International Journal Rehabilitation and Palliative Medicine. 2023. 1(8): 125-128; doi 10.15574/IJRPM.2023.8.125
Мазур П. Є., Батюх О. В.
Кременецький медичний фаховий коледж імені Арсена Річинського, Україна

Ризик виникнення синдрому емоційного вигорання посідає одне з провідних місць у медичних сестер, особливо на первинному рівні надання медичної допомоги та у відділеннях паліативної та хоспісної допомоги. У статті висвітлено результати дослідження емоційних ресурсів, «організаційних попередників вигорання», розглянуто клінічні прояви та описано методи профілактики синдрому професійного вигорання медичних сестер. У рамках освітнього процесу для профілактики цього стану першочерговим завданням є підготовка студентів, медичного персоналу, допомога в організації роботи в конкретних закладах для проведення профілактичних чи корекційних заходів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду анкетованих.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: паліативна та хоспісна допомога, медичні сестри, синдром професійного вигорання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко ВВ. (1999). Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. СПб.: Питер-Пресс: 105.

2. Фетискин НП, Козлов ВВ, Мануйлов ГМ. (2002). Определение психического выгорания (А.А. Рукавишников). Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М: 357-360.

3. Фирсов МВ, Студенова ЕГ. (2001). Теория социальной работы. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. Москва: Владос: 432.

4. Рогинская ТИ. (2002). Синдром выгорания в социальных профессиях. Психологический журнал: 3.

5. Трунов ДГ. (1998). «Синдром сгорания». Позитивный подход к проблеме. Журнал практического психолога. 5: 84-95.