Paediatric Surgery (Ukraine).2023.2(79):78-84; doi 10.15574/PS.2023.79.78
Шевчук Д. В.^1,3,4, Наконечний Р. А.^1,2
1Перше територіальне медичне об’єднання м. Львова, ВП «Лікарня Святого Миколая», Україна
²Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
³Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна
⁴Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Шевчук ДВ, Наконечний РА. (2023). Каменеутворення в аугментованому сечовому міхурі в дитячому віці: сучасний стан проблеми. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(79): 78-84. doi: 10.15574/PS.2023.79.78.
Стаття надійшла до редакції 24.02.2023 р., прийнята до друку 14.06.2023 р.

Мета – на основі літературних даних проаналізувати сучасний стан проблеми лікування пацієнтів із конкрементами в аугментованому сечовому міхурі та рекомендувати оптимальні підходи для усунення цих конкрементів.
Аугментаційна цистопластика – це хірургічна процедура, яка використовується в дорослих і дітей з рефрактерною дисфункцією сечового міхура, у тому числі, зокрема, малою ємністю сечового міхура, у яких консервативне лікування не принесло результатів. Основними дитячими патологіями, за яких виконується ентероцистопластика – це нервово-мʼязова дисфункція сечового міхура та екстрофія сечового міхура. У статті розглянуто ускладнення, можливості та переваги ендоскопічних методик у дітей порівняно з відкритим хірургічним втручанням з огляду на скомпрометовані тканини природженою вадою і попередніми хірургічними втручаннями. Причиною основних післяопераційних ускладнень, таких як метаболічні розлади, синдром гематурії, утворення конкрементів, утворення слизу, ентеральні нориці, розрив сечового міхура, кишкова непрохідність і розвиток злоякісних новоутворень, переважно пов’язані з використанням тканин шлунково-кишкового тракту в сечовому міхурі. Як приклад застосування можливостей сучасних хірургічних і мініінвазивних методик розглянуто приклад лікування дитини з діагнозом екстрофії сечового міхура, у якої в подальшому сформувалися конкременти.
Висновки. Утворення каменів в аугментованому сечовому міхурі є доволі поширеною проблемою, складною у профілактиці та ефективному лікуванні. Своєчасне повне спорожнення сечового міхура та адекватне лікування інфекцій сечового міхура є запорукою попередження утворення каменів в аугментованому сечовому міхурі.
Сучасні мініінвазивні технології дають змогу ефективно, малотравматично та безпечно лікувати пацієнтів із конкрементами різних локалізацій сечовидільної системи, а також пацієнтів, яким попередньо проведено складні пластичні операції.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: аугментаційна цистопластика, конкременти сечового міхура, лазерна цистолітотрипсія, екстрофія сечового міхура, нервово-мʼязова дисфункція сечового міхура.

ЛІТЕРАТУРА

1. Athawale HR, Mane SB, Vagheriya NN, More P, Daginawala T. (2020). Ten years' experience of augmentation cystoplasty for varied indications and its outcome. Int Surg J. 7:1031-1035. https://doi.org/10.18203/2349-2902.isj20200999

2. Barashi NS, Rodriguez MV, Packiam VT, Gundeti MS. (2018). Bladder Reconstruction with Bowel: Robot-Assisted Laparoscopic Ileocystoplasty with Mitrofanoff Appendicovesicostomy in Pediatric Patients. J Endourol. 32 (S1): S119-S126. https://doi.org/10.1089/end.2017.0720; PMid:29774817

3. Chatterjee US, Chatterjee I. (2021). Percutaneous cystolithotomy in augmented bladders. J Indian Assoc Pediatr Surg. 26: 250-252. https://doi.org/10.4103/jiaps.JIAPS_128_20; PMid:34385769 PMCid:PMC8323569

4. Cohen AJ, Pariser JJ, Anderson BB, Pearce SM, Gundeti MS. (2015). The robotic appendicovesicostomy and bladder augmentation: the next frontier in robotics, are we there? Urol Clin North Am. 42 (1): 121-130. https://doi.org/10.1016/j.ucl.2014.09.009; PMid:25455178

5. EAU Guidelines. (2023). Edn. presented at the EAU Annual Congress Milan 2023. ISBN 978-94-92671-19-6.

6. Fan W et al. (2015). Mitomycin-C suppresses mucus secretion in an ileal neobladder rat model. Experimental and Therapeutic Medicine. 10: 598-602. https://doi.org/10.3892/etm.2015.2529; PMid:26622360 PMCid:PMC4509055

7. Фофанов ОД, Юрцева АП, Зіняк БМ, Доценко ЮР, Фофанов ВО. (2021). Власний досвід реконструктивно-пластичних операцій на сечовому міхурі в дітей. Хірургія дитячого віку. 3 (72): 43-50. https://doi.org/10.15574/PS.2021.72.43.

8. Gilbert SM, Hensle TW. (2005). Metabolic consequences and long term complications of enterocystoplasty in children: A review. J Urol. 173: 1080-1086. https://doi.org/10.1097/01.ju.0000155248.57049.4e; PMid:15758705

9. Gite VA, Siddiqui AK, Bote SM. (2015). Giant vesical calculus in augmented bladder with mitrofanoff procedure. Arch Int Surg. 5: 171-173. https://doi.org/10.4103/2278-9596.167513

10. Gundeti MS, Acharya SS, Zagaja GP, Shalhav AL. (2011). Paediatric robotic-assisted laparoscopic augmentation ileocystoplasty and Mitrofanoff appendicovesicostomy (RALIMA): feasibility of and initial experience with the University of Chicago technique. BJU Int. 107 (6): 962-969. https://doi.org/10.1111/j.1464-410X.2010.09706.x; PMid:20942829

11. Gundeti MS, Eng MK, Reynolds WS, Zagaja GP. (2008). Pediatric robotic-assisted laparoscopic augmentation ileocystoplasty and Mitrofanoff appendicovesicostomy: complete intracorporeal – initial case report. Urology. 72 (5): 1144-1147; discussion 1147. https://doi.org/10.1016/j.urology.2008.06.070; PMid:18804263

12. Gurocak S, Nuininga J, Ure I, De Gier RP, Tan MO, Feitz W. (2007). Bladder augmentation: review of the literature and recent advances. Indian journal of urology: IJU: journal of the Urological Society of India. 23 (4): 452. https://doi.org/10.4103/0970-1591.36721; PMid:19718303 PMCid:PMC2721579

13. Hayashi Y et al. (2006). Review of 86 Patients With Myelodysplasia and Neurogenic Bladder Who Underwent Sigmoidocolocystoplasty and Were Followed More Than 10 Years. J Urol. 176 (4): 1806-1809. https://doi.org/10.1016/j.juro.2006.03.123; PMid:16945655

14. Helmy TE et al. (2015). Treatment of Pouch Stones After Augmentation Ileocystoplasty in Children: Is It Always Bothersome? Urology. 85 (1): 195-198. https://doi.org/10.1016/j.urology.2014.09.021; PMid:25444630

15. Husmann DA. (2016). Long-term complications following bladder augmentations in patients with spina bifida: Bladder calculi, perforation of the augmented bladder and upper tract deterioration. Transl Androl Urol. 5: 3-11. doi: 10.3978/j.issn.2223-4683.2015.12.06.

16. Kisku S, Sen S, Karl S, Mathai J, Thomas RJ, Barla R. (2015). Bladder calculi in the augmented bladder: A follow-up study of 160 children and adolescents. Journal of Pediatric Urology. 11 (2): 66-e1. https://doi.org/10.1016/j.jpurol.2014.12.003; PMid:25819600

17. Kumar S, Jayant K. (2015). Massive Vesical Calculi Formation as a Complication of Augmentation Cystoplasty. Nephro-Urol. 7 (1): e22297. https://doi.org/10.5812/numonthly.22297

18. Langer S, Radtke C, Györi E, Springer A, Metzelder ML. (2019). Bladder augmentation in children: current problems and experimental strategies for reconstruction. Wiener Medizinische Wochenschrift (1946). 169 (3): 61-70. https://doi.org/10.1007/s10354-018-0645-z; PMid:30084093 PMCid:PMC6394595

19. Lapides J, Diokono AC, Silber SJ, Lowe BS. (1972). Clean intermittent selfcatheterization in the treatment of urinary tract disease. J Urol. 107: 458-461. https://doi.org/10.1016/S0022-5347(17)61055-3; PMid:5010715

20. Mehmood S et al. (2018). Long-term Outcomes of Augmentation Cystoplasty in a Pediatric Population with Refractory Bladder Dysfunction: A 12-Year Follow-up Experience at Single Center. Int Neurourol J. 22 (4): 287-294. https://doi.org/10.5213/inj.1836174.087; PMid:30599500 PMCid:PMC6312970

21. Metcalfe PD et al. (2006). What is the need for additional bladder surgery after bladder augmentation in childhood? The Journal of urology. 176 (4S): 1801-1805. https://doi.org/10.1016/j.juro.2006.03.126; PMid:16945653

22. Mikulicz J. (1889). Zur Operation der Augeborenen blasenspate. Zentrabl Chir. 26: 641.

23. Murthy P, Cohn A, Selig B, Gundeti S. (2015). Robot-assisted Laparoscopic Augmentation Ileocystoplasty and Mitrofanoff Appendicovesicostomy in Children: Updated Interim Results. Eur Urol. 68 (6): 1069-1075. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2015.05.047; PMid:26187785

24. Ross JP, Keays M, Neville C, Leonard M, Guerra L. (2020). Pediatric bladder augmentation – Panacea or Pandora's box? Canadian Urological Association Journal. 14 (6): E251-256. https://doi.org/10.5489/cuaj.6024

25. Roth J, Keenan A, Cain M, Whittam B. (2015). Long-Term Sequela of Pediatric Bladder Reconstruction. Current Bladder Dysfunction Reports. 10 (4): 419-426. https://doi.org/10.1007/s11884-015-0336-1

26. Saadat S, Winkle D, Hirst J. (2018). Large bladder stone as a complication of AUS insertion and bladder augmentation. Urology Case Reports. 20: 15-16. https://doi.org/10.1016/j.eucr.2018.05.016; PMid:29963368 PMCid:PMC6022357

27. Salama AK et al. (2021). Incidence of nephrolithiasis after bladder augmentation in people with spina bifida. J Pediatr Urol. 17 (4): 521.e1-521.e7. https://doi.org/10.1016/j.jpurol.2021.03.012; PMid:33867288

28. Schlomer BJ, et al. (2014). Cumulative incidence of outcomes and urologic procedures after augmentation cystoplasty. J Pediatr Urol. 10: 1043-1050. https://doi.org/10.1016/j.jpurol.2014.03.007; PMid:24766857 PMCid:PMC4195808

29. Шевчук ДВ. (2013). Хірургічне лікування нервово-м’язової дисфункції сечового міхура в дітей. Хірургія дитячого віку. 4: 66-69.

30. Simon J. (1852). Extropia vesicae (absence of the anterior walls of the bladder and rubic abdominal parietes): Operation for directing the orifices of the ureters into the rectum: Temporary success: Subsequent death. autopsy. Lancet. 2: 568.

31. Sutojo B, Irdam GA. (2021). Safety of augmentation cystoplasty in patients with bladder abnormalities undergoing renal transplantation: a systematic review. Medical Journal of Indonesia. 30 (3): 198-206. https://doi.org/10.13181/mji.oa.204358

32. Szymanski KM et al. (2014). Cutting for stone in augmented bladders – what is the risk of recurrence and is it impacted by treatment modality? The Journal of urology. 191 (5): 1375-1380. https://doi.org/10.1016/j.juro.2013.11.057; PMid:24316089

33. Szymanski KM et al. (2016). Bladder stones after bladder augmentation are not what they seem. J Pediatr Urol. 12 (2): 98.e1-6. https://doi.org/10.1016/j.jpurol.2015.06.021; PMid:26455637

34. Szymanski KM et al. (2020). Additional Surgeries after Bladder Augmentation in Patients with Spina Bifida in the 21st Century. J Urol. 203 (6): 1207-1213. https://doi.org/10.1097/JU.0000000000000751; PMid:31951496

35. Thomas JS et al. (2018). Paediatric cystolitholapaxy through the Mitrofanoff/Monti channel. Journal of Pediatric Urology. 14 (5): 433-e1. https://doi.org/10.1016/j.jpurol.2018.02.024; PMid:29778700

36. Türk C, Skolarikos A, Donaldson JF et al. (2019). Guideline. Bladder Stones. European Association of Urology. URL: https://uroweb.org/guideline/bladder-stones/.

37. Yeates WK. (1956). A technique of ileocystoplasty. Br J Urol. 28: 410.