Paediatric Surgery (Ukraine).2023.1(78): 88-95; doi 10.15574/PS.2023.78.88
Муравйов П. Т.^1,2, Запорожченко Б. С.^1,2, Хіміч С. Д.³, Бородаєв І. Є.^1,2, Шевченко В. Г.^1,2
1Одеський національний медичний університет, Україна
²КНП «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради, Україна
³Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Муравйов ПТ, Запорожченко БС, Хіміч СД, Бородаєв ІЄ, Шевченко ВГ. (2023). Результати застосування удосконаленого прогностично-лікувального алгоритму надання радикальної хірургічної допомоги хворим із механічною жовтяницею доброякісного та злоякісного генезу. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(78): 88-95; doi 10.15574/PS.2023.78.88.
Стаття надійшла до редакції 27.11.2022 р., прийнята до друку 14.03.2023 р.

Проблема поліпшення результатів надання хірургічної допомоги хворим із синдромом механічної жовтяниці, як ускладненням раку панкреатобіліарної зони та хронічного псевдотуморозного панкреатиту, досі дискутується.
Мета – поліпшити результати надання радикальної хірургічної допомоги хворим із раком панкреатобіліарної зони та хронічним псевдотуморозним панкреатитом, що ускладнені синдромом механічної жовтяниці.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих із синдромом механічної жовтяниці. До основної групи увійшло 112 пацієнтів, яким застосовували власно розроблений прогностично-лікувальний алгоритм. До групи порівняння увійшло 160 пацієнтів, яким виконували передопераційну підготовку поза цим алгоритмом.
Результати. Майже у всіх досліджуваних хворих основної групи відбулися однонуклеотидні генетичні мутації за генами PRSS 1 (Arg122His), SPINK 1 (Asn34Ser), TNF (G308A) та CFTR (Phe508del). У хворих основної групи за даними УЗ-еластографії щільність патологічного фокусу для раку підшлункової залози становила 7,5±0,8 од., а для хронічного псевдотуморозного панкреатиту – 5,6±0,5 од. (p<0,05). Найбільш значущі відмінності спостерігалися за частотою неспроможності панкреатодигестивного анастомозу (c²=6,95; р=0,008) і за частотою кровотечі в післяопераційному періоді (c²=4,29; р=0,004). Кількість загрозливих життю післяопераційних ускладнень в основній групі становила 42 (37,5%) випадки, а в групі порівняння – 102 (63,8%) випадки (c²=18,22 df=1 p<0,0001). В основній групі померло 7 (6,3%) хворих, у групі порівняння – 19 (11,9%).
Висновки. Упередження розвитку безпосередніх післяопераційних ускладнень у хворих із вогнищевою патологією панкреатобіліарної зони на тлі механічної жовтяниці досягається  завдяки поєднанню молекулярно-генетичних досліджень із визначенням фенотипу хворого, УЗ-фіброеластографії та математичного моделювання показників стану хворих.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: прогнозування, передопераційний період, післяопераційні ускладнення, рак підшлункової залози, хронічний панкреатит, молекулярно-генетичні дослідження, механічна жовтяниця, панкреатодуоденальна резекція.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alatise OI, Owojuyigbe AM, Omisore AD et al. (2020). Endoscopic management and clinical outcomes of obstructive jaundice. Niger Postgrad. Med. J. 27; 4: 302-310. https://doi.org/10.4103/npmj.npmj_242_20; PMid:33154282

2. Бойко ВВ, Криворучко ІА, Мушенко ЄВ, Смачило РМ. (2019). Хірургічне лікування раку підшлункової залози та периампулярної зони (стратегічні та тактичні питання). Харків: Промінь: 160.

3. Gupta N, Yelamanchi R. (2021). Pancreatic Adenocarcinoma: A review of recent paradigms and advances in epidemiology, clinical diagnosis and management. World J Gastroenterol. 27; 23: 3158-3181. https://doi.org/10.3748/wjg.v27.i23.3158; PMid:34163104 PMCid:PMC8218366

4. Hossain AB, Afroz S, Shovon MTK, Anjuman N, Chackraborty. M. (2021). Whipple's pancreaticoduodenectomy: perioperative outcomes in a tertiary care hospital in Dhaka, Bangladesh. Int. J. Res. Med. Sci. 9; 3: 695-700. https://doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20210868

5. Копчак BM, Зайвелєва ЮІ. (2020). Рак підшлункової залози: українські та світові тенденції. Практична онкологія. 3; 1: 42-45. (online). https://doi.org/10.22141/2663-3272.3.1.2020.209824

6. Nagino M, Hirano S, Yoshitomi H et al. (2021). Clinical practice guidelines for the management of biliary tract cancers 2019: The 3rd English edition. J. Hepatobiliary Pancreat. Sci. 28; 1: 26-54. https://doi.org/10.1002/jhbp.870; PMid:33259690

7. Pancreatic Cancer. (2021). NCCN Guidelines for Pancreatic Cancer. URL: http://www.nccn.org/professionals/physician_gls/pdf/pancreatic.pdf.

8. Shen Z, Zhang J, Zhao S et al. (2020). Preoperative biliary drainage of severely obstructive jaundiced patients decreases overall postoperative complications after pancreaticoduodenectomy: A retrospective and propensity score-matched analysis. Pancreatology. 20; 3: 529-536. https://doi.org/10.1016/j.pan.2020.02.002; PMid:32107192

9. Стоєва ТВ, Джагіашвілі ОВ, Мельниченко МГ, Гудзь ВА. (2019). Використання математичного моделювання у диференціальній діагностиці гострого абдомінального синдрому у дітей. Хірургія дитячого віку. 1 (62): 47-52. https://doi.org/10.15574/PS.2019.62.47

10. Weng Y et al. (2020). Oncological outcomes of robotic-assisted versus open pancreatoduodenectomy for pancreatic ductal adenocarcinoma: a propensity score-matched analysis. Surgical Endoscopy. 35 (7): 3437-3448. https://doi.org/10.1007/s00464-020-07791-2; PMid:32696148 PMCid:PMC8195757