Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 2(94): 113-120; doi 10.15574/PP.2023.94.113
Лісецька І. С.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Лісецька ІС. (2023). Вплив комплексного лікування захворювань тканин пародонту на показники антиоксидантно-прооксидантних систем в осіб підліткового та юнацького віку. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(94): 113-120; doi 10.15574/PP.2023.94.113.
Стаття надійшла до редакції 23.02.2022 р.; прийнята до друку 30.05.2023 р.

Мета – вивчити вплив комплексного лікування захворювань тканин пародонту на показники антиоксидантно-прооксидантних систем ротової рідини в осіб підліткового та юнацького віку.
Матеріали та методи. Вивчено біохімічні показники ротової рідини до та після лікування в 114 осіб підліткового та юнацького віку (від 15 до 24 років), яких поділено на групи: до І групи залучено 26 осіб, що палили традиційні сигарети; до ІІ групи – 22 особи, що палили електронні сигарети (Вейпи); до ІІІ групи – 23 особи, що палили пристрої для нагрівання тютюну (IQOSи); до ІV групи – 43 особи без шкідливої звички паління. Вивчено такі біохімічні показники: активність ферментів супероксиддисмутази і каталази, дієнові кон’югати і продукти, що реагують на тіобарбітурову кислоту, до та після лікування запропонованим комплексом: загально – «Квертин», «Супервіт» і «БіоГая ПроДентіс»; місцево – «Стомолік» і «Холісал» та традиційним лікуванням.
Результати. В осіб І групи активність супероксиддисмутази в ротовій рідині зменшилася в 1,4 раза порівняно з особами ІV групи (р<0,05); в осіб ІІ та ІІІ груп – в 1,2 раза порівняно з особами, що не палять (р<0,05). В осіб І групи активність ферменту каталази значно знизилася (у 2,6 раза) порівняно з особами ІV групи (р<0,05); в осіб ІІ та ІІІ груп – в 1,8 раза порівняно з особами, що не палять (р<0,05). Аналіз отриманих даних показав, що в осіб І групи кількість продуктів, які реагують на тіобарбітурову кислоту, збільшилася в 2,5 раза порівняно з особами ІV групи (р<0,05); в осіб ІІ та ІІІ груп – в 1,9 раза порівняно з особами ІV групи (р<0,05). Кількість дієнових кон’югатів у ротовій рідині підвищилась як в осіб І групи, так і в осіб ІІ та ІІІ груп – відповідно в 1,4 та 1,2 раза порівняно з особами ІV групи (р<0,05). Після лікування спостерігалося підвищення показників антиоксидантного захисту та пригнічення процесів перекисного окиснення ліпідів ротової рідини, причому кращі результати виявлено в підгрупах, у яких застосовувалося запропоноване комплексне лікування, а також в осіб підліткового та юнацького віку без шкідливої звички паління.
Висновки. В осіб підліткового та юнацького віку, що палять, спостерігається посилення процесів перекисного окиснення ліпідів та зниження антиоксидантних властивостей ротової рідини. Порівняння результатів біохімічних показників до та після лікування захворювань тканин пародонту в групах спостереження різними методами вказує на переваги запропонованого комплексного лікування та дає змогу зробити висновок про його високу ефективність.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, юнаки, антиоксидантна система захисту, перекисне окиснення ліпідів, ротова рідина, паління, захворювання тканин пародонту, комплексне лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бєленічев ІФ, Левицький ЄЛ, Губський ЮІ, Коваленко СІ, Марченко ОМ. (2002). Антиоксидантна система захисту організму (огляд). Сучасні проблеми токсикології. 3: 8-19.

2. Birben E, Sahiner UM, Sackesen C, Erzurum S, Kalayci O. (2012, Jan). Oxidative stress and antioxidant defense. World Allergy Organ J. 5 (1): 9-19. https://doi.org/10.1097/WOX.0b013e3182439613; PMid:23268465 PMCid:PMC3488923

3. Дружина МО, Дьоміна ЄА, Маковецька ЛВ. (2019). Метаболіти оксидативного стресу як предиктори радіаційного та канцерогенного ризику. Онкологія. 2 (21): 170-175. https://doi.org/10.32471/oncology.2663-7928.t-21-2-2019-g.7457

4. Глущенко ТА. Клінічна оцінка ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту у пацієнтів з метаболічним синдромом. Актуальні проблеми сучасної медицини. 22; 1 (77): 72-76. https://doi.org/10.31718/2077-1096.22.1.72

5. Хоменко ЛО, Біденко НВ, Остапко ОЛ, Голубєва ІМ. (2016). Дитяча пародонтологія: стан проблем у світі та в Україні. Новини стоматології. 3 (88): 67-71.

6. Хоменко ЛО. (2015). Терапевтична стоматологія. Том 2: 328.

7. Каськова ЛФ, Гончаренко ВА. (2020). Вплив лікувально-профілактичного комплексу на показники пероксидного окиснення ліпідів та онтиоксидантного захисту ротової рідини дітей із хронічним катаральним гінгівітом. Клінічна стоматологія. 4: 93-100.

8. Kinane DF, Stathopoulou PG, Papapanou PN. (2017, Jun 22). Periodontal diseases. Nat Rev Dis Primers. 3: 17038. https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.38; PMid:28805207

9. Колеснікова ОВ, Радченко АО. (2020). Сучасний погляд на механізми розвитку оксидативного стресу та його біомаркерів при найбільш поширених неінфекційних захворюваннях. Український терапевтичний журнал. 1: 51-61.

10. Криницька ІЮ. (2013). Функціональний стан системи антиоксидантного захисту крові у щурів з модельованим гепатопульмональним синдромом. Медична хімія. 1 (15): 34-39.

11. Лісецька ІС, Рожко ММ (2023). Біохімічні показники ротової рідини, як маркери оцінки стану антиоксидантно-прооксидантних систем в осіб підліткового та юнацького віку, що палять. Український жцрнал Перинатологія і педіатрія. 1 (93): 51-57. https://doi.org/10.15574/PP.2023.93.51

12. Лісецька ІС. (2022). Стан тканин пародонту в осіб підліткового та юнацького віку, що палять. Сучасна педіатрія. Україна. 3 (123): 33-37. https://doi.org/10.15574/SP.2022.123.33

13. Малий ДЮ, Антоненко МЮ. (2013). Епідеміологія захворювань пародонта: віковий аспект. Український науково-медичний молодіжний журнал. 3: 41-43.

14. Нетюхайло ЛГ, Харченко СВ. (2014). Активні форми кисню (огляд літератури). Молодий вчений. 9 (12): 131-135.

15. Паласюк БО, Паласюк ОІ. (2012). Перекисне окиснення ліпідів та окисна модифікація білків у ротовій рідині в дітей середнього шкільного віку з хронічним катаральним гінгівітом. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 4 (40); 12: 50-54.

16. San Miguel SM, Opperman LA, Allen EP, Svoboda KK. (2011, Jan-Feb). Reactive oxygen species and antioxidant defense mechanisms in the oral cavity: a literature review. Compend Contin Educ Dent. 32 (1): E10-15. PMID: 23738797.

17. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологію. 2: 27-33.

18. Трохимович АА, Кішко ММ, Сливка ЯІ, Ганич ОТ. (2011). Вільнорадикальне окислення та антиоксидантна система при серцево-судинній патології. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2 (41): 361-364.

19. Тяжка ОВ, Загородня ЯМ. (2016). Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у дітей різного віку. Перинатологія та педіатрія. 2 (66): 101-105. https://doi.org/10.15574/PP.2016.66.101