Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 4(161): 43-48; doi 10.15574/HW.2022.161.43
Сокол І. В., Говсєєв Д. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Сокол ІВ, Говсєєв ДО. (2022). Роль білків теплового шоку в прогнозуванні перебігу клімактеричного синдрому. Український журнал Здоров’я жінки. 4(161): 43-48; doi 10.15574/HW.2022.161.43.
Стаття надійшла до редакції 30.04.2022 р.; прийнята до друку 17.09.2022 р.

Проблема клімактерію актуальна вже протягом багатьох десятиліть. Патогенетично обґрунтованим методом лікування, враховуючи зміну гормонального фону жінки, є замісна гормональна терапія. Визначення імунних маркерів клітинного гомеостазу є одним із перспективних напрямів, тому вивчення змін рівнів антитіл до HSP60 може стати надійним маркером як перебігу, так і компенсації порушень нервово-вегетативного стану в перименопаузі.
Мета – вивчити роль рівнів антимюлерового, фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого, тиреотропного гормонів, антитіл (IgG) до людського білка теплового шоку 60 (HSP60) і його бактеріального гомолога (GroEl); визначити акушерський анамнез на діагностику та лікування вазомоторних симптомів у жінок у перименопаузі.
Матеріали та методи. Обстежено 158 пацієнток із клімактеричним синдромом у перименопаузі в період із жовтня 2019 року по березень 2022 року. До 1-ї (основної) групи залучено 80 пацієнток, які погодилися на лікування та отримували його за стандартною схемою: комбіноване лікування в циклічному режимі – естрогени (17β-естрадіол) + гестагени (дидрогестерон); а до 2-ї групи (порівняння) – 78 жінок, які відмовилися від лікування за наявності естрогендефіцитного стану.
Результати. Виявлено зниження (p<0,01) ризику недосягнення високого ефекту лікування з вазомоторними симптомами для пролікованих пацієнток, ВШ=0,04 (95% ДІ: 0,01-0,18), порівняно з групою непролікованих пацієнток. Зі збільшенням кількості пологів ризик недосягнення високого ефекту лікування жінок із вазомоторними симптомами зростає (p=0,01), ВШ=2,27 (95% ДІ: 1,2-4,27) на кожні пологи. Виявлено нижчий (р=0,039) ризик недосягнення високого ефекту лікування жінок із вазомоторними симптомами при більш високому рівні GroEl, ВШ=0,994 (95% ДІ: 0,987-1,000) на кожен нг. При стандартизації за рівнем тиреотропного гормону та проявами вазомоторних симптомів до лікування або за його відсутності виявлено зниження (р<0,001) ризику недосягнення високого ефекту лікування жінок із вазомоторними симптомами в пролікованих пацієнток, ВШ=0,04 (95% ДІ: 0,01-0,20).
Висновки. Встановлено, що немає інформативного показника для прогнозування ефективності лікування жінок із вазомоторними симптомами. Встановлено, що показник  HSP60 не впливає, а показник GroEl впливає на ефективність лікування вазомоторних клінічних проявів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: перименопауза, клімактеричний синдром, замісна гормональна терапія, HSP60, GroEl.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bauer M, Heinz A, Whybrow PC. (2002). Thyroid hormones, serotonin, and mood: synergy and significance in the adult brain. Mol Psychiatry. 7 (2): 140-156. https://doi.org/10.1038/sj.mp.4000963; PMid:11840307

2. Benhalima K, Van Crombrugge P, Moyson C et al. (2018). A modified twostep screening strategy for gestational diabetes mellitus based on the 2013 WHO criteria by combining the glucose challenge test and clinical risk factors. J Clin Med. 7 (10). pii:E351. https://doi.org/10.3390/jcm7100351; PMid:30322138 PMCid:PMC6210855

3. Berestoviy V, Mahmood A, Venckivska I, Ginzburg V, Sokol I, Berestoviy O, Govsieiev D. (2021). The overview and role of heat shock proteins (HSP) especially HSP 60 and 70 in reproduction and other pathologies (a literature review). Medicni perspektivi. 26 (1): 54-62. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227733

4. Де Вільєрс Т, Татарчук Т, Авраменко Н, Булавенко О, Габаль В та ін. (2016). Національний консенсус щодо ведення пацієнток у клімактерії. Reproductive endocrinology. 27: 8-25. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2016.27.8-25.

5. Del Ghianda S, Tonacchera M, Vitti P. (2014). Thyroid gland and menopause. Menopause. 17 (3): 225-234. https://doi.org/10.3109/13697137.2013.838554; PMid:23998691

6. Dillon KE, Gracia CR. (2013). What is normal ovarian reserve? Seminars in reproductive medicine. 31 (6): 427-436. https://doi.org/10.1055/s-0033-1356478; PMid:24101223

7. Fait T. (2019). Menopause hormone therapy: latest developments and clinical practice. Drugs in context: 8. https://doi.org/10.7573/dic.212551; PMid:30636965 PMCid:PMC6317580

8. Ferrell RJ, Simon JA, Pincus SM et al. (2006). The length of perimenopausal menstrual cycles increases later and to a greater degree than previously reported. Fertil Steril. 86: 619-624. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2006.01.045; PMid:16889776

9. Hall JE. (2015). Endocrinology of the Menopause. Endocrinol Metab Clin North Am. 44 (3): 485-496. https://doi.org/10.1016/j.ecl.2015.05.010; PMid:26316238 PMCid:PMC6983294

10. Kase NG. (2009). Impact of hormone therapy for women aged 35-65 years, from contraception to hormone replacement. Gend Med. 6 (1): 37-59. https://doi.org/10.1016/j.genm.2009.02.001; PMid:19318218

11. Kelsey TW, Wright P, Nelson SM, Anderson RA, Wallace WHB. (2011). A validated model of serum anti-müllerian hormone from conception to menopause. PloS one. 6 (7): e22024. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0022024; PMid:21789206 PMCid:PMC3137624

12. Макаренко МВ, Говсеев ДА, Ворона РМ, Цисаренко АМ, Васильчук ОЯ та інш. (2016). Идентификация и характеристика антител против HSP60 человека у беременных. Здоровье женщины. 8 (114): 75-75. https://doi.org/10.15574/HW.2016.114.75.

13. Oi N, Ohi K. (2013). Comparison of menopausal symptoms and thyroid disease symptoms in Japanese women aged 35-59 years. Climacteric. 16 (5): 555-560. https://doi.org/10.3109/13697137.2012.717995; PMid:23025806

14. Partyka Ł, Hartwich J, Kieć-Wilk B, Polus A, Wybrańska I, Dembińska-Kieć A. (2001). Is atherosclerosis an autoimmunological process? Przeglad Lekarski. 58 (12): 1067-1070.

15. Pinkerton J. (2017). The NAMS 2017 Hormone Therapy Position Statement Advisory Panel. The North American Menopause Society, New York. 24 (7): 728-753. https://doi.org/10.1097/GME.0000000000000921; PMid:28650869

16. Rajtar-Ciosek A, Kacalska-Janssen O, Zmaczyński A, Wyroba J et al. (2015). Reduction in the level of antibodies against heat shock proteins 60 during different hormonal protocols in postmenopausal women. Menopause Review/Przegląd Menopauzalny. 14 (4): 218-222. https://doi.org/10.5114/pm.2015.56402; PMid:26848292 PMCid:PMC4733899

17. Razvi S, Shakoor A, Vanderpump MPJ et al. (2008). Effect of age on the association between subclinical hypothyroidism and coronary heart disease: a meta-analysis. J Clin Endocrinol Metab. 93: 2998-3007. https://doi.org/10.1210/jc.2008-0167; PMid:18505765

18. Santoro N. (2017). Using Antimüllerian hormone to predict fertility. Jama. 318 (14): 1333-1334. https://doi.org/10.1001/jama.2017.14954; PMid:29049571

19. Surks MI, Hollowell JG. (2007). Age distribution of serum thyrotropin and antithyroid antibodies in the US population: implications for the prevalence of subclinical hypothyroidism J Clin Endocrinol Metab. 92: 4575-4582. https://doi.org/10.1210/jc.2007-1499; PMid:17911171

20. Troìa L, Martone S, Morgante G, Luisi S. (2020). Management of perimenopause disorders: hormonal treatment. Gynecological Endocrinology. 37: 3. https://doi.org/10.1080/09513590.2020.1852544; PMid:33263443