Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 4(132): 67-72. doi 10.15574/SP.2023.132.67

Болтівець С. І.¹, Гончар Т. О.2, Уралова Л. Т.2, Гончар О. А.¹, Челядин Ю. Я.^2
1Державний інститут сімейної та молодіжної політики України, м. Київ
²Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

 Для цитування: Болтівець СІ, Гончар ТО, Уралова ЛТ, Гончар ОА, Челядин ЮЯ. (2023). Оцінка імунологічних показників у дітей з порушеннями поведінки внаслідок перинатальних цереброваскулярних уражень. Сучасна педіатрія. Україна. 4(132): 67-72. doi 10.15574/SP.2023.132.67.
Стаття надійшла до редакції 22.03.2023 р., прийнята до друку 16.05.2023 р.

Мета – комплексне вивчення імунної системи пацієнтів із проявом девіантної поведінки внаслідок перинатальної патології.
Матеріали та методи. До основної групи залучено 43 хлопчики віком від 7 до 15 років із перинатальними геморагічними та гіпоксично-ішемічними цереброваскулярними ушкодженнями в анамнезі, які в подальшому спровокували різні форми девіантної поведінки непсихотичного реєстру. Для перевірки результатів обрано контрольну групу, яка складалася з 43 психічно та соматично здорових дітей та підлітків. Дітям основної групи, яка виявила стійку девіантну поведінку, призначено препарат, діюча речовина якого – даларгін – пептидна сполука, до структури якої входять залишки 6 амінокислот.
Клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, нейросонографію використано для діагностики перинатальних цереброваскулярних ушкоджень у новонароджених (в анамнезі) з подальшим застосуванням методів комп’ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії; статистичну обробку даних здійснено за допомогою програми «SPSS 16.0» та «Excel» з пакету «Microsoft office 2003».
Результати. Дослідження Т- і так званих Т-активних лімфоцитів периферичної крові показало, що до лікування в дітей спостерігалося значне зниження вмісту цих клітин (до 4,26±0,80% і 22,42±0,69% проти 65,81±1,66% і 44,42±1,25% у контрольній групі; р>0,05). Проліферативна активність значно змінювалася у відповідь на Т- і В-мітогени. Проліферативна активність відновилася повністю (25,56±3,26% і 59,72±2,19% проти 57,23±1,51% у контрольній групі).
Висновки. Для дітей та підлітків із вираженою девіантною поведінкою резидуально-органічного ґенезу,  резистентних до традиційної  терапії,  характерні значні зміни імунного статусу, зумовлені дисімуноглобулінемією, дизбалансом субпопуляції лімфоцитів, пригніченням функціональної активності цих популяцій на митагенах, що свідчить про вторинний імунодефіцит. Терапевтична ефективність даларгін-пептидної сполуки визначається його функцією як імунокоректора при резистентних до терапії стійких розладах поведінки.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, імунологічні показники, регуляторні пептиди, перинатальні цереброваскулярні ураження,  психічні розлади, розлади поведінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Boltivets S, Gonchar T, Cheliadyn Y, Bashynskyi O, Uralova L. (2021, Sep). Age Dynamics of Deviant Behavior and Mental Pathology Among Patients with Residual-Organic Neurosis-Like Disorders. Bahrain Medical Bulletin. 43: 3. URL: https://www.bahrainmedicalbulletin.com/SEPT_2021/BMB-21-88.pdf.

2. Bowen KE, Gatzke-Kopp LM. (2013). Brain injury as a risk factor for psychopathology. Child and Adolescent Psychopathology. Eds. T.P. Beauchaine, S.P. Hinshaw. Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons: 317-340.

3. Gładysz D, Krzywdzińska A, Hozyasz KK. (2018). Immune Abnormalities in Autism Spectrum Disorder – Could They Hold Promise for Causative Treatment? Mol Neurobiol. 55: 6387-6435. https://doi.org/10.1007/s12035-017-0822-x; PMid:29307081 PMCid:PMC6061181

4. Herz J, Bendix I, Felderhoff-Müser U. (2022). Peripheral immune cells and perinatal brain injury: a double-edged sword? Pediatr Res. 91: 392-403. https://doi.org/10.1038/s41390-021-01818-7; PMid:34750522 PMCid:PMC8816729

5. Kentner AC, Bilbo SD, Brown AS et al. (2019). Maternal immune activation: reporting guidelines to improve the rigor, reproducibility, and transparency of the model. Neuropsychopharmacol. 44: 245-258. https://doi.org/10.1038/s41386-018-0185-7; PMid:30188509 PMCid:PMC6300528

6. Leavy A, Jimenez Mateos EM. (2020). Perinatal Brain Injury and Inflammation: Lessons from Experimental Murine Models. Cells. 9 (12): 2640. Published 2020 Dec 8. https://doi.org/10.3390/cells9122640; PMid:33302543 PMCid:PMC7764185

7. Räikkönen K, Gissler M, Kajantie E. (2020). Associations Between Maternal Antenatal Corticosteroid Treatment and Mental and Behavioral Disorders in Children. JAMA. 323 (19): 1924-1933. https://doi.org/10.1001/jama.2020.3937; PMid:32427304 PMCid:PMC7237984

8. Sharova O, Smiyan O, Boren T. (2021, Dec). Immunological effects of cerebral palsy and rehabilitation exercises in children. Brain, Behavior, & Immunity – Health. 18: 100365. https://doi.org/10.1016/j.bbih.2021.100365; PMid:34704080 PMCid:PMC8522480

9. Spann MN, Monk C, Scheinost D, Peterson BS. (2018, Mar 14). Maternal Immune Activation During the Third Trimester Is Associated with Neonatal Functional Connectivity of the Salience Network and Fetal to Toddler Behavior. Journal of Neuroscience. 38 (11): 2877-2886. https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.2272-17.2018; PMid:29487127 PMCid:PMC5852665