Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 3(160): 9-15; doi 10.15574/HW.2022.160.9
Суліменко О. М., Романенко Т. Г.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Суліменко ОМ, Романенко ТГ. (2022). Маркери ангіоґенезу та їх роль у прогнозуванні прееклампсії при багатоплідній вагітності. Український журнал Здоров’я жінки. 3(160): 9-15; doi 10.15574/HW.2022.160.9.
Стаття надійшла до редакції 18.03.2022 р.; прийнята до друку 07.06.2022 р.

Мета – виявити зміни біохімічних маркерів ендотеліальної дисфункції; визначити доклінічні прояви прееклампсії в багатоплідних вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій.
Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження вагітних із дихоріальною діамніотичною двійнею після допоміжних репродуктивних технологій: 35 вагітних із двійнею, яким запропоновано розроблений алгоритм спостереження (основна (І) група); 27 вагітних, яких спостерігали за загальноприйнятими методами ведення багатоплідної вагітності (контрольна (ІІ) група). Статистичну обробку результатів дослідження проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 6.0».
Результати. У ході аналізу основної та контрольної груп спостереження відмічено зростання проангіогенного біомаркера PlGF до 28 тижнів (І група – 604,9 (83,4-814,5) пг/мл проти 568,6 (68,1-765,3) пг/мл у ІІ групі). У терміні 26-28 тижнів в основній групі нами відзначено зниження рівня PlGF нижче 100 пг/мл у 4 (11,4%) жінок, а в контрольній – у 6 (22,2%), однак клінічних проявів прееклампсії в пацієнток не виявлено. У терміні 32-34 тижні отримано результати PlGF нижче 100 пг/мл у 6 (17,1%) жінок І групи проти 7 (25,9%) жінок ІІ групи. У І групі нами встановлено 2 випадки помірної прееклампсії в 32 та 33 тижні вагітності. У ІІ групі встановлено 4 випадки прееклампсії, 2 випадки помірної прееклампсії, що клінічно проявилися в 30 тижнів.
Висновки. Антиангіогенний фактор sFlt-1 та проангіогенний фактор PIGF, а також їхнє співвідношення є перспективними маркерами в прогнозуванні та ранній діагностиці прееклампсії при багатоплідній вагітності після допоміжних репродуктивних технологій. На основі простеження динаміки росту співвідношення sFlt-1/PIGF можна спрогнозувати ранній розвиток прееклампсії навіть без клінічних симптомів та прийняти рішення про можливість пролонгування вагітності або потребу термінового розродження.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, багатоплідна вагітність, прееклампсія, циркулюючі біомаркери ангіоґенезу sFlt-1 і PIGF.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abalos E, Cuesta C, Carroli G, Qureshi Z, Widmer M, Vogel J, Souza J. (2014). Preeclampsia, eclampsia and adverse maternal and perinatal outcomes: a secondary analysis of the World Health Organization multicountry survey on maternal and newborn health. BJOG : an international journal of obstetrics and gynecology. 121: 14-24. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12629; PMid:24641531

2. Alfaidy N et al. (2020). The Emerging Role of the Prokineticins and Homeobox Genes in the Vascularization of the Placenta: Physiological and Pathological Aspects. Frontiers in Physiology. 11: 591-850. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.591850; PMid:33281622 PMCid:PMC7689260

3. Anil Kumar KV, Kavitha S, Sreekanth KS. (2021). Regulatory proteins in placental angiogenesis. Biomedicine. 41 (4): 694-700. https://doi.org/10.51248/.v41i4.944

4. Артьоменко ВВ, Берлінська ЛІ. (2018). Плацентарний синдром як імовірний фактор ризику розвитку прееклампсії (Огляд літератури). Здоровье женщины. 6(132): 113-117. doi 10.15574/HW.2018.132.113.

5. Belinda J, Ananth Karumanchi S. (2017). Preeclampsia: pathogenesis, prevention, and long-term complications. Seminars in nephrology. 37: 4. https://doi.org/10.1016/j.semnephrol.2017.05.011; PMid:28711078

6. Binder J et al. (2021). Angiogenic markers and their longitudinal change for predicting adverse outcomes in pregnant women with chronic hypertension. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 225 (3): 305-e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.03.041; PMid:33812812

7. Boucoiran L, Thissier-Levy S, Wu Yr MD et al. (2013). Risks for Preeclampsia and Small for Gestational Age: Predictive Values of Placental Growth Factor, Soluble fms-like Tyrosine Kinase-1, and Inhibin A in Singleton and Multiple-Gestation Pregnancies. Am J Perinatal. 30: 607-612. https://doi.org/10.1055/s-0032-1329691; PMid:23208763

8. Cerdeira AS, O'Sullivan J, Ohuma EO, Harrington D, Szafranski P, Black R, Vatish M. (2019). Randomized interventional study on prediction of preeclampsia / eclampsia in women with suspected preeclampsia: INSPIRE. Hypertension. 74 (4): 983-990. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.12739; PMid:31401877 PMCid:PMC6756298

9. Cuffe JSM et al. (2017). Placental derived biomarkers of pregnancy disorders. Placenta. 54: 104-110. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2017.01.119; PMid:28117143

10. Deshpande JS et al. (2021). Unravelling the potential of angiogenic factors for the early prediction of preeclampsia. Hypertension Research. 44 (7): 756-769. https://doi.org/10.1038/s41440-021-00647-9; PMid:33795844

11. Duhig KE, Myers J, Seed PT, Sparkes J, Lowe J, Hunter RM, Tuffnell D. (2019). Placental growth factor testing to assess women with suspected pre-eclampsia: a multicentre, pragmatic, stepped-wedge cluster-randomised controlled trial. The Lancet. 393 (10183): 1807-1818. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)33212-4

12. Flint EJ et al. (2019). The role of angiogenic factors in the management of preeclampsia. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica. 98 (6): 700-707. https://doi.org/10.1111/aogs.13540; PMid:30667052

13. Ives ChW et al. (2020). Preeclampsia-pathophysiology and clinical presentations: JACC state-of-the-art review. Journal of the American College of Cardiology. 76 (14): 1690-1702. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.08.014; PMid:33004135

14. Jim В, Рhipps Е, Polsani S. (2013). Emerging New Biomarkers of Preeclampsia. Advances in Chronic Kidney Disease. 20 (3): 271-279. https://doi.org/10.1053/j.ackd.2013.01.001; PMid:23928393

15. Kenny LC, Black MA, Poston L et al. (2014). Early pregnancy prediction of pre- eclampsia in nulliparous women, combining clinical risk and biomarkers: The Screening for Pregnancy Endpoints (SCOPE) international cohort study. Hypertension. 64 (3): 644-652. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.114.03578; PMid:25122928

16. Kleinrouweler C, Wiegerinck M, Ris-Stalpers C, Bossuyt P, van der Post J, von Dadelszen P, Mol B, Pajkrt E. (2012). Accuracy of circulating placental growth factor, vascular endothelial growth factor, soluble fms-like tyrosine kinase 1 and soluble endoglin in the prediction of pre-eclampsia: a systematic review and meta-analysis. BJOG. 119: 778-787. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2012.03311.x; PMid:22433027

17. Nzelu D et al. (2020). First trimester serum angiogenic and anti-angiogenic factors in women with chronic hypertension for the prediction of preeclampsia. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 222 (4): 374-e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.10.101; PMid:31705883

18. Poon LC et al. (2019). The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on preeclampsia (PE): a pragmatic guide for first trimester screening and prevention. International journal of gynaecology and obstetrics: the official organ of the International Federation of Gynaecology and Obstetrics. 145 (1): 1.

19. Rana S, Burke SD, Karumanchi SA. (2020). Imbalances in circulating angiogenic factors in the pathophysiology of preeclampsia and related disorders. American Journal of Obstetrics and Gynecology.

20. Romero R, Nien JK, Espinoza J, Todem D, Fu W, Chung H et al. (2008). A longitudinal study of angiogenic (placental growth factor) and anti-angiogenic (soluble endoglin and soluble vascular endothelial growth factor receptor-1) factors in normal pregnancy and patients destined to develop preeclampsia and deliver a small for gestational age neonate. J Matern Fetal Neonatal Med. 21 (1): 9-23. https://doi.org/10.1080/14767050701830480; PMid:18175241 PMCid:PMC2587364

21. Saleh L et al. (2018). The predictive value of the sFlt-1 / PlGF ratio on short-term absence of preeclampsia and maternal and fetal or neonatal complications in twin pregnancies. Pregnancy hypertension. 14: 222-227. https://doi.org/10.1016/j.preghy.2018.03.014; PMid:29678353

22. Stanca MC et al. (2018). Vascular endothelial growth factor (VEGF)-key factor in normal and pathological angiogenesis. Rom J Morphol Embryol. 59 (2): 455-467.

23. Stepan H et al. (2015). Implementation of the sFlt-1 / PLGF ratio for prediction and diagnosis of preeclampsia in in singleton pregnancy: implications for clinical practice. Ultrasound Obstet. Gynecol. 45 (3): 241-246. https://doi.org/10.1002/uog.14799; PMid:25736847 PMCid:PMC4369131

24. Stepan H et al. (2016). A comparison of the diagnostic utility of the sFlt-1 / PlGF ratio versus PlGF alone for the detection of preeclampsia / HELLP syndrome. Hypertension in pregnancy. 35 (3): 295-305. https://doi.org/10.3109/10641955.2016.1141214; PMid:27028698 PMCid:PMC5309866

25. Thilaganathan В. (2017). Placental syndromes: getting to the heart of the matter. Ultrasound Obstet Gynecol. 49: 7-9. doi: 10.1002/uog.17378. https://doi.org/10.1002/uog.17378; PMid:28067440

26. Umapathy A, Chamley LW, James JL. (2020). Reconciling the distinct roles of angiogenic / anti-angiogenic factors in the placenta and maternal circulation of normal and pathological pregnancies. Angiogenesis. 23 (2): 105-117. https://doi.org/10.1007/s10456-019-09694-w; PMid:31707538

27. Verlohren S et al. (2022). Clinical interpretation and implementation of the sFlt-1 / PlGF ratio in the prediction, diagnosis and management of preeclampsia. Pregnancy Hypertension. 27: 42-50. https://doi.org/10.1016/j.preghy.2021.12.003; PMid:34915395

28. Verlohren S, Dröge LA. (2020). The diagnostic value of angiogenic and antiangiogenic factors in differential diagnosis of preeclampsia. American Journal of Obstetrics and Gynecology.

29. Webster K, Fishburn S, Maresh M, Findlay SC, Chappell LC. (2019). Diagnosis and management of hypertension in pregnancy: summary of updated NICE guidance. Bmj: 366. https://doi.org/10.1136/bmj.l5119; PMid:31501137

30. Weckman AM, Ngai M, Wright J, McDonald CR, Kain KC. (2019). The impact of infection in pregnancy on placental vascular development and adverse birth outcomes. Frontiers in Microbiology. 10: 1924. https://doi.org/10.3389/fmicb.2019.01924; PMid:31507551 PMCid:PMC6713994

31. World Health Organization. (2021). WHO recommendations on antiplatelet agents for the prevention of pre-eclampsia.

32. Zeisler H et al. (2016). Predictive value of the sFlt-1: PlGF ratio in women with suspected preeclampsia. N Engl J Med. 374: 13-22. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1414838; PMid:26735990