Paediatric Surgery (Ukraine).2023.1(78): 17-24; doi 10.15574/PS.2023.78.17
Шкільна М. І., Андрейчин М. А., Запорожан С. Й., Гук М. Т., Грицишин Л. Є., Токарський О. С., Корда М. М.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Для цитування: Shkilna MI, Andreychyn MM, Zaporozhan SJ, Huk MT, Grytsyshyn LY, Tokarskyy OS, Korda MM. (2023). Surgical or professional removal of ixodes ticks: evaluation of need and perception of necessity by Ukrainian population. Paediatric Surgery (Ukraine). 1(78): 17-24; doi 10.15574/PS.2023.78.17.
Стаття надійшла до редакції 21.12.2022 р., прийнята до друку 14.03.2023 р.

Значною проблемою в Україні серед дорослих і дітей стають укуси кліщів, які є векторами багатьох інфекційних захворювань. Різні методи видалення кліщів добре відомі, проте, щоб уникнути подальших ускладнень, перевагу надають професійному видаленню.
Мета – проаналізувати дані анкетування працівників лісового господарства семи регіонів України щодо методів видалення, а також стосовно кореляції між вибором професійного видалення кліщів і подальшими медичними ускладненнями та іншими факторами, наприклад, обізнаністю, статтю людини, кількістю укусів, використанням репелентів, самоперевіркою шкіри, віком; розглянути методи видалення кліщів, у тому числі професійні/хірургічні.
Матеріали та методи. Проаналізовано дані анкетування 670 осіб (611 чоловіків і 59 жінок), які зазнали укусів кліщів. Усіх респондентів проскринінговано на Лайм-бореліоз методом імуноферментного аналізу для визначення специфічних IgM та IgG до B. burgdorferi. Для аналізу факторів, які можуть призвести до звернення по професійне видалення кліщів, і для аналізу наслідків самостійного видалення кліщів створено 2×2 таблиці непередбачуваності. Критерії хі-квадрат Пірсона (p<0,05) і відношення шансів із довірчими інтервалами (α=95%) розраховано для перевірки асоціацій та їхніх статистичних значущостей. Розраховано значення кореляції Спірмена (p <0,05) між віком і зверненням по професійне видалення кліщів.
Результати. Лише 7,3% працівників лісових господарств (7,0% чоловіків і 10,2% жінок) відвідували медичні заклади для професійного видалення кліщів. Високий рівень обізнаності сприяв частішому зверненню по професійну допомогу для видалення кліщів (p<0,05). Майже половина (44,6%) опитаних стверджували, що кліщів видаляли голими пальцями, 7,9% – зішкрябуванням, 22,4% – викручуванням; 23,7% усіх опитаних використовували олію для удушення кліщів, усі ці методи не рекомендуються. Лише 32,2% опитаних після видалення кліщів використовували дезінфікуючі засоби. Відношення шансів щодо позитивного скринінгового результату Лайм-бореліозу в лісівників, які шукали професійного видалення кліщів, становило 0,47 раза відношення шансів серед лісівників, які самостійно їх видаляли.
Висновки. Працівники лісових господарств та інші чутливі верстви населення повинні бути краще обізнані щодо переваг звернення по професійне видалення кліщів. Крім того, негайне звернення по професійну медичну допомогу також може поліпшити лікування подальших медичних ускладнень у разі зараження бореліями. Хірургічна процедура видалення кліщів описана в літературі, вона може зменшити ймовірність поширення кліщових захворювань і повинна бути розглянута для подальшого впровадження в медичних закладах України.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: кліщі, методи видалення, працівники лісового господарства, обізнаність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрейчин МА, Гук МТ, Шкільна МІ, Штокайло КБ, Корда ММ. (2022). Дослідження сироваток крові пацієнтів із лімфаденопатією на антитіла до збудників кліщових та інших інфекцій. Запорізький медичний журнал. 24 (1): 38-43. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.1.238413

2. Андрейчин МА, Корда ММ, Шкільна МІ, Івахів ОЛ та ін. (2021). Лайм-бореліоз. Монографія. За ред. М.А. Андрейчина та М.М. Корди. Тернопіль: ТНМУ: 376.

3. Andreychyn M, Panczuk A, Shkilna M, Tokarska-Rodak M, Korda M, Koziol-Montewka M et al. (2017). Epidemiological situation of Lyme borreliosis and diagnosis standards in Poland and Ukraine. Health Problems of Civilization. 11 (3): 190-194. https://doi.org/10.5114/hpc.2017.69020

4. Андрейчин МА, Шкільна МІ, Гук МТ. (2022). Профілактика кліщових інфекцій: сучасний стан та перспектива. Інфекційні хвороби. 3 (109): 4-11.

5. CDC. (2022). Centers for Disease Control and Prevention (USA). Tick removal. Retrieved 18/02/2023. URL: https://www.cdc.gov/ticks/removing_a_tick.html.

6. Colyar M. (2006). Tick removal techniques. Adv Nurse Prac. 14 (5): 26-27.

7. Duscher GG, Peschke R, Tichy A. (2012). Mechanical tools for the removal of Ixodes ricinus female ticks – differences of instruments and pulling or twisting? Parasitol Res. 111 (4): 1505-1511. https://doi.org/10.1007/s00436-012-2987-6; PMid:22733005

8. Huygelen V, Borra V, De Buck E, Vandekerckhove P. (2017). Effective methods for tick removal: A systematic review. J Evid Based Med. 10 (3): 177-188. https://doi.org/10.1111/jebm.12257; PMid:28464468

9. Jahfari S, Herremans T, Platonov AE, Kuiper H, Karan LS, Vasilieva O et al. (2014). High seroprevalence of Borrelia miyamotoi antibodies in forestry workers and individuals suspected of human granulocytic anaplasmosis in the Netherlands. New Microbes New Infect. 2 (5): 144-149. https://doi.org/10.1002/nmi2.59; PMid:25356364 PMCid:PMC4184479

10. Jovanovic D, Atanasievska S, Protic-Djokic V, Rakic U, Lukac-Radoncic E, Ristanovic E. (2015). Seroprevalence of Borrelia burgdorferi in occupationally exposed persons in the Belgrade area, Serbia. Brazilian Journal of Microbiology. 46 (3): 807-814. https://doi.org/10.1590/S1517-838246320140698; PMid:26413064 PMCid:PMC4568850

11. Lantos PM, Rumbaugh J, Bockenstedt LK, Falck-Ytter YT, Aguero-Rosenfeld ME, Auwaerter PG et al. (2021). Clinical Practice Guidelines by the Infectious Diseases Society of America (IDSA), American Academy of Neurology (AAN), and American College of Rheumatology (ACR): 2020 Guidelines for the Prevention, Diagnosis and Treatment of Lyme Disease. Clin Infect Dis. 72 (1): 1-8. https://doi.org/10.1093/cid/ciaa1215

12. Lewandowska A, Kruba Z, Filip R. (2013). Epidemiology of Lyme disease among workers of forest inspectorates in Poland. Ann Agric Environ Med. 20 (2): 329-331.

13. Центр громадського здоров’я МОЗ України. (2019). Хвороба Лайма. URL: https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/osoblivo-nebezpechni-infekcii/khvoroba-layma.

14. Miyamoto K, Hashimoto Y. (1998). Prevention of Lyme borreliosis infection after tick bites. Kansenshogaku Zasshi. 72 (5): 512-516. https://doi.org/10.11150/kansenshogakuzasshi1970.72.512; PMid:9642941

15. Needham G. (1985). Evaluation of 5 popular methods for tick removal. Pediatrics. 75 (6): 997-1002. https://doi.org/10.1542/peds.75.6.997; PMid:4000801

16. Nykytyuk S, Panczuk A, Shkilna M, Tokarska-Rodak M, Szepeluk A, Melnyk L et al. (2017). Awareness of tick-borne bacterial infection in the students of non-medical universities in Ternopil region (western Ukraine). Health Problems of Civilization. 11 (2): 99-102. https://doi.org/10.5114/hpc.2017.69026

17. Oteo J, deArtola V, GomezCadinanos R, Casas J, Blanco J, Rosel L. (1996). Evaluation of tick removal methods in human ixodidiasis. Revista Clinica Espanola. 196 (9): 584-587.

18. Ozkan OV. (2009). Tick removal from the skin. ANZ J Surg. 79 (4): 308-309. https://doi.org/10.1111/j.1445-2197.2009.04872.x

19. Pavlyshyn H, Haliyash N, Shkilna M, Horishna I, Furdela V. (2017). Epidemiology of Lyme Borreliosis among Risk-Group Children of Western Ukraine. European Journal of Pediatrics. 176 (11): 1505-1505.

20. Pitches DW. (2006). Removal of ticks: a review of the literature. Euro Surveill. 11 (8): E060817.060814. https://doi.org/10.2807/esw.11.33.03027-en; PMid:16966784

21. Roupakias S, Mitsakou P, Al Nimer A. (2012). Surgical tick removal. Wilderness Environ Med. 23 (1): 97-99. https://doi.org/10.1016/j.wem.2011.09.003; PMid:22137906

22. Roupakias S, Mitsakou P, Nimer AA. (2011). Tick removal. J Prev Med Hyg. 52 (1): 40-44.

23. Şahin AR, Hakkoymaz H, Taşdoğan AM, Kireçci E. (2020). Evaluation and comparison of tick detachment techniques and technical mistakes made during tick removal. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 26 (3): 405-410. https://doi.org/10.14744/tjtes.2020.59680

24. Shah J, Liu S, Du Cruz I, Poruri A, Maynard R, Shkilna M et al. (2019). Line Immunoblot Assay for Tick-Borne Relapsing Fever and Findings in Patient Sera from Australia, Ukraine and the USA. Healthcare. 7: 4. https://doi.org/10.3390/healthcare7040121; PMid:31640151 PMCid:PMC6955669

25. Shkilna M, Andreychyn M, Klishch I, Korda M, Rogalskyy I. (2017). Risk of tick-borne bacterial diseases in forestry workers of Ternopil region (western Ukraine). Health Problems of Civilization. 11 (2): 93-98. https://doi.org/10.5114/hpc.2017.69025

26. Shkilna M, Andreychyn M, Korda M, Pokryshko O, Humenna R, Huk M et al. (2021). Serological Surveillance of Hospitalized Patients for Lyme Borreliosis in Ukraine. Vector-Borne and Zoonotic Diseases. 21 (4): 301-303. https://doi.org/10.1089/vbz.2020.2715; PMid:33688747 PMCid:PMC7997712

27. Stewart RL, Burgdorfer W, Needham GR. (1998). Evaluation of three commercial tick removal tools. Wilderness Environ Med. 9 (3): 137-142. https://doi.org/10.1580/1080-6032(1998)009[0137:EOTCTR]2.3.CO;2; PMid:11990185

28. Tokarska-Rodak M, Plewik D, Koziol-Montewka M, Szepeluk A, Paszkiewicz J. (2014). Risk of occupational infections caused by borrelia burgdorferi among forestry workers and farmers. Medycyna Pracy. 65 (1): 109-117. https://doi.org/10.13075/mp.5893.2014.017; PMid:24834698

29. Tokarska-Rodak M, Shkilna M, Krajewska M, Panczuk A, Weiner M, Pawlowicz E et al. (2020). The evaluation of hunters and foresters' knowledge of the possible ways of preventing Borrelia burgdorferi infections. Medycyna Pracy. 71 (1): 59-68. https://doi.org/10.13075/mp.5893.00841; PMid:31911700

30. Wormser GP, Dattwyler RJ, Shapiro ED, Halperin JJ, Steere AC, Klempner MS et al. (2006). The clinical assessment, treatment, and prevention of lyme disease, human granulocytic anaplasmosis, and babesiosis: clinical practice guidelines by the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 43 (9): 1089-1134. https://doi.org/10.1086/508667; PMid:17029130

31. Zinchuk O. (2010). Lyme-borreliosis: clinical and immunopathogenetic features and emergency preventive treatment: abstract of the dissertation for obtaining degree of doctor of medicine of science. 14.01.13. Kyiv: 41.