Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 3(160): 4-8; doi 10.15574/HW.2022.160.4

Абдуллаєв В. Е., Григоренко А. М.

Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Абдуллаєв ВЕ, Григоренко АМ. (2022). Стан мікробіоценозу ендометрія в жінок із гіперпластичними процесами та хронічним ендометритом за даними ПЛР-тесту. Український журнал Здоров’я жінки. 3(160): 4-8; doi 10.15574/HW.2022.159.4.
Стаття надійшла до редакції 02.04.2022 р.; прийнята до друку 07.06.2022 р.

Мета – вивчити стан мікробіоценозу ендометрія в жінок із гіперплазією ендометрія (ГЕ); оцінити вплив запального процесу в патогенезі гіперплазії.
Матеріали та методи. Досліджено 161 жінку, з яких групу № 1 становили 58 жінок із ГЕ без запального процесу, групу № 2 – 71 жінка з поєднанням ГЕ та хронічного ендометриту (ХЕ). Групу № 3 (контролю) становили 32 жінки, у яких при діагностичному вишкрябуванні патологічних змін не знайдено. У всіх жінок виявлення геному можливих збудників запального процесу проведено за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Результати. За даними ПЛР-тесту, рівні стафілокока, стрептокока та корінобактерій є найвищими в групі № 3 (68,8%, 21,9% і 50,0% відповідно), нижчими – у групі № 1 (46,6%, 6,9% і 24,1% відповідно), а ще нижчими – у групі № 2 (31,0%, 9,9% і 12,7% відповідно). Резидент мікробіоценозу товстої кишки – Enterococcus faecalis – виявлено в ендометрії представниць усіх досліджуваних груп. Вірус герпесу виявлено у 31,0% жінок групи № 1, 26,8% жінок групи № 2 проти 12,5% респонденток групи № 3 (p<0,05). Цитомегаловірус виявлено у 12,1%, 11,3% проти 3,1% відповідно (p<0,05), а вірус папіломи – у 24,1% та 26,8% проти 6,3%. Звертає на себе увагу високий рівень асоційованої патогенної мікрофлори, особливо в групі № 2, де він становить 66,2%, що значно вище за показник групи № 1 (39,6%, p<0,05) та значно вище за показник групи № 3 (9,4%, p<0,001). У групі № 3 переважають тести з невисоким титром ентеробактерій (10³-10⁴ КОЕ/мл) – 97,1%, що достовірно більше, ніж у групах № 1 (10,3%) і № 2 (0%), p<0,001. У групі № 3 (жінок із гіперпластичними процесами без запалення) найбільший середній титр – 10⁴-10⁵ КОЕ/мл (89,7%), що достовірно більше, ніж у групі № 2 (2,9%) та групі № 3 (9,4%), p<0,001. У групі № 2 найбільшим є показник високого титру за даними ПЛР (>10⁶ КОЕ/мл) – 97,1%, що значно перевищує нульові показники в обох інших групах.
Висновки. У групі жінок із поєднанням гіперпластичного та запального процесів спостерігається значне збільшення асоційованих інфекційних агентів, як мікроорганізмів, так і вірусів. Звертає на себе увагу стовідсоткова присутність ентеробактерій у респонденток усіх груп. Виявлення представників кишкової мікробіоти в ендометрії свідчить про ймовірну роль дисбіотичних порушень шлунково-кишкового тракту. На нашу думку, показник титру ентеробактерій за ПЛР-тестом може бути маркером запального процесу й діагностичним критерієм для обрання методу лікування.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гіперпроліферативні процеси ендометрія, хронічний ендометрит, полімеразна ланцюгова реакція.

ЛІТЕРАТУРА

1. Agorastos T. (2015). Treatment of endometrial hyperplasias. Gynecol Oncol. 3 (65): 102-114. https://doi.org/10.1006/gyno.1997.4639; PMid:9103399

2. Бойчук АВ, Шадріна ВС, Верещагіна ТВ. (2019). Гіперплазія ендометрія – сучасний системно-патогенетичний погляд на проблему (огляд літератури). Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1: 67-72. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.9906

3. Brunham RC, Gottlieb SL, Paavonen J. (2015). Pelvic inflammatory disease. N Engl J Med. 372 (21): 2039-2048. https://doi.org/10.1056/NEJMra1411426; PMid:25992748

4. Чайка ГВ, Яремчук ЛВ, Каретна АО. (2017). Оптимізація лікування та реабілітації репродуктивної функції жінок з гіперплазією ендометрія на тлі запальних захворювань органів малого тазу. Вісник Вінницького національного медичного університету. 1 (21): 302-306.

5. Донська ЮВ, Лоскутова ТО, Сімонова НВ, Петулько АП. (2018). Оптимізація лікування жінок з хронічним ендометритом як резерв підвищення фертильності. World Science. 10 (38): 28-32.

6. Fortner RT, Terry KL, Bender N et al. (2019). Sexually transmitted infections and risk of epithelial ovarian cancer: results from the Nurses' Health Studies. Br J Cancer. 120: 855-860. https://doi.org/10.1038/s41416-019-0422-9; PMid:30894687 PMCid:PMC6474309

7. Григор’єв ЄО, Ситнік ПО, Дьяков АВ, Ситнік ОГ. (2020) Аналіз мікробного спектра у жінок з гнійно-запальними захворюваннями органів малого таза в умовах надання ургентної оперативної гінекологічної допомоги з урахуванням факторів ризику. Здоровье женщины. 3 (149): 38-41. https://doi.org/10.15574/HW.2020.149.38.

8. Haggerty CL, Totten PA, Tang G, Astete SG et al. (2016). Identification of novel microbes associated with pelvic inflammatory disease and infertility. Sex Transmit Infect. 92: 441-446. https://doi.org/10.1136/sextrans-2015-052285; PMid:26825087 PMCid:PMC5013099

9. Григоренко АМ. (2017). Гіперплазія ендометрія: запитань більше, ніж відповідей. Жіночий лікар. 6: 17-21.

10. Ingerslev K, Hogdall E, Schnack TH, Skovrider-Ruminski W, Hogdall C, Blaakaer J. (2017). The potential role of infectious agents and pelvic inflammatory disease in ovarian carcinogenesis. Infect Agents Cancer. 12: 25. https://doi.org/10.1186/s13027-017-0134-9; PMid:28529540 PMCid:PMC5437405

11. Kitaya K, Takeuchi T, Mizuta S, Matsubayashi H, Ishikawa T. (2018). Endometritis: new time, new concepts. Fertility and Sterility. 110 (3): 344-350. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.04.012; PMid:29960704

12. Подольський ВлВ, Подольський ВВ. (2017). Сучасні можливості лікування хронічних запальних захворювань статевих органів у жінок фертильного віку. Здоровье женщины. 5: 132-136. https://doi.org/10.15574/HW.2017.121.132.

13. Садигов ЮМ. (2018). Роль інфекційного патогену у розвитку гіперпластичних процесів матки. Здоровье женщины. 2 (128): 53-55. https://doi.org/10.15574/HW.2018.128.53.

14. Sfakianoudis K, Simopoulou M, Nitsos N, Lazaros L, Rapani A, Pantou A et al. (2019). Successful implantation and live birth following autologous platelet-rich plasma treatment for a patient with recurrent implantation failure and chronic endometritis. In Vivo. 33: 515-521. https://doi.org/10.21873/invivo.11504; PMid:30804135 PMCid:PMC6506282

15. Снопкова ЛВ, Черепова ВІ, Кандиба ЛІ, Сикал ІМ. (2019). Сучасні можливості діагностики хронічного ендометриту. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 3 (35): 68-72. https://doi.org/10.31071/promedosvity2019.03.068