Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. 1(164): 28-33; doi 10.15574/HW.2023.164.28
Кротік О. І.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Кротік ОІ. (2023). Зміни в гемокоагуляційній системі після прегравідарної підготовки перед програмою ДРТ у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі. Український журнал Здоров’я жінки. 1(164): 28-33; doi 10.15574/HW.2023.164.28.
Стаття надійшла до редакції 04.12.2022 р.; прийнята до друку 27.02.2023 р.

Мета – проаналізувати динаміку лабораторних показників функціонування гемокоагуляційної системи після прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в анамнезі.
Матеріали та методи. Проаналізовано функціонування гемокоагуляційної системи після програми ДРТ у жінок із безпліддям на тлі ІПСШ в анамнезі: І група – 56 вагітних одержували запропоновані нами лікувально-профілактичні заходи в прегравідарний період; ІІ група – 55 вагітних одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи. Стан системи гемостазу оцінено за такими показниками: концентрація фібриногену, активований час рекальцифікації (АЧР), активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), інтегративний показник «індекс тромбодинамічного потенціалу» (ІТП), концентрація продуктів деградації фібрину та фібриногену (ПДФФ) і рівень більш стабільних, але менш біологічно активних метаболітів простацикліну (6-кето-ПГF1α) і тромбоксану (Т×В₂₎. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 8.0».
Результати. У період остаточного формування плацентарного бар’єра у вагітних I групи повільно подовжувався АЧТЧ (31,3±1,6 с – у II триместрі; 34,3±2,9 с – у III триместрі) зі збільшенням терміну гестації та вірогідно відрізнявся від показників у IІ групі (27,6±3,0 с і 30,2±1,7 с, відповідно; р<0,05); повільно скорочувався АЧР протягом II і III триместрів гестації у вагітних I групи (63,1±2,8 с і 59,3±2,8 с, відповідно); поступово зменшувався рівень ПДФФ (5,8±0,27×10^-2 г/л і 5,1±0,22×10^-2 г/л), на відміну від рівня ПДФФ у ІІ групі, у якій поступово збільшувався цей показник (9,4±0,17×10^-2 г/л і 11,6±0,27×10^-2 г/л); (р<0,01). Рівень стабільного Т×В₂ у II триместрі зменшувався в 2 рази та був нижчим (р<0,05), ніж у IІ групі; рівень стабільного 6-кето-ПГF_1α підвищувався і в III триместрі (р<0,05). Це призводило до зростання в I групі балансу РgI₂/T×A₂ від 0,34±0,02 до 1,16±0,03, що відповідало фізіологічним потребам системної й органної гемодинаміки під час вагітності.
Висновки. Розроблення та впровадження ефективної прегравідарної підготовки перед циклами ДРТ у жінок із ІПСШ в анамнезі та медикаментозна корекція протягом вагітності сприяють підвищенню адаптаційного компенсаторно-пристосувального потенціалу гемокоагуляційного гомеостазу матері та перинатальної охорони плода.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інфекції, що передаються статевим шляхом, прегравідарна підготовка, вагітність. гемоакуляційний гомеостаз.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bitsadze V, Khizroeva J, Elalamy I, Makatsariya A. (2020, Oct 26). Venous thrombosis risk factors in pregnant women. J Perinat Med: jpm-2020-0011. Online ahead of print. https://doi.org/10.1515/jpm-2020-0011; PMid:33098632

2. Brenner B. (2004). Haemostatic changes in pregnancy. Thromb Res. 114 (5-6): 409-414. https://doi.org/10.1016/j.thromres.2004.08.004; PMid:15507271

3. Chen L, Liu J, Cao Z. (2019). Seasonal influence on TORCH infection and analysis of multi‐positive samples with indirect immunofluorescence assay. J Clin Lab Anal. 33 (4): e22828. URL: https:/www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/. (Accessed 11 March 2021). https://doi.org/10.1002/jcla.22828; PMid:30666721 PMCid:PMC6528586

4. Curry K et al. (2022). Recommendations for managing sexually transmitted infections: Incorporating the 2021 guidelines. The Nurse Practitioner. 47 (4): 10-18. https://doi.org/10.1097/01.NPR.0000822528.27483.b2; PMid:35349512

5. Erez O. (2017, Mar). Disseminated intravascular coagulation in pregnancy – Clinical phenotypes and diagnostic scores. Thrombosis research. 151 (1): S56-S60. https://doi.org/10.1016/S0049-3848(17)30069-5; PMid:28262236

6. Evarista OO, Ezimokhai TP, Airiagbonbu B. (2020). Effect of highly active antiretroviral therapy (HAART) on some specific clotting profile in Human Immunodeficiency Virus-(HIV) positive pregnant women. Indian Journal of Sexually Transmitted Diseases and AIDS. 41 (1): 83. https://doi.org/10.4103/ijstd.IJSTD_107_17; PMid:33062988 PMCid:PMC7529161

7. Holovachuk OK, Kalinovska IV. (2014). Klinichna otsinka platsentarnoyi dysfunktsiyi u vahitnykh iz henitalnymy infektsiyamy. Perinatologiya i pediatriya. 4: 31-33. https://doi.org/10.15574/PP.2014.60.31

8. Kolomiytseva AH, Didenko LV, Chernenko TS. (2008). Prohnozuvannya i profilaktyka uskladnen vahitnosti. Pediatriya, akusherstvo ta hinekol. 1: 52-53.

9. Кротік ОІ. (2022). Акушерські та перинатальні наслідки розродження після ДРТ в жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі. Український журнал Здоров’я жінки. 1 (158): 25-33. doi: 10.15574/HW.2022.158.25.

10. Lowe GDO, Rumley A. (2019). Use of fibrinogen and fibrin D-dimer in prediction of arterial thrombotic events. Thrombosis and Haemostasis J. 82; 2: 667-673. https://doi.org/10.1055/s-0037-1615895; PMid:10605766

11. Минцер АП. (2018). Статистические методы исследования в клинической медицине. Практическая медицина. 8: 112-118.

12. Rabinovich A et al. (2019, Sep). DIC in obstetrics: Diagnostic score, highlights in management, and international registry‐communication from the DIC and Women's Health SSCs of the International Society of Thrombosis and Haemostasis. Journal of Thrombosis and Haemostasis. 17 (9): 1562-1566. https://doi.org/10.1111/jth.14523; PMid:31218838

13. Şahin B, Şahin B, Şahin GC. (2022). Sexually Transmitted Infections in Pregnancy, Screening and Treatment. Current Obstetrics and Gynecology Reports. 11: 34-43. https://doi.org/10.1007/s13669-021-00318-z

14. Schjetlein R, Haugen G, Wisloff F. (1997). Markers of intravascular coagulation and fibrinolysis in preeclampsia: association with intrauterine growth retardation. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica. 76; 6: 541-546. https://doi.org/10.3109/00016349709024580; PMid:9246959

15. Xiao J, Feng Y, Li X et al. (2017). Expression of ADAMTS13 in normal and abnormal placentae and its potential role in angiogenesis and placenta development. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 37 (9): 1748-1756. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.117.309735; PMid:28751574 PMCid:PMC5570641