Paediatric Surgery (Ukraine).2022.3(76):41-51; doi 10.15574/PS.2022.76.41
Русак П. С.^1,2, Толстанов О. К.¹, Конторович О. М.¹, Чорнопищук Н. П.^3
1Національний медичний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
² КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради, Україна
³Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Русак ПС, Толстанов ОК, Конторович ОМ, Чорнопищук НП. (2022). Мікробіологія простого та деструктивного апендициту в дітей. Хірургія дитячого віку (Україна). 3(76): 41-51; doi 10.15574/PS.2022.76.41.
Стаття надійшла до редакції 19.03.2022 р., прийнята до друку 17.09.2022 р.

Мета – проаналізувати результати бактеріологічних висівів із черевної порожнини при різних формах апендициту; рекомендувати раціональну схему антибіотикопрофілактики та емпіричної терапії в дітей з діагнозом гострого апендициту.
Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на результатах бактеріологічних досліджень вмісту черевної порожнини дітей, прооперованих із приводу гострого апендициту. Хворі перебували на лікуванні в хірургічному відділені КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» у період 1997-2020 рр., яким проведено лапаротомні та лапароскопічні втручання.
Результати. Проаналізовано 4255 (з яких 2334 (54,9%) – позитивні) результатів бактеріологічного дослідження вмісту черевної порожнини дітей з гострим апендицитом та його ускладненнями, які перебували на лікуванні в період 1997-2020 рр. Усього проліковано 4965 дітей, із них 31,3% дітей прооперовано лапароскопічно. Якщо аналізувати по роках, то кількість лапароскопічних апендектомій порівняно з 2001 р. збільшилася на 57,34%.
У мікробіологічному аспекті при простому апендициті п’ятірку лідерів становлять: E. coli – 57,97% усіх позитивних результатів, Ent. faecalis – 13,36%, S. aureus – 7,6%, Klebsiella spp. – 5,76%, Str. spp. – 5,63%. Тоді як при деструктивних формах апендициту: E. coli – 57,83%, E. faecalis – 13,58%, Ps. aeruginosa – 8,95%, S. aureus – 8,68%, Str. spp – 3,38%.
Структура виділеної мікрофлори при ускладненому апендициті така: S. aureus (8,03%), E. coli (48,7%), Ent. faecalis (28,3%), Ps. aeruginosa (7,8%), інші збудники – 7,17%. Випадки виявлення мікст-інфекції у вогнищі запалення не перевищують 10,0%. Відсоток чутливості збудників, які найчастіше висіваються з черевної порожнини, до антибіотиків у різні періоди спостереження є різним. При деструктивних формах адекватна антибактеріальна терапія повинна охоплювати анаеробний спектр. Найширший спектр мають захищені бета-лактами, карбапенеми і хлорамфенікол, але застосування двох останніх груп обмежено в дитячій практиці, особливо хлорамфеніколу через його токсичність. Можна створювати вигідні комбінації метронідазолу, до якого не чутливі аероби, разом із цефалоспоринами, які не мають, своєю чергою, клінічно значущої антианаеробної активності.
Висновки. Проаналізувавши мікробіологічну картину простого та деструктивного апендициту, доцільно в кожному хірургічному стаціонарі вивчити власне бактеріальне дзеркало, що відповідатиме вимогам доказової медицини та зменшить відсоток нераціонального застосування антибактеріальних препаратів. Доцільно відносити гострий флегмонозний апендицит без перитоніту до простої (неускладненої) форми, а за наявності перитоніту – до деструктивної форми апендициту. Прості та деструктивні форми апендициту мають різну мікробіологічну картину. У разі наявності післяопераційних ускладнень у мікробіологічній картині лідирують чотири збудники: E. coli, Ent. faecalis, S. aureus, Ps. aeruginosa. Доцільно змінити тактику лікування, уникати монотерапії як такої, зокрема, цефалоспоринів, використовувати більше комбінацій, а також застосовувати інші групи антибіотиків, наприклад захищені пеніциліни. Отже, можна загальмувати зростання антибіотикорезистентності, зменшити частоту та інтенсивність післяопераційних ускладнень, скоротити термін перебування пацієнта у стаціонарі.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На
проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, гострий апендицит, мікробіологія, антибактеріальна терапія.
ЛІТЕРАТУРА

1. Almaramhy HH. (2017). Acute appendicitis in young children less than 5 years: review article. Ital J Pediatr. 43 (1): 15. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5347837/. https://doi.org/10.1186/s13052-017-0335-2; PMid:28257658 PMCid:PMC5347837

2. Di Saverio S, Podda M, De Simone B et al. (2020). Diagnosis and treatment of acute appendicitis: 2020 update of the WSES Jerusalem guidelines. World J Emerg Surg. 15 (1): 27. doi: 10.1186/s13017-020-00306-3. PMID: 32295644; PMCID: PMC7386163. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7386163/.

3. European Centre for Disease Prevention and Control & World Health Organization. (‎2022)‎. Antimicrobial resistance surveillance in Europe 2022-2020 data. World Health Organization. Regional Office for Europe. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/351141.

4. Frountzas M, Stergios K, Kopsini D, Schizas D, Kontzoglou K, Toutouzas K. (2018). Alvarado or RIPASA score for diagnosis of acute appendicitis? A meta-analysis of randomized trials. Int J Surg. 56: 307-314. https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2018.07.003; PMid:30017607. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1743919118315395?via%3Dihub.

5. Kolesov VI. (1959). Ostryj appendicit.

6. Nji E, Kazibwe J, Hambridge T, Joko CA, Larbi AA, Damptey LAO, Nkansa-Gyamfi NA, Stålsby Lundborg C, Lien TQ. (2021). High prevalence of antibiotic resistance in commensal Escherichia coli from healthy human sources in community settings. Sci Rep. 11 (1): 3372. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7873077/. https://doi.org/10.1038/s41598-021-82693-4; PMid:33564047 PMCid:PMC7873077

7. Разумовский АЮ, Дронов АФ, Смирнов АН, Голованев МА. (2013). Острый аппендицит у детей. Российский вестник детской хирургии, анестезиологии и реаниматологии. 3 (4): 125-132.

8. Русак ПС, Маханьова ЛГ, Русак СО, Белей РП, Стахов ВВ. (2017). Мікробіологічна характеристика операційної рани дитячого хірургічного стаціонару Хірургія дитячого віку. 3 (56): 26-30. https://doi.org/10.15574/PS.2017.56.26.

9. Русак ПС, Толстанов ОК, Рибальченко ВФ, Стахов ВВ, Волошин ЮЛ. (2020). Проблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей. Хірургія дитячого віку. 3(68): 28-36. https://doi.org/10.15574/PS.2020.68.28.

10. Русак ПС. (2011). Інноваційні технології у діагностиці, лікуванні та профілактиці ургентної хірургічної абдомінальної патології у дітей. Дис. д.мед.н. Київ.

11. Singh M, Kadian YS, Rattan KN, Jangra B. (2014). Complicated appendicitis: analysis of risk factors in children. Afr J Paediatr Surg. 11 (2): 109-113. URL: https://www.afrjpaedsurg.org/article.asp?issn=0189-6725;year=2014;volume=11;issue=2;spage=109;epage=113;aulast=Singh. https://doi.org/10.4103/0189-6725.132796; PMid:24841008

12. Snyder MJ, Guthrie M, Cagle S. (2018). Acute Appendicitis: Efficient Diagnosis and Management. Am Fam Physician. 98 (1): 25-33. PMID: 30215950. URL: https://www.aafp.org/afp/2018/0701/p25.html.

13. Téoule P, Laffolie J, Rolle U, Reissfelder C. (2020). Acute Appendicitis in Childhood and Adulthood. Dtsch Arztebl Int. 6; 117 (45): 764-774. doi: 10.3238/arztebl.2020.0764. PMID: 33533331; PMCID: PMC7898047. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7898047/.

14. Vanhatalo S, Munukka E, Sippola S, Jalkanen S, Grönroos J, Marttila H, Eerola E, Hurme S, Hakanen AJ, Salminen P, APPAC collaborative study group. (2019). Prospective multicentre cohort trial on acute appendicitis and microbiota, aetiology and effects of antimicrobial treatment: study protocol for the MAPPAC (Microbiology APPendicitis ACuta) trial. BMJ Open. 9 (9): e031137. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6731800/. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2019-031137; PMid:31494621 PMCid:PMC6731800

15. World Health Organization. (‎2021)‎. Antimicrobial stewardship interventions: a practical guide. World Health Organization. Regional Office for Europe. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/340709.