Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 6(163): 26-31; doi 10.15574/HW.2022.163.26
Леміш Н. Ю.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

Для цитування: Леміш НЮ. (2022). Фетоплацентарний комплекс і «великі акушерські синдроми». Український журнал Здоров’я жінки. 6(163): 26-31; doi 10.15574/HW.2022.163.26.
Стаття надійшла до редакції 04.10.2022 р.; прийнята до друку 10.12.2022 р.

Мета – визначити особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) протягом вагітності в жінок, які мали ускладнення з групи «великих акушерських синдромів» (ВАС), що клінічно проявлялися прееклампсією, передчасними пологами та плацентарною недостатністю.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз ультразвукового дослідження ФПК протягом вагітності у 239 вагітних (основна група – ОГ), які мали ускладнення з групи ВАС: 103 вагітні з тяжкою прееклампсією, 67 вагітних із плацентарною недостатністю, 69 вагітних зі спонтанними передчасними пологами в терміні гестації 22-36 тижнів. Контрольну групу (КГ) становили 56 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Статистичну обробку результатів досліджень виконано з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 6.0».
Результати. У І триместрі вагітності достовірно частіше в жінок ОГ діагностувалася гіпоплазія хоріону – 45 (18,8%); потовщення «decidua basalis» – 41 (17,1%); деформація плодового яйця та підвищений тонус ендометрія (особливо в місці розташування хоріону) достовірно частіше відмічалися серед жінок ОГ – відповідно в 44 (18,4%) випадках (р<0,05) і 58 (24,2%) випадках (р<0,01), ніж серед жінок КГ – відповідно в 4 (7,1%) випадках і 7 (12,5%) випадках. У ІІ триместрі потовщення плаценти водночас із підсиленням дифузної гіперехогенності відмічалося в 34 (14,2%) вагітних ОГ проти 5 (8,9%) вагітних КГ (р<0,05); функціональна гіпертрофія плацентарної тканини супроводжувалась ознаками багатоводдя у 28 (11,7%) жінок ОГ проти 5 (8,9%) вагітних КГ (р<0,05). У III триместрі вагітності достовірно (р<0,05) переважала гіперплазія плаценти у 2 рази та гіпоплазія плаценти; деструктивні зміни в плаценті в 1,7 раза (р<0,05); у 19 (7,1%) вагітних ОГ мало місце маловоддя, а в 68 (28,4%) жінок – ультрaзвукові ознаки синдрому затримки росту плода.
Висновки. Динамічне ультразвукове спостереження за функціональним станом ФПК у жінок із ВАС виявило, що вже з ранніх термінів гестації відбувається порушення плацентогенезу, що супроводжується функціональною неспроможністю ФПК і призводять до раннього виснаження компенсаторних можливостей фетоплацентарної системи.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: жінки, вагітність, великі акушерські синдроми, прееклампсія, передчасні пологи, плацентарна недостатність, фетоплацентарний комплекс, ультразвукове дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Boutin A et al. (2021). Pregnancy outcomes in nulliparous women with positive first-trimester preterm preeclampsia screening test: the Great Obstetrical Syndromes cohort study. American journal of obstetrics and gynecology. 224; 2: 204-e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.08.008; PMid:32777265

2. Brosens I et al. (2011). The «Great Obstetrical Syndromes» are associated with disorders of deep placentation. American journal of obstetrics and gynecology. 204; 3: 193-201. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2010.08.009; PMid:21094932 PMCid:PMC3369813

3. Brosens I et al. (2019). Adolescent preeclampsia: pathological drivers and clinical prevention. Reproductive Sciences. 26; 2: 159-171. https://doi.org/10.1177/1933719118804412; PMid:30317927

4. Brosens I, Puttemans P, Benagiano G. (2019). Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. American journal of obstetrics and gynecology. 221; 5: 437-456. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.05.044; PMid:31163132

5. Demers S et al. (2019). First-trimester uterine artery Doppler for the prediction of preeclampsia in nulliparous women: the great obstetrical syndrome study. American journal of perinatology. 36; 9: 930-935. https://doi.org/10.1055/s-0038-1675209; PMid:30414599

6. Di Renzo GC et al. (2017). Preterm labor and birth management: recommendations from the European Association of Perinatal Medicine. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 30; 17: 2011-2030. https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1323860; PMid:28482713

7. Di Renzo GC. (2009). The great obstetrical syndromes. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 22 (8): 633-635. https://doi.org/10.1080/14767050902866804; PMid:19736613

8. Docheva N, Romero R, Chaemsaithong P, Tarca AL, Bhatti G, Pacora P et al. (2019). The profiles of soluble adhesion molecules in the «great obstetrical syndromes». The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 32 (13): 2113-2136. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1427058; PMid:29320948 PMCid:PMC6070437

9. Erez O et al. (2022). Preeclampsia and eclampsia: the conceptual evolution of a syndrome. American journal of obstetrics and gynecology. 226; 2: S786-S803. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.12.001; PMid:35177220 PMCid:PMC8941666

10. Gasse C et al. (2018). First-trimester mean arterial blood pressure and the risk of preeclampsia: The Great Obstetrical Syndromes (GOS) study. Pregnancy hypertension. 12: 178-182. https://doi.org/10.1016/j.preghy.2017.11.005; PMid:29175170

11. Галай ВО. (2022). Стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні. Аналітично-порівняльне правознавство. 6: 189-194.

12. Jayaram A, Collier ChH, Martin JN. (2020). Preterm parturition and pre‐eclampsia: The confluence of two great gestational syndromes. International Journal of Gynecology & Obstetrics. 150; 1: 10-16. https://doi.org/10.1002/ijgo.13173; PMid:32524594

13. Мінцер ОП. (2018). Статистичні методи дослідження при виконанні наукових робіт. Практична медицина. 3: 41-45.

14. Moller A‐B et al. (2019). Monitoring maternal and newborn health outcomes globally: a brief history of key events and initiatives. Tropical medicine & international health. 24; 12: 1342-1368. https://doi.org/10.1111/tmi.13313; PMid:31622524 PMCid:PMC6916345

15. Poon LC et al. (2019). The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on preeclampsia (PE): a pragmatic guide for first trimester screening and prevention. International journal of gynaecology and obstetrics: the official organ of the International Federation of Gynaecology and Obstetrics. 145 (1): 1.

16. Redline RW et al. (2023). Placental pathology is necessary to understand common pregnancy complications and achieve an improved taxonomy of obstetrical disease. American journal of obstetrics and gynecology. 228; 2: 187-202. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.08.010; PMid:35973475

17. Romero R et al. (2022). Toward a new taxonomy of obstetrical disease: improved performance of maternal blood biomarkers for the great obstetrical syndromes when classified according to placental pathology. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 227; 4: 615-e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.04.015; PMid:36180175

18. Romero R. (2009, Aug). Prenatal medicine: the child is the father of the man. 1996. J Matern Fetal Neonatal Med. 22 (8): 636-639. https://doi.org/10.1080/14767050902784171; PMid:19736614

19. Sweeting A, Park F, Hyett J. (2015). The first trimester: prediction and prevention of the great obstetrical syndromes. Best practice & research Clinical obstetrics & gynaecology. 29 (2): 183-193. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2014.09.006; PMid:25482532

20. WHO. (2022). World Health Organization, Special Programme of Research, and Research Training in Human Reproduction (World Health Organization). WHO recommendations on maternal and newborn care for a positive postnatal experience. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240045989