Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 8(128): 80-84. doi 10.15574/SP.2022.128.80
Боярчук О. Р., Шульгай О. М., Добровольська Л. І.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Для цитування: Боярчук ОР, Шульгай ОМ, Добровольська ЛІ. (2022). Вроджені нейтропенії в дітей: короткий і довгий шлях до діагнозу. Сучасна педіатрія. Україна. 8(128): 80–84. doi 10.15574/SP.2022.128.80.
Стаття надійшла до редакції 21.09.2022 р., прийнята до друку 20.12.2022 р.

Діагностика нейтропеній ґрунтується насамперед на результатах оцінки абсолютної кількості нейтрофілів у загальному аналізі крові та клінічній картині. Генетичне підтвердження діагнозу вродженої нейтропенії може бути тривалим і не завжди успішним.
Мета роботи – провести аналіз клінічного перебігу та лабораторних проявів вроджених нейтропеній у дітей на прикладі двох клінічних випадків, щоб привернути увагу лікарів до можливостей діагностики даних захворювань.
Наведено клінічні випадки, які підтверджують варіабельність клінічних, лабораторних проявів і тяжкості перебігу нейтропеній. В першому випадку вроджена нейтропенія проявлялась яскравими клінічними ознаками, які мали циклічний характер, супроводжувалась гарячкою, афтозним стоматитом, гінгівітом. Абсолютна кількість нейтрофілів у загальному аналізі крові відповідала тяжкій нейтропенії, проте потрібно було кілька років для генетичного підтвердження дефекту. Другий випадок цитопенії, у тому числі нейтропенії в хлопчика, виявлений у двійнят випадково, оскільки в дітей не було жодних клінічних проявів, пов’язаних із цитопенією. Незважаючи на очевидність нейтропенії в загальному аналізі крові з або без клінічних проявів, шлях до повного діагнозу не завжди є простим. Цитопенія в дітей, у тому числі нейтропенія, потребує мультидисциплінарного підходу до діагнозу з виключенням як причин вторинних нейтропеній, гематологічної патології, так і порушень імунітету, передусім фагоцитарної ланки. Генетичне дослідження може допомогти верифікувати точний діагноз у пацієнтів із вродженими помилками імунітету, проте генетичні варіанти значної частки вроджених нейтропеній і до сьогодні залишаються невідомими. Ізольовані нейтропенії в дітей, а також у поєднанні з іншими цитопеніями потребують ретельного спостереження та вибору оптимальної тактики ведення, оскільки можуть мати серйозні ускладнення. Подальше спостереження за пацієнтами дасть змогу розширити знання щодо розвитку захворювання, динаміки симптомів, виникнення ускладнень та попередити їх розвиток.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, вроджена нейтропенія, SRP54 дефіцит, ERCC6L2 варіант.
ЛІТЕРАТУРА
1. Badolato R, Fontana S, Notarangelo LD, Savoldi G. (2004). Congenital neutropenia: advances in diagnosis and treatment. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 4 (6): 513-521. https://doi.org/10.1097/00130832-200412000-00007; PMid:15640692

2. Bellanné-Chantelot C, Schmaltz-Panneau B, Marty C et al. (2018). Mutations in the SRP54 gene cause severe congenital neutropenia as well as Shwachman-Diamond-like syndrome. Blood. 132 (12): 1318-1331. https://doi.org/10.1182/blood-2017-12-820308; PMid:29914977 PMCid:PMC6536700

3. Berliner N, Horwitz M, Loughran TP. (2004). Congenital and acquired neutropenia. Hematology Am Soc Hematol Educ Program: 63-79. https://doi.org/10.1182/asheducation-2004.1.63; PMid:15561677

4. Boyarchuk O, Dmytrash L. (2019). Clinical Manifestations in the Patients with Primary Immunodeficiencies: Data from One Regional Center. Turkish Journal of Immunology. 7 (3): 113-119. https://doi.org/10.25002/tji.2019.1168

5. Boyarchuk O, Kinash M, Hariyan T, Bakalyuk T. (2019). Evaluation of knowledge about primary immunodeficiencies among postgraduate medical students. Archives of the Balkan Medical Union. 54 (1): 11-19. https://doi.org/10.31688/ABMU.2019.54.1.18

6. Boyarchuk O. (2018). Allergic manifestations of primary immunodeficiency diseases and its treatment approaches. Asian J Pharma Clin Res. 11: 83-90. https://doi.org/10.22159/ajpcr.2018.v11i11.29059

7. Boyarchuk OR. (2022). Modern approaches to the treatment of congenital neutropenia. Modern Pediatrics. Ukraine. 3 (123): 80-84. https://doi.org/10.15574/SP.2022.123.80

8. Donadieu J, Beaupain B, Fenneteau O, Bellanné-Chantelot C. (2017). Congenital neutropenia in the era of genomics: classification, diagnosis, and natural history. Br J Haematol. 179 (4): 557-574. https://doi.org/10.1111/bjh.14887; PMid:28875503

9. Erdős M, Boyarchuk O, Maródi L. (2022). Case Report: Association between cyclic neutropenia and SRP54 deficiency. Front Immunol. 13: 975017. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.975017; PMid:36159802 PMCid:PMC9493107

10. Fadeel B, Garwicz D, Carlsson G, Sandstedt B, Nordenskjöld M. (2021). Kostmann disease and other forms of severe congenital neutropenia. Acta Paediatr. 110 (11): 2912-2920. https://doi.org/10.1111/apa.16005; PMid:34160857

11. Järviaho T, Halt K, Hirvikoski P, Moilanen J, Möttönen M, Niinimäki R. (2018). Bone marrow failure syndrome caused by homozygous frameshift mutation in the ERCC6L2 gene. Clin Genet. 93 (2): 392-395. https://doi.org/10.1111/cge.13125; PMid:28815563

12. Kinash MI, Boyarchuk OR, Shulhai OM, Boyko Y, Hariyan TV. (2020). Prіmary immunodeficiencies associated with DNA damage response: complexities of the diagnosis. Archives of the Balkan Medical Union. 55 (3): 11-18. https://doi.org/10.31688/ABMU.2020.55.3.19

13. Lebel A, Yacobovich J, Krasnov T et al. (2015). Genetic analysis and clinical picture of severe congenital neutropenia in Israel. Pediatric Blood and Cancer. 62: 103-108. https://doi.org/10.1002/pbc.25251; PMid:25284454

14. Seidel MG, Kindle G, Gathmann B et al. (2019). The European Society for Immunodeficiencies (ESID) Registry Working Definitions for the Clinical Diagnosis of Inborn Errors of Immunity. J Allergy Clin Immunol Pract. 7 (6): 1763-1770.

15. Seidel MG. (2014). Autoimmune and other cytopenias in primary immunodeficiencies: pathomechanisms, novel differential diagnoses, and treatment. Blood. 124 (15): 2337-2344. https://doi.org/10.1182/blood-2014-06-583260; PMid:25163701 PMCid:PMC4192747

16. Spoor J, Farajifard H, Rezaei N. (2019). Congenital neutropenia and primary immunodeficiency diseases. Crit Rev Oncol Hematol. 133: 149-162. https://doi.org/10.1016/j.critrevonc.2018.10.003; PMid:30661651

17. Tangye SG, Al-Herz W, Bousfiha A et al. (2022). Human Inborn Errors of Immunity: 2022 Update on the Classification from the International Union of Immunological Societies Expert Committee. J Clin Immunol. 24: 1-35. https://doi.org/10.1007/s10875-022-01289-3; PMid:35748970 PMCid:PMC9244088

18. Tummala H, Kirwan M, Walne AJ et al. (2014). ERCC6L2 mutations link a distinct bone‐marrow failure‐syndrome to DNA repair and mitochondrial function. American Journal of Human Genetics. 94 (2): 246-256. https://doi.org/10.1016/j.ajhg.2014.01.007; PMid:24507776 PMCid:PMC3928664

19. Walkovich K, Connelly JA. (2019). Congenital Neutropenia and Rare Functional Phagocyte Disorders in Children. Hematol Oncol Clin North Am. 33 (3): 533-551. https://doi.org/10.1016/j.hoc.2019.01.004; PMid:31030818

20. Zhang S, Pondarre C, Pennarun G et al. (2016). A nonsense mutation in the DNA repair factor Hebo causes mild bone marrow failure and microcephaly. J Exp Med. 213 (6): 1011-1028. https://doi.org/10.1084/jem.20151183; PMid:27185855 PMCid:PMC4886357