Vaginal lactic acid elicits an anti-inflammatory response from human cervicovaginal epithelial cells and inhibits production of pro-inflammatory mediators associated with HIV acquisition. Mucosal Immunol. 10 (6): 1480-1490. https://doi.org/10.1038/mi.2017.27; PMid:28401934

26. Hellinger R, Koehbach J, Fedchuk H, Sauer B, Huber R, Gruber C, Gründemanna C. (2014). Immunosuppressive activity of an aqueous Viola tricolor herbal extract. J Ethnopharmacol. 151 (1): 299-306. https://doi.org/10.1016/j.jep.2013.10.044; PMid:24216163 PMCid:PMC3918579

27. Hillier SL. (1995). Treatment of bacterial vaginosis. Female Patient. 5: 6-16.

28. Ibnou-Zekri N, Blum S, Schiffrin EJ, von der Weid T. (2003). Divergent Patterns of Colonization and Immune Response Elicited from Two Intestinal Lactobacillus Strains That Display Similar Properties In Vitro. Infect Immun. 71 (1): 428-436. https://doi.org/10.1128/IAI.71.1.428-436.2003; PMid:12496193 PMCid:PMC143181

29. Joseph RJ, Ser HL, Kuai YH, Tan LT, Arasoo V, Letchumanan V et al. (2021). Finding a Balance in the Vaginal Microbiome: How Do We Treat and Prevent the Occurrence of Bacterial Vaginosis? Antibiotics. 10 (6): 719. https://doi.org/10.3390/antibiotics10060719; PMid:34203908 PMCid:PMC8232816

30. Kroon SJ, Ravel J, Huston WM. (2018). Cervicovaginal microbiota, women's health, and reproductive outcomes. Fertil Steril. 110: 327-336. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.06.036; PMid:30098679

31. Leitich H, Bodner-Adler B, Brunbauer M, Kaider A, Egarter C, Husslein P. (2003). Bacterial vaginosis as a risk factor for preterm delivery: a meta-analysis. Am J Obstet Gynecol 189 (1): 139-147. https://doi.org/10.1067/mob.2003.339; PMid:12861153

32. Machado A, Cerca N. (2015). Influence of biofilm formation by Gardnerella vaginalis and other anaerobes on bacterial vaginosis. J Infect Dis. 212 (12): 1856-1861. https://doi.org/10.1093/infdis/jiv338; PMid:26080369

33. Makella S, Madhivanan С. (2020). Bacterial vaginosis-A brief synopsis of the literature. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 245: 143-148. Epub 2019 Dec 24. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2019.12.035; PMid:31901667 PMCid:PMC6989391

34. Mason MJ, Winter AJ. (2017). How to diagnose and treatbaerobic and desquamative inflammatory vaginitis. Sex Transm Infect. 93: 8-10. https://doi.org/10.1136/sextrans-2015-052406; PMid:27272705

35. Mastromarino P, Macchia S, Meggiorini L et al. (2009). Effectiveness of Lactobacillus-containing vaginal tablets in the treatment of symptomatic bacterial vaginosis. Clin Microbiol Infect. 15: 67-74. https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2008.02112.x; PMid:19046169

36. Meng B, Li G, Zeng Z, Zheng B, Xia Y, Li C et al. (2022). Establishment of early diagnosis models for cervical precancerous lesions using large-scale cervical cancer screening datasets. Virol J. 19 (1): 177. https://doi.org/10.1186/s12985-022-01908-w; PMid:36335385 PMCid:PMC9636682

37. Mitchell C, Manhart LE, Thomas K, Fiedler T, Fredricks DN, Marrazzo J. (2012). Behavioral predictors of colonization with Lactobacillus crispatus or Lactobacillus jensenii after treatment for bacterial vaginosis: a cohort study. Infect Dis Obstet Gynecol. Article ID: 706540. https://doi.org/10.1155/2012/706540; PMid:22693410 PMCid:PMC3369434

38. Mitchell CM, Anyalechi GE, Cohen CR, Haggerty C, Manhart L, Hillier S. (2021). Etiology and Diagnosis of Pelvic Inflammatory Disease: Looking Beyond Gonorrhea and Chlamydia. J Infect Dis. 12: 29-35. https://doi.org/10.1093/infdis/jiab067; PMid:34396407 PMCid:PMC8365120

39. Mitchell H. (2004). Vaginal discharge – causes, diagnosis, and treatment. BMJ. 328: 1306-1308. https://doi.org/10.1136/bmj.328.7451.1306; PMid:15166070 PMCid:PMC420177

40. Muñoz-Barreno A, Cabezas-Mera F, Tejera E, Machado A. (2021). Comparative Effectiveness of Treatments for Bacterial Vaginosis: A Network Meta-Analysis. Antibiotics. 10: 978. https://doi.org/10.3390/antibiotics10080978; PMid:34439028 PMCid:PMC8388924

41. Nagaraja P. (2005). Antibiotic resistance of Gardnerella vaginalis in recurrent bacterial vaginosis. Ind J of Med Microbiol. 26 (2): 155-157. https://doi.org/10.1016/S0255-0857(21)01933-2; PMid:18445953

42. Никонюк ТР, Бенюк ВО. (2007). Бактериальный вагиноз. Современные подходы к диагностике и лечению. Новости медицины и фармации. 1: 205.

43. Oduyebo OO, Anorlu RI, Ogunsola FT. (2009). The effects of antimicrobial therapy on bacterial vaginosis in non-pregnant women. Cochrane Database Syst. Rev. 3: CD006055. https://doi.org/10.1002/14651858.CD006055.pub2; PMid:19588379

44. Oduyebo OO, Anorlu RI, Ogunsola FT. (2009). The effects of antimicrobial therapy on bacterial vaginosis in non-pregnant women. Cochrane Database Syst Rev. 3: CD006055. https://doi.org/10.1002/14651858.CD006055.pub2; PMid:19588379

45. Peebles K, Velloza J, Balkus E, McClelland R, Barnabas R. (2019). High Global Burden and Costs of Bacterial Vaginosis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sex Transm Dis. 46 (5): 304-311. https://doi.org/10.1097/OLQ.0000000000000972; PMid:30624309

46. Ravel J, Moreno I, Simón C. (2021). Bacterial vaginosis and its association with infertility, endometritis, and pelvic inflammatory disease. Am J Obstet Gynecol. 224 (3): 251-257 https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.10.019; PMid:33091407

47. Satterwhite CL, Torrone E, Meites E, Dunne EF, Mahajan R, Ocfemia MC et al. (2013). Sexually transmitted infections among US women and men: prevalence and incidence estimates, 2008. Sex Transm Dis. 40 (3): 187-193. https://doi.org/10.1097/OLQ.0b013e318286bb53; PMid:23403598

48. Shalev E, Battino S, Weiner E, Colodner R, Keness Y. (1996). Ingestion of yogurt containing Lactobacillus acidophilus compared with pasteurized yogurt as prophylaxis for recurrent candidal vaginitis and bacterial vaginosis. Arch Fam Med. 5 (5): 593-596. https://doi.org/10.1001/archfami.5.10.593; PMid:8930233

49. Sherrard J, Wilson J, Donders G et al. (2018). European (IUSTI/WHO) International Union against sexually transmitted infections (IUSTI) World Health Organisation (WHO) guideline on the management of vaginal discharge. International Journal of STD & AIDS. 29 (13): 1258-1272. https://doi.org/10.1177/0956462418785451; PMid:30049258

50. Sobel JD, Karpas Z, Lorber A. (2012). Diagnosing vaginal infections through measurement of biogenic amines by ion mobility spectrometry. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 163: 81-84. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2012.03.022; PMid:22520996

51. Sobel JD, Schmitt C, Meriweather C. (1993). Long term follow-up of patients with bacterial vaginosis treated with oral metronidazole and topical clindamycin. J Infect Dis. 167: 783-784. https://doi.org/10.1093/infdis/167.3.783; PMid:8440952

52. Spandorfer SD, Neuer A, Giraldo PC, Rosenwaks Z, Witkin SS. (2001). Relationship of abnormal vaginal flora, proinflammatory cytokines and idiopathic infertility in women undergoing IVF. J Reprod Med. 46: 806-810.

53. Swidsinski A, Doerffel Y, Loening-Baucke V et al. (2010). Gardnerella Biofilm involves Females and Males and is sexually transmitted. Gynecol Obstet Invest. 70: 256-263. https://doi.org/10.1159/000314015; PMid:21051845

54. Swidsinski A, Mendling W, Loening-Baucke V et al. (2005). Adherent biofilms in bacterial vaginosis. Obstet Gynecol. 106 (5); Part 1: 1013-1023. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000183594.45524.d2; PMid:16260520

55. Swidsinski A, Mendling W, Loening-Baucke V, Swidsinski S, Dörffel Y, Scholze J et al. (2008). An adherent Gardnerella vaginalis biofilm persists on the vaginal epithelium after standard therapy with oral metronidazole. Am J Obstet Gynecol. 198 (1): 97.e1-6. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2007.06.039; PMid:18005928

56. Tachedjian G, Aldunate M, Bradshaw CS, Cone RA. (2017). The role of lactic acid production by probiotic Lactobacillus species in vaginal health. Res Microbiol. 168: 782-792. https://doi.org/10.1016/j.resmic.2017.04.001; PMid:28435139

57. Tan H, Fu Y, Yang C, Ma J. (2017). Effects of metronidazole combined probiotics over metronidazole alone for the treatment of bacterial vaginosis: a meta-analysis of randomized clinical trials. Arch Gynecol Obstet. 295 (6): 1331-1339. https://doi.org/10.1007/s00404-017-4366-0; PMid:28386675

58. Татарчук ТФ, Булавенко ОВ, Бондаренко ГМ, Дубоссарська ЗМ, Дубоссарська ЮО, Артьоменко ВВ та інш. (2023). Аномальні вагінальні виділення. Клінічна настанова, заснована на доказах. Міністерство охорони здоров’я України ДП «Державний експертний цент міністерства охорони здоров’я України» ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової Національної академії наук України». URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/knavv2022-2264.pdf.

59. Татарчук ТФ, Калугіна ЛВ, Петрова ГА, Радченко ВВ та інш. (2020). Синдром вагінальних виділень. Проблема з багатьма невідомим. Репродуктивна ендокринологія. 3 (53): 102-108. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2020.53.94-100

60. Van Oostrum N, De Sutter P, Meys J, Verstraelen H. (2013). Risks associated with bacterial vaginosis in infertility patients: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod. 28: 1809-1815. https://doi.org/10.1093/humrep/det096; PMid:23543384

61. Van Teijlingen NH, Helgers LC, Zijlstra-Willems EM et al. (2020). Vaginal dysbiosis associatedbacteria Megasphaera elsdenii and Prevotella timonensis induce immune activation via dendritic cells. J Reprod Immunol. 138: 103085. https://doi.org/10.1016/j.jri.2020.103085; PMid:32004804

62. Волков ТА, Большакова ГМ. (2009). Мікрофлора піхви у жінок репродуктивного віку в нормі і при різній патології. Аннали Мечниковського інституту. 1: 5-13.

63. Watts H, Fazarri M, Minkoff H, Hillier SL, Sha B, Glesby M et al. (2005). Genital Infections on the Natural History of Human Papillomavirus Infection in HIV-1 – Infected and High-Risk HIV-1 Uninfected Women. J Infect Dis. 7: 1129-1139. https://doi.org/10.1086/427777; PMid:15747249

64. Workowski KA, Bachmann LH, Chan PA, Johnston CM, Muzny CA, Park I et al. (2021). Sexually Transmitted Infections Treatment Guidelines, 2021. MMWR Recomm Rep. 70 (4): 1-187. https://doi.org/10.15585/mmwr.rr7004a1; PMid:34292926 PMCid:PMC8344968

65. Workowski KA, Bolan GA. (2015). Centers for Disease Control and Prevention. Sexually transmitted diseases treatment guidelines. MMWR Recomm. Rep. 64: 69-72.

66. Жабченко ІА, Ліщенко ІС. (2015). Ефективність застосування експрестестів у пацієнток з недоношеною та переношеною вагітністю на фоні бактеріального вагінозу. Медицинские аспекты здоровья женщины. 1 (87): 43-47.