Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 4(132): 99-103. doi 10.15574/SP.2023.132.99
Строй О. А., Киян Т. А., Балацька Н. І., Левадна Л. О., Козинкевич Г. Е.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Stroi OА, Кyian ТА, Balatska NI, Levadna LO, Kozynkevych GE. (2023). Clinical case of alopecia totalis in pediatric practice. Modern Pediatrics. Ukraine. 4(132): 99-103. doi 10.15574/SP.2023.132.99.
Стаття надійшла до редакції 11.02.2023 р., прийнята до друку 16.05.2023 р.

Алопеція (облисіння) – це патологічне випадіння волосся. Хронічний рецидивний перебіг цього захворювання призводить до порушення емоційної сфери дитини, погіршує якість життя. Алопеція вважається аутоімунною, оскільки випадіння волосся відбувається через лімфоцитарну інфільтрацію навколоволосяних фолікулів, також може бути вторинною внаслідок інфекційних і запальних процесів. Дотепер не розроблено протокол лікування алопеції, заснований на принципах доказової медицини.
Мета – навести власне клінічне спостереження за дитиною з тотальною алопецією для підвищення обізнаності лікарів щодо цієї патології в дітей.
Клінічний випадок. Наведено клінічний випадок тотальної алопеції в дитини віком 11 років. З анамнезу відомо, що в 9 місяців у дитини почало випадати волосся на голові, у 2 роки – брови і вії, у 3 роки встановлено діагноз тотальної алопеції.
Пацієнтові проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження із залученням мультидисциплінарної команди, оскільки алопеція може перебігати під «маскою» аутоімунних захворювань та імунодефіцитів.
Тотальна алопеція, атопічний дерматит, зміни в імунологічному статусі в анамнезі, випадки ранньої смертності серед членів родини, а також історія гніздової алопеції в батька дали підстави запідозрити в пацієнта генетичне захворювання, у тому числі аутоімуну поліендокринопатію кандидозно-ектодермальну дистофію (синдром APECED) з мутацією в гені AIRE.
Висновки. З метою верифікації діагнозу та вибору тактики лікування пацієнт потребує додаткового обстеження: секвенування відповідного локусу гена AIRE для виявлення мутацій, характерних для синдрому APECED, а також серологічного дослідження для виявлення титру антитіл до Candida та пункційної біопсії шкіри голови. Враховуючи вищевикладене, прогноз одужання несприятливий.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: алопеція, аутоімунний поліендокринний синдром (APECED), імунодефіцит, лікування, ожиріння.

ЛІТЕРАТУРА

1. FDA. (2018). The Voice of the Patient. A series of reports from the U.S. Food and Drug Administration's (FDA's) Patient-Focused Drug Development Initiative. Alopecia Areata. Center for Drug Evaluation and Research (CDER) U.S. Food and Drug Administration. URL: https://www.fda.gov/media/112100/download.

2. Ji C, Liu S, Zhu K, Luo H, Li Q, Zhang Y, Huang S, Chen Q, Cao Y. (2018, Aug). HLA-DRB1 polymorphisms and alopecia areata disease risk: A systematic review and meta-analysis. Medicine (Baltimore). 97 (32): e11790. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000011790; PMid:30095639 PMCid:PMC6133534

3. Lee HH, Gwillim E, Patel KR, Hua T, Rastogi S, Ibler E, Silverberg JI. (2020, Mar). Epidemiology of alopecia areata, ophiasis, totalis, and universalis: A systematic review and meta-analysis. J Am Acad Dermatol. 82 (3): 675-682. Epub 2019 Aug 19. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2019.08.032; PMid:31437543

4. Meah N, Wall D, York K, Bhoyrul B, Bokhari L, Sigall DA et al. (2020, Jul). The Alopecia Areata Consensus of Experts (ACE) study: Results of an international expert opinion on treatments for alopecia areata. J Am Acad Dermatol. 83 (1): 123-130. Epub 2020 Mar 9. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2020.03.004; PMid:32165196

5. Serbina IM. (2018). Modern approaches to the treatment of alopecia areata in children. International Medical Journal. 24; 1: 68-73.

6. Shanshanwal S. (2020, Jul 30). Hair Growth Cycle: The Science Behind Hair Growth. URL: https://www.practo.com/healthfeed/hair-growth-cycle-the-science-behind-hair-growth-41853/post.

7. Simakou T, Butcher JP, Reid S, Henriquez FL. (2019). Alopecia areata: A multifactorial autoimmune condition. Journal of Autoimmunity. 98: 74-85. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0896841118305845. https://doi.org/10.1016/j.jaut.2018.12.001; PMid:30558963

8. Strazzulla LC, Wang EHC, Avila L, Lo Sicco K, Brinster N, Christiano AM, Shapiro J. (2018, Jan). Alopecia areata: An appraisal of new treatment approaches and overview of current therapies. J Am Acad Dermatol. 78 (1): 15-24. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2017.04.1142; PMid:29241773

9. Strazzulla LC, Wang EHC, Avila L, Lo Sicco K, Brinster N, Christiano AM, Shapiro J. (2018, Jan). Alopecia areata: Disease characteristics, clinical evaluation, and new perspectives on pathogenesis. J Am Acad Dermatol. 78 (1): 1-12. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2017.04.1141; PMid:29241771

10. WHO. (2020). ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. URL: https://icd.who.int/browse11/l-m/en#/http://id.who.int/icd/entity/1633035058.