• Сучасні уявлення про значущість забезпечення цинком при інфекційній патології в дітей
ua До змісту Повний текст статті

Сучасні уявлення про значущість забезпечення цинком при інфекційній патології в дітей

Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 3(131): 97-103. doi 10.15574/SP.2023.131.97
В.В. Печугіна, О.В. Усачова
Запорізький державний медичний університет, Україна

Для цитування: Печугіна ВВ, Усачова ОВ. (2023). Сучасні уявлення про значущість забезпечення цинком при інфекційній патології в дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 3(131): 97-103. doi 10.15574/SP.2023.131.97.
Стаття надійшла до редакції 10.02.2023 р., прийнята до друку 11.04.2023 р.

Цинк (Zn) є важливим мікроелементом, що має вирішальне значення для зростання, розвитку та підтримки імунної функції. Zn є незамінним мікроелементом для людини, який входить до складу понад 20 металоферментів, у тому числі ДНК- та РНК-полімерази, фосфатази, вугільної ангідрази та деяких інших. Цикл розвитку клітини потребує цього мікроелемента. Проникність клітинних мембран також пов’язана з Zn. Він має антиоксидантні властивості та затримує апоптоз периферичних клітин. Від забезпеченості організму Zn залежить становлення імунітету, і за його дефіциту відмічається атрофія тиміко-лімфатичної системи. Zn входить до складу інсуліну, прискорює регенерацію слизового шару кишечника, підвищує активність ферментів щіткової облямівки ентероцитів, збільшує рівень секреторних антитіл та напруженість клітинного імунітету. Забезпеченість цим елементом не може не впливати на перебіг різної інфекційної патології.
Мета – на основі аналізу сучасних літературних даних показати значущість забезпечення Zn при інфекційній патології в дітей.
Проведено огляд літератури, присвяченої патогенетичної ролі Zn у діагностиці, патогенезі та лікуванні інфекційних захворювань, за допомогою пошуку даних наукової літератури у базах «Science», «Medline» та «PubMed», опублікованих із січня 2017 року по червень 2021 року.
Аналіз сучасних літературних джерел показав, що Zn є важливим мікронутрієнтом, який бере участь у регуляції вроджених та адаптивних імунних реакцій. Zn необхідний для забезпечення бар’єрної функції мембран. Він бере участь у модуляції прозапальної відповіді. Гомеостаз Zn необхідний для багатьох аспектів імунної системи, у тому числі кровотворення, дозрівання та диференціювання клітин, розвиток клітинного циклу та правильне функціонування імунних клітин. Отже, дефіцит Zn призводить до клітинних опосередкованих імунних дисфункцій. Такі дисфункції призводять до погіршення реакції організму на бактеріальну інфекцію. Відомо, що Zn модулює противірусний імунітет. За рахунок Zn активізується вироблення інтерферону-α та підвищується його противірусна активність. Дослідження свідчать, що під час інфекційного процесу знижується концентрація Zn в плазмі крові. Такі зміни, з одного боку, забезпечують потреби факторів імунного захисту, а з іншого – зменшують доступність мікроелемента для патогенів.
Висновки. Zn є одним із важливих мікроелементів, що відіграє провідну роль у підтримці гомеостазу, та невід’ємним компонентом патогенезу різних патологічних станів інфекційного походження. Найбільш вивченою є недостатність Zn при інфекційних діареях у дітей, проте дослідження проведено в країнах, що розвиваються з обмеженими ресурсами. Не знайдено жодних робіт, у яких вивчається поширеність недостатності Zn в Україні.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вірусна інфекція, бактеріальна інфекція, клініка, фактори ризику, мікронутрієнт, цинк.
ЛІТЕРАТУРА

1. Alker W, Haase H. (2018). Zincand Sepsis. Nutrients. 10 (8): 976. https://doi.org/10.3390/nu10080976; PMid:30060473 PMCid:PMC6115943

2. Belok.ua. (2020). Internet resources: Zinc and its beneficial properties for the body. Where it is contained and how to take it. URL: https://belok.ua/blog/ua/cho-takoe-cink-ego-svoistva/.

3. Gammoh NZ, Rink L. (2017). Zinc in Infection and Inflammation.Nutrients. 9 (6): 624. https://doi.org/10.3390/nu9060624; PMid:28629136 PMCid:PMC5490603

4. Haase H, Rink L. (2014). Multiple impacts of zinc on immune function.Metallomics: integrated biometal science. 6 (7): 1175-1180. https://doi.org/10.1039/c3mt00353a; PMid:24531756

5. Hojyo S, Fukada T. (2016). Roles of Zinc Signaling in the Immune System. Journal of immunology research: 6762343. https://doi.org/10.1155/2016/6762343; PMid:27872866 PMCid:PMC5107842

6. Іванько ОГ, Білих ВМ. (2022). Фекальні концентрації молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційно-діагностичний стаціонар із діареєю. Запорізький медичний журнал. 3 (132): 332-337. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.3.247605.

7. Колесник ЮМ, Камишний ОМ, Гавриленко МА. (2018). Зміни експресії мРНК TLR 2 і 4 типу, ядерного фактора кВ і прозапальних цитокінів IЛ-1β і IЛ-17А епітелієм ротової порожнини у дітей з особливими потребами. Патологія. 1 (42): 4-9. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2018.1.129332.

8. Крамарьов СО, Євтушенко ВВ, Євтушенко ОМ. (2020). Значення цинку при інфекційних захворюваннях у дітей. Актуальна інфектологія. 8 (1): 17-24. https://doi.org/10.22141/2312-413x.8.1.2020.196167.

9. Lassi ZS, Moin A, Bhutta ZA. (2016). Zinc supplementation for the prevention of pneumonia in children aged 2 months to 59 months. The Cochrane database of systematic reviews. 12 (12): CD005978. https://doi.org/10.1002/14651858.CD005978.pub3; PMid:27915460 PMCid:PMC6463931

10. Lazzerini M, Wanzira H. (2016). Oral zinc for treating diarrhoea in children.The Cochrane database of systematic reviews. 12 (12): CD005436. https://doi.org/10.1002/14651858.CD005436.pub5; PMid:27996088 PMCid:PMC5450879

11. Личковська ОЛ, Квіт ДІ. (2022). Пост-COVID-синдром у дітей: чи є зміна вмісту лімфоцитів фактором ризику його виникнення. Запорізький медичний журнал. 6 (135): 695-700. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.6.258928.

12. Maares M, Haase H. (2016). Zinc and immunity: An essential interrelation.Archives of biochemistry and biophysics. 611: 58-65. https://doi.org/10.1016/j.abb.2016.03.022; PMid:27021581

13. Мельник ВП, Панасюк ОВ. (2021). Пневмонія, що зумовлена вірусом SARS-COV-2: діагностика та лікування в амбулаторних умовах. Запорізький медичний журнал. 23 (3): 395-401. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.3.224926.

14. Ohashi W, Fukada T. (2019). Contribution of Zinc and Zinc Transporters in the Pathogenesis of Inflammatory Bowel Diseases.Journal of immunology research: 8396878. https://doi.org/10.1155/2019/8396878; PMid:30984791 PMCid:PMC6431494

15. Read SA, Obeid S, Ahlenstiel C, Ahlenstiel G. (2019). The Role of Zinc in Antiviral Immunity.Advances in nutrition (Bethesda, Md.). 10 (4): 696-710. https://doi.org/10.1093/advances/nmz013; PMid:31305906 PMCid:PMC6628855

16. Rerksuppaphol L, Rerksuppaphol S. (2020). Efficacy of Adjunctive Zinc in Improving the Treatment Outcomes in Hospitalized Children with Pneumonia: A Randomized Controlled Trial.Journaloftropicalpediatrics. 66 (4): 419-427. https://doi.org/10.1093/tropej/fmz082; PMid:31821466

17. Шаповал СД, Савон ІЛ. (2020). Цитокіновий статус у хворих на сепсис. Запорізький медичний журнал. 22 (4): 515-519. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.4.208375.

18. Skalny AV, Rink L, Ajsuvakova OP, Aschner M, Gritsenko VA, Alekseenko SI, Svistunov AA, Petrakis D, Spandidos DA, Aaseth J, Tsatsakis A, Tinkov AA. (2020). Zinc and respiratory tract infections: Perspectives for COVID-19 (Review). International journal of molecular medicine. 46 (1): 17-26. https://doi.org/10.3892/ijmm.2020.4575; PMid:32319538 PMCid:PMC7255455

19. Сміян ОІ, Сміян-Горбунова КО. (2018). Визначення макро- і мікроелементів у дітей із ротавірусною інфекцією. Запорізький медичний журнал. 20 (3): 371-374. https://doi.org/1010.14739/2310-1210.2018.3.130456.

20. Воробйова НВ, Усачова ОВ, Матвєєва ТБ. (2020). Сучасні клініко-лабораторні особливості перебігу ротавірусної інфекції у дітей раннього віку в Запорізькій області. Современная педиатрия. 4 (108): 45-52. https://doi.org/10.15574/SP.2020.108.45.

21. Wessels I, Maywald M, Rink L. (2017). Zinc as a Gatekeeper of Immune Function.Nutrients. 9 (12): 1286. https://doi.org/10.3390/nu9121286; PMid:29186856 PMCid:PMC5748737

22. WHO. (2017). Zincsupplementation в managementofdiarrhoea. WHO. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/diarrhoeal-disease.

23. Yousefichaijan P, Naziri M, Taherahmadi H, Kahbazi M, Tabaei A. (2016). Zinc Supplementation in Treatment of Children With Urinary Tract Infection.Iranian journal of kidney diseases. 10 (4): 213-216. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27514768/.

24. Зубаренко ОВ, Копійка ГК. (2019). Інтегральне оцінювання гематологічних показників при пневмонії в дітей різного віку. Запорізький медичний журнал. 21 (1): 78-83. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155825.

25. Zygiel EM, Nolan EM. (2018). Transition Metal Sequestration by the Host-Defense Protein Calprotectin.Annual review of biochemistry. 87: 621-643. https://doi.org/10.1146/annurev-biochem-062917-012312; PMid:29925260 PMCid:PMC6066180