Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 4(132): 34-43. doi 10.15574/SP.2023.132.34
Кирилова Л. Г.¹, Мірошников О. О.¹, Бадюк В. М.², Доленко О. О.^2
1ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ
² ТОВ «Ультрагеном», м. Київ, Україна

Для цитування: Кирилова ЛГ, Мірошников ОО, Бадюк ВМ, Доленко ОО. (2023). Клініко-генетичні характеристики дітей раннього віку з епілептичними енцефалопатіями та їхня роль у розвитку розладів аутистичного спектра. Сучасна педіатрія. Україна. 4(132): 34-43. doi 10.15574/SP.2023.132.34.
Стаття надійшла до редакції 27.01.2023 р., прийнята до друку 16.05.2023 р.

Мета – провести аналіз клінічних і генетичних характеристик дітей раннього віку з епілептичними енцефалопатіями розвитку; визначити їхню роль у формуванні розладів аутистичного спектра (РАС).
Матеріали та методи. До дослідження залучено 58 дітей віком 0-3 роки з початком епілептичних нападів на першому році життя, клінічними проявами епілептичних енцефалопатій розвитку та генетичною етіологією. Обстеження передбачало оцінювання неврологічного статусу, збір анамнезу, оцінювання семіології та визначення типу нападів, оцінювання розвитку та скринінг РАС у віці 18 та 24 місяці, відеоелектроенцефалографію (відео-ЕЕГ) під час нічного сну, магнітно-резонансну томографію (МРТ) головного мозку, скринінг на патогенні варіанти шляхом повноекзомного секвенування або обстеження релевантних панелей генів.
Результати. В обстежених дітей виявлено патогенні варіанти 33 різних генів. Найчастіше зустрічалися патогенні варіанти генів, що відповідають за функцію іонних каналів (41,3%), внутрішньоклітинні сигнальні системи (17,2%), органели та внутрішньоклітинні мембрани (12,1%). Симптоми РАС у віці 18 місяці мали 44,8%  дітей, а у віці 24 місяці – 68,9% дітей.
Домінуючими типами епілептичних нападів були міоклонічні (37,9%) і фокальні клонічні (34,4%). За даними відео-ЕЕГ, домінували міжіктальні фокальні (39,6%) та мультифокальні (22,4%) епілептиформні зміни. Структурні зміни головного мозку за даними МРТ виявлено у 86,2% дітей.
Висновки. Показано, що в дітей із наявністю в анамнезі міоклонічних нападів (RR=1,264) та інфантильних спазмів (RR=1,44) виявлено високий ризик розвитку РАС у 24 місяці. Встановлено позитивний зв'язок між наявністю в дитини мутацій у генах, що відповідають за функціонування іонних каналів (RR=1,32), а також за роботу синапсів, нейротрансміттерів і рецепторів (RR=1,5) та розвитком РАС у 24 місяці.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено комісією з біоетики та деонтології. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, епілептичні енцефалопатії розвитку, розлади аутистичного спектра, когнітивні розлади, поведінкові розлади, епілептичні напади, генетичні мутації, секвенування наступного покоління, електроенцефалографія, структурні зміни головного мозку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bartolini E. (2021). Inherited Developmental and Epileptic Encephalopathies. Neurology international. 13 (4): 555-568. https://doi.org/10.3390/neurolint13040055; PMid:34842787 PMCid:PMC8628919

2. Berg AT, Berkovic SF, Brodie MJ, Buchhalter J, Cross JH, van Emde Boas W et al. (2010). Revised terminology and concepts for organization of seizures and epilepsy: Report of the ILAE Commission on Classification and Terminology. Epilepsia. 51: 676-685. https://doi.org/10.1111/j.1528-1167.2010.02522.x; PMid:20196795

3. Blazekovic A, Jercic KG, Meglaj S, Duranovic V, Prpic I, Lozic B et al. (2022). Genetics of Pediatric Epilepsy: Next-Generation Sequencing in Clinical Practice. Genes. 13 (8): 1466. https://doi.org/10.3390/genes13081466; PMid:36011376 PMCid:PMC9407986

4. Chakraborty S, Parayil R, Mishra S, Nongthomba U, Clement JP. (2022). Epilepsy Characteristics in Neurodevelopmental Disorders: Research from Patient Cohorts and Animal Models Focusing on Autism Spectrum Disorder. International journal of molecular sciences. 23 (18): 10807. https://doi.org/10.3390/ijms231810807; PMid:36142719 PMCid:PMC9501968

5. Jehi L, Wyllie E, Devinsky O. (2015). Epileptic encephalopathies: Optimizing seizure control and developmental outcome. Epilepsia. 56: 1486-1489. https://doi.org/10.1111/epi.13107; PMid:26293588

6. Kim JB. (2014). Channelopathies. Korean journal of pediatrics. 57 (1): 1-18. https://doi.org/10.3345/kjp.2014.57.1.1; PMid:24578711 PMCid:PMC3935107

7. Кирилова ЛГ, Мирошников АА, Юзва АА. (2021). Когнитивная дезинтеграция как расстройство нейроразвития детского возраста: классификация, диагностика и возможности терапии. Педиатрия. Восточная Европа. 9 (1): 63-78.

8. Kyrylova LH, Myroshnykov AA, Yuzva AA. (2021). Epyleptycheskye entsefalopatyy u detei s rasstroistvamy autystycheskoho spektra: ot molekuliarno-henetycheskoi dyahnostyky do tarhetnoi terapyy. Psykhyatryia, psykhoterapyia y klynycheskaia psykholohyia. 12 (2): 249-259.

9. Кирилова ЛГ, Юзва ОО, Мирошников ОО. (2021). Клинико-генетические аспекты нарушений развития речи, ассоциированных с эпилептическими энцефалопатиями и расстройствами аутистического спектра у детей. Педиатрия. Восточная Европа. 9 (3): 456-468. URL: https://www.elibrary.ru/item.asp?id=47079155.

10. McKnight D, Morales A, Hatchell KE, Bristow SL, Bonkowsky JL, Perry MS et al. (2022). Genetic Testing to Inform Epilepsy Treatment Management From an International Study of Clinical Practice. JAMA neurology. 79 (12): 1267-1276. https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2022.3651; PMid:36315135 PMCid:PMC9623482

11. McTague A et al. (2016). The genetic landscape of the epileptic encephalopathies of infancy and childhood. Lancet Neurol. 15 (3): 304-316. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(15)00250-1; PMid:26597089

12. Nashabat M, Al Qahtani XS, Almakdob S, Altwaijri W, Ba-Armah DM, Hundallah K et al. (2019). The landscape of early infantile epileptic encephalopathy in a consanguineous population. Seizure. 69: 154-172. https://doi.org/10.1016/j.seizure.2019.04.018; PMid:31054490

13. Nieh SE, Sherr EH. (2014). Epileptic encephalopathies: new genes and new pathways. Neurotherapeutics: the journal of the American Society for Experimental Neuro Therapeutics. 11 (4): 796-806. https://doi.org/10.1007/s13311-014-0301-2; PMid:25266964 PMCid:PMC4391391

14. Oyrer J, Maljevic S, Scheffer IE, Berkovic SF, Petrou S, Reid CA. (2018). Ion Channels in Genetic Epilepsy: From Genes and Mechanisms to Disease-Targeted Therapies. Pharmacological reviews. 70 (1): 142-173. https://doi.org/10.1124/pr.117.014456; PMid:29263209 PMCid:PMC5738717

15. Raga S, Specchio N, Rheims S, Wilmshurst JM. (2021). Developmental and epileptic encephalopathies: recognition and approaches to care. Epileptic disorders: international epilepsy journal with videotape. 23 (1): 40-52. https://doi.org/10.1684/epd.2021.1244; PMid:33632673

16. Specchio N, Curatolo P. (2021). Developmental and epileptic encephalopathies: what we do and do not know. Brain: a journal of neurology. 144 (1): 32-43. https://doi.org/10.1093/brain/awaa371; PMid:33279965

17. Stafstrom CE, Kossoff EM. (2016). Epileptic Encephalopathy in Infants and Children. Epilepsy currents. 16 (4): 273-279. https://doi.org/10.5698/1535-7511-16.4.273; PMid:27582673 PMCid:PMC4988066

18. Vera-González A. (2022, Apr 2). Pathophysiological Mechanisms Underlying the Etiologies of Seizures and Epilepsy. In: Czuczwar SJ, editor. Epilepsy. Brisbane (AU): Exon Publications. Chapter 1. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK580618/. https://doi.org/10.36255/exon-publications-epilepsy-pathopysiology