Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 2(90): 39-43; doi 10.15574/PP.2022.90.39
Лісецька І. С., Рожко М. М.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

.Для цитування: Лісецька ІС, Рожко ММ. (2022). Визначення ендогенної інтоксикації в осіб підліткового та юнацького віку, що палять. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(90): 39-43; doi 10.15574/PP.2022.90.39.
Стаття надійшла до редакції 08.02.2022 р.; прийнята до друку 28.04.2022 р.

Шкідлива звичка паління становить важливу соціально-медичну проблему, що набуло характеру епідемії, у тому числі в Україні. Викликає занепокоєння те, що до цієї шкідливої звички щорічно долучаються понад 500 тис. молоді. На сьогодні паління є модифікованим фактором ризику формування і прогресування багатьох захворювань, у тому числі стоматологічної патології, серед різних вікових груп, особливо серед осіб підліткового та юнацького віку. Ротова порожнина є першим бар’єром на шляху тютюнового диму з токсинами і канцерогенами, які входять до його складу. Відомо, що патогенез багатьох захворювань супроводжується неспецифічною генералізованою відповіддю організму у вигляді розвитку синдрому ендогенної інтоксикації (ЕІ), вираженість якого може бути критерієм тяжкості патологічного процесу та впливати на перебіг захворювання. Загальноприйнятим маркером ЕІ в біологічних рідинах серед метаболітів, що дає змогу оцінити тяжкість захворювання, є молекули середньої маси (МСМ) – клас, що об’єднує різні за хімічною структурою компоненти масою від 500 до 5000 Да з чітко вираженою високою біологічною активністю.
Мета – визначити ступінь ЕІ в ротовій рідині за рівнем МСМ в осіб підліткового та юнацького віку, що палять.
Матеріали та методи. Вивчено стоматологічний статус у 114 осіб підліткового та юнацького віку від 15 до 24 років, яких поділено на групи: до І групи залучено 26 осіб, що регулярно палять традиційні сигарети; до ІІ групи – 22 особи, що регулярно палять електронні сигарети (Вейпи); до ІІІ групи – 23 особи, що регулярно палять пристрої для нагрівання тютюну (IQOSи); до ІV групи – 43 особи без шкідливої звички паління. Ступінь ЕІ визначено за показником МСМ у ротовій рідині експрес-методом за модифікованою методикою Габриелян Н.І. та співавт., 1984.
Результати. Під час аналізу показника в ротовій рідині пептидних залишків (МСМ₂₅₄) в осіб І групи виявлено МСМ₂₅₄ в 1,4 раза більше, ніж в осіб IV групи (р<0,001). Аналогічну тенденцію простежено в інших групах – в осіб ІІ та ІІІ груп МСМ₂₅₄ більше відповідно в 1,3 раза (р<0,05) та 1,2 раза (р<0,001). Виявлено також різницю нуклеотидних залишків (МСМ₂₈₀) у ротовій рідині осіб дослідних груп. Так, в осіб І групи відмічено МСМ₂₈₀ в 1,6 раза більше, ніж в осіб IV групи (р<0,001), та в 1,3 раза більше (р<0,05) в осіб ІІ та ІІІ груп відповідно. Визначено зростання нуклеотидно-пептидного індексу залежно від наявності та виду шкідливої звички паління в учасників дослідження.
Висновки. Отримані результати свідчать про розвиток ЕІ в осіб підліткового та юнацького віку, що палять. На це вказує зростання рівня МСМ у ротовій рідині обстежених осіб, маркера розвитку ендотоксикозу. Встановлено, що ступінь ЕІ залежить від виду паління, а також від ступеня розвитку патологічного процесу.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, юнаки, ендогенна інтоксикація, молекули середньої маси, паління.
ЛІТЕРАТУРА

1. Борисенко АВ, Григ НІ. (2010). Оцінка рівня ендогенної інтоксикації організму на етапах комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит. Сучасна стоматологія. 5: 44-47.

2. Чапляк АП, Романів ОП, Надь БЯ. (2018). Проблеми профілактики тютюнопаління cеред підлітків. Економіка і право охорони здоров’я. 2 (8): 142-143.

3. Чумакова ЮГ, Косенко КН, Вишневская АА. (2012). Курение – как фактор риска заболеваний пародонта (обзор литературы). Вісник стоматології. 6 (79): 86-95.

4. Децик ОЗ. (2011). Методичні підходи до узагальнення результатів наукових досліджень. Галицький лікарський вісник. 18 (2): 5-8.

5. Добрянська ОВ. (2018). Куріння електронних сигарет як чинник ризику для здоров’я сучасних підлітків. Здоровье ребенка. 5 (13): 456-461.

6. Forthofer RN, Lee ES, Hernandez M. (2007). Biostatistics: A Guide to Design, Biostatistics. Analysis and Discovery. Amsterdam, etc.: Elsevier Academic Press: 502.

7. Григ НІ. (2015). Ендогенна інтоксикація як фактор ризику в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. Сучасна стоматологія. 1: 28-31.

8. Хаврона МЮ, Бензель ІЛ, Федін РМ, Піняжко ОР, Хаврона ОП. (2018). Корекція процесів ліпопероксидації та ендогенної інтоксикації за допомогою екстракту трави герані болотної у формі стоматологічної плівки за умов експериментального стоматиту. Український стоматологічний альманах. 1: 17-20. https://doi.org/10.31718/2409-0255.1.2018.04

9. Ільчишин МП, Фурдичко АІ, Бариляк АЯ, Федун ІР, Ган ІВ. (2020). Особливості впливу систем нагрівання тютюну (GLO та IQOS) на стан тканин порожнини рота. Український журнал медицини, біології та спорту. 5; 6 (28): 247-251. https://doi.org/10.26693/jmbs05.06.247

10. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28-30.

11. Лис ОБ, Регеда МС. (2019). Ступінь ендогенної інтоксикації в динаміці розвитку поєднаної патології – іммобілізаційного стресу та адреналінового ушкодження міокарда. Вісник наукових досліджень. 1: 131-134.

12. Miech R, Johnston L, O’Malley PM, Bachman JG. (2019). Trends in Adolescent Vaping, 2017-2019. N Engl J Med. 381: 1490-1491. https://doi.org/10.1056/NEJMc1910739; PMid:31532955 PMCid:PMC7310772

13. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48-52.

14. Пупін ТІ, Дирик ВТ. (2016). Оцінка клінічного перебігу запальних захворювань тканин пародонта за вмістом середньомолекулярних пептидів у біологічних рідинах в працівників агропромислових виробництв, які працюють в умовах відкритого та закритого ґрунту при впливі пестицидів. Клінічна стоматологія. 4: 11-14.

15. Шнайдер СА, Денисова МТ, Нонева НО. (2017). Оцінка ендогенної інтоксикації організму у хворих на герпесасоційовану багатоформну ексудативну еритему. Journal of Education, Health and Sport. 7 (2): 757-764.

16. Щепанський БФ. (2018). Стан ендогенної інтоксикації за умов розвитку експериментальної бронхіальної астми. Клінічна та експериментальна патологія. 1 (63): 113-116. https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVII.1.63.2018.21

17. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологія. 2: 27-33.

18. Табачніков СІ, Риткіс ІС, Васильєва АЮ, Гуркова ОВ. (2013). Поширеність тютюнопаління та тютюнової залежності у різних країнах світу. Нові підходи до профілактики, психотерапії та корекції. Сучасні препарати та технології. 7 (103): 35-41.

19. WHO. (2018). Oral health. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/oral-health.

20. WHO. (2022). Prevalence of tobacco smoking. Global Health Observatory (GHO) data. URL: https://www.who.int/gho/tobacco/use/en/.