Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 7(127): 46-52. doi 10.15574/SP.2022.127.46
Страшок Л. А.^1,2, Турчина С. І.^1,3, Косовцова Г. В.¹, Бузницька О. В.³, Завеля Е. М.^1,2, Ісакова М. Ю.^1,2, Єщенко А. В.^1,2, Хоменко М. А.^3
1ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків
²Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна
³Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна

Для цитування: Страшок ЛА, Турчина СІ, Косовцова ГВ, Бузницька ОВ та інш. (2022). Ліпідні маркери прогнозування неалкогольної жирової хвороби печінки в юнаків із гіпоандрогенією. Сучасна педіатрія. Україна. 7(127): 46–52. doi 10.15574/SP.2022.127.46.
Стаття надійшла до редакції 24.09.2022 р., прийнята до друку 15.11.2022 р.

Метаболічний синдром (МС) та асоційовані з ним стани є актуальною проблемою людства. Гастроентерологічним компонентом МС вважається неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП). На сьогодні немає наукових досліджень впливу гіпоандрогенії (ГА) на метаболічний контроль і формування НАЖХП у хлопців-підлітків.
Мета – визначити прогностичне значення змін у ліпідному профілі для формування НАЖХП у юнаків із ГА.
Матеріали та методи. У 2019-2021 рр. проведено комплексне обстеження 107 юнаків віком від 13 до 18 років із ГА – клінічне обстеження, аналізи крові з визначенням рівня γ-глутамілтранспептидази, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, загального білірубіну, ліпідного профілю, рівня тестостерону, імунореактивного інсуліну. Морфофункціональний стан гепатобіліарної системи вивчено за ультразвуковим дослідженням (УЗД), за результатами якого юнаків із ГА поділено на групи спостереження (1-ша група – з нормальними параметрами печінки, 2-га – з ознаками стеатозу). Прогностичну оцінку щодо формування стеатозу печінки при ГА проведено за допомогою ROC-аналізу з розрахунком AUC.
Результати. За даними УЗД, у третини юнаків із ГА виявлено ознаки НАЖХП. Стан інсулінорезистентності встановлено у 22% юнаків, достовірно частіше в пацієнтів з УЗ-ознаками НАЖХП. З аналізу показників ліпідного спектра крові всіх юнаків із ГА відмічено проатерогенні зміни, більш виражені в групі з НАЖХП. З ROC-аналізу для кількісних біохімічних ознак показано, що при використанні точки розподілу показника β-ліпопротеїдів >5,8 г/л для діагностики збільшення печінки як ознаки НАЖХП у юнаків із ГА чутливість становила 72,0%, специфічність – 55,3%. Значення площі під ROC-кривою дорівнювало 0,624 [0,514; 0,725] при рівні статистичної значущості p=0,045.
Висновки. У третини юнаків із ГА встановлено ознаки НАЖХП на стадії стеатозу. У всіх підлітків із ГА виявлено дисліпідемію атерогенної спрямованості, більш виражену у хворих із НАЖХП. Відмічено предикторну цінність визначення рівня β-ліпопротеїдів для виявлення НАЖХП у юнаків із ГА. Визначення β-ліпопротеїдів може мати економічну доцільність щодо діагностичного обстеження юнаків із ГА.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: юнаки, неалкогольна жирова хвороба печінки, гіпоандрогенія, β-ліпопротеїди, прогностичне значення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Agudelo G, Bedoya G, Estrada A et al. (2014). Variations in the prevalence of metabolic syndrome in adolescents according to different criteria used for diagnosis: which definition should be chosen for this age group? Metabolic Syndrome and Related Disorders. May 2014: 202-209. https://doi.org/10.1089/met.2013.0127; PMid:24564686

2. Al-Hamad D, Raman V. (2017). Metabolic syndrome in children and adolescents. Translational Pediatrics. 6 (4): 397-407. https://doi.org/10.21037/tp.2017.10.02; PMid:29184820 PMCid:PMC5682379

3. Antonio L, Wu FCW, O'Neill TW et al. (2015). Associations between sex steroids and the development of metabolic syndrome: a longitudinal study in European men. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 100 (4): 1396-1404. https://doi.org/10.1210/jc.2014-4184; PMid:25636052

4. Бузницька ОВ. (2022). Характеристика ліпідного обміну в підлітків з ожирінням та ознаками метаболічного синдрому. Сучасна педіатрія. Україна. 1 (121): 49-54. https://doi.org/10.15574/SP.2022.121.49.

5. Chalasani N, Younossi Z, Lavine JE et al. (2018). The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: Practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology. 67 (1): 328-357. https://doi.org/10.1002/hep.29367; PMid:28714183

6. Corte CD, Alisi A, Saccari A et al. (2015). Nonalcoholic fatty liver in children and adolescents: an overview. Journal of Аdolescent Нealth. 51 (4): 305-312. https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2012.01.010; PMid:22999829

7. Cunningham GR. (2015). Testosterone and metabolic syndrome. Asian Journal of Andrology. 17 (2): 192-196. https://doi.org/10.4103/1008-682X.148068; PMid:25652634 PMCid:PMC4650473

8. Ebrahimi F, Christ-Crain M. (2016). Metabolic syndrome and hypogonadism-two peas in a pod. Swiss Medical Weekly. 21 (146): 4283. https://doi.org/10.4414/smw.2016.14283; PMid:26999489

9. European Association for the Study of the Liver (EASL); European Association for the Study of Diabetes (EASD); European Association for the Study of Obesity (EASO). (2016). Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. Journal of Нepatology. 64 (6): 1388-1402. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2015.11.004; PMid:27062661

10. Expert Panel on Detection, Evaluation and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (2001). Executive Summary of the Third Report of the National Cholesterol Education Program (NCEP). Expert Panel on Detection, Evaluation and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III). JAMA. 285: 2486-2497. https://doi.org/10.1001/jama.285.19.2486; PMid:11368702

11. GBD 2015 Risk Factors Collaborators. (2016). Global, regional, and national comparative risk assessment of 79 behavioral, environmental and occupational, and metabolic risks or clusters of risks, 1990-2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet. 388 (10053): 1659-1724. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31679-8; PMid:27733284

12. Gromnatska N, Cherkas A, Lemishko B, Kulya O. (2019). The pattern of metabolic syndrome in children with abdominal obesity. Georgian Med News. 289: 68-72.

13.Heinonen OP, Huttunen JK, Manninen V et al. (1994). The Helsinki Heart Study: coronary heart disease incidence during an extended follow-up. Journal of Internal Medicine. 235 (1): 41-49. https://doi.org/10.1111/j.1365-2796.1994.tb01030.x; PMid:8283158

14. Khazai B, Golden SH, Colangelo LA et al. (2016). Association of endogenous testosterone with subclinical atherosclerosis in men: the multi-ethnic study of atherosclerosis. Clinical Еndocrinology. 84 (5): 700-707. https://doi.org/10.1111/cen.12997; PMid:26663365

15. Magge SN, Goodman E, Armstrong SC et al. (2017). The metabolic syndrome in children and adolescents: shifting the focus to cardiometabolic risk factor clustering. Pediatrics. 140 (2): 2017-1603. https://doi.org/10.1542/peds.2017-1603; PMid:28739653

16. Mantovania А, Zaza G, Byrne CD. (2018). Nonalcoholic fatty liver disease: A systematic review and meta-analysis. Metabolism. 79: 64-76. https://doi.org/10.1016/j.metabol.2017.11.003
PMid:29137912

17. МОЗ України. (2013). Уніфікований клінічний Протокол медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення. Наказ МОЗ України, 29 січня 2013 року № 59. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0059282-13.

18. Mody A, White D, Kanwal F et al. (2015). Relevance of low testosterone to non-alcoholic fatty liver disease. Cardiovascular Endocrinology. 1; 4 (3): 83-89. https://doi.org/10.1097/XCE.0000000000000057; PMid:26405614 PMCid:PMC4577238

19. Onat A, Can G, Kaya A et al. (2015). Fatty liver disease: Disparate predictive ability for cardiometabolic risk and all-cause mortality. World Journal of Gastroenterology. 28; 21 (48): 13555-13565. https://doi.org/10.3748/wjg.v21.i48.13555; PMid:26730168 PMCid:PMC4690186

20. Пархоменко ЛК, Страшок ЛА, Турчина СІ та ін. (2021). Механізми формування стеатозу печінки в юнаків із гіпоандрогенією. Репродуктивна ендокринологія. 1 (57): 79-83. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2021.57.79-83.

21. Турчина СІ, Костенко ТП, Косовцова ГВ та ін. (2020). Критерії визначення гіпоандрогенії у хлопчиків-підлітків. Український журнал дитячої ендокринології. 4: 14-19. https://doi.org/10.30978/UJPE2020-4-14.

22. Ventimiglia E, Capogrosso P, Serino A et al. (2016). Metabolic syndrome in White-European men presenting for secondary couple's infertility: an investigation of the clinical and reproductive burden. Asian J Androl. 19 (3): 368-373. https://doi.org/10.4103/1008-682X.175783; PMid:27004539 PMCid:PMC5427796

23. Vos MB, Abrams SH, Barlow SE et al. (2017). NASPGHAN Clinical Practice Guideline for the Diagnosis and Treatment of Nonalcoholic Fatty Liver Disease in Children: Recommendations from the Expert Committee on NAFLD (ECON) and the North American Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition (NASPGHAN). Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 64 (2): 319-334. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001482; PMid:28107283 PMCid:PMC5413933

24. Weiss R, Bremer A, Lustig R. (2013). What is metabolic syndrome, and why are children getting it? Annals of the New York Academy of Sciences. 1281: 123-140. https://doi.org/10.1111/nyas.12030; PMid:23356701 PMCid:PMC3715098

25. Winter AG, Zhao F, Lee RK. (2014). Androgen deficiency and metabolic syndrome in men. Translational Andrologv and Urology. 3 (1): 50-58. doi: 10.3978/j.issn.2223-4683.2014.01.04.