• Порівняльний аналіз поширеності та структури порушень нічного сну в дітей з розладами нейророзвитку під час воєнного і мирного часу
ua До змісту Повний текст статті

Порівняльний аналіз поширеності та структури порушень нічного сну в дітей з розладами нейророзвитку під час воєнного і мирного часу

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 2(94): 77-90; doi 10.15574/PP.2023.94.77
Антипкін Ю. Г., Кирилова Л. Г., Мірошников О. О., Горбань Н. Є.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Антипкін ЮГ, Кирилова ЛГ, Мірошников ОО, Горбань НЄ. (2023). Порівняльний аналіз поширеності та структури порушень нічного сну в дітей з розладами нейророзвитку під час воєнного і мирного часу. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(94): 77-90; doi 10.15574/PP.2023.94.77.
Стаття надійшла до редакції 10.03.2023 р.; прийнята до друку 30.05.2023 р.

Проблема розладів сну в дітей є однією з найактуальніших у практиці дитячого лікаря та особливо загострилась у воєнний час, зважаючи на хронічний вплив значної кількості стресогенних факторів. Необхідність у розробленні практичних рекомендацій щодо поліпшення якості сну в дітей у воєнний час обумовила потребу в проведенні порівняльного дослідження частоти та структури розладів сну в дітей у період воєнного та мирного часу.
Мета – визначити частоту і структуру порушень нічного сну в дітей із розладами нейророзвитку та здорових дітей у воєнний і мирний час.
Матеріали та методи. Проведено онлайн-опитування батьків 529 дітей віком від 1 до 7 років (26,8% здорових дітей та 73,2% дітей з розладами нейророзвитку) у 2022 р. у воєнний час. Анкетування батьків 1352 дітей віком до 7 років проведено у 2002 р. у мирний час (у рамках проєкту «Сім’я та діти України»), порівняння за типом «випадок-контроль».
Результати. Загальний рівень поширеності розладів нічного сну серед усіх дітей у воєнний час становив у здорових дітей 93,6%, у дітей з розладами нейророзвитку – 94,8%. Труднощі із засинанням відмічалися у 51,4% здорових дітей та у 56,8% дітей із розладами нейророзвитку; часті нічні пробудження – у 35,9% та 39,0% дітей, відповідно. Розлади дихання під час сну: хропіння – у 16,2% та 18,9% дітей; апное – у 9,9% та 14,9% дітей. Парасомнії: нічні кошмари – у 19,7% та 18,6% дітей; сомнамбулізм – у 2,8% та 4,4% дітей.
Порівняння частоти розладів нічного сну в здорових дітей у мирний (2002 р.) і воєнний (2022 р.) час: половина здорових дітей мала труднощі зі вкладанням спати (51,4% проти 47,2%); ранні пробудження (49,8% проти 12,7%); часті прокидання вночі (47,3% проти 35,9%); хропіння (33,6% проти 16,2%); підвищена сонливість удень – у 5 разів частіше у 2002 р. (30,3% проти 6,3%); кожна четверта дитина – нічні кошмари (25,6% проти 26,8%); тривале засинання (23,5% проти 51,4% у 2022 р.).
Висновки. Загальна поширеність розладів нічного сну серед усіх дітей у воєнний час становила 94,5%. У дітей із розладами нейророзвитку частіше порівняно зі здоровими дітьми відмічалися ранні пробудження (29,2% проти 12,7%), нічне апное (14,9% проти 9,9%), підвищена денна сонливість (14,9% проти 6,3%), яктації (8,3% проти 4,2%).
У воєнний час серед здорових дітей зменшилася частота раннього пробудження (49,8% проти 12,7% у 2022 р.), хропіння (33,6% проти 16,2% у 2022 р.), підвищена сонливість удень (30,3% проти 6,3% у 2022 р.), проте у 2 рази зросла частота проблем із засинанням (51,4% проти 23,5% у 2002 р.).
Діти з розладами нейророзвитку є більш вразливою групою, які негативно реагують на стресові умови воєнного стану зростанням частоти розладів нічного сну.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Ключові слова: діти, розлади нейророзвитку, порушення сну, розлади аутистичного спектра, епілепсія, затримка розвитку, тики, гіперактивний розлад із дефіцитом уваги, інсомнії, парасомнії, гіперсомнії, розлади дихання під час сну.
ЛІТЕРАТУРА

1. American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. 5th Edition (DSM-5). Washington, DC: American Psychiatric Association. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596

2. Irwanto, Rehatta NM, Hartini S, Takada S. (2016). Sleep Problem of Children with Autistic Spectrum Disorder Assessed by Children Sleep Habits Questionnaire-Abbreviated in Indonesia and Japan. The Kobe journal of medical sciences. 62 (2): E22-E26.

3. Kyrylova LG, Miroshnykov OO. (2022). Клінічна оцінка ефективності нейропротекторної терапії в дітей з порушеннями мовленнєвого й когнітивного розвитку. International neurological journal. 18: 17-23. https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.4.2022.954.

4. Кирилова ЛГ та ін. (2012). Гіперсомнії у дітей: нарколепсія та синдром Клейна- Левіна-Крічлі. Укр. мед. альманах. 15 (4): 69-74.

5. Кирилова ЛГ, Мірошников ОО, Юзва ОО, Берегела ОВ. (2021). Найбільш поширені розлади сну у дітей та підходи до їхфармакологічної та нефармакологічної корекції. «Здоров’я дитини». 16: 1. http://www.mif-ua.com/archive/article/50345.

6. Кирилова ЛГ, Мірошников ОО, Юзва ОО. (2022). Пароксизмальні розлади сну в дітей з епілептичними енцефалопатіями та розладами аутистичного спектра. Сучасна педіатрія. Україна. 5 (125): 76-83. https://doi.org/10.15574/SP.2022.125.76.

7. Кирилова ЛГ. (2020). Диференціальна діагностика синдрому ранньої дитячої нервовості у практиці педіатра. Здоров’я дитини. 15 (5): 24-32.

8. Leung A, Leung A, Wong A, Hon KL. (2020). Sleep Terrors: An Updated Review. Current pediatricreviews. 16 (3): 176-182. https://doi.org/10.2174/1573396315666191014152136; PMid:31612833 PMCid:PMC8193803

9. Morris-Rosendahl DJ, Crocq MA. (2020). Neurodevelopmental disorders – the history and future of a diagnostic concept. Dialogues in clinical neuroscience. 22 (1): 65-72. https://doi.org/10.31887/DCNS.2020.22.1/macrocq; PMid:32699506 PMCid:PMC7365295

10. Robinson-Shelton A, Malow BA. (2016, Jan). Sleep Disturbances in Neurodevelopmental Disorders. Curr Psychiatry Rep. 18 (1): 6. https://doi.org/10.1007/s11920-015-0638-1; PMid:26719309

11. Sabariego-Navarro M, Fernández-Blanco A, Sierra C, Dierssen M. (2022). Neurodevelopmental disorders: 2022 update. Free Neuropathology. 3: 8. https://doi.org/10.17879/freeneuropathology-2022-3801.

12. Sateia MJ. (2014). International classification of sleep disorders-third edition: highlights and modifications. Chest. 146 (5): 1387-1394. https://doi.org/10.1378/chest.14-0970; PMid:25367475