International Journal Rehabilitation and Palliative Medicine. 2023. 1(8): 72-74; doi 10.15574/IJRPM.2023.8.72
Світлицький А. В.
КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Деснянського району м. Києва, Україна

Тези викладені як наслідок висновків, схвалених постановою Верховної Ради України «Про рекомендації парламентських слухань на тему: «Організація протиракової боротьби в Україні. Проблеми та шляхи їх вирішення» від 02.09.2020 № 862-IX та Резолюції Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я «Профілактика раку та боротьба з ним у контексті інтегрованого підходу» (WHA70.12) від 2017 р. Зокрема, Резолюція закликає уряди та Всесвітню організацію охорони здоров’я прискорити дії, спрямовані на досягнення цілей, зазначених у Порядку денному сталого розвитку на період до 2030 року, ухваленому резолюцією A/70/L.1 Генеральної Асамблеї ООН 25 вересня 2015 року, щоб зменшити передчасну смертність від рак. Одним із ключових пунктів цієї Резолюції є заклик до країн розробити стандарти та інструменти для управління плануванням та впровадженням заходів у сфері профілактики, ранньої діагностики, скринінгу, лікування раку, а також паліативної допомоги та допомоги людям після лікування, в тому числі онкохворих дітей.
Складна ситуація з наданням паліативної допомоги онкологічним хворим у термінальній стадії захворювання, відсутність достатньої матеріальної бази та кваліфікованого персоналу потребує додаткового залучення до надання допомоги родичів хворого та осіб, які їх курують. Запорукою досягнення максимального ефекту має стати вдосконалення та чітке законодавче врегулювання правових норм, які так чи інакше впливають на ефективну побудову взаємовідносин «лікар-пацієнт-родич пацієнта».
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: лікар, пацієнт, паліативна допомога, сімейний лікар.