Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 4(161): 49-57; doi 10.15574/HW.2022.161.49
Суліменко О. М.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Суліменко ОМ. (2022). Прогнозування і профілактика прееклампсії при багатоплідній вагітності після допоміжних репродуктивних технологій. Український журнал Здоров’я жінки. 4(161): 49-57; doi 10.15574/HW.2022.161.49.
Стаття надійшла до редакції 17.05.2022 р.; прийнята до друку 17.09.2022 р.

Мета – оцінити ефективність впровадженого алгоритму лікувально-профілактичних заходів шляхом аналізу перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених при багатоплідній вагітності після допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ); оцінити зміни біохімічних маркерів дисфункції ендотелію в разі виявлення доклінічних проявів прееклампсії у вагітних із багатоплідною вагітністю після ДРТ.
Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження вагітних дихоріальною диамніотичною двійнею після ДРТ: І (основна) група – 35 вагітних двійнею, яким запропоновано розроблений алгоритм спостереження; ІІ (контрольна) група – 27 вагітних, яким проведено спостереження за загальноприйнятими методиками ведення багатоплідної вагітності. Статистичну обробку результатів дослідження проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 6.0».
Результати. У І групі встановлено 2 випадки помірної прееклампсії в 32 і 33 тижні вагітності (PLGF – 63,2 пг/мл і 58,7 пг/мл, співвідношення sFlt-1/PLGF – 51,7 і 66,3). У ІІ групі виявлено 4 випадки прееклампсії: 2 випадки помірної прееклампсії (PlGF – 74,1 пг/мл і 69,3 пг/мл, співвідношення sFlt-1/PLGF – 98,6 і 104,5); 2 випадки тяжкої прееклампсії в 33 і 34 тижні (PLGF – 44,1 пг/мл і 47,3 пг/мл, співвідношення sFlt-1/PLGF – 122,4 і 130,1) на тлі ознак гестаційної гіпертензії. Затримку росту плода в І групі зафіксовано в 3 (8,6%) жінок (І ст. – у 2 (5,7%) випадках, ІІ ст. – в 1 (2,9%) випадку, ІІІ ст. не діагностовано); у ІІ групі – у 7 (25,9%) пацієнток (І ст. – у 2 (7,4%) випадках, ІІ ст. – у 4 (14,8%) випадках, ІІІ ст. – в 1 (3,7%) випадку). Дистрес плода в І групі виявлено в 4 (11,4%) вагітних (під час вагітності – в 1 (2,9%) випадку, під час пологів – у 3 (8,6%) випадках); у ІІ групі – у 7 (25,9%) жінок (під час вагітності – у 5 (18,5%) випадках, під час пологів – у 2 (7,4%) випадках). Передчасні пологи у І групі відмічено в 5 (14,3%) жінок (до 34 тижнів гестації – у 2 (5,7%) випадках, після 34 тижнів гестації – у 3 (8,6%) випадках); у ІІ групі – у 8 (29,6%) жінок (до 34 тижнів гестації – у 5 (18,5%) випадках, після 34 тижнів гестації – у 3 (11,1%) випадках). Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти виявлено у 2 (7,4%) жінок у ІІ групі, а в І групі таких випадків не зафіксовано. Вагінальні пологи відмічено в 14 (40%) жінок І групи та в 7 (25,9%) пацієнток ІІ групи; кесарів розтин – відповідно у 21 (60%) і у 19 (70,4%) жінок. Комбіновані пологи проведено в 1 (3,7%) жінки ІІ групи, а в І групі – не зафіксовано. Гіпоксично-ішемічне ураження виявлено у 2 (5,7%) дітей від жінок І групи та в 4 (14,8%) дітей від матерів ІІ групи. Порушення адаптації відмічено в 5 (14,3%) випадках у І групі та у 8 (29,6%) випадках у ІІ групі. Переведення на другий етап лікування потребували 3 (8,6%) дитини від матерів І групи та 6 (22,2%) дітей від матерів ІІ групи.
Висновки. Запропонований алгоритм сучасних діагностичних і лікувально-профілактичних заходів дав змогу достовірно знизити частоту розвитку прееклампсії, акушерських та перинатальних ускладнень і може бути рекомендованим до застосовування у практичній охороні здоров’я. Дослідження антиангіогенного фактора sFlt-1 і проангіогенного фактора PLGF та їхнє співвідношення є перспективним у прогнозуванні та ранній діагностиці прееклампсії при багатоплідній вагітності після ДРТ. Використання Triage PLGF та sFlt-1/PLGF має широко впроваджуватися в практику акушерів-гінекологів як прогностичний маркер для вчасного розпізнавання прееклампсії для зменшення перинатальних ускладнень, як з боку матері, так і з боку плода. На основі відслідковування динаміки зростання співвідношення sFlt-1/PLGF можна спрогнозувати ранній розвиток прееклампсії навіть без клінічних симптомів і прийняти рішення про можливість пролонгування вагітності або потребу термінового розродження.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, багатоплідна вагітність, прееклампсія, циркулюючі біомаркери ангіоґенезу sFlt-1 і PLGF.

ЛІТЕРАТУРА

1. Brustad N et al. (2020). Effect of high-dose vs standard-dose vitamin D supplementation in pregnancy on bone mineralization in offspring until age 6 years: a prespecified secondary analysis of a double-blinded, randomized clinical trial. JAMA pediatrics. 174 (5): 419-427. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2019.6083; PMid:32091548 PMCid:PMC7042912

2. Bujold E, Roberge S, Lacasse Y et al. (2010). Prevention of preeclampsia and intrauterine growth restriction with aspirin started in early pregnancy: a meta-analysis. Obstet Gynecol. 116: 402-414. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181e9322a; PMid:20664402

3. Burton GJ, Redman CW, Roberts JM, Moffett A. (2019). Pre-eclampsia: pathophysiology and clinical implications. BMJ. 366: l2381. https://doi.org/10.1136/bmj.l2381; PMid:31307997

4. Colafella KMM, Neuman RI, Visser W, Danser AJ, Versmissen J. (2020). Aspirin for the prevention and treatment of pre‐eclampsia: A matter of COX‐1 and/or COX‐2 inhibition? Basic & Clinical Pharmacology & Toxicology. 127 (2): 132-141. https://doi.org/10.1111/bcpt.13308; PMid:31420920 PMCid:PMC7496715

5. Darmochwal-Kolarz D, Kolarz B, Korzeniewski M, Kimber-Trojnar Z, Patro-Malysza J, Mierzynski R, Oleszczuk J. (2016). A prevention of pre-eclampsia with the use of acetylsalicylic acid and low-molecular weight heparin – molecular mechanisms. Current pharmaceutical biotechnology. 17 (7): 624-628. https://doi.org/10.2174/1389201017666160301103312; PMid:26927215

6. Hybiak J, Broniarek I, Kiryczyński G, Los LD, Rosik J et al. (2020). Aspirin and its pleiotropic application. European journal of pharmacology. 866: 172762. https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2019.172762; PMid:31669590

7. Іванченко СВ, Аралова ВО. (2019). Питання й проблеми діагностики та лікування залізодефіцитної анемії вагітних. Схiдноєвропейський журнал внутрiшньої та сiмейної медицини. 2: 101-104. https://doi.org/10.15407/internalmed2019.02.101

8. Khanabdali R, Shakouri-Motlagh A, Wilkinson S, Murthi P, Georgiou HM, Brennecke SP, Kalionis B. (2018). Low-dose aspirin treatment enhances the adhesion of preeclamptic decidual mesenchymal stem/stromal cells and reduces their production of pro-inflammatory cytokines. Journal of Molecular Medicine. 96 (11): 1215-1225. https://doi.org/10.1007/s00109-018-1695-9; PMid:30276549

9. Konijnenberg A, Stokkers EW, van der Post JA et al. (1997). Extensive platelet activation in preeclampsia compared with normal pregnancy: enhanced expression of cell adhesion molecules. Am J Obstet Gynecol. 176 (2): 461-469. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(97)70516-7

10. Larsen S, Bjellanda EK, Haavaldsena C, Eskilda A. (2016). Placental weight in pregnancies with high or low hemoglobin concentrations. European journal of Obstetrics & Gynecology and reproductive biology. 206: 48-52. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2016.08.039; PMid:27614676

11. Leaños-Miranda A et al. (2019). Soluble endoglin as a marker for preeclampsia, its severity, and the occurrence of adverse outcomes. Hypertension. 74 (4): 991-997. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.13348; PMid:31446801

12. Leow SH, Fisher G, Corker B, Batho O et al. (2020). Future cardio- vascular disease risk for women with gestational hypertension: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Am Heart As- soc. 9 (13): e013991. https://doi.org/10.1161/JAHA.119.013991; PMid:32578465 PMCid:PMC7670531

13. Liu C et al. (2018). Supplementation of folic acid in pregnancy and the risk of preeclampsia and gestational hypertension: a meta-analysis. Archives of gynecology and obstetrics. 298 (4): 697-704. https://doi.org/10.1007/s00404-018-4823-4; PMid:29978414 PMCid:PMC6153594

14. Loussert L, Vidal F, Parant O, Hamdi SM, Vayssiere C, Guerby P. (2020). Aspirin for prevention of preeclampsia and fetal growth restriction. Prenatal diagnosis. 40 (5): 519-527. https://doi.org/10.1002/pd.5645; PMid:31955436

15. Luft FC. (2006). Soluble endoglin (sEng) joins the soluble fms-like tyrosine kinase (sFlt) receptor as a pre-eclampsia molecule. Nephrology Dialysis Transplantation. 21 (11): 3052-3054. https://doi.org/10.1093/ndt/gfl439; PMid:16870672

16. O'Gorman N, Wright D, Rolnik DL, Nicolaides KH, Poon LC. (2016). Study protocol for the randomised controlled trial: combined multimarker screening and randomised patient treatment with ASpirin for evidence-based PREeclampsia prevention (ASPRE). BMJ Open. 6: e011801. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2016-011801; PMid:27354081 PMCid:PMC4932292

17. Poniedziałek-Czajkowska E, Radzisław M. (2021). Could Vitamin D Be Effective in Prevention of Preeclampsia? Nutrients. 13 (11): 3854. https://doi.org/10.3390/nu13113854; PMid:34836111 PMCid:PMC8621759

18. Purswani JM et al. (2017). The role of vitamin D in pre-eclampsia: a systematic review. BMC pregnancy and childbirth. 17 (1): 1-15. https://doi.org/10.1186/s12884-017-1408-3; PMid:28709403 PMCid:PMC5513133

19. Queensland Clinical Guidelines. (2021). Hypertension and pregnancy. Queensland Clinical Guidelines: Statewide Maternity and Neonatal Clinical Network (Queensland): 36. URL: https://www.health.qld.gov.au/__data/assets/pdf_file/0034/139948/g-hdp.pdf.

20. Rehal A et al. (2021). Early vaginal progesterone versus placebo in twin pregnancies for the prevention of spontaneous preterm birth: a randomized, double-blind trial. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 224 (1): 86-e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.06.050; PMid:32598909

21. Roberge S, Nicolaides K, Demers S, Hyett J, Chaillet N, Bujold E. (2017). The role of aspirin dose on the prevention of preeclampsia and fetal growth restriction: systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 216: 110-120.e6. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.09.076; PMid:27640943

22. Rolnik DL, Nicolaides KH, Poon LC. (2020). Prevention of preeclampsia with aspirin. Am J Obstet Gynecol. 226 (2S): S1108-S1119. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.08.045; PMid:32835720

23. Romero R, Conde-Agudelo A, El-Refaie W, Rode L, Brizot ML et al. (2017). Vaginal progesterone decreases preterm birth and neonatal morbidity and mortality in women with a twin gestation and a short cervix: an updated meta-analysis of individual patient data. Ultrasound Obstet Gynecol. 49: 303-314. https://doi.org/10.1002/uog.17397; PMid:28067007 PMCid:PMC5396280

24. Schröder-Heurich B, Springer CJP, von Versen-Höynck F. (2020). Vitamin D effects on the immune system from periconception through pregnancy. Nutrients. 12 (5): 1432. https://doi.org/10.3390/nu12051432; PMid:32429162 PMCid:PMC7284509

25.Serban D, Crisan C, Serban C, Serbu IBM, Kundani N et al. (2018). Effects of Acetylsalicylic Acid in Preterm Preeclampsia Prevention. Revista de Chimie (Bucharest). 69: 5. https://doi.org/10.37358/RC.18.5.6289

26. Serrano NC et al. (2018). Association of pre-eclampsia risk with maternal levels of folate, homocysteine and vitamin B12 in Colombia: A case-control study. PloS one. 13 (12): e0208137. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0208137; PMid:30521542 PMCid:PMC6283543

27. Valdés G. (2022). Focus on today's evidence while keeping an eye on the future: lessons derived from hypertension in women. J Hum Hypertens. https://doi.org/10.1038/s41371-021-00652-y; PMid:35082377

28. Вдовиченко ЮП, Гопчук ОМ. (2016). Анемія вагітних – фактор ризику розвитку акушерської та перинатальної патології (огляд літератури). Здоровье женщины. 3 (109): 62-65.

29. Vitamin D. Health report. (2016). The Scientific Advisory Committee on Nutrition (SACN) recommendations on vitamin D. Public Health England: 289.

30. Wagner CL et al. (2017). Vitamin D administration during pregnancy as prevention for pregnancy, neonatal and postnatal complications. Reviews in Endocrine and Metabolic Disorders. 18 (3): 307-322. https://doi.org/10.1007/s11154-017-9414-3; PMid:28214921

31. Walsh SW, Strauss III JF. (2021). The road to low-dose aspirin therapy for the prevention of preeclampsia began with the placenta. International Journal of Molecular Sciences. 22 (13): 6985. https://doi.org/10.3390/ijms22136985; PMid:34209594 PMCid:PMC8268135

32. Wei SQ et al. (2012). Longitudinal vitamin D status in pregnancy and the risk of pre‐eclampsia. BJOG: An International Journal of Obstetrics & Gynaecology. 119 (7): 832-839. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2012.03307.x; PMid:22462640

33. Wen SW et al. (2018). Effect of high dose folic acid supplementation in pregnancy on pre-eclampsia (FACT): double blind, phase III, randomised controlled, international, multicentre trial. BMJ. 362. https://doi.org/10.1136/bmj.k3478

34. Wen, SW et al. (2016). Folic acid supplementation in pregnancy and the risk of pre-eclampsia – a cohort study. PLoS One. 11 (2): e0149818. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0149818; PMid:26901463 PMCid:PMC4764298

35. Wu P, Haththotuwa R, Kwok CS, Babu A, Babu A, Kotronias RA, Rushton C et al. (2017). Preeclampsia and future cardiovascular health: a systematic review and meta-analysis. Circ Cardiovasc Qual Outcomes. 10 (2): e003497. https://doi.org/10.1161/CIRCOUTCOMES.116.003497; PMid:28228456

36. Xu L et al. (2014). The relationship of hypovitaminosis D and IL-6 in preeclampsia. American journal of obstetrics and gynecology. 210 (2): 149-e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2013.09.037; PMid:24080305 PMCid:PMC4040267

37. Zheng L et al. (2020). The effect of folic acid throughout pregnancy among pregnant women at high risk of pre-eclampsia: A randomized clinical trial. Pregnancy hypertension. 19: 253-258. https://doi.org/10.1016/j.preghy.2020.01.005 ;PMid:31987769