Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 4(161): 21-26; doi 10.15574/HW.2022.161.21
Кротік О. І.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Кротік ОІ. (2022). Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент у породіль з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі. Український журнал Здоров’я жінки. 4(161): 21-26; doi 10.15574/HW.2022.161.21.
Стаття надійшла до редакції 26.05.2022 р.; прийнята до друку 17.09.2022 р.

Мета – дослідити та оцінити макроскопічні, гістологічні, морфологічні та імуногістохімічні зміни плацент; вивчити особливості експресії маркера ендотеліальних клітин CD34 в судинному руслі вілльозного дерева плаценти в породіль з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в анамнезі після прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Матеріали та методи. Проаналізовано морфологічне, імуногістохімічне дослідження та рівень експресії СD34 50 плацент від породіль із ІПСШ в анамнезі. I група – 25 плацент від породіль, яким проведено прегравідарну підготовку перед циклом ДРТ, з акушерським та перинатальним супроводженням і розродженням відповідно до розроблених нами медико-організаційних алгоритмів, прогностичної методики та лікувально-профілактичних схем; ІІ група – 25 плацент від породіль, яким виконано загальноприйняті прогностичні та лікувально-профілактичні заходи.
Результати. За даними гістологічного дослідження плацент від жінок I групи, переважали прояви компенсаторних процесів, і відмічалася значно менша вираженість патологічних змін. Плацентарно-плодовий коефіцієнт у жінок I групи був вірогідно вищим, ніж у жінок IІ групи, і становив 0,17, проти 0,15. Спостерігалося зменшення розгалуження кровоносних судин, у результаті чого капіляри займали переважно центральне та парацентральне положення. Дистрофічні та некротичні процеси, із заміною хоріального епітелію фібриноїдними масами, виявлялись у незначній кількості кінцевих ворсин, що відносилося до пристосувальних механізмів. Найбільша площа експресії CD34 у ворсинчастому хоріоні плацент реєструвалася в І групі і становила 9,49±0,47%, у ІІ групі вона була меншою в 1,29 раза (7,34±0,15%; p<0,01). Найбільша оптична щільність експресії CD34 у ворсинчастому хоріоні плацент відмічалася в жінок ІІ групи (0,22±0,01 у.о.), яка перевищувала аналогічну в пацієнток І групи (0,20±0,01 у. о.) – у 1,25 раза (p<0,01).
Висновки. У разі прегравідарної підготовки перед циклами ДРТ і за комплексної корекції дизадаптаційних порушень у фетоплацентарному комплексі вагітних із ІПСШ в анамнезі включаються всі структурні механізми адаптації плаценти, які дають змогу зберегти морфометричні та дифузійні показники ворсинчастого дерева на рівні стійкої компенсації, що є найважливішим пристосувальним засобом, який допомагає підтримувати життєздатність плода.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інфекції, що передаються статевим шляхом, прегравідарна підготовка, плацента, морфологічний аналіз, імуногістохімічний аналіз, експресія СD34 в плаценті.
ЛІТЕРАТУРА

1. Ahababov RM. (2017). Profilaktyka ta likuvannya platsentarnoyi dysfunktsiyi u vahitnykh z infektsiyeyu nyzhnʹoho viddilu sechovyvidnykh shlyakhiv [dysertatsiya]. Kyyiv: Natsionalna medychna akademiya pislyadyplomnoyi osvity imeni P.L. Shupyka: 177.

2. Ancheva IA. (2016). Klinicheskaya kharakteristika platsentarnoy disfunktsii s pozitsii tendentsiy sovremennogo akusherstva (obzor literatury). Bukovinskiy medichniy visnik. 20 (77): 196-199. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.1.77.2016.44

3. Burkitova AM, Polyakova VO, Bolotskikh VM, Kvetnoy IM. (2019). Osobennosti stroyeniya platsenty pri perenoshennoy beremennosti. Journal of Obstetrics and Women᾽s Diseases. 68 (6): 73-86. https://doi.org/10.17816/JOWD68673-86

4. Chernyak MM, Korchynska OO. (2015). Suchasnyy stan problemy platsentarnoyi dysfunktsiyi u zhinok z obtyazhenym akusherskym anamnezom. Probl klin pediatriyi. 4 (30): 42-48.

5. Choux C, Carmignac V, Bruno C, Sagot P, Vaiman D, Fauque P. (2015). The placenta: phenotypic and epigenetic modifications induced by Assisted Reproductive Technologies throughout pregnancy. Clin. Epigenetics. 7 (1): 87. https://doi.org/10.1186/s13148-015-0120-2; PMid:26300992 PMCid:PMC4546204

6. Didenko LV, Chernenko TS. (2018). Prohnozuvannya i profilaktyka uskladnen vahitnosti. Pediatriya, akusherstvo ta hinekol. 1: 52-53.

7. Fedorova MV. (1997). Platsentarnaya nedostatochnost. Akusherstvo i ginekol. 5: 40-43.

8. Fedorova MV, Smirnova TL. (2013). Immunogistokhimicheskiye razlichiya platsent pri prolongirovannoy i istinno perenoshennoy beremennosti. Vestnik Chuvashskogo universiteta. 3: 560-563.

9. Holovachuk OK, Kalinovska IV. (2014). Klinichna otsinka platsentarnoyi dysfunktsiyi u vahitnykh iz henitalnymy infektsiyamy. Perynatol pedyatr. 4: 31-33.

10. Kim CJ, Romero R, Chaemsaithong P, Kim JS. (2015). Chronic inflammation of the placenta: definition, classification, pathogenesis, and clinical significance. Am J Obstet Gynecol. 213 (4): 53-69. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.08.041; PMid:26428503 PMCid:PMC4782598

11. Кротік ОІ. (2022). Акушерські та перинатальні наслідки розродження після ДРТ в жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі. Український журнал Здоров’я жінки. 1 (158): 25-33. https://doi.org/10.15574/HW.2022.158.25.

12. Kulakov VI, Ordzhonikidze NV, Tyutyunik VI. (2004). Platsentarnaya nedostatochnost i infektsiya. Moskva: 494.

13. Laba OV. (2021). Profilaktyka porushen fetoplatsentarnoho kompleksu u zhinok iz ryzykom i zahrozoyu peredchasnykh polohiv (Ohlyad literatury). Reproduktyvne zdorovya zhinky. 2: 32-36.

14. Ланг ТА, Сесик М. (2011). Как описывать статистику в медицине: руководство для авторов, редакторов и рецензентов. Москва: Практическая Медицина: 480.

15. Makarenko MV, Govseyev DA, Popovskiy AS. (2015). Rol urogenitalnoy infektsii v pregravidarnoy podgotovke zhenshchin fertilnogo vozrasta. Zdorovye zhenshchiny. 1 (97): 118-121.

16. Минцер АП. (2010). Статистические методы исследования в клинической медицине. Практическая медицина. 3: 41-45.

17. Pekar AYU, Mitsoda RM. (2016). Osoblyvosti funktsionalnoho stanu fetoplatsentarnoho kompleksu u vahitnykh z Epshteyna-Barr virusnoyu infektsiyeyu. Zaporozhskyy med zhurn. 1: 64-67.

18. Rischuk SV, Kahiani EI, Tatarova NA, Mirskiy VE, Dudnichenko TA, Melnikova SE. (2016). Infektsionno-vospalitelnyie zabolevaniya zhenskih polovyih organov: obschie i chastnyie voprosyi infektsionnogo protsessa: uchebnoe posobie. St. Petersburg: Izd-vo SZGMU imeni II Mechnikova: 84.

19. Rozhkovska NM, Sadovnycha OO. (2014). Kliniko-morfolohichni kharakterystyky fetoplatsentarnoho kompleksu u vahitnykh iz zalizodefitsytnoyu anemiyeyu na tli khronichnoyi urohenitalʹnoyi infektsiyi. Dosyahnennya biol med. 1 (23): 58-61.

20. Shcherbyna MO, Vyhivska LA. (2018). Perynatalni infektsiyi – aktualna problema sʹohodennya. Akusherstvo. Hinekol. Henetyka. 4 (2): 25-32.

21. Sukharyev AB, Hrinkevych TM. (2011). Vyskhidne infikuvannya ploda yak prychyna formuvannya platsentarnoyi nedostatnosti. Klinichni ta ekhohrafichni proyavy. Visn. Sum. derzh. un-tu. Ser. Medytsyna. 2: 124-127.

22. Sukhikh GT, Vanko LV, Khodzhayeva ZS. (2008). Endotelialnaya disfunktsiya v geneze perinatalnoy patologi. Akusherstvo i ginekol. 5: 3-7.

23. Uenaka M, Morizane M, Tanimura K, et al. (2019). Histopathological analysis of placentas with congenital cytomegalovirus infection. Placenta. 75: 62‐67. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2019.01.003; PMid:30712668

24. WHO. (2016). World Health Organization. Global health sector strategy on sexually transmitted infections. Geneva: 64. URL: https://apps.who.int/iris/handle/ 10665/246296.

25. Yakovleva EA, Demyna OV, Babadzhanyan EN, Yakovenko EA. (2017). Platsentarnaya dysfunktsyya. Mizhnar med zhurn. 23 (2): 47-51.

26. Yanyuta SM. (2002). Zatrymka rozvytku ploda (patohenez, prohnozuvannya, profilaktyka i likuvannya). Avtoreferat. Kyiv: In-t pediatriyi, akusherstva ta hinekolohiyi AMN Ukrayiny vydavets: 36.