Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 1(129): 87-94. doi 10.15574/SP.2023.129.87
Мантак Г. І., Моравська О. А., Андрікевич І. І., Ющенко Л. О., Олійник В. С.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Мантак ГІ, Моравська ОА, Андрікевич ІІ, Ющенко ЛО, Олійник ВС. (2023). Педіатричні аспекти гострого гематогенного остеомієліту в дитини раннього віку: клінічний випадок. Сучасна педіатрія. Україна. 1(129): 87-94. doi 10.15574/SP.2023.129.87.
Стаття надійшла до редакції 06.12.2022 р., прийнята до друку 07.02.2023 р.

Гострий гематогенний остеомієліт є однією з поширених бактеріальних інфекцій у дітей раннього віку, що супроводжується слабко вираженими ознаками на початковому етапі діагностики. Початок захворювання зазвичай гострий з лихоманкою, інтоксикаційним синдромом, вогнищевими ознаками запалення кісток і обмеженням функції кінцівок.
Мета – на підставі клінічного спостереження показати особливості діагностики та лікування гострого гематогенного остеомієліту в дитини раннього віку.
Клінічний випадок. Наведено клінічний випадок дитини раннього віку з гострим гематогенним остеомієлітом, госпіталізованої зі скаргами на підвищення температури тіла до 40°С, неспокій, припухлість і гіперемію нижньої частини правого стегна та правого колінного суглоба, порушення рухів у правій ніжці. Загальний стан дитини на момент госпіталізації був тяжким за рахунок інтоксикаційного, гіпертермічного синдромів і локальних змін у правій нижній кінцівці, яка була у вимушеному положенні, пронації. Активні рухи у правій ніжці не відмічалися, пасивні – були болючими. Ротаційні рухи в правій ніжці можливі, але болючі. М’які тканини в ділянці правого кульшового та колінного суглобів, а також стегна були не змінені за кольором, відмічався їхній набряк.
Висновки. Симптоми гострого гематогенного остеомієліту в дітей раннього віку часто неспецифічні. На перший план у дітей цієї вікової групи виходять симптоми інтоксикаційного синдрому та локальні зміни у вигляді порушення рухів у кінцівці. Під час огляду можна виявити біль, чітко локалізований з чутливістю над інфікованою кісткою; можливий набряк. Зміни в загальному аналізі крові є слабко вираженими, тоді як визначення С-реактивного білка, проведене під час початкової оцінки, може слугувати базовим значенням для послідовного моніторингу.
На початку захворювання чутливість звичайної рентгенографії є низькою, рентгенологічні зміни з’являються лише на 7-21-шу добу після інфікування.
Емпіричну антимікробну терапію, спрямовану на Staphylococcus aureus, слід призначати одразу після виявлення клінічних ознак гострого гематогенного остеомієліту, ще до отримання результатів додаткових методів дослідження.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти раннього віку, гострий гематогенний остеомієліт.
ЛІТЕРАТУРА

1. Brischetto A, Leung G, Marshall CS, Bowen AC. (2016). A Retrospective Case-Series of Children with Bone and Joint Infection from Northern Australia. Medicine (Baltimore). 95 (8): e2885. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000002885; PMid:26937926 PMCid:PMC4779023

2. Khan S, Siddique R, Hao X, Lin Y, Liu Yu, Wang X et al. (2022). The COVID-19 infection in children and its association with the immune system, prenatal stress, and neurological complications. Int J Biol Sci. 18 (2): 707-716. https://doi.org/10.7150/ijbs.66906; PMid:35002519 PMCid:PMC8741858

3. Krogstad PA. (2022). Hematogenous osteomyelitis in children: Epidemiology, pathogenesis, and microbiology. Uptodate. URL: https://www.uptodate.com/contents/hematogenous-osteomyelitis-in-children-epidemiology-pathogenesis-and-microbiology?source=history_widget.

4. Krogstad PA. (2022). Hematogenous osteomyelitis in children: Clinical features and complications. Uptodate. URL: https://www.uptodate.com/contents/hematogenous-osteomyelitis-in-children-clinical-features-and-complications?topicRef=6063&source=see_link.

5. Krogstad PA. (2022). Hematogenous osteomyelitis in children: Management. Uptodate. URL: https://www.uptodate.com/contents/hematogenous-osteomyelitis-in-children-management?topicRef=6067&source=see_link.

6. Liu HM, Shi YY, Ruan XM, Gong YR, Zhang T, Li YF et al. (2022). Clinical characteristics of 18 children with chronic nonbacterial osteomyelitis. Chinese journal of pediatrics. 60 (12): 1271-1275. doi: 10.3760/cma.j.cn112140-20220909-00791.

7. Oran DP, Topol EJ. (2020). Prevalence of Asymptomatic SARS-CoV-2 Infection. Ann Intern Med. 73 (5): 362-367. https://doi.org/10.7326/M20-3012; PMid:32491919 PMCid:PMC7281624

8. Petrara MR, Bonfante F, Costenaro P, Cantarutti A, Carmona F, Ruffoni E et al. (2021). Asymptomatic and Mild SARS-CoV-2 Infections Elicit Lower Immune Activation and Higher Specific Neutralizing Antibodies in Children Than in Adults. Front Immunol. 30; 12: 741796. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.741796; PMid:34659235 PMCid:PMC8515185

9. Saavedra-Lozano J, Falup-Pecurariu O, Faust SN, Girschick H et al. (2017). Bone and Joint Infections. The Pediatric Infectious Disease Journal. 36; 8: 788-799. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000001635; PMid:28708801

10. Saux NLe. (2018). Diagnosis and management of acute osteoarticular infections in children. Canadian Paediatric Society, Infectious Diseases and Immunization Committee Paediatr Child Health. 23 (5): 336-343. URL: https://cps.ca/en/documents/position/osteoarticular-infections-in-children. https://doi.org/10.1093/pch/pxy049; PMid:30653632 PMCid:PMC6054183

11. Shah SS. (2021). Clinical practice guideline advises on diagnosis, management of acute osteomyelitis in pediatric patients. American Academy of Pediatrics News. URL: https://publications.aap.org/aapnews/news/15685.

12. Woods ChR, Bradley JS, Chatterjee A, Copley LA, Robinson J, Kronman MP et al. (2021). Clinical Practice Guideline by the Pediatric Infectious Diseases Society and the Infectious Diseases Society of America: 2021 Guideline on Diagnosis and Management of Acute Hematogenous Osteomyelitis in Pediatrics. Practice Guideline. J Pediatric Infect Dis Soc. 23; 10 (8): 801844. https://doi.org/10.1093/jpids/piab027; PMid:34350458