Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 3(160): 24-30; doi 10.15574/HW.2022.160.24
Кротік О. І.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Кротік ОІ. (2022). Стан імунної та гемокоагуляційної систем у динаміці вагітності після ДРТ у жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі. Український журнал Здоров’я жінки. 3(160): 24-30; doi 10.15574/HW.2022.160.24.
Стаття надійшла до редакції 28.03.2022 р.; прийнята до друку 07.06.2022 р.

Мета – проаналізувати динаміку лабораторних показників функціонування імунної та гемокоагуляційної систем у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом, (ІПСШ) в анамнезі після прегравідарної підготовки перед циклами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Матеріали та методи. Проаналізовано функціонування імунної та гемокоагуляційної систем у 200 вагітних з ІПСШ в анамнезі після ДРТ. I (основна) група – 100 вагітних із прегравідарною підготовкою перед циклом ДРТ, акушерським та перинатальним супроводженням і розродженням відповідно до розроблених нами медико-організаційних алгоритмів, прогностичної методики та лікувально-профілактичних схем; ІІ (основна) група – 100 вагітних, які одержували загальноприйняті прогностичні та лікувально-профілактичні заходи. Контрольна група – 100 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Жінкам проведено поглиблене імунологічне обстеження. Статистичну обробку результатів досліджень здійснено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 8.0».
Результати. Показано зниження рівнів лімфоцитів із властивостями природних кілерів (СD56+) протягом гестаційного періоду у вагітних I групи проти IІ групи; рівень загальної гемолітичної активності класичного шляху активації комплементу (СН50) у І групі вагітних повільно зростав зі збільшенням гестаційного терміну; наприкінці II триместру відбувалося зниження рівня СН50; у III триместрі вагітності рівень СН50 у IІ групі становив 123±6,7 у.о., але в I групі цей показник залишався вищим. Протягом II та III триместрів гестації в І групі вагітних спостерігалося зменшення імунорегуляторного коефіцієнта внаслідок адекватної корекції похідних імунологічних розладів порівняно з вагітними ІІ групи. У період остаточного формування плацентарного бар’єру у вагітних I групи повільно подовжувався активований частковий тромбопластиновий час зі збільшенням гестаційного терміну і відрізнявся від показників у IІ групі; відбувалося повільне скорочення активованого часу рекальцифікації протягом II та III триместрів гестації у вагітних I групи; поступове зменшення рівня продуктів деградації фібрину та фібриногену, на відміну від аналогічного показника в ІІ групі, у якій відмічалося поступове його збільшення. Рівень стабільного метаболіту тромбоксану (ТхВ₂) у II триместрі зменшувався в 2 рази та був нижчим, ніж у IІ групі; рівень стабільного метаболіту простацикліну (6-кето-ПГF_1α) підвищувався і в III триместрі. Це призводило до зростання в I групі балансу РgI₂/TxA₂, що відповідало фізіологічним потребам системної й органної гемодинаміки під час вагітності.
Висновки. Розроблення та впровадження ефективної прегравідарної підготовки перед циклами ДРТ у жінок із ІПСШ в анамнезі, а також медикаментозне коригування протягом вагітності сприяють підвищенню адаптаційного компенсаторно-пристосувального потенціалу в імунному та гемокоагуляційному гомеостазі матері та перинатальній охороні плода.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інфекції, що передаються статевим шляхом, прегравідарна підготовка, система «мати–плацента–плід», імунний гомеостаз, гемоакуляційний гомеостаз.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ancheva IA. (2016). Klinicheskaya kharakteristika platsentarnoy disfunktsii s pozitsii tendentsiy sovremennogo akusherstva (obzor literatury). Bukovinskiy medichniy visnik. 20 (77): 196-199. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XX.1.77.2016.44

2. Chen L, Liu J, Cao Zh. (2019). Seasonal influence on TORCH infection and analysis of multi‐positive samples with indirect immunofluorescence assay. J Clin Lab Anal. URL: https:/www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6528586/. https://doi.org/10.1002/jcla.22828; PMid:30666721 PMCid:PMC6528586

3. Chernyak MM, Korchynska OO. (2015). Suchasnyy stan problemy platsentarnoyi dysfunktsiyi u zhinok z obtyazhenym akusherskym anamnezom. Probl klin pediatriyi. 4 (30): 42-48.

4. Evarista OO, Ezimokhai TP, Airiagbonbu B. (2020). Effect of highly active antiretroviral therapy (HAART) on some specific clotting profile in Human Immunodeficiency Virus-(HIV) positive pregnant women. Indian Journal of Sexually Transmitted Diseases and AIDS. 41 (1): 83. https://doi.org/10.4103/ijstd.IJSTD_107_17; PMid:33062988 PMCid:PMC7529161

5. Glants S. (1998). Mediko-biologicheskaya statistika. Per. s angl. Moskva: Praktika: 459.

6. Holovachuk OK, Kalinovska IV. (2014). Klinichna otsinka platsentarnoyi dysfunktsiyi u vahitnykh iz henitalnymy infektsiyamy. Perynatol pedyatr. 4: 31-33.

7. Kim C et al. (2022). Recommendations for managing sexually transmitted infections: Incorporating the 2021 guidelines. The Nurse Practitioner. 47 (4): 10-18. https://doi.org/10.1097/01.NPR.0000822528.27483.b2; PMid:35349512

8. Kim CJ, Romero R, Chaemsaithong P, Kim JS. (2015). Chronic inflammation of the placenta: definition, classification, pathogenesis, and clinical significance. Am J Obstet Gynecol. 213 (4): 53-69. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.08.041; PMid:26428503 PMCid:PMC4782598

9. Kolomiytseva AH, Didenko LV, Chernenko S. (2008). Rohnozuvannya i profilaktyka uskladnen vahitnosti. Pediatriya, akusherstvo ta hinekol. 1: 52-53.

10. Кротік ОІ. (2022). Акушерські та перинатальні наслідки розродження після ДРТ в жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі. Український журнал Здоров’я жінки. 1 (158): 25-33. https://doi.org/10.15574/HW.2022.158.25.

11. Kulakov VI, Ordzhonikidze NV, Tyutyunik VI. (2004). Platsentarnaya nedostatochnost i infektsiya. Moskva: 494.

12. Lang TA, Sesik M. (2011). Kak opisyivat statistiku v meditsine. Rukovodstvo dlya avtorov, redaktorov i retsenzentov. Moskva: Prakticheskaya Meditsina: 480.

13. Lowe GDO, Rumley A. (2019). Use of fibrinogen and fibrin D-dimer in prediction of arterial thrombotic events. Thrombosis and Haemostasis J. 2: 667-673.

14. Макаров ВА, Козинец ГИ. (1997). Исследование системы крови в клинической практике. Москва: Триада-Х: 480.

15. Макацария АД и др. (2021). Внеклеточные ловушки нейтрофилов участие в процессах воспаления и дизрегуляции гемостаза, в том числе у пациентов с тяжелой акушерской патологией. Акушерство, гинекология и репродукция. 15 (4): 335-350.

16. Мельник АА. (2000). Референтные значения лабораторных показателей у детей и взрослых. Справочник врача-лаборанта. Киев: Книга плюс: 118.

17. Mintser AP. (2010). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

18. Назаренко ГИ, Кишкун АА. (2020). Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. Москва: Медицина: 544.

19. Offer E. (2017). Disseminated intravascular coagulation in pregnancy – Clinical phenotypes and diagnostic scores. Thrombosis research. 151: S56-S60. https://doi.org/10.1016/S0049-3848(17)30069-5

20. Rabinovich A et al. (2019). DIC in obstetrics: Diagnostic score, highlights in management, and international registry‐communication from the DIC and Women's Health SSCs of the International Society of Thrombosis and Haemostasis. Journal of Thrombosis and Haemostasis. 17 (9): 1562-1566. https://doi.org/10.1111/jth.14523; PMid:31218838

21. Rischuk SV, Kahiani EI, Tatarova NA, Mirskiy VE, Dudnichenko TA, Melnikova SE. (2016). Infektsionno-vospalitelnyie zabolevaniya zhenskih polovyih organov: obschie i chastnyie voprosyi infektsionnogo protsessa: uchebnoe posobie. St. Petersburg: Izd-vo SZGMU imeni II Mechnikova: 84.

22. Şahin Ba, Şahin Bu, Şahin GC. (2021). Sexually Transmitted Infections in Pregnancy, Screening and Treatment. Current Obstetrics and Gynecology Reports. 11: 34-43. https://doi.org/10.1007/s13669-021-00318-z

23. Schjetlein R, Haugen G, Wisloff F. (1997). Markers of intravascular coagulation and fibrinolysis in preeclampsia: association with intrauterine growth retardation. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica. 6: 541-546. https://doi.org/10.3109/00016349709024580; PMid:9246959

24. Сухих ГТ и др. (2018). Профилактика венозных тромбоэмболических осложнений в акушерстве и гинекологии. Проблемы репродукции. 24 (6): 169-190.

25. World Health Organization. (2016). Global health sector strategy on sexually transmitted infections. Geneva: WHO: 64. URL: https://apps.who.int/iris/handle/ 10665/246296.

26. Yakovleva EA, Demyna OV, Babadzhanyan EN, Yakovenko EA. (2017). Platsentarnaya dysfunktsyya. Mizhnar med zhurn. 23 (2): 47-51.