Paediatric Surgery (Ukraine).2022.4(77):56-67; doi 10.15574/PS.2022.77.56
Коробко Ю. Є., Конопліцький В. С.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Коробко ЮЄ, Конопліцький ВС. (2022). Апендикулярно-генітальний синдром у дітей. Хірургія дитячого віку (Україна). 4(77): 56-67; doi 10.15574/PS.2022.77.56.
Стаття надійшла до редакції 07.09.2022 р., прийнята до друку 15.12.2022 р.

Важливість збереження репродуктивного потенціалу населення України зумовлено збільшенням кількості жінок із безплідністю внаслідок інфекційно-запальних захворювань органів черевної порожнини та малого таза, перенесених у дитячому та підлітковому віці.
Мета – визначити та систематизувати найбільш значущі фактори апендикулярно-генітального синдрому залежно від первинного патологічного вогнища; розробити практично значущі класифікаційні ознаки та алгоритм обстеження і лікування дівчат із поєднаною патологією для поліпшення результатів лікування цієї групи пацієнто
Матеріали та методи. Проведено аналіз медичних карт стаціонарних хворих, дівчат, за період із жовтня 2019 року по травень 2022 року, госпіталізованих за невідкладними показаннями та оперованих із приводу гострої хірургічної патології органів черевної порожнини та малого таза запального характеру. Вік пацієнток становив від 4 до 17 років (середній вік – 11,0±0,5 року).
У процесі попереднього аналізу з’ясовано, що із 203 пацієнток, які підлягали оперативному лікуванню з приводу клінічної картини «гострого живота», поєднана апендикулярно-генітальна патологія зустрічалась у 13 дівчат.
Результати. Визначено, що ключова особливість апендикулярно-генітального синдрому – це неспецифічність клінічної картини. При апендикулярній формі захворювання в патологічному стані переважають ознаки гострого апендициту, а при генітальній – домінує симптоматика гострого аднекситу. Поєднану апендикулярно-генітальну патологію при катаральній формі запалення апендикса визначено у 2 (15,39%) випадках, при флегмонозній формі – у 8 (61,54%) випадках, при гангренозній формі – у 2 (15, 39%) випадках, при периапендикулярному абсцесі – в 1 (7,68%) випадку. Усім пацієнткам групи дослідження виконано оперативне лікування, обсяг якого в кожному конкретному випадку визначався операційними знахідками та поширеністю патологічного процесу. Більшість (61,58%) оперативних втручань проведено лапароскопічно, із дотриманням принципів максимально органозберігаючих технік (апендектомія, деторсія органа, зупинка кровотечі, вилущення кіст, санація черевної порожнини, а за необхідності, дренування порожнини малого  таза). Лише у 2 (15,38%) випадках проведено видалення придатків матки при їх перекруті, за умови їх явного некрозу і тривалості захворювання понад 72 години.
Висновки. З метою поліпшення якості та швидкості діагностування поєднаного запалення апендикса та придатків матки, як структурних елементів синдрому «гострого живота», передопераційне обстеження пацієнток має бути мультидисциплінарним та обов’язково включати огляд дитячого хірурга, дитячого гінеколога та педіатра, з проведенням УЗД органів черевної порожнини, малого таза і заочеревинного простору. Частота апендикулярно-генітального синдрому в дівчат становить у середньому 6,4% від загальної кількості пацієнток із синдромом «гострого живота». При хірургічній санації первинного вогнища запалення відносно придатків матки тактика повинна бути максимально органозберігаючою із широким застосуванням лапароскопічних методик для обов’язкової візуальної оцінки органів черевної порожнини та малого таза. Пацієнтки, які перенесли оперативне лікування з приводу гострого апендициту в поєднанні із захворюваннями придатків матки, мають становити окрему диспансерну групу, у якій рекомендовано проведення профілактичних оглядів 1 раз на 3 місяці протягом першого післяопераційного року, а в подальшому – 1 раз на 6 місяців до моменту переведення пацієнтки до дорослого лікувально-профілактичного закладу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гострий апендицит, гінекологічні захворювання, «гострий живіт», лапароскопія, перитоніт, інтоксикація, матка, придатки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Адамян ЛВ, Сибирская ЕВ, Шарков СМ, Медведева АО. (2019). «Острый живот» у девочек-подростков. особенности дифференциальной диагностики. Детская хирургия. 23 (2): 86-90. https://doi.org/10.18821/1560-9510-2019-23-2-86-90

2. Altchek A, Deligdisch L. (2009). Pediatric, adolescent and young adult gynecology. John Wiley & Sons: 516. https://doi.org/10.1002/9781444311662

3. Bufler P, Groß M, Uhlig HH. (2011). Chronische Bauchschmerzen bei Kindern und Jugendlichen. Dtsch Arztebl Int. 108 (17): 295-304.

4. Дударев ВА, Маисеенко ДА, Галактионова МЮ. (2016). Трудности дифференциальной диагностики гинекологической и хирургической патологии у девочек-подростков, находящихся на лечении в детских отделениях многопрофильной больницы. Мать и дитя в Кузбассе. 4: 36-39.

5. Фатькина ОА, Сибирская ЕВ, Поддубный ИВ, Глыбина ТМ. (2014). Алгоритм обследования и лечения девочек с аппендикулярно-генитальным синдромом. Проблемы репродукции. 20 (1): 33-40.

6. Федоров КК. (2004). Первичный перитонит у детей. Бюллетень сибирской медицины. 3 (2): 47-56.

7. Fine RL, Vieira SM, Gilmore MS, Kriegel MA. (2020). Mechanisms and consequences of gut commensal translocation in chronic diseases. Gut Microbes. 11 (2): 217-230. https://doi.org/10.1080/19490976.2019.1629236; PMid:31306081 PMCid:PMC7053960

8. Garces A, Perez W, Harrison MS, Hwang KS, Nolen TL, Goldenberg RL et al. (2020). Association of parity with birthweight and neonatal death in five sites: The Global Network's Maternal Newborn Health Registry study. Reproductive Health. 17 (3): 1-7. https://doi.org/10.1186/s12978-020-01025-3; PMid:33334362 PMCid:PMC7745358

9. Герасимова ТВ, Гопчук ОМ. (2017). Апендикулярно-генітальний синдром у дитячій гінекології. Здоровье женщины. 7 (123): 11-13. https://doi.org/10.15574/HW.2017.123.11.

10. Горбатюк ОМ. (2016). Хірургічна тактика при гострому апендикулярно-генітальному синдромі у дівчат. Акушерство. Гінекологія. Генетика. 1: 49-51.

11. Яковлева ЭБ, Лоскутова ОВ, Руаенко ИИ. (2011). Острый живот в гинекологии подростков (дифференциальная диагностика). Медицина неотложных состояний. 6 (37): 94-97. https://doi.org/10.1353/plo.2011.0092

12. Юрасов, ИВ, Пестрикова ТЮ. (2013). Воспалительные заболевания органов малого таза: современные аспекты тактики. Дальневосточный медицинский журнал. 1: 130-133.

13. Kartal T, Birge O. (2020). Bilateral torsion of fallopian tubes with bilateral hydrosalpinx: a case report. Journal of medical case reports. 14 (1): 1-4. https://doi.org/10.1186/s13256-020-02445-2; PMid:32753057 PMCid:PMC7405368

14. Kazmi Z, Gupta S, Dobson M. (2016). Suggested spontaneous resolution of possible paediatric hydrosalpinx: a case report with discussion. Gynecological Surgery. 13 (1): 43-48. https://doi.org/10.1007/s10397-015-0925-1; PMid:26918003 PMCid:PMC4753245

15. Kielly M, Jamieson MA. (2014). Pelvic inflammatory disease in virginal adolescent females without tubo-ovarian abscess. Journal of Pediatric and Adolescent Gynecology. 27 (1): e5-e7. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2013.04.012; PMid:23953495

16. Kleinman RE, Goulet OJ, Mieli-Vergani G, Sanderson IR, Sherman PM, Shneider BL. (2008). Walker's Pediatric Gastrointestinal Disease: Physiology, Diagnosis. Management, BC Decker INC: Hamilton.

17. Kouzu K, Tsujimoto H, Kishi Y, Ueno H, Shinomiya N. (2022). Bacterial Translocation in Gastrointestinal Cancers and Cancer Treatment. Biomedicines. 10 (2): 380. https://doi.org/10.3390/biomedicines10020380; PMid:35203589 PMCid:PMC8962358

18. Малков ИС. (2011). Заболевания, симулирующие острый живот. Практическая медицина. 48: 7-11.

19. Monga J, Dwarakanath L, Chandran H. (2007). Laparoscopic salpingectomy for hydrosalpinx in adolescent females – a report of two cases. Gynecological Surgery. 4 (4): 309-311. https://doi.org/10.1007/s10397-007-0300-y

20. Nagpal R, Yadav H. (2017). Bacterial translocation from the gut to the distant organs: an overview. Annals of Nutrition and Metabolism. 71 (1): 11-16. https://doi.org/10.1159/000479918; PMid:28950279

21. Петлах ВИ, Коновалов АК, Константинова ИН, Сергеев АВ, Беляева ОА, Окулов ЕА. (2012). Лечебно-диагностическии алгоритм при абдоминальном болевом синдроме у девочек. Российский вестник детской хирургии, анестезиологии и реаниматологии. 2 (1): 65-71.

22. Поддубный ИВ, Фатькина ОА, Глыбина ТМ, Сибирская ЕВ. (2013). Аппендикулярно-генитальный синдром у девочек. Детская хирургия. 2: 45-51.

23. Podoprigora GIE, Kafarskaya LI, Baynov NA, Shkoporov AN. (2015). Bacterial translocation from intestine: microbiological, immunological and pathophysiological aspects. Annals of the Russian academy of medical sciences. 70 (6): 640-650. https://doi.org/10.15690/vramn564; PMid:27093791

24. Проняєв ДВ, Рябий СІ, Ємеляненко НР. (2020). Порівняльні морфометричні характеристики круглих зв’язок матки двох віддалених у часі груп плодів. Буковинський медичний вісник. 24; 3 (95): 80-86. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIV.3.95.2020.76

25. Schlossberg D. (2008). Clinical infectious disease. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511722240

26. Сибирская ЕВ, Адамян ЛВ, Яцык СП, Гераськина СГ. (2015). Абдоминальный болевой синдром у девочек при опухолях и опухолевидных образованиях придатков матки. Российский педиатрический журнал. 18 (3): 54-59.

27. Страшок ЛА, Бузницька ОВ. (2021). Антропометрична характеристика підлітків з ознаками метаболічного синдрому. Сучасна педіатрія. Україна. 5 (117): 35-40. https://doi.org/10.15574/SP.2021.117.35.

28. Томнюк НД, Рябков ИА, Жиго ПТ, Цибульский ЮА, Данилина ЕП. (2004). Аппедикулярно-генитальный синдром в неотложной хирургии. Скорая медицинская помощь. 5 (3): 55-56.

29. Тучкіна ІО, Пилипенко НС. (2022). Оцінка репродуктивного потенціалу дівчаток-підлітків із гінекологічною патологією, народжених із дефіцитом маси тіла. Сучасна педіатрія. Україна. 1 (121): 42-48. https://doi.org/10.15574/SP.2022.121.42.

30. Уварова ЕВ. (2009). Детская и подростковая гинекология. М.: Литтерра: 384.

31. Вакульчик ВГ, Стацкевич СЮ, Политыко ДД. (2019). Анализ результатов применения Pediatric Appendicitis Score в дифференциальной диагностике болей в животе у детей в возрасте 5-17 лет. Хірургія дитячого віку. 2 (63): 23-28. https://doi.org/10.15574/PS.2019.63.23

32. Volf AS, Mittag YuE. (2004). Atlas detskoy i podrostkovoy ginekologii. Geotar-med.

33. Вовк ІБ. (2011). Гінекологія дитячого і підліткового віку. За ред. І.Б. Вовк, Ю.П. Вдовиченка, О.М. Юзька. Київ.

34. Wiesenfeld HC, Hillier SL, Meyn LA, Amortegui AJ, Sweet RL. (2012). Subclinical pelvic inflammatory disease and infertility. Obstetrics & Gynecology. 120 (1): 37-43. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e31825a6bc9; PMid:22678036