Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 1(93): 98-107; doi 10.15574/PP.2023.93.98
Банадига Н. В.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна

Для цитування: Банадига НВ. (2023). До питання гострого панкреатиту в дітей. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(93): 98-107; doi 10.15574/PP.2023.93.98.
Стаття надійшла до редакції 15.12.2022 р.; прийнята до друку 13.03.2023 р.

Мета – проаналізувати сучасні підходи до розуміння класифікації, етіопатогенезу, принципів діагностики панкреатиту в дітей.
Підшлункова залоза відіграє важливу роль у процесах адекватного травлення і засвоєння поживних речовин, оскільки забезпечує ферментацію білків, жирів і вуглеводів. Проблема панкреатиту в педіатрії турбує не лише вітчизняних спеціалістів, вона є вкрай важливою для вивчення медичною спільнотою у світі. Експерти європейського панкреатичного клубу акцентували увагу на тому, що протягом останніх 10-15 років рівень захворюваності на гострий панкреатит зріс та становить 3,6-13,3 випадку на 100 тис. дітей. Зважаючи на таку статистику, гострий панкреатит виходить із рубрики рідкісних захворювань, оскільки наближається до частоти в дорослих. Важливим є розуміння провідних етіологічних чинників панкреатиту в дитячому віці, оскільки вони не є ідентичними таким у дорослих пацієнтів. Однак етіологічні чинники в дітей не є однотипними за даними різних досліджень. До прикладу: за результатами дванадцятирічного спостереження в дітей США, домінуючими причинами були проблеми жовчних шляхів (36,2%) і вживання наркотиків (25,6%). Серед хворих дітей, які проживали в Індії, причинами здебільшого були травми (21%) і біліарна патологія. Одні з останніх даних, отриманих у дослідженні дітей США, структура етіологічних чинників представлена ідіопатичними (31%) і впливом медикаментів (23%). Аналіз клінічного перебігу першого епізоду панкреатиту в дітей показав, що вік, чоловіча стать, панкреонекроз та вищий індекс маси тіла пов’язані з формуванням рецидивного перебігу. Проте необхідно брати до уваги можливі анатомічні аномалії жовчних шляхів, гіперліпідемію та генетичні чинники. Сучасні гайдлайни та клінічні рекомендації щодо діагностики панкреатиту в дітей переважно співпадають і пропонують враховувати наявну клінічну симптоматику та її узгодженість із даними додаткових методів дослідження.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підшлункова залоза, діти, панкреатит, етіологія, діагностика.
ЛІТЕРАТУРА

1. Abu-El-Haija M, Kumar S, Quiros JA et al. (2018). Management of acute pancreatitis in the pediatric population: a clinical report from the North American society for pediatric gastroenterology, hepatology and nutrition pancreas committee. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 66 (1): 159-176. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001715; PMid:29280782 PMCid:PMC5755713

2. Abu-El-Haija M, Valencia CA, Hornung L et al. (2019). Genetic variants in acute, acute recurrent and chronic pancreatitis affect the progression of disease in children. Pancreatology. 19 (4): 535. https://doi.org/10.1016/j.pan.2019.05.001; PMid:31088717 PMCid:PMC6589390

3. Alabdulkareem A, Almahmoud T, Al-Tahan H et al. (2018). Etiology and clinical characteristics of pediatric acute pancreatitis in Saudi Arabia: a 20-year experience from a single tertiary center. Int J Pediatr Adolesc Med. 5 (1): 13-17. https://doi.org/10.1016/j.ijpam.2018.01.001; PMid:30805526 PMCid:PMC6363251

4. Aune D, Mahamat-Saleh Y, Norat T et al. (2019). Tobacco smoking and the risk of pancreatitis: A systematic review and meta-analysis of prospective studies. Pancreatology. 19: 1009-1022. https://doi.org/10.1016/j.pan.2019.09.004; PMid:31668562

5. Banadyga A, Banadyha N, Banadyga S (2010). Early diagnosis and prevention of complications of acute pancreatitis. Journal of Education, Health and Sport Journal of Education, Health and Sport. 10 (2): 74-78. https://doi.org/10.12775/JEHS.2020.10.02.010

6. Банадига НВ. (2008). Діагностика вторинних порушень екзокринної функції підшлункової залози у дітей. Современная педиатрия. 4 (21): 92-94.

7. Gariepy CE, Heyman MB, Lowe ME et al. (2017). Causal Evaluation of Acute Recurrent and Chronic Pancreatitis in Children: Consensus From the INSPPIRE Group. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 64 (1): 95-103. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001446; PMid:27782962 PMCid:PMC5191966

8. Grzybowska-Chlebowczyk U, Jasielska M, Flak-Wancerz A et al. (2018). Acute pancreatitis in children. Prz Gastroenterol. 13 (1): 69-75. https://doi.org/10.5114/pg.2017.70470; PMid:29657614 PMCid:PMC5894443

9. Jalaly NY, Moran RA, Fargahi F et al. (2017). An Evaluation of Factors Associated With Pathogenic PRSS1, SPINK1, CTFR, and/or CTRC Genetic Variants in Patients With Idiopathic Pancreatitis. Am J Gastroenterol. 112: 1320-1329. https://doi.org/10.1038/ajg.2017.106; PMid:28440306

10. Khan A, Vege SS, Vikas Dudeja V et al. (2022). Staging exocrine pancreatic dysfunction. Pancreatology. 22 (1): 168-172. https://doi.org/10.1016/j.pan.2021.11.005; PMid:34916141

11. Kumar S, Ooi CY, Werlin S et al. (2016). Risk Factors Associated With Pediatric Acute Recurrent and Chronic Pancreatitis: Lessons From INSPPIRE. JAMA Pediatr. 170: 562. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2015.4955; PMid:27064572 PMCid:PMC5317277

12. Lin TK, Troendle DM, Wallihan DB et al. (2017). Specialized Imaging and Procedures in Pediatric Pancreatology: A North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition Clinical Report. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 64 (3): 472-484. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001371; PMid:28230608

13. Martin CR, Cheesman A, Brown J et al. (2016). Factors determining optimal fatty acid absorption in preterm infants. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 62: 130-136. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000000934; PMid:26252920 PMCid:PMC4691401

14. Morinville VD, Husain SZ, Bai H et al. (2021). Definitions of pediatric pancreatitis and survey of present clinical practices. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 55 (3): 261-265. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e31824f1516; PMid:22357117 PMCid:PMC3626452

15. Morinville VD, Lowe ME, Ahuja M et al. (2014). Design and implementation of INSPPIRE J Pediatr Gastroenterol Nutr. 59 (3): 360-364. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000000417; PMid:24824361 PMCid:PMC4141003

16. Nguyen THL, Yeung KA, Pugmire B, Gugig R. (2020). Pancreatitis. Pediatr Rev. 41 (10): 511-521. URL: https://publications.aap.org/pediatricsinreview/article-abstract/41/10/511/35346/Pancreatitis?redirectedFrom=fulltext. https://doi.org/10.1542/pir.2018-0252; PMid:33004663

17. NICE (2018). Guidelines: Pancreatitis. Published Sept 2018. URL: https://www.bsg.org.uk/clinical-resource/nice-guidelines-pancreatitis/.

18. Pant C, Sferra TJ, Lee BR. (2016). Acute recurrent pancreatitis in children: a study from the pediatric health information system. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 62 (3): 450-452. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001058; PMid:26704865

19. Park A, Latif SU, Shah AU et al. (2009). Changing referral trends of acute pancreatitis in children: A 12-year single-center analysis. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 49 (3): 316-322. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e31818d7db3; PMid:19503003 PMCid:PMC3034387

20. Párniczky A, Abu-El-Haija M, Husain S et al. (2018, Mar). EPC/HPSG evidence-based guidelines for the management of pediatric pancreatitis. Pancreatology. 18 (2): 146-160. https://doi.org/10.1016/j.pan.2018.01.001; PMid:29398347

21. Patel N , Sellers ZM, Grover A et al. (2021). Endoscopic Pancreatic Function Testing (ePFT) in Children: A Position Paper From the NASPGHAN Pancreas Committee. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 72; 1: 144-150. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002931; PMid:32910088

22. Poddar U, Yachha SK, Borkar V. (2017). A report of 320 cases of childhood pancreatitis: increasing incidence, etiologic categorization, dynamics, severity assessment, and outcome. Pancreas. 46 (1): 110-115. https://doi.org/10.1097/MPA.0000000000000733; PMid:27846143

23. Rompianesi G, Hann A, Komolafe O et al. (2017, Apr 21). Serum amylase and lipase and urinary trypsinogen and amylase for diagnosis of acute pancreatitis.Cochrane Database Syst Rev. 4 (4): CD012010. https://doi.org/10.1002/14651858.CD012010.pub2; PMid:28431198 PMCid:PMC6478262

24. Struyvenberg MR, Martin CR, Freedman SD. (2017). Practical guide to exocrine pancreatic insufficiency – Breaking the myths. BMC Medicine. 15: 29. https://doi.org/10.1186/s12916-017-0783-y; PMid:28183317 PMCid:PMC5301368

25. Sweeny KF, Lin TK, Nathan JD et al. (2019). Rapid progression of acute pancreatitis to acute recurrent pancreatitis in children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 68 (1): 104-109. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000002145; PMid:30234758 PMCid:PMC6310081

26. Uc A, Husain SZ. (2019). Pancreatitis in children. Gastroenterology. 156 (7): 1969-1978. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2018.12.043; PMid:30716320 PMCid:PMC6730664

27. Vege SS. (2022). Etiology of acute pancreatitis. UpToDate Apr 27, 2022. URL: https://www.uptodate.com/contents/etiology-of-acute-pancreatitis?source=mostViewed_widget#H12.

28. Wolfe D, Kanji S, Yazdi F et al. (2020). Drug induced pancreatitis: A systematic review of case reports to determine potential drug associations. PLoS One. 15: e0231883. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0231883; PMid:32302358 PMCid:PMC7164626

29. Xu T, Liu J, Liu J et al. (2017). Relation between metabolic syndrome and body compositions among Chinese adolescents and adults from a large-scale population survey. BMC Public Health. 17: 1. https://doi.org/10.1186/s12889-017-4238-3; PMid:28427375 PMCid:PMC5397692

30. Zhong R, Tan S, Peng Y et al. (2021). Clinical characteristics of acute pancreatitis in children: a single-center experience in Western China. BMC Gastroenterology. 21: 116. https://doi.org/10.1186/s12876-021-01706-8; PMid:33750293 PMCid:PMC7941124