- Аналіз ефективності методів корекції пронаційних деформацій стоп у дітей з дитячим церебральним паралічем
Аналіз ефективності методів корекції пронаційних деформацій стоп у дітей з дитячим церебральним паралічем
Paediatric Surgery (Ukraine).2023.2(79):50-57; doi 10.15574/PS.2023.79.50
Данилов О. А. 1,2, Горелік В. В.2, Шульга О. В.2
1ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ
2Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
Для цитування: Данилов ОА, Горелік ВВ, Шульга ОВ. (2023). Аналіз ефективності методів корекції пронаційних деформацій стоп у дітей з дитячим церебральним паралічем. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(79): 50-57. doi: 10.15574/PS.2023.79.50.
Стаття надійшла до редакції 15.03.2023 р., прийнята до друку 14.06.2023 р.
Пронаційні деформації стоп є однією з найпоширеніших дитячих деформацій, що потребують хірургічного лікування. Для корекції застосовують підтаранний артроерез, підтаранний артродез за Грайсом. Перспективним є застосування цих методів у поєднанні з пересадкою короткого малогомілкового м’яза.
Мета – вивчити ефективність підтаранного артроерезу та підтаранного артродезу за Грайсом у поєднанні з пересадкою короткого малогомілкового м’яза в корекції пронаційної деформації стоп у дітей з дитячим церебральним паралічем.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 40 пацієнтів віком від 7 до 16 років із пронаційною деформацією стоп. Пацієнтів поділено на 2 групи. Основну групу (25 пацієнтів) поділено на 2 підгрупи залежно від методу хірургічного лікування: підгрупа А – 10 пацієнтів, яким здійснили підтаранний артроерез із пересадкою сухожилка короткого малогомілкового м’яза; підгрупа В – 15 пацієнтів, яким виконали підтаранний артродез за Грайсом із пересадкою сухожилка короткого малогомілкового м’яза. Контрольна група – 15 пацієнтів, яким виконали підтаранний артродез за Грайсом. Для обстеження пацієнтів використано клініко-рентгенологічні методи. Числові дані порівняно між групами та оброблено статистично з визначенням M±m і коефіцієнта достовірності за t-критерієм Стьюдента. Рівень вірогідності встановлено за p<0,05.
Результати. Перевагою підтаранного артроерезу та підтаранного артродезу за Грайсом у поєднанні з пересадкою короткого малогомілкового м’яза є усунення пронаційного патологічного впливу цього м’яза на стопу, посилення супінаторного ефекту заднього великогомілкового м’яза, а також зменшення компресії на аутоімплант при виконанні підтаранного артродезу за Грайсом.
Висновки. Доведено ефективність пересадки сухожилка малогомілкового м’яза в поєднанні з підтаранним артроерезом або артродезом у корекції пронаційної деформації стоп у дітей з дитячим церебральним паралічем, що дає змогу поліпшити клініко-рентгенологічні показники після лікування.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено локальними етичними комісіями установ, що брали участь у дослідженні. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: деформація стоп, дитячий церебральний параліч.
ЛІТЕРАТУРА
1. Arangio G, Reinert K, Salathe E. (2004). A biomechanical model of the effect of subtalar arthroereisis on the adult flexible flat foot. Clinical biomechanics. 19 (8): 847-852. https://doi.org/10.1016/j.clinbiomech.2003.11.002; PMid:15342157
2. Bernasconi А. (2017). The role of arthrodesis of the subtalar joint for flatfoot in children and adults. EFORT Open Reviews. 2; 11: 438-446. https://doi.org/10.1302/2058-5241.2.170009; PMid:29218229 PMCid:PMC5706055
3. Best MJ, Buller LT, Miranda A. (2015). National Trends in Foot and Ankle Arthrodesis: 17-Year Analysis of the National Survey of Ambulatory Surgery and National Hospital Discharge Survey. J Foot Ankle Surg. 54 (6): 1037-1041. https://doi.org/10.1053/j.jfas.2015.04.023; PMid:26213159
4. Bratberg JJ. (1977). Extra-articular arthrodesis of the subtalar joint: a clinical study and review. Clinical Orthopedic Rehabilitation. 126: 220-224. https://doi.org/10.1097/00003086-197707000-00042
5. Caravaggi P. (2018). Functional evaluation of bilateral subtalar arthroereisis for the correction of flexible flatfoot in children: 1-year follow-up. Gait Posture. 64: 152-158. https://doi.org/10.1016/j.gaitpost.2018.06.023; PMid:29909229
6. Coulon G, Turcot K, Canavese F et al. (2011). Talonavicular arthrodesis for the treatment of neurological flat foot deformity in pediatric patients: clinical and radiographic evaluation of 29 feet. Journal of Pediatric Orthopaedics. 31 (5): 557-563. https://doi.org/10.1097/BPO.0b013e31821fffa0; PMid:21654466
7. Данилов ОА, Шульга АВ. (2020). Оптимізация хірургичного лікування ригидної плоскостопості у дітей с дисфункцією сухожилля заднього великогомілкового м’яза. Хірургія дитячого віку. 4 (69): 72-80. https://doi.org/10.15574/PS.2020.69.72.
8. Danylov AA, Shulga ОV, Gorelik VV. (2016). The mechanism of formation and clinical course of pronation foot deformity in children bearing cerebral palsy. Surgery of Ukraine. 4 (60): 18-23.
9. Данилов ОА, Абдалбарі Д, Горелік ВВ. (2017). Ортопедична корекція пронаційних деформацій стоп у дітей з церебральним паралічем. Хірургія дитячого віку. 1 (54): 58-64. https://doi.org/10.15574/PS.2017.54.58
10. Dussa CH, Döderlein L, Forst R et al. (2017). Management of Severe Equinovalgus in Patients With Cerebral Palsy by Naviculectomy in Combination With Midfoot Arthrodesis. Foot Ankle International 38 (9): 1011-1019. https://doi.org/10.1177/1071100717709577; PMid:28587475
11. Grice DS. (1952). An extra-articular arthrodesis of subastrgalar joint for correction of paralytic flat feet in children. J. Bone Joint surgery Americ. А (4): 927-940. https://doi.org/10.2106/00004623-195234040-00020
12. Güven M, Abbas T, Akman B еt al. (2016). Modified Grice-Green subtalar arthrodesis performed using a partial fibular graft yields satisfactory results in patients with cerebral palsy. Journal of Pediatric Orthopaedics B. 25 (2): 119-125. https://doi.org/10.1097/BPB.0000000000000264; PMid:26683367
13. Güven M. (2008). The results of the Grice subtalar extra-articular arthrodesis for pes planovalgus deformity in patients with cerebral palsy. Acta Orthopaedica et Traumatologica Turcica. 42 (1): 31-37. https://doi.org/10.3944/AOTT.2008.42.1.031
14. Hoshko VIu, Cheverda AI. (2018). Triple arthrodesis in the treatmentof flat foot deformitiessn children with neuromuscular disorder. Herald of orthopedics, traumatology and prosthetics. 3: 49-56.
15. Huber M. (2013). What is the role of tendon transfer in the cavus foot? Foot Ankle Clin. 18 (4): 689-695. https://doi.org/10.1016/j.fcl.2013.08.002; PMid:24215833
16. Jakov J. (2009). Complications following correction of the planovalgus foot in cerebral palsy. Acta Orthopedic. Belg. 75 (3): 374-379.
17. Kadhim M. (2014). Pes planovalgus deformity in children with cerebral palsy: review article. J. Pediatr. Orthop. 23 (5): 400-405. https://doi.org/10.1097/BPB.0000000000000073; PMid:24977941
18. Mazis GA. (2012). Results of extra-articular subtalar arthrodesis in children with cerebral palsy. Foot Ankle Int. 33 (6): 469-474. https://doi.org/10.3113/FAI.2012.0469; PMid:22735318
19. Ozan F, Doğar F, Gençer K et al. (2015). Symptomatic flexible flatfoot in adults: subtalar arthroereisis. Therapeutics and Clinical Risk Management. 11: 1597-1602. https://doi.org/10.2147/TCRM.S90649; PMid:26527876 PMCid:PMC4621198
20. Richie D. (2020). Biomechanics and Orthotic Treatment of the Adult Acquired Flatfoot. Clin Podiatr Med Surg. 37 (1): 71-89. https://doi.org/10.1016/j.cpm.2019.08.007; PMid:31735271
21. Sanchez АА. (1999). Subtalar staple arthroereisis for planovalgus foot deformity in children with neuromuscular disease. J. Pediatr. Orthop. 19 (1): 34-38. https://doi.org/10.1097/01241398-199901000-00008; PMid:9890283
22. Smith JC. (2021). Subtalar arthroereisis for the treatment of the symptomatic paediatric flexible pes planus: a systematic review. EFORT Open Reviews. 6; 2: 118-129. https://doi.org/10.1302/2058-5241.6.200076; PMid:33828855 PMCid:PMC8022013
23. Smith PA. (2000). Sta-Peg arthroereisis for treatment of the planovalgus foot in cerebral palsy. Clinics in Podiatric Medicine and Surgery. 17 (3): 459-469.
24. So E, Reb CW, Larson DR, Hyer CF. (2018). Medial Double Arthrodesis: Technique Guide and Tips. J Foot Ankle Surg. 57 (2): 364-369. https://doi.org/10.1053/j.jfas.2017.10.017; PMid:29254850
25. Umnov VV, Umnov DV. (2016). Errors and complications in surgical treatment of non-stable equino-plano-valgus foot deformity in patients with cerebral palsy, with use of the methods of extra-articular arthrodesis of the subtalar joint. Pediatric Traumatology, Orthopedics and Reconstructive Surgery. 4 (2): 24-28. https://doi.org/10.17816/PTORS4224-28
26. Vogt B, Toporowski G, Gosheger G et al. (2021). Subtalar Arthroereisis for Flexible Flatfoot in Children – Clinical, Radiographic and Pedobarographic Outcome Comparing Three Different Methods. Children (Basel). 8 (5): 359. https://doi.org/10.3390/children8050359; PMid:33946168 PMCid:PMC8145324
27. Yu T, Yang Y, Yu G. (2011). Application progress of subtalar arthroereisis for the correction of pediatric flatfoot in children. Zhongguo Xiu Fu Chong. Jian Wai Ke Za Zhi. 25 (12): 1513-1516.