Paediatric Surgery (Ukraine).2023.1(78): 140-143; doi 10.15574/PS.2023.78.140
Кононов О. Є., Погорєлов О. О., Ніколаєнко О. В., Толстанов О. К., Тріщинська М. А.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Кононов ОЄ, Погорєлов ОО, Ніколаєнко ОВ, Толстанов ОК, Тріщинська МА. (2023). Особливості ведення пацієнтів з абсцесом надгортанника на всіх етапах медичної допомоги. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(78): 140-143; doi 10.15574/PS.2023.78.140.
Стаття надійшла до редакції 09.12.2022 р., прийнята до друку 14.03.2023 р.

Абсцес надгортанника зазвичай є завершальною стадією запалення надгортанника (епіглотиту) та прилеглих надгортанних структур і без лікування може прогресувати до небезпечної для життя обструкції дихальних шляхів. Етіологія захворювання може бути інфекційної та неінфекційної природи. Як при інфекційній, так і при неінфекційній етіології набряк надгортанника виникає внаслідок скупчення запальних клітин у просторі між шаром плоского епітелію та надгортанним хрящем. Язикова поверхня надгортанника та навколонадгортанні тканини мають велику мережу лімфатичних і кровоносних судин, що призводить до поширення інфекції та подальшої запальної реакції. Як тільки починається інфекція, набряк швидко прогресує, захоплюючи всю надгортанну частину гортані (у тому числі черпалонадгортанні складки та черпалоподібні хрящі). Клінічні ознаки епіглотиту різняться залежно від віку, тяжкості та етіології.
Мета – описати клінічний випадок успішного надання допомоги дитині з абсцесом надгортанника та оптимальний маршрут пацієнта на усіх ланках медичної допомоги.
Клінічний випадок. Каретою швидкої допомоги до ургентного оториноларингологічного відділення КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня 1» доставлено пацієнта Г. 2005 року народження (17 років). Під час огляду в приймальному відділенні за результатами непрямої ларингоскопії встановлено діагноз «Абсцес надгортанника». В ургентному порядку під ендотрахеальним наркозом виконано розтин абсцесу надгортанника. Складність діагностики абсцесу надгортанника полягала в тому, що візуалізація гортаноглотки можлива лише із застосуванням інструментальних методів обстеження, таких як непряма ларингоскопія. Цей метод не входить до компетенції сімейного лікаря. Відповідно, сімейний лікар у межах своїх компетенцій доцільно використав міжнародну класифікацію ISPS-2, розділ «R» дихальна система та коди «76», та встановив діагноз «Гострий тонзиліт», тим самим припустивши інфекційну природу захворювання дитини, з огляду на тяжкість стану, згідно з маршрутом пацієнта виписав направлення на ургентну госпіталізацію, що відповідало стану середньої тяжкості дитини.
На нашу думку, основною причиною досягнення хорошого клінічного результату став міждисциплінарний підхід: поєднання правильно виконаної діагностики та своєчасно виконаного хірургічного втручання. Ми сподіваємося, що цей клінічний приклад, який показує особливості міждисциплінарної взаємодії фахівців, дасть змогу поліпшити якість надання медичної допомоги пацієнтам з абсцесом надгортанника.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, пацієнта.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: епіглотит, маршрут пацієнта, диференційна діагностика, запальні захворювання гортаноглотки.
ЛІТЕРАТУРА

1. Bozzella MJ, Magyar M, DeBiasi RL, Ferrer K. (2020). Epiglottitis Associated with Intermittent E-cigarette Use: The Vagaries of Vaping Toxicity. Pediatrics. 145. https://doi.org/10.1542/peds.2019-2399; PMid:32024750

2. Cordial P, Le T, Neuenschwander J. (2022). Acute epiglottitis in a COVID-19 positive patient. Am J Emerg Med. 51: 427.e1. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2021.06.077; PMid:34294502 PMCid:PMC8262406

3. Emberey J, Velala SS, Marshall B et al. (2021). Acute Epiglottitis Due to COVID-19 Infection. Eur J Case Rep Intern Med. 8: 002280. https://doi.org/10.12890/2021_002280; PMid:33869090 PMCid:PMC8046277

4. Fondaw A, Arshad M, Batool S et al. (2020). COVID-19 infection presenting with acute epiglottitis. J Surg Case Rep. 2020: rjaa280. https://doi.org/10.1093/jscr/rjaa280; PMid:32922724 PMCid:PMC7476781

5. Inaguma Y, Matsui S, Kusumoto M et al. (2019). Thermal epiglottitis: Acute airway obstruction caused by ingestion of hot food. Pediatr Int. 61(9): 927-929. https://doi.org/10.1111/ped.13948; PMid:31569296

6. Klein MR. (2019). Infections of the Oropharynx. Emerg Med Clin North Am. 37(1): 69-80. https://doi.org/10.1016/j.emc.2018.09.002; PMid:30454781

7. Morton E, Prahlow JA. (2020). Death related to epiglottitis. Forensic Sci Med Pathol. 16(1): 177-179. https://doi.org/10.1007/s12024-019-00142-1; PMid:31359308

8. Renner A, Lamminmäki S, Ilmarinen T et al. (2021). Acute epiglottitis after COVID-19 infection. Clin Case Rep. 9(7): e04419. https://doi.org/10.1002/ccr3.4419; PMid:34267905 PMCid:PMC8271250

9. Smith C, Mobarakai O, Sahra S et al. (2021). Case report: Epiglottitis in the setting of COVID-19. IDCases. 24: e01116. https://doi.org/10.1016/j.idcr.2021.e01116; PMid:33842206 PMCid:PMC8025537

10. Padua LJT, Cherry JD. (2019). Croup (laryngitis, laryngotracheitis, spasmodic croup, laryngotracheobronchitis, bacterial tracheitis, and laryngotracheobronchopneumonitis) and epiglottitis (supraglottitis). In: Feigin and Cherry's Textbook of Pediatric Infectious Diseases. 8th edition. Cherry JD, Harrison GJ, Kaplan SL, Steinbach WJ, Hotez PJ (Eds). Elsevier, Philadelphia. Vol 1: 175. eBook ISBN: 9780323392815.