Paediatric Surgery (Ukraine).2022.2(75):84-88; doi 10.15574/PS.2022.75.84
Нагайчук В. І.^1,2, Чорнопищук Р. М.^1,2, Назарчук О. А.^1,2, Хіміч С. Д.¹, Поворозник А. М.^2
1Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
²Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна лікарня імені М.І. Пирогова Вінницької обласної ради», Україна

Для цитування: Нагайчук ВІ, Чорнопищук РМ, Назарчук ОА, Хіміч СД, Поворозник АМ. (2022). Досвід успішного лікування дитини з надкритичними опіками на тлі обтяженого коморбідного стану. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(75): 84-88; doi 10.15574/PS.2022.75.84.
Стаття надійшла до редакції 26.01.2022 р., прийнята до друку 20.04.2022 р.

Опіковий травматизм залишається однією з найбільш актуальних і соціально важливих проблем практичної медицини. Особливу категорію обпечених хворих становлять діти з численними супутніми захворюваннями.
Мета – описати клінічний приклад успішного надання допомоги дитині з надкритичними опіками на тлі численних вроджених вад і супутніх захворювань.
Матеріали та методи. Хворий В., віком 7 років. Діагноз «Опік полум’ям ІІІ S – 45% у ділянці верхніх кінцівок, сідниць, нижніх кінцівок. Муміфікація ступенів, гомілок до середньої третини. Інгаляційна травма. Опікова хвороба. Опіковий шок IV ст. Дитячий церебральний параліч. Незбалансована хромосомна патологія у вигляді додаткового матеріалу на хромосому 1. Статокінетична затримка розвитку. Затримка психомоторного розвитку. Гіпергомоцистеїнемія. Синдром м’язової гіпотонії. Гострий гастрит. Вроджена вада серця – незакрите овальне вікно, відкритий артеріальний проток. Аномальна хорда. Арахноїдальна кіста. Часткова атрофія зорових нервів. Косоокість збіжна, співдружна. Правобічний черевний крипторхізм. Афтозний дерматит. Полівалентна харчова алергія». Виконано дев’ять хірургічних втручань: ранню некректомію, ампутацію лівої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини стегна, правої нижньої кінцівки на рівні гомілки в середній третині за гільйотинним способом, три некректомії із закриттям ран ксенодермоімплантатами та чотири аутодермопластики.
Результати. Вкрай тяжка термічна травма на тлі тяжкості вродженої патології формувала первинну думку спеціалістів, що травма дійсно не сумісна з життям. Хворому вдалося зберегти життя завдяки ранньому хірургічному лікуванню (кінець другої доби після травми) на тлі адекватної інфузійної та фармакологічної терапії, яке передбачало ампутацію-некректомію нижніх кінцівок гільйотинним способом у надзвичайно тяжкому стані за життєвими показаннями з метою радикального видалення маси некротичних тканин, як основного чинника розвитку тяжкості опікової хвороби. Подальші хірургічні втручання стабілізували стан, зменшили тяжкість травми, придушили розвиток опікової хвороби та сприяли одужанню хворого. На момент виписки рани повністю загоїлися, лабораторні показники нормалізувалися. На 91-шу добу після травми хворий виписаний додому.
Висновки. У медицині взагалі, у комбустіології зокрема, не слід робити передчасних прогнозів зразка «травма не сумісна з життям, лікування симптоматичне». За життя кожного пацієнта медичні працівники повинні боротися всіма можливими способами до останнього подиху хворого.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: опіки, діти, вроджені вади, супутня патологія, лікування.
ЛІТЕРАТУРА

1. Afonichev KA, Nikitin MS, Proshchenko YaN. (2017). Free skin grafting in reconstructive surgery of burns in children. Pediatric Traumatology, Orthopaedics and Reconstructive Surgery 5(1): 39-44. https://doi.org/10.17816/PTORS5139-44

2. Alnababtah KM, Davies P, Jackson CA et al. (2011). Burn injuries among children from a region-wide paediatric burns unit. British journal of nursing (Mark Allen Publishing). 20(3): 156-162. https://doi.org/10.12968/bjon.2011.20.3.156; PMid:21378636

3. Arslan H, Kul B, Derebaşınlıoğlu H, Çetinkale O. (2013). Epidemiology of pediatric burn injuries in Istanbul, Turkey. Ulusal travma ve acil cerrahi dergisi. Turkish journal of trauma & emergency surgery: TJTES. 19(2): 123-126. https://doi.org/10.5505/tjtes.2013.44442; PMid:23599195

4. Barcellos LG, Silva A, Piva JP et al. (2018). Characteristics and outcome of burned children admitted to a pediatric intensive care unit. Características e evolução de pacientes queimados admitidos em unidade de terapia intensiva pediátrica. Revista Brasileira de terapia intensiva. 30(3): 333-337. https://doi.org/10.5935/0103-507X.20180045; PMid:30304085 PMCid:PMC6180472

5. Bonnevie-Celhabe B, Souchet C, Maleval AM et al. (2019). Le brûlé grave, un long parcours de soins et de réhabilitation [Severe burns, a long journey of care and rehabilitation]. Revue de l'infirmiere. 68(256): 25-27. https://doi.org/10.1016/j.revinf.2019.10.009; PMid:31870474

6. Carvajal HF, Parks DH. (1988). Burns in children: pediatric burn management. Chicago: Year Book Medical.

7. De Sousa A. (2010). Psychological aspects of paediatric burns (a clinical review). Annals of burns and fire disasters. 23(3): 155-159.

8. Forbinake NA, Ohandza CS, Fai KN et al. (2020). Mortality analysis of burns in a developing country: a Cameroonian experience. BMC public health. 20(1): 1269. https://doi.org/10.1186/s12889-020-09372-3; PMid:32819340 PMCid:PMC7441696

9. Graf A, Schiestl C, Landolt MA. (2011). Posttraumatic stress and behavior problems in infants and toddlers with burns. Journal of pediatric psychology. 36(8): 923-931. https://doi.org/10.1093/jpepsy/jsr021; PMid:21515642

10. Kai-Yang L, Zhao-Fan,X, Luo-Man Z et al. (2008). Epidemiology of pediatric burns requiring hospitalization in China: a literature review of retrospective studies. Pediatrics. 122(1): 132-142. https://doi.org/10.1542/peds.2007-1567; PMid:18595996

11. Kovalenko OM. (2014). Burn shock infusion therapy. Surgery of Ukraine. 2: 13-19.

12. Li N, Liu T, Chen H et al. (2020). Management strategies for the burn ward during COVID-19 pandemic. Burns: journal of the International Society for Burn Injuries. 46(4): 756-761. https://doi.org/10.1016/j.burns.2020.03.013; PMid:32381449 PMCid:PMC7127442

13. Maguire S, Moynihan S, Mann M et al. (2008). A systematic review of the features that indicate intentional scalds in children. Burns: journal of the International Society for Burn Injuries. 34(8): 1072-1081. https://doi.org/10.1016/j.burns.2008.02.011; PMid:18538478

14. Nguyen NL, Ngo MD. (2019). Profile and outcome of burn injuries amongst preschool children in a developing country. Annals of burns and fire disasters. 32(4):267-271.

15. Nitzschke S, Offodile AC, Cauley RP et al. (2017). Long-term mortality in critically ill burn survivors. Burns: journal of the International Society for Burn Injuries. 43(6): 1155-1162. https://doi.org/10.1016/j.burns.2017.05.010; PMid:28606748

16. Peck MD, Priolo-Kapel D. (2002). Child abuse by burning: a review of the literature and an algorithm for medical investigations. The Journal of trauma. 53(5): 1013-1022. https://doi.org/10.1097/00005373-200211000-00036; PMid:12435962

17. Peden M, Oyegbite K, Ozanne-Smith J, et al., editors. (2008). World Report on Child Injury Prevention. Geneva: World Health Organization. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK310641/.

18. Ryan CM., Stoddard FJ, Kazis LE, Schneider JC. (2021). COVID-19 pandemic and the burn survivor community: A call for action. Burns: journal of the International Society for Burn Injuries. 47(1): 250-251. https://doi.org/10.1016/j.burns.2020.04.018; PMid:33280957 PMCid:PMC7180154

19. Сахаров С.П., Аксельров М.А. (2016). Анализ летальности у детей с термической травмой. Хірургія дитячого віку. 3-4 (52-53): 20-24. https://doi.org/10.15574/PS.2016.52-53.20.

20. Wimalasundera N, Stevenson VL. (2016). Cerebral palsy. ractical neurology. 16(3): 184-194. https://doi.org/10.1136/practneurol-2015-001184; PMid:26837375