- Підходи до хірургічного лікування глибоких опіків кисті, обтяжених синдромом субфасціальної гіпертензії
Підходи до хірургічного лікування глибоких опіків кисті, обтяжених синдромом субфасціальної гіпертензії
Paediatric Surgery (Ukraine).2022.2(75):77-83; doi 10.15574/PS.2022.75.77
Чемерис О. М.1, Хіміч С. Д.2, Савчин В. С.1
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
2Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
Для цитування: Чемерис ОМ, Хіміч СД, Савчин ВС. (2022). Підходи до хірургічного лікування глибоких опіків кисті, обтяжених синдромом субфасціальної гіпертензії. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(75): 77-83; doi 10.15574/PS.2022.75.77.
Стаття надійшла до редакції 15.01.2022 р., прийнята до друку 20.04.2022 р.
Проблема лікування синдрому субфасціальної гіпертензії при опіковій травмі кисті залишається актуальною через відсутність настороженості щодо можливого його розвитку.
Мета – поліпшити результати лікування глибоких опіків кисті шляхом використання тактики ранніх хірургічних втручань.
Матеріали та методи. Клінічний матеріал базується на спостереженні за 195 пацієнтами з опіковими ураженнями кисті. Основну групу сформували 83 потерпілі, у яких застосовано тактику активних ранніх хірургічних втручань із наступним відновно-реконструктивним етапом. Групу порівняння склали 112 пацієнтів, у лікуванні яких застосовано тактику поетапних некректомій після формування демаркаційних ліній з наступним загоєнням ран із застосуванням мазевих пов’язок.
Результати. Отримані дані засвідчили, що вчасна діагностика, яка дала змогу обрати правильну тактику лікування, сприяла зменшенню кількості ампутацій та запобіганню інвалідизації потерпілих з опіковими ураженнями кисті. Цього вдалося досягти завдяки вчасному проведенню і технічно правильному способу відкритих декомпресійних фасціотомій, що дозволило зменшити субфасціальний тиск у кожному ураженому футлярі, запобігти критичній ішемії м’язових волокон та розвитку контрактури Фолькмана. Вкрай важливим при синдромі субфасціальної гіпертензії було виконання відкритих фасціотомій, оскільки лише таким чином досягалася повноцінна декомпресія тканин, а своєчасно верифікований діагноз забезпечив хороший результат лікування.
Рання активна хірургічна тактика при глибоких опіках кисті стала пріоритетом порівняно з галузевими стандартами, що виражалося в збільшенні кількості ранніх оперативних втручань (54,2% проти 23,2%; р<0,02), що дало змогу знизити питому вагу ранових інфекційних ускладнень (4,8% проти 18,2%; р<0,01), зменшити кількість розвитку рубцевих контрактур (14,5% проти 50,9%; р<0,02).
Висновки. Своєчасна діагностика синдрому субфасціальної гіпертензії кисті, активна рання хірургічна тактика, запропонована техніка виконання декомпресійних фасціотомій сприяли значному поліпшенню результатів лікування пацієнтів з опіками, при цьому спостерігалося ефективне відновлення рухової функції в ушкоджених ділянках.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: опіки, опік кисті, синдром субфасціальної гіпертензії, відкриті декомпресійні фасціотомії, рани.
ЛІТЕРАТУРА
1. Berber G, Arslan MM, Özdeş T. (2009). Childhood Deaths Resulted from Burn Injuries in Diyarbakır. European Journal of General Medicine. 6 (1): 25-27. https://doi.org/10.29333/ejgm/82632
2. Boccara D, Lavocat R, Soussi S, Legrand M, Chaouat M, Mebazaa A, Mimoun M, Blet A, Serror K. (2017). Pressure guided surgery of compartment syndrome of the limbs in burn patients. Annals of burns and fire disasters. 30 (3): 193-197.
3. Del Piñal F, Herrero F, Jado E, García-Bernal FJ, Cerezal L. (2002). Acute hand compartment syndromes after closed crush: a reappraisal. Plastic and reconstructive surgery. 110 (5): 1232-1239. https://doi.org/10.1097/01.PRS.0000025183.78057.9B; PMid:12360060
4. Guo J, Yin Y, Jin L, Zhang R, Hou Z, Zhang Y. (2019). Acute compartment syndrome: Cause, diagnosis, and new viewpoint. Medicine. 98 (27): e16260. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000016260; PMid:31277147 PMCid:PMC6635163
5. Hope MJ, McQueen MM. (2004). Acute compartment syndrome in the absence of fracture. Journal of orthopaedic trauma. 18 (4): 220-224. https://doi.org/10.1097/00005131-200404000-00005; PMid:15087965
6. Mehta V, Chowdhary V, Lin C, Jbara M, Hanna S. (2017). Compartment syndrome of the hand: A case report and review of literature. Radiology case reports. 13 (1): 212-215. https://doi.org/10.1016/j.radcr.2017.11.002; PMid:29487658 PMCid:PMC5826729
7. Oak NR, Abrams RA. (2016). Compartment Syndrome of the Hand. The Orthopedic clinics of North America. 47 (3): 609-616. https://doi.org/10.1016/j.ocl.2016.03.006; PMid:27241383
8. Piccolo NS, Piccolo MS, Piccolo PD, Piccolo-Daher R, Piccolo ND, Piccolo MT. (2007). Escharotomies, fasciotomies and carpal tunnel release in burn patients–review of the literature and presentation of an algorithm for surgical decision making. Handchirurgie, Mikrochirurgie, plastische Chirurgie. 39 (3): 161-167. https://doi.org/10.1055/s-2007-965322; PMid:17602377
9. Reichman EF. (2016). Compartment Syndrome of the Hand: A Little Thought about Diagnosis. Case reports in emergency medicine: 2907067. https://doi.org/10.1155/2016/2907067; PMid:27293917 PMCid:PMC4880689
10. Wagstaff MJ, Caplash Y, Greenwood JE. (2017). Reconstruction of an Anterior Cervical Necrotizing Fasciitis Defect Using a Biodegradable Polyurethane Dermal Substitute. Eplasty. 17: e3.